Зображення користувача Анатолій Висота.
Анатолій Висота
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Анатолій Висота: Пічка Мілано-2 вже гріє й у Красному (ч.2)

На шляху вдосконалення Творець поставив для нас, українців, чергові перешкоди: залежність від газу із заздрісної Росії і можливість замерзнути взимку. Як тільки ми ухвалили собі придбати пічку, Творець  послав нам помічників: п. Галину з поля коло Дібрівки; її сина Арсена із Рівного; Віталія із Києва; Андрія Літепла із Львівщини, Ігора зі Львова, Василя Телігу із Закарпаття та інших. Тим, хто допоміг нам порадою, хто роботою, а хто грошима – всім ми вдячні.


 

Продовження. Попередня стаття.

«Дім тепла» у Києві

І знаходиться цей магазин на вулиці Великій Кільцевій,2 коло заводу «Електронмаш». Це знову нам підказав і-нет, а ще те, що  словаки виробляють пічки за німецькою технологією і тих пічок-камінів штук із 100 модифікацій і ціною  від 260 до 4000 євро – на всі смаки й достатки.

          На початку жовтня  ми поїхали в Київ, в надії купити й привезти пічку. А в тому «Домі тепла» очі розбігаються від виблискуючих і таких акуратних пічок і камінів. Знайшли й нашу «Мілано-2» - відразу у чорному, вишневому і в кремовому кольорах. Скільки ж вона тут коштує? – 501 євро! – ніби вдарив мене по голові менеджер Віталій. – А в гривнях скільки ж це буде? – я все ще на щось надіявся. – Так. Курс сьогодні 18,4 гривні за євро. Перемножую на 501 євро. І поки він сказав, що  це буде 9218 гривень, я вже знав, що пічки ми тут не купимо.

          Ми сіли за стіл й стали множити метри труб димоходів на ціни, додавали вартість  інших деталей й виходило, як не крути з товщиною металу, від 3 до 4 тисяч. Таких грошей в нас не було і в помині і ми увалили заїхати в ЕПІЦЕНТР.

          Там прямо перед входом вишикувалися рядком акуратні квадратні стовпчики китайських чавунних пічок. Ціна  – 3400 гривень, а яка якість того китайського чавуну? І я згадав, як розчинялися краснянською водою у порошок кульові крани, вироблені з  китайської «міді». В приміщенні супермаркету ми знайшли лиш неоковирні пічки-булер’яни «Сварог», які годилися хіба для обігріву нежитлових приміщень. Ми не полінувалися зайти і в супермаркет МЕТРО. Нема там взагалі пічок. Дорогою додому ми ще заїхали в МЕГАМАРКЕТ за Києвом. Там були лише якісь коптильні для риби. – Нічого! – заспокоювала мене дружина. –Світ великий і щось та знайдемо! - й передала мені запашну українську хлібину й батон.

          Інтернет-магазин «12-ка» під Львовом

Майже кожного дня я щось знаходив, наприклад, пічку «Гера» у магазині «Мототехніка» в Києві по вул.. Ізюмській,7. Пічка гарна, ціна 5900 гривень, а 7-ми кВт потужності її вистачає, щоб обігріти 140 м кубічних. В цьому магазині було з півсотні пічок і камінів і всі із Сербії.

          А може десь продаються пічки, які були у використанні? І я знайшов в і-неті магазин ФЛАГМА. Мене здивувало, що  ці пічки якісь великі, а облицьована керамічною плиткою німецька піч була навіть на колесах. Директор Борис Холонюк пояснив, що  ціна пічки від 4 тисяч гривень і, щоб їх побачити, треба їхати на Рівненщину. Тим часом адвокат Арсен підказав, що  в Польщі продаються Мілано-2 по 1325 злотих. Я перемножив 4,35 гривні на 1325 злотих і зрадів, що  це менше від шести тисяч. Перевізник Андрій Літепло написав мені, що купить і привезе цю пічку і вона обійдеться мені у 7 тисяч гривень у Львові. Але треба вислати завдаток у половину її вартості. Слати гроші невідомому чоловіку - це мене насторожило.

          І ось я щасливо знайшов в і-неті магазин «12-ка». Там було тих пічок, хоч греблю гати. Ось польська чавунна пічка «Коза краткі» стоїть собі серед сотні своїх сестер і братів-камінів. Зовні мені сподобалася сербська пічка «Язон». За розмірами і потужністю вона була схожа на Мілано-2. Однак мене насторожило, що  вага її всього 47 кг, а наша улюблениця ж по паспорту важить аж 72 кг. Може серби зекономили на товщині металу? Я став листуватися з  продавцем Ігорем і запитав його про Мілано-2. «Пошукаємо!» - відповів Ігор. Через день я радів, читаючи: «В поставщика є одна пічка Мілано-2 білого кольору і ціною 6000 гр.». Але ж може доставка пічки до Обухова буде коштувати більше тисячі! – думав я собі. Ігор повідомив, що  НОВА ПОШТА  береться доставити пічку за 220 гривень, а окремо доведеться заплатити ще 120 гр. за перерахування йому 6000 гривень. Я тут же погодився, хвалячи подумки й інтернет і Нову Пошту.

          Пічка Мілано-2 і димохід вже в Красному

Через тиждень 21 жовтня 2014 р. я з’їздив в Обухів і привіз власною Омегою пічку Мілано-2, яка в документах гордо звалася каміном. Вивантажуючи гарно упаковану і обшиту деревом пічку, я чув, що  там щось постукувало й подзвонювало. Помаленьку й обережно пересаджуючи кантуванням цей довгожданий вантаж через східці й пороги,  а дружина тим часом відчиняла й зачиняла за мною двері, я перевів подих аж у хаті. Перепочивши, я викрутив шурупокрутом десятків зо три шурупів із обшивки, а дружина нетерпеливо вже здирала пакувальний картон. Ось вона біла красуня нарешті в нашій хаті! А це подзвонювала прикріплена збоку чавунна конфорка. І всі запчастини є на місці.

          Пора братися за димохід.

От що-що, а димохідних труб виробляється в Україні чимало. Про це є і на сайтах ОТОПЛЕНИЕ, СВІТ САУН і ДІМ ТЕПЛА. Всі труби й деталі до них  вироблені з оцинкованої бляхи, або із нержавіючої сталі (н/ст.). Товщина н/ст. 0,4; 0,8 і 1,0 мм, а діаметр труб від 115 до 500 мм. Ціни скрізь приблизно однакові і я подався в Київ у знайомий магазин «Дім тепла». Діаметр труб і деталей 120 мм. Для приміщення я вибрав труби чорного кольору з товщиною стінок 2 мм з польської фірми ДАРКО. А для вулиці замовив утеплені труби з н/ст. товщиною 1мм українського  виробництва з діаметром 120/180 мм, тобто вони мали утеплюючий шар товщиною 30мм.

          Важливий момент: я собі подумав, що димовим газам буде легше проникати через стіну під кутом у 45 градусів та й легше трусити сажу, а тому замовив 2 коліна з  таким кутом. Більше 2 тижнів я чекав поки привезуть ті труби із Польщі і таки діждався. Поїхав у Київ удруге і мене чекав приємний сюрприз: одне з  колін мало отвір для очистки димоходу, а я про таке й не здогадувався. Їхня вартість була до  4000 гр. Отож я щасливо привіз труби+ у Красне і перевірив дома усі, чи нема де якого ганджу. Всі 1-метрові труби спокійно з’єднувалися одна з одною за системою «тато в маму».

          Виставили пічку і змонтували димохід

Були варіанти: я гадав розмістити пічку в залі площею 20 м кв., але дружина вибрала краще місце: коло стіни  у великому коридорі площею 16 м кв. Звідси тепло буде поширюватися через відкриті двері у дві кімнати і в менший коридор, а звідти в кухню. Так і порішили. Пічка може стояти прямо на підлозі, наприклад, на керамічній плитці 30см х 30см, як у п. Галини. Але краще її розмістити на підвищенні. З часом ми маємо поміняти підлогу скрізь у хаті.

           А зараз я придумав виставити пічку на відрізку дошки-п’ятидесятки шириною 30 см. Довгенько я вимірював, де пробити отвір у стіні, бо треба, щоб була максимальною довжина труби у хаті (більша буде тепловіддача!) і, щоб димохід не попав на крокву даху.

          За перший день я пробив навскісний отвір у цегляній стіні товщиною 40  см. А за другий день укоротив дві 1-метрові труби, розширив отвір у стіні і вже з’єднував між собою труби, кагалу й коліна, а дружина  терпляче підтримувала всю цю конструкцію коло пічки, щоб не розвалилася. Увечері в суботу я пішов до Василя Теліги – робітника із Закарпаття, щоб допоміг мені завершити монтування димоходу. Вася погодився прийти в неділю, а що, коли це в нього  єдиний вихідний. Умовилися, що платою за роботу буде 100 гр.

          Зранку в неділю я підготував усі інструменти поки Вася хазяйновито оглядав пічку, отвір і всі деталі. Ми перетягли велетенського козла висотою 2,3 м під дах і мій помічник вже примірявся на ньому, чи буде зручно прорізати отвір у дасі. Але спочатку ми наново з’єднали всі чорні труби й коліна й прикріпили їх до стіни в хаті скобою. За якусь годину Вася прорізав отвір у дасі, розрізавши спочатку метало-черепицю маленькою болгаркою, а потім вирізавши дошки лобзиком. Потім ми стали нарощувати димохід із трьох 1-метрових утеплених труб із н/ст., прикріпивши першу трубу скобою до зовнішньої стіни.

          Щоб не випав ізолюючий розчин, Вася вправно закріпив відрізки із дошки знизу шурупокрутом. А я тим часом вже місив унизу густий цементно-піщаний розчин. Ось останні виміри вертикальності димоходу і Вася подав мені рівень, а забрав миску із розчином. Бачу щось дружина ходить смутна-невесела. -Чого ти? –-А чим ви заізолюєте оте чорне коліно? – відповідає сердито. Подумали разом: у нас осталася від утеплення даху мінеральна вата, а від теплоізоляції сауни фольга. До обіду ми все це зробили й замурували отвір ззовні й ізсередини хати. Несемо драбину й я питаю: - Василю, а як називають у вас драбину? Усміхаючись, відповідає: - Лазиво. І уточняє: - У нас всі так кажуть у селі Ракошино Мукачівського району.

          Ми не рішилися відразу ж затопити пічку – хай хоч день просохне розчин.

          Оранжеве полум’я і живе тепло

Наступного дня, 10 листопада 2014 р., вранці я відкрив кагалу, відкрив подачу повітря на всіх трьох рівнях і, хвилюючись, став накладати паливо в пічку.  На дно топки - зім’яту газету, а потім тоненькі тріски й товщі, вище конусом бруски  і обрізки дощок. Тут зайшла до нас сусідка Ніна. З другого сірника в мене загорілась газета, а за нею спалахнули тріски й дрова. Оранжеве полум’я, хвилюючись, лизало скло. Вискочив надвір: дим жваво виривається з-під грибка димоходу Ми раділи, що горить, не димить і вже потепліли відразу труби і пічка зверху. Утрьох посідали близенько й грілися від пічки. За годину потепліло в коридорі, а за дві закипів і чайник на пічці. Наша пічка успішно пройшла випробування. Всі, хто приходив до нас згодом, позитивно оцінили нашу пічку Мілано-2.

          Труднощі і можливі проблеми

Вже четвертий тиждень ми топимо пічку. Вона економно їсть  дрова, яких у нас вистачить на кілька років, а продукує тепло, попіл і сажу. Топимо ми вранці і ввечері по 4 години. Після кожних 5-6 спалювань дров накопичується контейнер попелу, об’єм якого до  3 л. Контейнер вийняв  із піддувайла і обережно висипав попіл у відро – і це все. Якось вранці, коли надворі було до 10 градусів морозу, при розпалюванні пічки дим шугонув у кімнату. Я збагнув, що це  холодне повітря з димоходу ринуло у кімнату разом з димом. Надалі  перед розпалюванням вранці я відкривав кагалу і всі отвори в пічці хвилин на кілька, щоб виникла тяга теплого повітря з хати надвір. Більше в мене не диміло. Ще одне: лазячи рукою в пічку, треба бути обережним, щоб не обробитися сажою.

          Можливою проблемою є періодичне трусіння сажі в димоході. Але Віталій з ДОМУ ТЕПЛА  в Києві мене заспокоїв. Зараз вже продається такий порошок, ложки якого в топці вистачає, щоб вся сажа опустилася з димоходу в топку й там згоріла. І таке треба робити 1-2 рази на рік.

          Дотичні проблеми

Пригадуючи монтаж пічки й димоходу, я згадав за інструменти: болгарка, електролобзик, дриль, шурупокрут, які так полегшили нашу роботу. А ще в мене є електрорубанок, степлер і заклепник. І я подумав: чому це жодного з цих інструментів не придумали в Україні? Перечитуючи вкотре твори Бальзака, я відмітив собі повсюдне використання у Франції камінів і чавунних грубок ще 200 років тому. Чому це такі пічки-каміни стали застосовуватися в Україні лише зараз? Чому українці такі неохочі до обробки й використання металу і каменю? Маючи гори каменю, чомусь не використовували його як фундамент при будівництві хат. Натомісць клали на землю колоди з акації, шовковиці чи дуба й називали їх підвалинами. Через 50 років дерево згнивало, хата кособочилася, а потім валилася.

          Вміючи так гарно вирізати з дерева ложки, чому українці не додумалися виготовляти з дерева черевики. Чи в нас менше аніж  в Європі холодної грязюки весною  і восени? Мої мати й батько були в Німеччині бранцями, а потім свідчили, що в таких черевиках тепло, от тільки вони не гнучкі. У Франції такі черевики називаються «сабо», а в Німеччині «гольцшуги» - їх там носять вже років із 500.  Висновок: нам ще вчитися і вчитися у європейців, як облаштовувати собі комфортне життя.

          На завершення трохи оптимізму

На шляху вдосконалення Творець поставив для нас, українців, чергові перешкоди: залежність від газу із заздрісної Росії і можливість замерзнути взимку. Як тільки ми ухвалили собі придбати пічку, Творець  послав нам помічників: п. Галину з поля коло Дібрівки; її сина Арсена із Рівного; Віталія із Києва; Андрія Літепла із Львівщини, Ігора зі Львова, Василя Телігу із Закарпаття та інших. Тим, хто допоміг нам порадою, хто роботою, а хто грошима – всім ми вдячні. Ми з дружиною тепер цю перешкоду успішно долаємо: куплена нами пічка Мілано-2 вже обігріває  нашу хату у Красному, а як доведеться, то  і їсти на ній зваримо.

          Вибачте про ті кілька рядків гіркоти про нас, українців. Як треба буде, то таланти з’являться. Ось по і-нету пройшла інформація, що талановитий 19-річний студент із Вінниці вже винайшов і патентує БЕЗДИМНУ ПІЧКУ. При необхідності таку пічку можна буде поставити навіть у кожну квартиру. Таланти серед нас є, а буде ще більше на шляху творення Добра.

          Хай же буде!

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Повідомляю товариство, що вже другий місяць наша пічка МІЛАНО-2 радісно обігріває нашу хату. Наскільки приємно палити в ній якісь старі й непотрібні газети й папери. Істинно: ОТРИМАЄШ НОВЕ, лиш позбувшись старого!

Коментарі

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Довелося розбивати мою оповідь про пічку Мілано-2 на дві частини, бо публікація в блозі моєму блокувалася, мабуть, з-за великого об"єму матеріалу. На світлині моя дружина Люба. З цієї публікації мої друзі дізнаються більше про нас. Бо це не ігри, а справжнє життя, досвід з якого, сподіваюся, стане комусь корисним.

Зображення користувача Петро Підкова.
0
Ще не підтримано

Дякую за корисну інформацію!
Хай Буде!

Підкуємось браття, знаннями вишніми!

Зображення користувача Явсе Світ.
0
Ще не підтримано

Ваша стаття,пане Анатолій,зачаровує простотою і практичними порадами..
Хочу Вам підказати деякі речі..Під час приготування їжі,старайтеся уникати попадання холодної води на скло у дверцятах пічки..Також може появитися рідкий конденсат у димарі..Тоді прийдеться утеплювати трубу димар'я і ставити кондесатозбірник(трійник) на стикуванні пічки і димоходу...Цей конденсат є агресивним до виробів із простого заліза і пришвидшує корозію труби димоходу.Але він появляється лише тоді, коли такими пічками користуються у тліючому-довготривалому режимі..Радіємо і гріємось.

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Дякую, пане Світе за добре слово і за поради. Надвірна частина димара в нас є утепленою (труба діаметром 120/180). Бачу, що ви маєте схожу пічку - чи не так? Мене цікавить ваша думка щодо світоглядної моєї гіпотези - опублікованої на початку ч.1. - щодо призначення Землі й Людини.

Зображення користувача Явсе Світ.
0
Ще не підтримано

Дякую пане Анатолій..Я прочитав обидві Ваші статті і був приємно вражений Вашою гіпотезою про призначення Землі і Людини..Виходить Земля-це яслі Богів..Просто чудово пане Анатолій...
На рахунок пічки то в мене є досвід користування пічки Булер'ян..Встановив її у батьківській хаті 5 років тому..Вони тоді були ще доброї якості..тепер продаються якісь дуже "грубої" і неакуратної роботи..Просто надав їй перевагу так як для опалення використовуються різні відходи по господарстві,такі як кукурудзяні качани,пофарбовані дошки, горіхове лушпиння і тд..Збираюся у іншій кімнаті поставити таку саму пічку як у вас.Подобаються пічки вироблені фірмою La Nordica..Трохи дорогувато,але виходу немає..

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Володимир Майборода.
0
Ще не підтримано

Гарна стаття, пане Анатолію! Дякую. Я б відніс її до рубрики "Еволюція особистої енергетичної незалежності" ;)
прочитав і згадав як у свій час, коли проводили по вулиці газ і сусіди масово викидали всі інші опалювальні системи я собі (і їм також ;) ) сказав "НІ! Мене на дешевинку і зручності не купиш!" Я ж бо знаю мудрість народну, що "Дармовий(дешевий сир буває лише в мишоловці" ;)
Звичайно, ми поставили собі газовий двохконтурний котел, але котел для твердого палива не викинули! :) Ми ж бо знаємо, що "наш старший брат" зовсім не старший, і зовсім не брат ;) Додатково власноруч перебудував грубку, яка здатна обігріти три кімнати з мінімальною кількістю палива на добу мінімум. Отак і живемо не лякаючись холодів! ))
Та й Ви, бачу бувалий майстер-пічник! Таки "свій до свого" липне-лине ;)
РаДіємо далі!

Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.

Зображення користувача Микола Пономаренко.
0
Ще не підтримано

Цікаво було прочитати. Як інженер, я знаю, що для надійності роботи любої системи завжди має існувати “аварійна система“. В цьому відношенні американскі хати мають також подібні системи. В типовій американській приватній хаті, в середній і північній полосі, бо на півдні можна жити на вулиці круглий рік, як правило, є ТРИ системи енергії - електрика, газ і дрова. Наприклад, коли пропадає електрика, а таке періодично трапляється, особливо після штормових дощів, буває на декілька днів а то і на тиждень, то їжу можна готувати на газових плитах або на дворі на барбекью, а взимку топити дім з допомогою каміна. У мене декілька раз таке траплялося. Постачання води, на щастя, майже ніколи не переривається. Багато людей мають портативні електричні генератори на такі випадки, які працюють на бензині. Я не маю такого, бо не бачу великої потреби - електрика пропадає дуже рідко і ненадовго, можна пережити.

Чим більш цивілізованими ми стаємо, тим більш залежними від зовнішніх умов. Колись селянин був самодостатнім - сам міг себе і прогодувати і обігріти і навіть дітей народити. Що є кращим я не знаю? Напевно існує якась розумна середина і світ її шукає. Тому і існує тренд повернення до природних умов життя, бо ми зайшли в деяких випадка життя дуже далеко в залежність від інших, а це загублення персональної свободи.

Хто тут, хто там, а Україна одна!

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

І світу, і друзям Володимиру та Миколі за розгорнуті й дотепні коментарі щире ДЯКУЮ! Прошу вас дати ще коментарі на мою гіпотезу щодо призначення Землі і Людини на початку в ч.1, а також на ГІРКІ РЯДКИ в кінці ч.2.

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

А хто двоповерхові хати будував з глини і дерева? ("Бо ми тоді вже побілили хату.як ви вилазили з печер") А про перший металевий пароплав "Українець" Яхненків-Симиренків чули?
А що босі ходили - то були ближче до Землі-Матінки, тому й не стали жидами (зматеріалізованими людьми, не плутати з євреями, просто до них це пізніше органічно приліпилося - "Жид любить гроші, а Козак - Честь і Славу".)
Підприємливих українців постійно знищували, спочатку солодко нашіптуючи та тепленько стелючи, бо довірливі і думають, що всі такі навколо. І винаходи крадуть у них здебільшого і перетворюють їх у гроші - от так уміння! Якщо продати що - то євреї! А "мессера завалити - то друга ескадрилья (то українці)". От я наприклад, виростити щось. зробити можу, а продати щось не виходить ;) ))). Посприяєте? ;)

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Прошу набрати у пошукових системах "Пічка Мілано-2". Що ви там бачите?

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Світ Зелений.
0
Ще не підтримано

Миро каже:
Прошу набрати у пошукових системах "Пічка Мілано-2". Що ви там бачите?

Унікальний зміст

#ВсеБудеДобре!
Бойовик, з'їдаючи в кущах смажену яєшню, вгледів профіль ґрунтознавця.

Зображення користувача Микола Пономаренко.
0
Ще не підтримано

Я б хотів бачити подібну пічку, як Мілано-2, розроблену і виготовлену українським підприємством. Чому нема? Виглядає, що українцям така пічка потрібніша набагато більше ніж італійцям, але самі українці її чомусь не випускають. Як інженер, я не бачу великих проблем створити таке виробництво. Проблема лише в бажанні, здатності до підприємництва і фінансуванні.

Треба підказати якомусь єврею, він швиденько все це зможе зробити? :)

Хто тут, хто там, а Україна одна!

Зображення користувача Володимир Майборода.
0
Ще не підтримано

Краще якомусь японцю, якщо "український інженер" не здатний ;), а "все шукає єврея".
Бажання - прагнення - дія ="Бери і роби!" ...якщо знаєш як ;)

Микола Пономаренко каже:
...Як інженер ... Треба підказати якомусь єврею...

То де те бажання, пане Миколо, про яке Ви нам нагадуєте? ;)

Микола Пономаренко каже:
Проблема лише в бажанні...

Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Повідомляю товариство, що вже другий місяць наша пічка МІЛАНО-2 радісно обігріває нашу хату. Наскільки приємно палити в ній якісь старі й непотрібні газети й папери. Істинно: ОТРИМАЄШ НОВЕ, лиш позбувшись старого!

Зображення користувача Василь Кукурудза.
0
Ще не підтримано

Читав такі цікаві оповідання про невелику піч, і прийшов до висновку, що багато чого пізнав вперше. Про те, як раніше робили печі, що таке "плита" та інше. Пану Анатолію висловлюю повагу за розповідь про піч "Мілано-2". Також скажу, що все-таки для людини найкраще (правильніше) було тоді, коли була лежанка, місце для випічки хліба і т.д. Був правильний хвильовий вплив на людину. Звичайно, зараз все потребує іншої швидкості і ми не в змозі "обслуговувати" піч. Проте при самому новітньому опаленні на мій погляд при будівництві будинку має бути місце, де би була піч з лежанкою, і відпочивати вночі потрібно саме на ній. Хай буде!.

Своїм друзям ми пропонуємо тільки те, чим користуємось самі.

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Піч з лежанкою - це мрія Відаючого українця, а особливо тих, що вже в літах. Дякую, Василю, за добрі слова!

Зображення користувача Альберт Саїн.
0
Ще не підтримано

Вітаю вас з чудовою пічкою!
Тепер я буду мати про неї на увазі..

А тепер щодо ваших зауважень стосовно українців:
"Чому українці такі неохочі до обробки й використання металу і каменю? Маючи гори каменю, чомусь не використовували його як фундамент при будівництві хат. Натомісць клали на землю колоди з акації, шовковиці чи дуба й називали їх підвалинами. Через 50 років дерево згнивало, хата кособочилася, а потім валилася."
То ви мене реально здивували...
Де це ви бачили щоби українці як ті москалі у фундамент замість каміння клали акацію тобто древесину?? Перепрошую у вас там довкола або дурні або нащадки москалів..
Щодо взуття із дошок давно вже про них роздумуваю але придбати таке взуття в Україні за доступною ціною нема як, бо бачте ми і справді його не виготовляємо.. А дарма, бо літом у ньому запросто можна ходити якщо не по місту на далекі відстані то по хаті чи то пак по господарству, то запросто, а потім опісля його зношення ще й запросто утилізувати..
Но ви запитуєте чому так?
Відповідаю, бо приречені все ще й досі від Радянскього Союзу який умовно кажучи реінкарнував в Україну.. А чи хіба у нас в Україні малий та середній бізнес влада не убиває ще на самому їхньому народженні??
Ну то таке, то все дурниці.. Головне що у вас тепер у хаті тепло)

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

"Не кажіть гоп!", пане Альберте! ;)
Про гори каменю, то пан Анатолій дуже узагальнив, бо не всюди в українських селах той камінь був. Та й доправити його з каменоломень потрібні були засоби і кошти. А де вони, коли панщина панська і совєцькі трудодні?
В давнину, далеко не таку давню як Трипільська культура ;), свої хати українські селяни будували з глини, якої справді було гори! Такі хати справді стояли ледь 50 років... Тому, більш заможні і практичніші селяни (як от мій прадід!) будували глиняну хату на слупах - отих дерев'яних колодах, про які згадував пан Анатолій. Така хата стояла вже не 50 років, а вдвічі довше!
До слова, будівництво хати на слупах показано в останньому епізоді суперового(!) фільму М.Ілієнка "ТойЩоПройшовКрізьВогонь", 2011 (відео).
У хаті мого прадіда сьогодні живе моя сестра з сім'єю, а хаті - вже за сотню перевалило! Звичайно, за глиняною хатою треба доглядати - під слупи вже мій дід підклав каменюки, місцями замінив деякі частини слупів, обклав хату цеглою, але наша хата (в якій я провів перший рік свого життя, аж допоки мій батько побудував цегляний будинок для нової сі'мї) дуже тепла і простоїть ще кілька десятків років!
Отакі то справи, мій друже! )))
"Речі не такі, як нам здаються на перший погляд"!!!

Альберт Саїн каже:
...А тепер щодо ваших зауважень стосовно українців:
"Чому українці такі неохочі до обробки й використання металу і каменю? Маючи гори каменю, чомусь не використовували його як фундамент при будівництві хат. Натомісць клали на землю колоди з акації, шовковиці чи дуба й називали їх підвалинами. Через 50 років дерево згнивало, хата кособочилася, а потім валилася."
То ви мене реально здивували...
Де це ви бачили щоби українці як ті москалі у фундамент замість каміння клали акацію тобто древесину?? Перепрошую у вас там довкола або дурні або нащадки москалів...

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Альберт Саїн.
0
Ще не підтримано

Дивно якось.. То виходить що в Центральній Україні делема з камінням? Ну я якби підозрював про це, але хіба у вас там немає річок, і хіба у вас там не копають криниць у яких то вже точно мав би бути камінь.. Отакої одним словом, оце так життя одначе у степу безресурсне.. о_о

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

Скоро скажуть "світла не буде і газу не дамо", то що, ми маємо за них продати свою волю? Ага! Щас-с-с!!

Що безресурсніше життя - то цікавіша гра!
Адже так, панове-браття?! ))) Козак за духом - ні вогні не згорить, ні в воді не втоне, і мідні труби йому не перепона!
Скажемо хором БАНЗАЙ!!! ))

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Альберт Саїн.
0
Ще не підтримано

Ну подивимося як нам це вдасться буде зробити узимку якщо це і справді зроблять так що ми залишимося і без світла і газу бо бачте Порох пообіцяв що Україна до останнього буде турбуватися про даунєцкихгондурасів за наш рахунок))

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Друже Альберте, бач скільки нового ти дізнався з цієї публікації! Скільки ще ми, українці, не знаємо один про одного! Друже, Арсене, про "гори каміння" - це майже буквально сказано! Річка Рось, а вона тече сотні кілометрів по Київщині й Черкащині, - дно її вистелено з ГРАНІТУ! На Житомирщині повно граніту! Ціна питання - відсутність власної держави! Була б вона - і каміння б добували й фундаменти були кам"яні і металу не цуралися б, і штудерні пічки тоді були б зараз власного виробництва! Вся причина - в характері українців: "А, якось воно буде!".

Зображення користувача Альберт Саїн.
0
Ще не підтримано

Маєте рацію пане Анатолію. Та проте все ж таки зважайте що чим ближча Україна до Раши то тим більша вона змоскалена москальськими нащадками.. Певно це також є причиною вашого зауваження. Хоча скажу вам таке діло що мій тато також все життя дивується з українців які нічого не зуміли зробити того що ми нині в Україні маємо з Європи, а точніше не скільки дивується з українців а скільки висловлює своє невдоволення до москалів що у радянському союзі усе так похабно, незграбно та безвідповідально робили геть усе, що нині зараз воно є ні до чого не придатним у порівнянні з європейськими технологіями, вже не кажучи про японські.. (ну окрім зброї сомо собою).

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Друже Альберте, твій тато - мудрий чоловік. Так йому й передай оце від мене! Згадай про те, що розказує Нестор про варягів - це ж наші предки закликали ї х до влади, бо самі не могли порозумітися між собою! І Київська Русь - це фактично варязький утвір. Ото і є джерело тих моїх кількох "гірких рядків" про нехіть багатьох українців до творення. Ну от хто мені відповість на запитання: чого українці, вміючи виробляти з дерева всякі штудерні штуки, наприклад ложки, не додумалися виробляти з дерева взуття? Не було в ньому потреби? Та ще мої покійні батько й матір розказували, що у першій половині 20-го (!) віку взимку на одну робину були одні (!) чоботи. Ото в тих чоботях взимку на сніг і вискакували всі по черзі за потребою. Хтось щось на це скаже?

Зображення користувача Альберт Саїн.
0
Ще не підтримано

Ну взагалі важко так однозначно дати відповідь на ваші запитання. Для прикладу у нас на Заході із чоботями було те саме багацько років. А чого воно так було? Ну як варіант того що знову ж таки українцям нічого не давали робити окрім як обробляти поля для годівлі окупантів, ось і жили наші пращури останніх 200 літ саме з однією парою чобіт на сім"ю. Така моя думка.
А взагалі якщо ви би уважніше вчиталися в менталітет українців який узагальнено описаний в характеристиці соціотипа ЕІІ
https://www.ar25.org/article/model-psyhiky-eii-dostoyevskyy-vatson.html
https://www.ar25.org/article/etyko-intuyityvnyy-introvert-eii-infj.html
то вам було б трохи більш легше зрозуміти чому у нас така дійсно кумедна ситуація виходить із побутом у житті. А саме у кожної нації я як свої + то так і -
Для прикладу так у нас доволі кепські справи на побутовому рівні, та проте у нас дуже успішні справи в обороні нашої держави, чого важко буде сказати за європейців, так у нас не виробляються новітні технології як у япошок, зате на відмінно від них ми навіть у цей вже розбещений вік і те виглядаємо куди культурнішими у цьому плані на відмінно від збочених японців.. І так можна пройтися по багатьом націям у порівнянні із нашою. В цьому то і сенс різноманітності націй щоби між ними взаємодіяти, но суто з моєї позиції тільки з націями одного роду.. Та й таке ось.

До речі хвалив вас своїй мамі розповідаючи коротенько про вашу історію і чудо пічку)) внаслідок чого у мене до вас мимоволі виникло наступне запитання, а саме: як вона у вас зараз гріє у ці морози які вже прийшли до нас в Україну?

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Пічка, друже Альберте, вже другий місяць охоче й надійно обігріває частину нашої великої хати. Я ось порахував, що за грудень-14 чиста економія природнього газу в порівнянні з груднем-13 склала більше сотні кубометрів! А на запасах дров у нас це лише позначилося трохи. У великі морози є проблема з розпалюванням пічки, але ми вже додумалися, як їх обійти. Розкажи ще й тату про цю оповідь та таки передай мою йому ОЦІНКУ. Щодо узагальненого соціотипу українців - ЕІІ - це ЕТИКО-ІНТУЇТИВНИЙ ІНТРОВЕРТ? Розкажи, друже Альберте, трошки тут про нього. Твоє пояснення того, чому українці не вирішували пекучих для своїх родин проблем таке: А чого воно так було? Ну як варіант того що знову ж таки українцям нічого не давали робити окрім як обробляти поля для годівлі окупантів, ось і жили наші пращури останніх 200 літ саме з однією парою чобіт на сім"ю. Така моя думка. Це не є аргументом. Хто заважав господарю, який сидів коло лави й вирізав з дерева ложки, ковші і всякі ковганки, як ось мій покійний дід-трипілець Степан, яка влада не дозволяла йому зробити дерев"яні черевики для своєї дочки. Вона, бачачи як діти катаються на льоду, боса вибігала з хати, щоб хоч раз самій проїхатися по ковзанці! Це якесь затьмарення, це якась розумова летаргія, в яку впали були українці протягом сторіч.

Зображення користувача Альберт Саїн.
0
Ще не підтримано

Перепрошую але мені з татом балакати мовою матів настільки немає такого бажання, що я навіть і не подумаю аби що не будь йому від вас чи від кого не будь бодай щось передавати..

Стосовно летаргії, то вітаю вас пане Анатолі! БІНГО!!!
Ви влучили в самісіньке яблучко!!
Те що ви назвали розумовою летаргією можна інтерпритувати як підсвідомість..
Пам"ятаєте пане Анатолію про експеремент зі "сліпою плямою" в очах???
Ну так ось, точно так же само умовно кажучи ту "сліпу пляму" в очах можна інтерпритувати і в інформаційний метаболізм і в будь що.
Для прикладу, у психіатрії є такі моменти про які я вже забув як вони там з наукової позиції називаються, но тим не менш напишу своїми словами, такі моменти коли одна людина щось каже, а інша людина того немов якби навіть і не чує, тобто у даному випадку це можна умовна назвати "темним куточком" у вухах. Але то не вуха а банальний мозок, ну і в галузі психіатрії цьому присвячено мало не цілі томи та дисертації по різноманітним там психічним відхиленням, які я все їх зводжу до такої банальності що жоден з моїх колег психологів ніколи мене не визнає за компетеним в психології або як вони кажуть професійнонепридатним, тільки через те що оті випадки із нечуттям є пов"язані з інтертипними взаємовідносинами..

Я не бачу сенсу з вами про все це балакати у цій темі, позаяк це не галузь опалювання помешкання, хоча пряме відношення до енергозбереження таки має, но не скільки зовнішнє, а скільки внутрішнє)))

Тому відповім на ваше запитання стосовно трипільців у яких на той час не було над головами окупантів. Вони наші пращури трипільці скоріш за все були такого ж менталітету як і ми сьогодні, власне через що вони маючи величезні таланти в одній діяльності могли запросто робити такі банальні ляпи що у інших це викликатиме тільки величезний подив.

Тим не менш розповідати про узагальнений соціотип українців ЕІІ у цій темі немає жодного сенсу, позаяк НО і так цим менталітетом тут просякнутий з усібіч, тому усе що пише п. Каганець, та Я Саїн і має пряме відношення до узагальненого менталітету українців. Для прикладу на НО прийнято пурхати в хмаринках і при цьому МАЙЖЕ у кожного присутнього є розумова летаргія яка заважає дивитися на цей світ приземленими очима. Власне про це ви і самі були помітили у вашому ж коментарі у темі ШАТКІВНИЦЯ. Ось вам і приклад сьогодення до минувшини.

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Пурхати в хмаринках, друже Альберте, властиво метеликам. Ну як не погодитися з таким: Для прикладу на НО прийнято пурхати в хмаринках і при цьому МАЙЖЕ у кожного присутнього є розумова летаргія яка заважає дивитися на цей світ приземленими очима. Власне про це ви і самі були помітили у вашому ж коментарі у темі ШАТКІВНИЦЯ. Ось вам і приклад сьогодення до минувшини. Отже ж не скажеш, що наші предки не були практичними. Винайшли колесо, упокорили коня й вола, навчилися орати землю, винайшли неперевершену українську піч, придумали веретено й як ткати полотно. Я вже не кажу про писанки-крашанки й вишиванки. Уміли виробляти-різьбити з дерева все: од ложок до намиста. А от зробити з дерева черевики не додумалися. Чому?? Може була якась заборона-табу, наприклад, ВЗУЄШСЯ В ДЕРЕВО - ВТРАТИШ СИЛУ ВІД ЗЕМЛІ? Може відповість хоч Мудрий Арсен?

Зображення користувача Альберт Саїн.
0
Ще не підтримано

Анатолій Висота каже:
А от зробити з дерева черевики не додумалися. Чому?? Може була якась заборона-табу, наприклад, ВЗУЄШСЯ В ДЕРЕВО - ВТРАТИШ СИЛУ ВІД ЗЕМЛІ? Може відповість хоч Мудрий Арсен?

Теж варіант, та проте якщо виходити із нього, то у такому випадку приказка хто першим в хаті став той і ходить в чоботях буде виглядати безглуздою, по тій причині, що виходить так що самий перший хто встав БАЖАЄ втратити силу від землі через що і хутко спішив взути першим чоботи... Як на мене то логіка у цьому явно відсутня.. Но приклад гарний, бо адже завдяки босим ногам українці по суті діл і набули на протязі століть таке чудове здоров"я, на відмінно від інших..

Зображення користувача Володимир Майборода.
0
Ще не підтримано

І я такої ж думки про босі ноги українців, що й пан Альберт ))

П.С. Пане Анатолію, так пан Арсен уже відповів на це запитання ))Ось читаю вище.

Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.

Зображення користувача cBіт Розумний.
0
Ще не підтримано

Панове-товариші! Звертаюся до всіх за підказкою. Кілька років тому на Оглядачі (мені так здається) була стаття про нові технології у будівництві. При цьому анонсувалася книга по цій темі. Можливо хтось має інформацію про книгу. Прошу повідомити в такому разі у коментарі.

"Народ не повинен боятися влади. Влада повинна боятися народу"
"V означає ВЕНДЕТТА"

Зображення користувача Ірина Новиченко.
0
Ще не підтримано

Дуже корисна інформація, особливо в такий складний для країни час. Читаючи такі "технологічні" матеріали, я завжди отримую задоволення. Бо реально змінити життя можна, якщо застосовуєш знання на практиці, використовуєш потрібні технології.

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Іринко, дякую тобі і за добре слово, і за оцінку цієї публікації в 5 галів!