Це одне з провідних гасел грядущої цивілізації. Цивілізації, в якій Україні історичними закономірностями знову відводиться роль хвилеріза, першопрохідця.
Ігор Володимирович Каганець, науковець, головний редактор журналу «Перехід – ІV», автор кількох книг та багатьох публікацій вже виступав на сторінках нашого часопису. (Див. «ПТ» № 4, 2002 р.: «Чи буде майбутнє людства толерантним?»).
Знайомимо читачів з його новою книгою “Арійський стандарт”, що вийшла у світ минулого року у київському видавництві «А.С.К.».
Вже своєю назвою вона привертає увагу, викликаючи похмурі асоціації, пов’язані з расовими пошуками Третього рейху.
Втім ці асоціації поступово розвіюються під час ознайомлення з книгою, відходять на другий план. А що ж виходить на перший?
Автор вважає, що сучасне людство, в тому числі й українське суспільство, перебувають в тисках системної кризи, яка загрожує катастрофічними наслідками. Щоб її подолати, потрібна нова людина. Ця людина має позбавитися «загальноприйнятих» шкідливих звичок і гріховних схильностей, відмовитися від нездорової їжі, кинути палити тютюн і зловживати алкоголем, навчитися не заздрити і не злитися, «виполювати» у своїй вдачі бур’яни егоїзму, гордині, брехливості, марнослівства. Вона також має поліпшити свої стосунки з навколишніми людьми і природним середовищем, бути толерантною щодо них, очищати і загартовувати тіло, вчити цьому своїх дітей, поспішати робити добрі справи.
Такі люди вже є. «Нові люди вже присутні серед нас, — читаємо в книзі, — хоча вони є великою рідкістю. Зате все більше стає тих, хто знаходиться на шляху до нової людини. Важливо, що вони починають все тісніше взаємодіяти одне з одним. Фактично, на наших очах відбувається формування нової людської спільноти, яка має ознаки нової раси».
Прикметно, що згадане формування («формування нової раси») збігається в часі з ще однією знаковою, епохальною подією в житті, самому існуванні України — настанням нового 1596-річного циклу. Автор книги дотримується думки, що історія нашої країни складається з шести історичних епох (циклів). Тривалість кожної з них становить близько 1596 років і включає в себе три періоди по 523 роки. На зламах цих епох відбувались природно-кліматичні зміни, а також зміни у житті суспільства. Ось три періоди останньої 1596-річної епохи, яка почалась у 419 році:
період 1 (419–951)
період 2 (951–1483)
період 3 (1483–2015).
— І що ж відбувається на початку кожного періоду? — запитає читач. Відповідаємо цитатою з книги: «Народжувався новий український етнос, який творив власну державу: Антський союз, Київську Русь, Козацьку державу».
Перехід України на вищий рівень розвитку завжди здійснювався через народження нею нового етносу (анти, руси, козаки). Так буде і цього разу. «Нам пощастило жити в особливий час, коли космічний годинник повідомляє благу звістку: незабаром в Україну увіллється свіжа кров і відбудеться зачаття нового етносу, який до 2015 року народиться у вигляді української нації нової епохи».
Зауважимо, що, за І. Каганцем, українці — «це не етнічна назва, а назва поселення, яке проживає на території України, вкорінене у цю землю і любить її... Етнос з іменем козаки, що народився у 1483 році, сьогодні переживає пологові муки гострої кризи і в районі 2015 року має перенародитися у формі нового українського етносу з новою самоназвою».
Якою? Прямої відповіді на це запитання у книзі немає. Але признак її створення визначено чіткий — арійський стандарт, а ідеал реалізації — Ісус Христос, істинний арієць.
Таким бачиться ідейний зміст «Арійського стандарту», цієї, сповненої оригінальних думок, розмаїття історичних фактів, досліджень, обґрунтувань, висновків і рішень, книги. Просимо читача врахувати: він, ідейний зміст, переданий тут схематично і дещо спрощено. У книзі все незрівнянно ґрунтовніше, аргументованіше, повніше. Нам же хотілось підкреслити в ній основне — нетрадиційний погляд автора на нашу історію, роль етносів Причорномор’я у цивілізаційних процесах як минулого, так і майбутнього.
«Світ після нас має стати кращим!» Це одне з провідних гасел грядущої цивілізації. Цивілізації, в якій Україні історичними закономірностями знову відводиться роль хвилеріза, першопрохідця. Бо вона має найкращі у світі антропологічні, історичні, психологічні, геополітичні, геофізичні підстави для формування нової спільноти, здатної подолати нинішню глобальну кризу і започаткувати перехід людства до цивілізації вищого рівня.
На такій оптимістичній ноті завершується книга — з вірою в світле майбутнє України. Втім, для прискіпливого читача віра не найкращий аргумент. Поки що ж деякі тези, висловлені автором, нагадують гіпотезу, припущення. Їх ще потрібно досліджувати, обґрунтовувати, підтверджувати практикою. Або ж, принаймні, дочекатись часу, коли сам по собі настане момент істини, — 2015 року.
Але життя чекати не хоче, йому не терпиться. І та Помаранчева Революція , революція українського національного духу, що так «раптово», «несподівано» вибухла на Майдані Незалежності у древньому Києві в листопадово-грудневі дні 2004 року і потрясла світ, чи не є вона переконливим доказом, початком прискореного переходу саме до тієї нової цивілізації, про яку трактує у своїй книзі І. Каганець?!
Ідеї, зміст, сам хід цієї революції виявились напрочуд привабливими для інших країн, народів, що вже підхоплюють, засвоюють їх. За 11 років, що залишились до року 2015, вони здатні охопити, покорити весь світ, усе людство.
А це посилює віру, надію і дозволяє подякувати автора книги за його гіпотезу, передбачення, які ніби дійсно реалізуються на наших очах.
* * *
На завершення необхідно зазначити, що книга, про яку йдеться, далеко не обмежується тими ідеями, що коротко викладені вище.
Читач знайде в ній широке розмаїття історичних фактів, досліджень різних епох, найстаровинніших, ще доісторичних часів, що налічують десятки тисяч років. Знайде своєрідний синтез новітніх досягнень археології, археогенетики, кліматології, історії, антропології, психоінформатики та лінгвістики. Поєднання широкої ерудиції, глибоких знань, наукового осмислення висвітлених подій з безумовним літературним талантом автора робить книгу цікавою, корисною для широкого читацького загалу, робить її визначним явищем у сучасній науково-популярній літературі.
Тож варто не обмежуватись знайомством з цією рецензією, а краще прочитати саму книгу. Що ми й радимо нашим читачам.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Арійський стандарт: «Після нас світ має стати кращим»
Світ:
Знайомимо читачів з його новою книгою “Арійський стандарт”, що вийшла у світ минулого року у київському видавництві «А.С.К.».
Вже своєю назвою вона привертає увагу, викликаючи похмурі асоціації, пов’язані з расовими пошуками Третього рейху.
Втім ці асоціації поступово розвіюються під час ознайомлення з книгою, відходять на другий план. А що ж виходить на перший?
Автор вважає, що сучасне людство, в тому числі й українське суспільство, перебувають в тисках системної кризи, яка загрожує катастрофічними наслідками. Щоб її подолати, потрібна нова людина. Ця людина має позбавитися «загальноприйнятих» шкідливих звичок і гріховних схильностей, відмовитися від нездорової їжі, кинути палити тютюн і зловживати алкоголем, навчитися не заздрити і не злитися, «виполювати» у своїй вдачі бур’яни егоїзму, гордині, брехливості, марнослівства. Вона також має поліпшити свої стосунки з навколишніми людьми і природним середовищем, бути толерантною щодо них, очищати і загартовувати тіло, вчити цьому своїх дітей, поспішати робити добрі справи.
Такі люди вже є. «Нові люди вже присутні серед нас, — читаємо в книзі, — хоча вони є великою рідкістю. Зате все більше стає тих, хто знаходиться на шляху до нової людини. Важливо, що вони починають все тісніше взаємодіяти одне з одним. Фактично, на наших очах відбувається формування нової людської спільноти, яка має ознаки нової раси».
Прикметно, що згадане формування («формування нової раси») збігається в часі з ще однією знаковою, епохальною подією в житті, самому існуванні України — настанням нового 1596-річного циклу. Автор книги дотримується думки, що історія нашої країни складається з шести історичних епох (циклів). Тривалість кожної з них становить близько 1596 років і включає в себе три періоди по 523 роки. На зламах цих епох відбувались природно-кліматичні зміни, а також зміни у житті суспільства. Ось три періоди останньої 1596-річної епохи, яка почалась у 419 році:
період 1 (419–951)
період 2 (951–1483)
період 3 (1483–2015).
— І що ж відбувається на початку кожного періоду? — запитає читач. Відповідаємо цитатою з книги: «Народжувався новий український етнос, який творив власну державу: Антський союз, Київську Русь, Козацьку державу».
Перехід України на вищий рівень розвитку завжди здійснювався через народження нею нового етносу (анти, руси, козаки). Так буде і цього разу. «Нам пощастило жити в особливий час, коли космічний годинник повідомляє благу звістку: незабаром в Україну увіллється свіжа кров і відбудеться зачаття нового етносу, який до 2015 року народиться у вигляді української нації нової епохи».
Зауважимо, що, за І. Каганцем, українці — «це не етнічна назва, а назва поселення, яке проживає на території України, вкорінене у цю землю і любить її... Етнос з іменем козаки, що народився у 1483 році, сьогодні переживає пологові муки гострої кризи і в районі 2015 року має перенародитися у формі нового українського етносу з новою самоназвою».
Якою? Прямої відповіді на це запитання у книзі немає. Але признак її створення визначено чіткий — арійський стандарт, а ідеал реалізації — Ісус Христос, істинний арієць.
Таким бачиться ідейний зміст «Арійського стандарту», цієї, сповненої оригінальних думок, розмаїття історичних фактів, досліджень, обґрунтувань, висновків і рішень, книги. Просимо читача врахувати: він, ідейний зміст, переданий тут схематично і дещо спрощено. У книзі все незрівнянно ґрунтовніше, аргументованіше, повніше. Нам же хотілось підкреслити в ній основне — нетрадиційний погляд автора на нашу історію, роль етносів Причорномор’я у цивілізаційних процесах як минулого, так і майбутнього.
«Світ після нас має стати кращим!» Це одне з провідних гасел грядущої цивілізації. Цивілізації, в якій Україні історичними закономірностями знову відводиться роль хвилеріза, першопрохідця. Бо вона має найкращі у світі антропологічні, історичні, психологічні, геополітичні, геофізичні підстави для формування нової спільноти, здатної подолати нинішню глобальну кризу і започаткувати перехід людства до цивілізації вищого рівня.
На такій оптимістичній ноті завершується книга — з вірою в світле майбутнє України. Втім, для прискіпливого читача віра не найкращий аргумент. Поки що ж деякі тези, висловлені автором, нагадують гіпотезу, припущення. Їх ще потрібно досліджувати, обґрунтовувати, підтверджувати практикою. Або ж, принаймні, дочекатись часу, коли сам по собі настане момент істини, — 2015 року.
Але життя чекати не хоче, йому не терпиться. І та Помаранчева Революція , революція українського національного духу, що так «раптово», «несподівано» вибухла на Майдані Незалежності у древньому Києві в листопадово-грудневі дні 2004 року і потрясла світ, чи не є вона переконливим доказом, початком прискореного переходу саме до тієї нової цивілізації, про яку трактує у своїй книзі І. Каганець?!
Ідеї, зміст, сам хід цієї революції виявились напрочуд привабливими для інших країн, народів, що вже підхоплюють, засвоюють їх. За 11 років, що залишились до року 2015, вони здатні охопити, покорити весь світ, усе людство.
А це посилює віру, надію і дозволяє подякувати автора книги за його гіпотезу, передбачення, які ніби дійсно реалізуються на наших очах.
* * *
На завершення необхідно зазначити, що книга, про яку йдеться, далеко не обмежується тими ідеями, що коротко викладені вище.
Читач знайде в ній широке розмаїття історичних фактів, досліджень різних епох, найстаровинніших, ще доісторичних часів, що налічують десятки тисяч років. Знайде своєрідний синтез новітніх досягнень археології, археогенетики, кліматології, історії, антропології, психоінформатики та лінгвістики. Поєднання широкої ерудиції, глибоких знань, наукового осмислення висвітлених подій з безумовним літературним талантом автора робить книгу цікавою, корисною для широкого читацького загалу, робить її визначним явищем у сучасній науково-популярній літературі.
Тож варто не обмежуватись знайомством з цією рецензією, а краще прочитати саму книгу. Що ми й радимо нашим читачам.
І. Я. Ненько
----------------------------------------
В тему:
Братство ветеранів Майдану і Третій Гетьманат
2005 рік очима футуролога
Київський етнотворчий реактор
Жнива Господні починаються в 2004 році
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта