Поселення виявили на глибині п’яти метрів – фахівці знайшли господарські ями, у заповненні яких були уламки ліпного посуду та пряслиця. Попередньо дослідники датують їх серединою VII ст. н.е. та відносять до празько-корчацької археологічної культури.
«У часи середньовіччя це було давнє Краківське передмістя. Однак, як засвідчують результати цьогорічних археологічних досліджень, ця територія була заселена задовго до 1256 року. Тобто традиція безперевного загосподарювання цієї території є принаймні на 600 років старшою за першу писемну згадку про Львів. Втім, це ще не означає, що нам треба переглядати офіційну дату заснування міста, але нова інформація суттєво доповнює ранню його історію і ще раз підтверджує місце розташування того ядра, з котрого розвинувся давньоруський Львів», – розповів директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Олег Осаульчук.
Він додає, що у 1992 р. археологи вже знайшли рештки поселення празько-корчацької культури під час досліджень на місці будівництва готелю «Золотий Лев» (сучасний ринок «Добробут»), яке міститься на відстані приблизно 150 м на південь від теперішнього місця розкопок.
«Тоді це була перша така знахідка на території Львова. Археологи провели масштабні дослідження і розкрили культурний шар на глибину до дев’яти метрів. І лише тепер, через 22 роки, нам вдалось знайти сліди заселення того ж часу. Цьогорічні результати досліджень дозволять стверджувати, що давньоруський Львів виріс із поселення ранніх слов'ян і розвивався на його місці», – сказав Осаульчук.
Окрім цього, на вул. Веселій археологи виявили та дослідили культурні нашарування, рештки забудови та уламки артефактів, зокрема люльок та кераміки, XV–XVIII ст.
Празько-корчацька культура – археологічна культура, що існувала в V – VII ст. н.е. Її пов'язують зі слов'янськими племенами, згаданими Йорданом (візантійський історик VI ст.) під назвою «склавини». Спочатку празька культура була поширена на території південної Волині, Верхнього і Середнього Подністров`я. Пізніше ці племена засилили південну і північну частину Польщі, Чехію, Словаччину, східні райони Східної Німеччини, білоруське Полісся, середню частину Правобережної України, Молдавію й Румунію. Ці процеси відомі в історії під назвою «великі міграції слов'ян».
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
У Львові знайшли поселення давніх слов'ян
Світ:
У Львові на вулиці Веселій, 5, де розпочалося будівництво готелю, археологи НДЦ «Рятівна археологічна служба» виявили поселення давніх слов'ян.
img_4792bty.jpg
Поселення виявили на глибині п’яти метрів – фахівці знайшли господарські ями, у заповненні яких були уламки ліпного посуду та пряслиця. Попередньо дослідники датують їх серединою VII ст. н.е. та відносять до празько-корчацької археологічної культури.
«У часи середньовіччя це було давнє Краківське передмістя. Однак, як засвідчують результати цьогорічних археологічних досліджень, ця територія була заселена задовго до 1256 року. Тобто традиція безперевного загосподарювання цієї території є принаймні на 600 років старшою за першу писемну згадку про Львів. Втім, це ще не означає, що нам треба переглядати офіційну дату заснування міста, але нова інформація суттєво доповнює ранню його історію і ще раз підтверджує місце розташування того ядра, з котрого розвинувся давньоруський Львів», – розповів директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Олег Осаульчук.
Він додає, що у 1992 р. археологи вже знайшли рештки поселення празько-корчацької культури під час досліджень на місці будівництва готелю «Золотий Лев» (сучасний ринок «Добробут»), яке міститься на відстані приблизно 150 м на південь від теперішнього місця розкопок.
«Тоді це була перша така знахідка на території Львова. Археологи провели масштабні дослідження і розкрили культурний шар на глибину до дев’яти метрів. І лише тепер, через 22 роки, нам вдалось знайти сліди заселення того ж часу. Цьогорічні результати досліджень дозволять стверджувати, що давньоруський Львів виріс із поселення ранніх слов'ян і розвивався на його місці», – сказав Осаульчук.
Окрім цього, на вул. Веселій археологи виявили та дослідили культурні нашарування, рештки забудови та уламки артефактів, зокрема люльок та кераміки, XV–XVIII ст.
Празько-корчацька культура – археологічна культура, що існувала в V – VII ст. н.е. Її пов'язують зі слов'янськими племенами, згаданими Йорданом (візантійський історик VI ст.) під назвою «склавини». Спочатку празька культура була поширена на території південної Волині, Верхнього і Середнього Подністров`я. Пізніше ці племена засилили південну і північну частину Польщі, Чехію, Словаччину, східні райони Східної Німеччини, білоруське Полісся, середню частину Правобережної України, Молдавію й Румунію. Ці процеси відомі в історії під назвою «великі міграції слов'ян».
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков