Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 4
  • Переглядів: 4

Першими були хрЕстияни

Категорія:

Світ:

Існує думка про те, що в перших століттях нашої ери послідовники Ісуса називалися хрестияни від гр. Χρηστός - Хрестос, благий на противагу Χριστός - Христос, що перекладається з єврейської на грецьку як Мошіах або Месія чи помазаник. Проте російський блогер під ніком breanainn вважає, що термін "хрестияни" вживався в образливому значенні для насмішок над хрестиянами. Тобто послідовників Ісуса називали благими, маючи на увазі, що в них у голові не все в порядку. Щоб поставити крапки над і у цьому питанні, необхідно розглянути аргументи за і проти даної теорії.

Одними із перших, хто вживав термін хрестияни, були римські історики. Так Корнелій Тацит (50-ті - бл. 120 рр.) в XV книзі анналів пише: "І ось, щоб припинити чутки (про підпал Риму), Нерон підшукав винних і піддав найтяжчим муках людей, ненависних за іх мерзості, яких чернь називала хрестиянами. Прізвисько це йде від Христа, який у правління Тиберія був відданий на страту прокуратором Понтієм Пилатом" (лат. Ergo abolento rumori Nero subdidit reos, et quae sitissimus poenis affecit, quos, per flagitia invisos, vulgus Chrеstianos appellabat. Auctor nominis eius Christus, Tiberio imperitante, per procuratorem Pontium Pilatum supplicio affectus erat.). Причому у пізніх редакціях Тацита, перепищики замінили в тексті термін хрЕстияни на хрИстияни, так як у наступному реченні вживається термін Христос.

 Фрагмент із Тацита зі словом «хрестияни». Флоренція, бібліотека Медічів. У 1902 р. дослідник Георг Анлерсен прокоментував, що в тесті спочатку було η (наше е), яке підтерли і змінили на і. Через це така відстань між буквами.
 
Варто зазначити, що Тацит не дуже розбирався у правильній термінології. Так,  він пише, що терміном хрестияни чернь називала послідовників Хреста. Це вказує на те, що ніякими благими в глузливому значенні  послідовників Ісуса не могли називати, як це пише шановний дослідник із Росії. Адже чернь не знала грецької мови. Та й взагалі тодішня грецька мова "койне" була поширена серед населення східних провінцій, тоді як серед західних переважала латинська мова. Сам текст вказує на те, що Тацит не знав грецької мови, адже не розбирався в термінології Хрестос, хрестияни - Благий, благі та Христос, християни  - Помазаник, помазаники. Вживання двох термінів  може вказувати на те, що в ці часи існували два напрямки - хрестияни та християни. Як зазначають дослідники, зокрема  Елейн Пейджелс та Ірина Свенціцька, у перших хрестиян існували протиборствуючі групи, які вели між собою спори чия релігія правильніша. А за однією із протиборствуючих сторін завжди стояли євреї, які хотіли підпорядкувати рух послідовників Ісуса собі, або знищити його, про що зауважує дослідник Ігор Каганець.  Якщо рух не знищити (чого євреї фактично не могли вже зробити), значить його треба очолити – зауважує він. Юстин Мученик у полеміці з юдеєм Трифоном зазначає: "Інші народи не стільки, як ви, винні в цій несправедливості, яка виявляється у ставленні до нас; Бо ви винуватці їх відношенню (мається на увазі інші народи) проти Праведника і проти нас, Його послідовників". До того ж Тацит міг чути, як про хрестиян, так і про християн, терміни яких він вжив у тексті не розбираючись в деталях.
 
Коментар НО:
Проаналізована вище цитата є відомою фальшивою вставкою. Безграмотним був автор вставки, а не Тацит.  Про це у статті "Міф про гоніння християн".  

Термін Хрестос також вживається у римського історика Светонія (75 - 160 рр.): "Юдеїв, постійно хвильованих Хрестусом, він вигнав з Риму" (лат. Iudaeos impulsore Chresto assidue tumultantis Roma expulit). На думку дослідників Хрестус згаданий у Светонія є Хрестом. У ранній церкві розглядали імператора Клавдія (повне ім’я - Неро́н Кла́вдій Це́зар А́вгуст Герма́нік) як захисника хрестиян, так як він вигнав юдеїв з Риму нібито за те, що вони не визнали Хреста. Пізніше християнський історик та теолог Павло Орозій (385 - 420 рр.), цитуючи це місце, виправив на Христус.

Описуючи правління Нерона Светоній пише: Багато строгості і обмеження були при ньому відновлені, багато введені вперше: обмежена розкіш; всенародні частування замінені роздачею закусок, в харчевнях заборонено подавати варену їжу, крім овочів і зелені - а раніше там торгували будь-якими стравами; покарані християни, прихильники нових і злобливих забобон (лат. Multa sub eo et aminadversa severe, et coericita, nee minus institura: adhibitus sumtibus modus: pablicae coenae ad sportulas redactae: interdictum, ne quid in popinis cocti praerer legumina autolera veniret, cum antea nullum non opsonii genus proponeretur. Afflicti supliciis Christiani, genus hominum superstitionis novae ac maleficae). З тексту видно, що Светоній, як і Тацит не розбирались в термінології послідовників Ісуса.

Коментар НО:
Як видно з цитати, Нерон вигнав з Риму забобонних іудеїв, які порушували громадський спокій, виступаючи проти Ісуса Хреста. Так що з термінологією тут усе в порядку.  Цікаво, що Нерон був прихильником живої їжі. Тобто в цілому він стояв на арійських позиціях, за що його згодом так нахабно оббрехали. 

З розповіді вище наведених авторів видно, що існували два терміна: Хрестос і хрестияни та Христос і християни. Причому автори, вживаючи термін Хрестос чи хрестияни не мали наміру обсміяти когось, як це пише пан блогер із Росії, а лише передати історичний факт. Та й сам термін Хрестос, на думку філолога І. Торйського, ніколи не вживався в іудейському середовищі. Тож навіть гелленізовані юдеї не могли його вживати чи придумати глузливу образу на хрестиян, яку б перейняли язичники.

Це також вказує на те, що Хрестос не є Машіахом євреїв, і лише очевидно з перемогою прихильників юдаїзму в християнстві сталася підміна понять. Із Хреста (гр.благий) зробили Христа (гр. помазаник), адже євреї в цей час чекали помазаника Божого, який мав врятувати їх від римлян. Натомість Ісус не визнавав себе за єврейського машіаха. "Ісус відповів: Моє Царство не від світу цього; якби від світу цього було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям але нині Царство Моє не звідси (Ів. 18:36 ). 

Вирісши в неєврейському  етнічному середовищі в Галілеї, Ісус не міг підходити під помазаника на Єврейське царство. Та й Пилат, судячи з Євангелія, не знав достеменно його походження, тому і називав його царем Юдеї: "І Пилат запитав Його, кажучи: Чи Ти Цар Юдейський? А Він відказав йому в відповідь: Сам ти кажеш… І Пилат сказав первосвященикам та до народу: Я не знаходжу жадної провини в Цій Людині. А вони намагались, говорячи: Він бунтує народ, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж досі. А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: Хіба Він галілеянин? І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебував тими днями" (Лк. 23:1-7).

Та й у загальному, на мою думку, термін благий (Хрестос) підходить краще Ісусові, чим помазаник (Месія, Машіах, Христос). Не зважаючи на те, що Євангеліє, як і саме учення Ісус,а було сфальсифікованим, в ньому міститься термін благий: "Один знатний спитав Ісуса: Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?”  (Лк. 18:18); Коли він вирушив у дорогу, прибіг один, упав перед ним навколішки й почав його питати: "Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне? (Мр. 10:17). 

Пізніше термін Христос і християни згадується у листі імператора Андріана (117 - 138 рр.). Але, судячи з листа, імператор не дуже розбирався в релігійних справах і термінах, так як називає християн послідовниками елліністичного бога Серапіса. Та й листи Пілінія Меншого (62 - 114 рр.) до імператора Траяна (98 - 117 рр.), де згадуються християни, вказують не на богословські диспути в термінології, а на переслідування послідовників Ісуса.

Термін Хрестос також зберігся у найдавнішій хрестиянській літературі, включаючи апокрифи. У Синайському кодексі (IV ст.) він згадується у декількох місцях. Варто зазначити. що Синайський кодекс датується 4 ст. коли перемогли прихильники іудохристянства, що замінили термін Хрестос (Благий) на Христос (помазаник). Проте, вочевидь, не всюди. 

 
Фрагмент Євангелія від Матвія (16.16) з Синайського кодексу. Замість слова «хрестос» написано ХС з підкресленням вгорі (виділено контрасніше)
 
Діяння апостолів 11.26: «Вперше в Антіохії учнів названо хрестиянами»
 
Діяння апостолів 26.28: «Агриппа Павлові: Ще трохи і мене переконаєш хрестиянином стати»
 
Перше послання апостола Петра 4.16: «А коли – як хрестиянин – то хай не соромиться, але хай прославляє Бога в цьому імені»

У другому посланні Івана із Ватиканського кодексу (IV ст.)  теж зустрічається цей термін. Але тепер по відношенню до Хрестового супротивника.
 
 Друге послання  Івана із терміном "Антихрест" (гр. АНТІХРЄІСТОС)
Крім Сінайського і Ватиканського кодексів, термін зустрічається в Оксіринському папірусі.
 
 Фрагмент Оксіринського папірусу із написом "хрестияни". ІІІ ст. н. е.


Термін Хрестос зустрічається також і в гностичному Євангелії  від Філіпа із рукописів Наг Хамаді. 

 Фрагмет із гностичної Євангелії від Філіпа з написом "хрестиянин"
 
У праці ранньохрестиянського святого Юстина Мученика (100 - 165 рр.) "Апології" теж вживається термін хрестияни: "Нас звинувачують у тому, що ми хрестияни, але несправедливо ненавидіти благе". Причому вище згадуваний автор із Росії, який цитує Юстина, вважає, що термін хрестияни вживається як насмішка. Але з цитати видно, що Юстин вжив термін не як насмішку, а як благо.
 
Апологет та проповідник Климент Александрійський (бл. 150 - бл. 215 рр.) у праці "Стромати", поряд з терміном хрестияни вживає Христос. 
 
Стромати Климента Александрійського
 
Згідно з біографією Климента, він походив із роду Флавіїв, що дозволяє припустити його єврейське походження. Подібно Йосипу Флавію, його предки могли бути помилувані і прийняти як дарувальний знак прізвище імператора Тита Флавія. Тож ясно, що Климент стояв на антихрестиянських позиціях. Адже, згідно з його біографією, він багато подорожував і мав можливість ознайомитись з різними вченнями, зокрема гностиків і маркіонітів, які стояли на антиюдейській позиції і яких Климент любить критикувати.
 
Написи Хрестос та хрестияни також зустрічаються на культових спорудах та ритуальних предметах.
 
Ранньохрестиянські похоронні плити із написом "хрестияни"
 

Підлогова мозаїка хрестиянського храму м.Мегідо (Галілея), приблизно 230 р. н. е., з написом «Пам’ятаймо Прімілію і Киріаке і Доротею ще і Хресту».

У 2008 році під час підводних розкопок в гавані античної Олександрії була виявлена керамічна чаша, датована часом від кінця II ст. до н. е. по початок ІІ ст. н. е. Враховуючи датування, напис на чаші може бути першою згадкою імені Хреста. На чаші вирізьблений напис: «DIA XPHCTOY O GOICTAIC» Французький археолог Франк Годдіо, команда якого знайшла чашу розшифровує напис, як : "Хрестом маг" або "маг Хрестом".
 
 
Чаша із написом «DIA XPHCTOY O GOICTAIC»
 
Список використаної літератури:
1. Деревенский Б. Иисус в документах истории. - СПб., 2001. - С. 117 - 373.                       
3. Пейджелс Е. Гностическое Евангелии. - М., 2014. - С. 40.
5. Свенцицкая И. Тайные писания первых христиан. - М., 1980. - С. 30.
9. Яким було би християнство, якби гностичні тексти потрапили до Біблії? Інтерв’ю з Др. Елейн Пейджелс.
13. Nag Hammadi Codex II. - Brill, Leiden? 1989 - P. 144.
Наші інтереси: 

Досліджуємо хрестиянство (аріянство) та християнство (іудохристиянство).

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Ігор Каганець.
5
Середнє: 5 (1 голос)

Іудохристяини, будучи паразитичною сектою, йшли по п'ятах за хрестиянами – послідовниками Ісуса Хреста. Тому вже у третьому столітті (а може й раніше), для того, щоб відмежуватися від паразитів, хрестияни почали називати себе аріянами, тобто шляхетними, сонячними, божими. Про походження цього терміну – у статті "Аріянство – релігія знань". 

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Коментарі

Зображення користувача Ігор Каганець.
5
Середнє: 5 (1 голос)

Іудохристяини, будучи паразитичною сектою, йшли по п'ятах за хрестиянами – послідовниками Ісуса Хреста. Тому вже у третьому столітті (а може й раніше), для того, щоб відмежуватися від паразитів, хрестияни почали називати себе аріянами, тобто шляхетними, сонячними, божими. Про походження цього терміну – у статті "Аріянство – релігія знань". 

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Зірка Вітошинська.
0
Ще не підтримано

З цією статтею має ознайомитися кожний хрестиянин ! 
І, очевидно, зі серією праць  https://www.ar25.org/node/21001

Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !

Зображення користувача Костянтин Струк.
0
Ще не підтримано

Генрік Сенкевич у романі "Камо грядеши" вустами Петронія, римського вельможі, зневажливо називає мешканців дому Авла Плавтія "прихильниками якогось Хрестоса". Не знаю, чи це авторський задум, бо за часів Сенкевича вже привчили людей писати "Христос", але коли я читаю ці дослідження, мені весь час згадується цей момент. Може, Сенкевич таки щось знав стосовно відмінності у написанні? Бо мене свого часу висміяли за написання "хрестиянський". Щоправда, це були адепти секти цілющої уколізації, з якими я насмілився сперечатися — справа невдячна сама по собі.

Поки дихаю - сподіваюсь!