Всесвітній Банк і Міжнародний валютний фонд допомагають просуватись біотехнологічним корпораціям по всьому світу. Все, що відбувається в Україні, глибоко пов’язане з інтересами компаній Монсанто, Доу, Баєр та інших крупних гравців на ринку землекористування та вирощування трансгенної їжі.
Створюється хибне уявлення, що найбільша небезпека при вживанні в їжу ГМО-продукції пов'язана з «неправильним» геномом рослини або тварини.Але це далеко не так. Колосальної шкоди завдає гербіцид "Раундап" від Монсанто, без якого не обходиться вирощування ГМ-рослин.
З початку продажів у США ГМ насіння Монсанто з 1994 по 2005 рік використання гліфосату зросло більше ніж на 1500%. В США кожен рік на газонах та в фермерських господарствах використовується біля 100 мільйонів фунтів гліфосату, протягом останніх 13 років його розприскали на мільярди гектарів.
В анотації до даного гербіциду стверджується, що він безпечний для людини, тварин і комах. Також там говориться, що препарат повністю розкладається протягом 2 тижнів після обробки. Але чи так це насправді?
За відомостями екологів, крім основної діючої речовини - гліфосату (N-фосфометіл-гліцин), раунадап містить також десять так званих «інертних компонентів».Незалежні дослідження, проведені в ряді європейських країн, Японії та США показали, що формула раундапу більш токсична, ніж сам гліфосат, саме через ці «інертні» компоненти. Так, смертельна доза препарату для щурів становить 1/3 від летальної дози чистого гліфосату.
Цими ж дослідженнями встановлено, що терміни розкладання гліфосату та продуктів його розпаду в ґрунті різняться залежно від клімату та хімічного складу ґрунту від 55 днів до 3 років. Цей гербіцид був знайдений у водних джерелах після його застосування у сільському, міському та лісовому господарстві.
Гліфосат всмоктується рослинами і потрапляє в ті їх частини, які вживаються в їжу. За даними ВООЗ, після обробки пшениці гліфосатом до збору врожаю в зерні виявляються значні залишкові кількості. Борошно теж виявляється забрудненим, і при випіканні кількість хімікату залишається такою ж.
. Дослідження розпаду гліфосату виявили амінометілфосфонову кислоту в салаті-латуку і ячмені, вирощуваних через рік після обробки ґрунту.
Дуже важливо, що гліфосат знижує діяльність азотофіксуючих бактерій, завдає шкоди мільярдам ґрунтовими мікроорганізмами і пригнічує ріст грибної мікоризи, що допомагає рослинам засвоювати вологу і поживні речовини, здатен накопичуватись в організмах теплокровних тварин та людини.
Перший проведений у Європі тест показав, що практично у всіх нас є гліфосат в крові. Тест проводився на добровольцях, у яких брали на аналіз сечу і кров. Той факт, що майже у половини добровольців в організмі міститься гліфосат, навіть у країнах, де він не використовується, є більш, ніж тривожним.
Людина стикається з гліфосатом при прийомі зараженої їжі, на робочому місці (при використанні у фермерському господарстві), при дрейфі гербіциду в процесі його застосування за межі оброблюваної площі, при контакті з зараженим ґрунтом, при питті або купанні в зараженій воді.
Тривалий час канцерогенність гліфосату не була доведена, дослідження не фінансувались, а результати незалежних дослідників приховувались. Тільки нещодавно шведські вчені опублікували результати дослідження щодо збільшення частоти появи пухлин для людей, що професійно контактують з гербіцидами що містять гліфосат.
Всі продукти що містять гліфосат - є сильними мутагенами, тобто здатні викликати генетичні ушкодження. Живий доказ тому - В'єтнам, де ось вже в третьому поколінні, після в'єтнамської війни на світ з'являється рекордна кількість людей з пухлинами і аномальними дефектами розвитку. Справа в тому, що американська авіація широко застосовувала гербіциди для знищення джунглів, щоб там не могли ховатися в'єтнамські солдати.
Контакт з гліфосатом також пов'язаний з появою репродуктивних проблем у людини.
1. Міжнародні корпорації – це велика пастка для всесвітнього сільського господарства.
Зазвичай вони вибирають країни, спустошені кризою. Там, де простіше почати свою «тиху окупацію».
Переключення уваги людей на другорядне питання шкоди ГМО – це є цілеспрямованою аферою для того, щоб приховати справжню мету – продовольчий і, як наслідок, політичний контроль, як це вже відбувається в багатьох країнах.
Звичайна тактика Монсанто – за допомогою демпінгу та солодких умов пересаджувати фермерів на своє насіння та свої пестициди по вже відпрацьованій схемі. Тим самим вбиваючи місцеве сільське господарство. Землі відходять структурам, пов’язаним з Монсанто, а фермери стають підневільними на власній землі.
Великі корпорації отримують шалені надприбутки, оскільки вони починають повністю контролювати всі етапи виробництва та споживання провізії - починаючи з посіву насіння, контролю землі (через банки і систему кредитів фермера), займу на засоби виробництва.
Захоплення земель, виробництво товарних культур на експорт, патентування хімікатів і насіння, викоріняти практики обміну насіння серед фермерів – все це гарантує корпораціям і земельним інвесторам величезні прибутки.
Влада, зі свого боку, гарно підіграє їм в цієї справі. В тому числі, використовуючи додаткові важелі впливу на фермерів через систему субсидій.
Агро-монополії руйнують різноманіття, місцеві знання і стійкі сільськогосподарські системи в країнах по всьому світу, створюють штучну залежність сучасного землеробства від хімічної промисловості.
Як наслідок, все це призводить до втрати суверенітету кожного окремого фермера, кожного окремого регіону, кожної окремої держави.
-------------------------------------------------------------
В Україні, поки все населення дивиться на схід, тихенько, без зайвого наголосу, приймаються закони про продаж землі, сертифікацію насіння, підведення сільгосп-підприємств під європейські стандарти та інше, на догоду великим чужоземним корпораціям.
Ми можемо створити собі іншу Державу, але ми не зможемо створити собі іншу Країну. Українцям Всесвітом дарована саме ця земля, саме в цьому куточку планети. Але зараз ми стрімко її втрачаємо.
Всього лише сто років тому земля була відновлюваним природнім ресурсом. Зараз це вже не так.
Можливо, після закінчення ери великих агрохімічних корпорацій, ми зможемо повернутись і заселити покинуті сільські землі знов, відбудуватись, заснувати нові громади. Але спустошені і отруєні ґрунти стануть не придатними для вирощування їжі. Природні екосистеми луків, ставків і лісів агро-хімія може зруйнувати всього за кілька років. Також незворотними будуть втрати історичних та архітектурних пам’яток наших сіл, якщо ці села поступово втратять своїх мешканців.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Світ проти окупації Монсанто. А Україна? 15 причин не пускати на наші землі глобальні корпорації (закінчення)
Категорія:
Світ:
Всесвітній Банк і Міжнародний валютний фонд допомагають просуватись біотехнологічним корпораціям по всьому світу. Все, що відбувається в Україні, глибоко пов’язане з інтересами компаній Монсанто, Доу, Баєр та інших крупних гравців на ринку землекористування та вирощування трансгенної їжі.
monsanto-one-satan
2. Раундап - «екологічний» гербіцид масового ураження.
Створюється хибне уявлення, що найбільша небезпека при вживанні в їжу ГМО-продукції пов'язана з «неправильним» геномом рослини або тварини. Але це далеко не так. Колосальної шкоди завдає гербіцид "Раундап" від Монсанто, без якого не обходиться вирощування ГМ-рослин.
З початку продажів у США ГМ насіння Монсанто з 1994 по 2005 рік використання гліфосату зросло більше ніж на 1500%. В США кожен рік на газонах та в фермерських господарствах використовується біля 100 мільйонів фунтів гліфосату, протягом останніх 13 років його розприскали на мільярди гектарів.
В анотації до даного гербіциду стверджується, що він безпечний для людини, тварин і комах. Також там говориться, що препарат повністю розкладається протягом 2 тижнів після обробки. Але чи так це насправді?
За відомостями екологів, крім основної діючої речовини - гліфосату (N-фосфометіл-гліцин), раунадап містить також десять так званих «інертних компонентів». Незалежні дослідження, проведені в ряді європейських країн, Японії та США показали, що формула раундапу більш токсична, ніж сам гліфосат, саме через ці «інертні» компоненти. Так, смертельна доза препарату для щурів становить 1/3 від летальної дози чистого гліфосату.
Цими ж дослідженнями встановлено, що терміни розкладання гліфосату та продуктів його розпаду в ґрунті різняться залежно від клімату та хімічного складу ґрунту від 55 днів до 3 років. Цей гербіцид був знайдений у водних джерелах після його застосування у сільському, міському та лісовому господарстві.
Гліфосат всмоктується рослинами і потрапляє в ті їх частини, які вживаються в їжу. За даними ВООЗ, після обробки пшениці гліфосатом до збору врожаю в зерні виявляються значні залишкові кількості. Борошно теж виявляється забрудненим, і при випіканні кількість хімікату залишається такою ж.
. Дослідження розпаду гліфосату виявили амінометілфосфонову кислоту в салаті-латуку і ячмені, вирощуваних через рік після обробки ґрунту.
Дуже важливо, що гліфосат знижує діяльність азотофіксуючих бактерій, завдає шкоди мільярдам ґрунтовими мікроорганізмами і пригнічує ріст грибної мікоризи, що допомагає рослинам засвоювати вологу і поживні речовини, здатен накопичуватись в організмах теплокровних тварин та людини.
Перший проведений у Європі тест показав, що практично у всіх нас є гліфосат в крові. Тест проводився на добровольцях, у яких брали на аналіз сечу і кров. Той факт, що майже у половини добровольців в організмі міститься гліфосат, навіть у країнах, де він не використовується, є більш, ніж тривожним.
Людина стикається з гліфосатом при прийомі зараженої їжі, на робочому місці (при використанні у фермерському господарстві), при дрейфі гербіциду в процесі його застосування за межі оброблюваної площі, при контакті з зараженим ґрунтом, при питті або купанні в зараженій воді.
Тривалий час канцерогенність гліфосату не була доведена, дослідження не фінансувались, а результати незалежних дослідників приховувались. Тільки нещодавно шведські вчені опублікували результати дослідження щодо збільшення частоти появи пухлин для людей, що професійно контактують з гербіцидами що містять гліфосат.
Всі продукти що містять гліфосат - є сильними мутагенами, тобто здатні викликати генетичні ушкодження. Живий доказ тому - В'єтнам, де ось вже в третьому поколінні, після в'єтнамської війни на світ з'являється рекордна кількість людей з пухлинами і аномальними дефектами розвитку. Справа в тому, що американська авіація широко застосовувала гербіциди для знищення джунглів, щоб там не могли ховатися в'єтнамські солдати.
Контакт з гліфосатом також пов'язаний з появою репродуктивних проблем у людини.
1. Міжнародні корпорації – це велика пастка для всесвітнього сільського господарства.
Зазвичай вони вибирають країни, спустошені кризою. Там, де простіше почати свою «тиху окупацію».
Переключення уваги людей на другорядне питання шкоди ГМО – це є цілеспрямованою аферою для того, щоб приховати справжню мету – продовольчий і, як наслідок, політичний контроль, як це вже відбувається в багатьох країнах.
Звичайна тактика Монсанто – за допомогою демпінгу та солодких умов пересаджувати фермерів на своє насіння та свої пестициди по вже відпрацьованій схемі. Тим самим вбиваючи місцеве сільське господарство. Землі відходять структурам, пов’язаним з Монсанто, а фермери стають підневільними на власній землі.
Великі корпорації отримують шалені надприбутки, оскільки вони починають повністю контролювати всі етапи виробництва та споживання провізії - починаючи з посіву насіння, контролю землі (через банки і систему кредитів фермера), займу на засоби виробництва.
Захоплення земель, виробництво товарних культур на експорт, патентування хімікатів і насіння, викоріняти практики обміну насіння серед фермерів – все це гарантує корпораціям і земельним інвесторам величезні прибутки.
Влада, зі свого боку, гарно підіграє їм в цієї справі. В тому числі, використовуючи додаткові важелі впливу на фермерів через систему субсидій.
Агро-монополії руйнують різноманіття, місцеві знання і стійкі сільськогосподарські системи в країнах по всьому світу, створюють штучну залежність сучасного землеробства від хімічної промисловості.
Як наслідок, все це призводить до втрати суверенітету кожного окремого фермера, кожного окремого регіону, кожної окремої держави.
-------------------------------------------------------------
В Україні, поки все населення дивиться на схід, тихенько, без зайвого наголосу, приймаються закони про продаж землі, сертифікацію насіння, підведення сільгосп-підприємств під європейські стандарти та інше, на догоду великим чужоземним корпораціям.
Ми можемо створити собі іншу Державу, але ми не зможемо створити собі іншу Країну. Українцям Всесвітом дарована саме ця земля, саме в цьому куточку планети. Але зараз ми стрімко її втрачаємо.
Всього лише сто років тому земля була відновлюваним природнім ресурсом. Зараз це вже не так.
Можливо, після закінчення ери великих агрохімічних корпорацій, ми зможемо повернутись і заселити покинуті сільські землі знов, відбудуватись, заснувати нові громади. Але спустошені і отруєні ґрунти стануть не придатними для вирощування їжі. Природні екосистеми луків, ставків і лісів агро-хімія може зруйнувати всього за кілька років. Також незворотними будуть втрати історичних та архітектурних пам’яток наших сіл, якщо ці села поступово втратять своїх мешканців.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта