Найбільша заповідь Ісуса Хреста. Триєдина заповідь любові.

Найбільша заповідь Ісуса Хреста. ТРІЯДА ЛЮБОВИ.

1. Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею, всією думкою твоєю і всією силою твоєю!

2. ЛЮБИ СЕБЕ ЯК БОГА!

3. Люби ближнього твого, як себе самого!

1. Бога, нашого Творця треба любити як Батька, родителя, життєдателя.

2. СЕБЕ треба любити ЯК БОГА – так само безкорисливо, як Бог себе любить.

3. І, усвідомивши себе і полюбивши себе – можна зрозуміти і полюбити свого ближнього, того з ким живеш, працюєш, стикаєшся, взамодієш.

Той, хто себе не любить - той не може любити ні Бога, ні ближнього свого.

Видалення другої заповіді про Любов до себе як до Бога (себто, як до свого Творця) дало фарисеям можливість ввести такі поняття як "раб божий" і "страх божий", оскільки раб себе не любить як Бога, і замість Любити Бога всім серцем, думкою, і душею - раб Бога боїться. Боязкий раб не може любити себе, бо має комплекс неповноцінности - на основі твердження, що людина і її розум є начебто "обмеженими", і тому "фізично не здатними докінця пізнати свого Творця".

Насправді обмеженою є тварина. Тварина має тільки чотири чакри, тому не спроможна до кінця пізнати Бога.

А Людина має сім чакр, і її розум є БЕЗМЕЖНИМ, бо людина створена на образ і подобу Божу, тому - кожен має необмежені можливості, як потенційна боголюдина, як син чи донька Бога, оскільки ми Його діти, а Він наш Батько. У наших тілах є Його ГЕНЕТИКА, Його Всевишній Задум. Ми фізично і з вигляду подібні на Ісуса Хреста і Діву Марію, як Хрестос фізично і з вигляду подібний на Бога Отця. Ми є такі самі СИНИ і ДОНЬКИ Бога Отця як Ісус Хрестос і Діва Марія. В нас так само є голова, тулубище, руки і ноги як в Них.

Натомість юдохрістиянський комплекс неповноціности заважає "рабові божому" любити і Бога, і ближнього. А на основі рабського страху якраз і стоїть вся юдохрістиянська хуцпа. Адже як тільки людина помічає якусь фальш в юдохрістиянському церковному обряді і робить зауваження священнослужителеві - то відразу отримує на те беззаперечну відповідь - "бійся Бога рабе божий", "без страху божого не увійдеш в царство боже що на небі".  

Насправді ж для входження у боголюдський психофізичний Стан Царства Божого (стан святості Духу-Душі-Тіла) потрібні позитивні емоції, Любов - а не страх, через який людина якраз опускається в Простір страждань. Любов же - це всеперемагаюча сила, яка долає все, і страх в тому числі. Любов’ю і Силою - людина осягає стан святості, стан Царства Божого у своєму тілі.

І не "коли рак на горі свисне" після смерті, десь в космосі,  - а вже, тут і тепер!

Любов і страх - це антоніми, протилежні почуття.

Бога треба любити, а чорта не треба боятися, бо всякий страх є шкідливим, і часто безглуздим, "боїться як чорт ладану".

Любов єднає БОГА - МЕНЕ - БЛИЖНЬОГО мого.

Тріаду взято з відео Марії Чумарної "Синергія" http://www.youtube.com/watch?v=LD8E6m3R-0k