Меркель закликала Францію призупинити продаж "Містралей" Росії

За словами канцлера, припинити постачання "Містралів" варто навіть враховуючи те, що нинішній режим санкцій дозволяє експортувати їх в РФ.

Крім того, Меркель зазначила, що "Враховуючи ситуацію, Німеччина призупиняє будівництво стрілецької центру в Росії". 

Довідка Романа Зварича про французький контракт продажі Росії “Містралів”.

Після восьми місяців переговорів, 24 грудня 2010 року, російський президент Д.Медвєдєв схвалив рішення закупівлі “Рособоронекспортом” у французької компанії — Direction des Constructions Navales (DCN) двох військових кораблів класу “Містрал”. Контракт був підписаний 25 січня 2011 року. Вартість контракту — €1.37 млрд.

Основне призначення кораблів класу “Містрал” - здіснення швидкого військового десантування з використанням важкоозброєних вертольотів, зокрема, у місцях, де немає плоского берегу. Посадочна площа корабля складає 6 400 кв.м. На ній шість окремих посадочних точок для 33-тонних вертольотів. Нижчий рівень корабля може помістити 16 вертольотів. Крім того, корабель облаштований найсучаснішою системою радарної та оптичної підтримки.

Кожен такий корабель може перевозити 450 десантників, а для короткотривалих операцій — до 900 військовиків. Для окремих операцій корабель може помістити танковий батальйон із 40 танків. Кораблі класу “Містраль” можуть також використовуватися як центр бойового командування та контролю. Вони обладнані т.зв. системою “SENIT” (Système d’Exploitation Navale des Informations Tactiques, "System for Naval Usage of Tactical Information"). Також ці кораблі використовують найсучаснішу супутникову систему зв’язку. Крім того, вони мають два окремі вузли для запуску ракет. Кораблі класу “Містрал” використовують двигуни т.зв. “azimuth thrusters”, що за висновками військових експертів, надають їм значні переваги маневреності.

Висновок: з огляду на військове вторгнення російських військ на територію України, ці кораблі становлять серйозну загрозу українським національним інтересам.

Україна має використати всі можливості для блокування цього контракту. Франко-російський контракт підлягає моніторингу на відповідність до давно прийнятих правил та процедур експортного контролю країн Європейського Союзу.

Донедавна це питання регламентувалося — “EU Code of conduct on arms export” від 1998 року. В 2008 році цей документ був суттєво доопрацьований і було введенно “COUNCIL COMMON POSITION 2008/944/CFSP of 8 December 2008 defining common rules governing control of exports of military technology and equipment” (далі - “Спільна Позиція”), яким чітко визначені критерії, правила та процедури заключення таких контрактів у ЄС.

Однозначно, франко-російський контракт щодо купівлі-продажу кораблів класу “Містраль” підпадає під дію цих правил та процедур.

Стаття 2 “Спільної Позиції” — “Criteria” (Критерії) чітко визначає чіткі критерії, у відповідності до яких дозволяється укладати та виконувати такі контракти у країнах ЄС. Це зокрема:

Критерій Другий: “Respect for human rights in the country of final destination as well as respect by that country of inter­national humanitarian law.” Тобто, забороняється видавати ліцензію на експорт в країни, які системно порушують права людини.

Критерій Третій: “Internal situation in the country of final destination, as a function of the existence of tensions or armed conflicts.” Відповідно, ліцензія на експорт не може бути видана, якщо країна призначення може використати військову технологію чи обладнання для нанесення воєнних ударів проти іншої країни.

Критерій Четвертий: “Preservation of regional peace, security and stability. Зокрема, в пункті “b.” цього критерію зазначено, що ліцензія не видається, якщо країна призначення застосовувала або погрожувала застосовувати силу проти сусідньої країни у намаганні здійснити територіальні претензії. Крім того, пункт “d.” цього критерію вказує на те, що ліцензія може видаватися при умові, що внаслідок отримання військової технології чи обладнання не погіршиться регіональна стабільність.

Критерій Шостий: “Behaviour of the buyer country with regard to the international community, as regards in particular its attitude to terrorism, the nature of its alliances and respect for international law.” Отже, не викликає ані найменших сумнівів, що якраз “поведінка” (як це значиться у тексті) Російської Федерації по відношенню до тероризму та “поваги до міжнародного права” виключає будь-які підстави для видачі ліцензії на експорт.

Слід також відмітити, що стаття 5 “Спільної Позиції” визначає, що країна- постачальник повинна отримати від країни призначення чітку, надійну й обґрунтовану інформацію про те, яким чином військова технологія чи обладнання буде застосовано.

Росія має надати пояснення - навіщо їй воєнні кораблі, які мають одне-єдине призначення — виконання масштабних воєнних десантних операцій? Яким чином така технологія посилює національну безпеку Російської Федерації?

Український варіант відповіді: ці кораблі будуть використані для здійснення наступного етапу воєнного вторгнення в Україну.

Пропозиція: Україна повинна НЕГАЙНО надіслати Європейському Союзу Меморандум, у якому мають бути висловлені наші вимоги і застереження.

У випадку, якщо наші застереження не будуть враховані і Франція наполягатиме на своєму праві виконати Контракт, Україна повинна вимагати, щоб Франція підписала з Російською Федерацію окремий додаток до Контракту, в якому буде чітка заборона використовувати ці кораблі в Чорному морі.

Крім того, пропоную, щоб Україна офіційно

а) повідомила Туреччину про те, що такі застереження були нами направлені до ЄС та Франції зокрема,

б) висловила прохання, щоб Туреччина не надавала дозволу на прохід цих кораблів через Босфор у Чорне море.