Маловідомі факти про Надію Савченко

Про деякі факти з біографії Надії Савченко пише Корупція.Стар:

* Різниця у віці у сестер Надії і Віри становить 1 рік і 8 місяців, тобто вони майже ровесниці. Вони пізні діти, оскільки їхня мама Марія Іванівна вийшла заміж у 42 роки. Її родина була розкуркулена і заслана на Колиму, а відтак, дідусів та бабусь дівчата майже не пам'ятають.

* Четверо братів матері Марії Іванівни загинули на фронтах Другої світової війни, двоє дійшли до Берліна – один у складі Білоруського, другий – Українського фронтів.

* Батько Надії – Віктор Савченко – був інженером із сільськогосподарської техніки, певний час як фахівець належав до радянської партійної номенклатури. Під час Другої світової війни працював на Київському патронному заводі. Помер навесні 2003 року, а через півроку донька вирішила стати льотчиком. До Надії ніхто в родині ніякого стосунку до військової служби не мав.

* У дитинстві Надія, на відміну від сестри, не дуже любила читати, смак до книг відчула згодом. Один з найулюбленіших авторів – Річард Бах, особливо подобається «Чайка на ім'я Джонатан». Надія обожнює театр. Її улюблений фільм – «Втеча із Шоушенка».

* Уперше Надія полетіла на літаку в 4-річному віці у Крим з батьками. Тоді мама не могла відірвати її від вікна, і саме тоді дівчинка почала марити небом. Мрія стати льотчиком у неї виникла в 17 років, а поштовхом стала розповідь її 19-річного друга, з яким вона разом ганяла на мотоциклі. Однак хлопець не наважився вступати до льотного училища, а Надія вирішила спробувати. Проте, у Харківському університеті повітряних сил їй сказали, що спершу треба послужити в армії. У військкоматі, куди дівчина прийшла з цією ідеєю, її послали по довідку до психіатра.

Надія – про свої мрії і бажання

«Це мої мрії, мої бажання, навіть якщо вони не схожі на більшість стандартів, які є в людей. Треба не боятися бути собою, треба не боятися бути відкритою, не боятися йти вперед».

* Під час служби у першому контрактному батальйоні 95-ї Житомирської десантної аеромобільної бригади Надія отримала прізвисько Куля. Воно причепилося до неї після того, як командир сказав cолдатам, що Савченко ходить швидше, ніж вони думають, «як куля».

* Щоб не носити обмундирування російського виробництва, Надія, яка здобула освіту модельєра-дизайнера, під час служби в армії сама пошила собі солдатську форму.

* Перед поїздкою в Ірак, для чого треба було надати згоду на це найближчих родичів, Надія підготувала всі документи, привела маму до нотаріуса і сказала підписувати. Мама спершу розплакалася і сказала, що не відправлятиме своїми руками дитину на смерть, однак Надія наполягла на своєму, сказавши мамі, що сестер у сім'ї двоє, тож у разі чого їй буде для кого жити.

Надія – про службу в Іраку

«Мені просто подобалося їхати колоною БТР-ів, коли спека 55, і ти весь липкий, брудний, пісок, зброя, залізо гаряче, важке. І ти просто бачиш – попереду їде БТР з такими самими хлопцями, і так само як ти хекають від спеки. І ти просто розумієш, що не знаєш за що, але ти їх так любиш! Ти розумієш, що в них є і погане, і хороше, але ти просто їх чомусь любиш. Можливо, просто любиш саму ситуацію, можливо, просто любиш саму атмосферу, можливо, дійсно – це твоє, армія це просто твоя робота».

* Надію двічі відраховували з Харківського університету повітряних сил з формулюванням «непридатна до вильотів як льотчик», хоча справжньою причиною була її різкість і безкомпромісність. Уперше її відрахували за те, що вона відмовилася збирати гроші з курсантів на ремонт казарм і відкрито заявила керівництву, що не буде цього робити, бо в них мізерна стипендія. За це її наступного ж дня відрахували, однак вона поїхала до командування, показала свої оцінки, і її відновили. Вдруге під час чергування у їдальні аеродрому, де курсанти були на практиці, її група не встигала поміняти столові прибори, і Надія попросила всіх прибрати за собою посуд. Але двоє офіцерів проігнорували її прохання і залишили брудні тарілки на столі. Після цього обід та вечерю цим командирам курсантка Савченко насипала у їхній брудний посуд. Її знову відрахували, хоча вона вчилася на «відмінно», але Надія знову відновилася, хоча училище закінчила не як льотчик-винищувач, а як штурман по класу реактивного бомбардувальника «СУ-24».

* Перший самостійний політ Надія здійснила на літаку «Як-52». Диплом писала по «СУ-24», однак через заборону жінкам літати на техніці з реактивними двигунами її в останній момент направили на іншу машину – вертоліт МІ-24.

Надія – про час у небі

«Це той час, коли я відчуваю себе щасливою, коли я навіть не пам'ятаю, як мене звати, не пам'ятаю нічого, крім того, що я роблю. Це те, заради чого я живу. У небі я дійсно щаслива!»

* Під час служби в Іраку до Надії залицявся принц Ес-Сувейри. Він привозив їй на КПП золото, троянди та фініки і намагався домовитися з її колегами-чоловіками, щоб віддали її йому за дружину. Причому пропонував за неї 50 тис. доларів, у той час як звичайний калим за дружину в Іраку – 2,5 тис. доларів. Надія брала лише квіти та фініки, а потім комбат пояснив принцу, що така угода неможлива, бо в Україні не ті традиції, і жінки в нас не продаються.

* У 2012 році Надія Савченко брала участь у шоу «Битва екстрасенсів». Тоді ясновидиця з Америки Кріста Урбан, яка мала виявити снайпера, що цілився у неї з автомата, сказала, що сплутала енергетику Надії з чоловічою.

* Надія Савченко захоплюється рукоділлям – вміє робити художні вітражі, вишивати, в'язати, володіє технікою печворку (клаптевого шиття – ред.) та гончарства, декорує одяг, робить моделі літаків, вертольотів, виготовляє вироби зі шкіри, металу, дерева тощо. На 77-й день народження мами Надя з СІЗО привітала її саморобними листівками.

* Як тільки Надію Савченко переводили у нову камеру російської в'язниці, вона відразу ж починала її прибирати. В одній з них жінка почала ганятися за павучком, а потім зрозуміла, що краще його залишити – все ж таки жива істота. Коли вона снідала, павучок завжди прогулювався по столу. Надія також підгодовувала пташок, а після початку голодування, коли ті прилітали й «обурювалися», переживала, що їй нема чим їх пригостити.

* За час 83-денного голодування Надія втратила 28 кілограмів. Її вага, яка при зрості 172-173 см завжди становила 75-78 кілограмів, зменшилася до 50-ти.

Надія – про листи у в'язниці

"Одного разу конвой приніс мені листи. Їх було п'ять, п'ять перших. Адресовані вони були начебто мені… Але я, поглянувши на відправників, сказала, що не знаю цих людей, а конвоїр доброзичливо посміхнувся і сказав: "Читай…" І це стало НЕ черговою розвагою… Ні! Листи у в'язниці – це сенс життя! День прожитий не дарма, якщо прийшов хоч один лист! І скільки б їх не прийшло, ти ніколи не втомишся читати їх і відповідати на них!»