14 та 15 лютого 2004 року у приміщенні Київського Театру оперети відбувся Другий Всеукраїнський фестиваль “Київська Русь”, музичною темою якого був романтизм – одна з найцікавіших сторінок в класичній музиці України XIX — поч. XX століть.
Як зазначає художній керівник Фестивалю Тарас Грималюк, “нова” українська культура постала як результат нового і глибшого погляду на свою спадщину. Виявилося, що з цього джерела можна черпати безкінечно... Україною тоді захоплювалися всі. Росіянин Пушкін зачитується українською народною поезією та історією, поляк Адам Міцкевич називає українців найпоетичнішим та наймузичнішим з-поміж всіх слов’янських народів. Романтизм відкрив очі й українській інтелектуальній еліті, а ще – пробудив відповідальність за долю свого народу.
Епоха романтизму дала Україні імена таких визначних композиторів як С.Гулак-Артемовський, М.Вербицький, Олександр та Ілля Лизогуби, Г.Рачинський, П.Сокальський, М.Колачевський, М.Лисенко, Д.Січинський, А.Вахнянин, С.Людкевич, К.Стеценко, Ф.Якименко, Я.Степовий та ін.
На концерті першого дня Фестивалю прозвучали твори саме цих композиторів: Національна заслужена академічна капела України “Думка” представила твори Кирила Стеценка (“Благослови, душе моя, Господа”, “Милість спокоєм” на вірші Тараса Шевченка), Народний артист України, лауреат Національної премії ім.Тараса Шевченка, соліст Національної опери України Роман Майборода проспівав твори Яківа Степового (“Із-за гаю сонце сходить” на вірші Тараса Шевченка, “Степ”), Миколи Лисенка (“Безмежнеє поле” на слова Івана Франка). Заслужена артистка України, солістка Національної опери України Оксана Дика виконала арію Дідони з опери Миколи Лисенка “Енеїда” і “Ой, одна я, одна” – також Миколи Лисенка.
Всеукраїнський фестиваль “Київська Русь”, що був заснований в травні 2001 року задля поширення і розвитку української музичної культури в Україні та за її межами, прагне показати багатство української музичної традиції крізь віки через фольклорну, середньовічну, барочну, академічну і сучасну музику українців.
Важливою складовою Другого фестивалю “Київська Русь” була презентація аудіо-збірки з трьох компакт-дисків, куди увійшли твори, записані протягом трьох днів Першого фестивалю. До речі, 3000 примірників цієї музичної збірки було безкоштовно розповсюджено серед навчальних закладів і фонобібліотек, в тому числі і за кордоном.
Як відзначив президент Фестивалю, народний депутат України Володимир Бондаренко, диски з шедеврами української музики мають бути на полицях крамниць, на уроках у школі, на радіо та телебаченні. “Справою честі особисто для себе та своїх колег з блоку “Наша Україна” вважаю добитися виконання закону про присутність у інформаційному просторі щонайменше половини вітчизняної музики”.
Володимир Бондаренко сказав, що фестиваль “Київська Русь” ставить за мету не тільки повернути українські народні здобутки, підняти цілі пласти музичної культури, засипані пилом історії на батьківщині, але й вперше представляти їх на суд публіки.
Нагадаємо, що на Першому фестивалі, музичною темою якого була музика українського бароко, Народна артистка України Ніна Матвієнко і ансамбль давньої музики Костянтина Чечені виконали 10 творів, які раніше ніде не представлялися. В планах Фестивалю є зібрати разом на Покрову українських лірників і бандуристів.
Музика українського бароко (а це досить тривалий період – з середини 16-го до кінця 18-го ст.) знаменита появою цілої низки яскравих зразків музичного мистецтва та утворенням таких нових самобутніх жанрів як партесний концерт і хоровий концерт. Тоді ж опановуються й інші жанри – опера, балет, кантата, інструментальні сюїти та концерти, різні типи варіацій, поліфонічні форми. Такий бурхливий розквіт музичного мистецтва в Україні був пов’язаний з високим рівнем загальної освіти народу.
На іншому компакт-диску, що входить в музичну збірку Першого фестивалю, записаний український автентичний фольклор – традиційна українська музика, яка звучала в перший день Фестивалю. Етнічна музика багатьох європейських народів збереглася лише в письмових джерелах. Українці ще мають унікальну можливість спостерігати свою автентичну музичну культуру в живому звучанні сільських хорів та інструментальних капел. З передчасів Київської Русі від слов’ян-язичників до нас дійшли архаїчні вірування й наспіви, які супроводжували найбільші свята землеробського календаря – Коляду, Купало, прихід весни тощо.
На Івана купайлечка
Там купалась ластівочка,
З бережка сушилася –
Молода дівка журилася.
Ще рушничков не надбала,
Як вже хлопчика сподобала.
В тему:
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Романтизм в українській музиці
Світ:
04021601e.jpg
Епоха романтизму дала Україні імена таких визначних композиторів як С.Гулак-Артемовський, М.Вербицький, Олександр та Ілля Лизогуби, Г.Рачинський, П.Сокальський, М.Колачевський, М.Лисенко, Д.Січинський, А.Вахнянин, С.Людкевич, К.Стеценко, Ф.Якименко, Я.Степовий та ін.
На концерті першого дня Фестивалю прозвучали твори саме цих композиторів: Національна заслужена академічна капела України “Думка” представила твори Кирила Стеценка (“Благослови, душе моя, Господа”, “Милість спокоєм” на вірші Тараса Шевченка), Народний артист України, лауреат Національної премії ім.Тараса Шевченка, соліст Національної опери України Роман Майборода проспівав твори Яківа Степового (“Із-за гаю сонце сходить” на вірші Тараса Шевченка, “Степ”), Миколи Лисенка (“Безмежнеє поле” на слова Івана Франка). Заслужена артистка України, солістка Національної опери України Оксана Дика виконала арію Дідони з опери Миколи Лисенка “Енеїда” і “Ой, одна я, одна” – також Миколи Лисенка.
Всеукраїнський фестиваль “Київська Русь”, що був заснований в травні 2001 року задля поширення і розвитку української музичної культури в Україні та за її межами, прагне показати багатство української музичної традиції крізь віки через фольклорну, середньовічну, барочну, академічну і сучасну музику українців.
Важливою складовою Другого фестивалю “Київська Русь” була презентація аудіо-збірки з трьох компакт-дисків, куди увійшли твори, записані протягом трьох днів Першого фестивалю. До речі, 3000 примірників цієї музичної збірки було безкоштовно розповсюджено серед навчальних закладів і фонобібліотек, в тому числі і за кордоном.
Як відзначив президент Фестивалю, народний депутат України Володимир Бондаренко, диски з шедеврами української музики мають бути на полицях крамниць, на уроках у школі, на радіо та телебаченні. “Справою честі особисто для себе та своїх колег з блоку “Наша Україна” вважаю добитися виконання закону про присутність у інформаційному просторі щонайменше половини вітчизняної музики”.
Володимир Бондаренко сказав, що фестиваль “Київська Русь” ставить за мету не тільки повернути українські народні здобутки, підняти цілі пласти музичної культури, засипані пилом історії на батьківщині, але й вперше представляти їх на суд публіки.
Нагадаємо, що на Першому фестивалі, музичною темою якого була музика українського бароко, Народна артистка України Ніна Матвієнко і ансамбль давньої музики Костянтина Чечені виконали 10 творів, які раніше ніде не представлялися. В планах Фестивалю є зібрати разом на Покрову українських лірників і бандуристів.
Музика українського бароко (а це досить тривалий період – з середини 16-го до кінця 18-го ст.) знаменита появою цілої низки яскравих зразків музичного мистецтва та утворенням таких нових самобутніх жанрів як партесний концерт і хоровий концерт. Тоді ж опановуються й інші жанри – опера, балет, кантата, інструментальні сюїти та концерти, різні типи варіацій, поліфонічні форми. Такий бурхливий розквіт музичного мистецтва в Україні був пов’язаний з високим рівнем загальної освіти народу.
На іншому компакт-диску, що входить в музичну збірку Першого фестивалю, записаний український автентичний фольклор – традиційна українська музика, яка звучала в перший день Фестивалю. Етнічна музика багатьох європейських народів збереглася лише в письмових джерелах. Українці ще мають унікальну можливість спостерігати свою автентичну музичну культуру в живому звучанні сільських хорів та інструментальних капел. З передчасів Київської Русі від слов’ян-язичників до нас дійшли архаїчні вірування й наспіви, які супроводжували найбільші свята землеробського календаря – Коляду, Купало, прихід весни тощо.
На Івана купайлечка
Там купалась ластівочка,
З бережка сушилася –
Молода дівка журилася.
Ще рушничков не надбала,
Як вже хлопчика сподобала.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта