У всякого своя доля
І свій шлях широкий,
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком
За край світа зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.
Той тузами обирає
Свата в його хаті,
А той нишком у куточку
Гострить ніж на брата.
А той, тихий та тверезий,
Богобоязливий,
Як кішечка підкрадеться,
Вижде нещасливий
У тебе час та й запустить
Пазурі в печінки, —
І не благай: не вимолять
Ні діти, ні жінка.
А той, щедрий та розкошний,
Все храми мурує;
Та отечество так любить,
Так за ним бідкує,
Так із його, сердешного,
Кров, як воду, точить!..
(уривок з поеми "Сон")
Стоїть в селі Суботові
На горі високій
Домовина України,
Широка, глибока.
Ото церков Богданова.
Там-то він молився,
Щоб москаль добром і лихом
З козаком ділився.
Мир душі твоїй, Богдане!
Не так воно стало;
Москалики, що заздріли,
То все очухрали.
Могили вже розривають
Та грошей шукають,
Льохи твої розкопують
Та тебе ж і лають,
Що й за труди не находять!
Отак-то, Богдане!
Занапастив єси вбогу
Сироту Украйну!
За те ж тобі така й дяка.
Церков-домовину
Нема кому полагодить!!
На тій Україні,
На тій самій, що з тобою
Ляха задавила!
Байстрюки Єкатерини
Сараною сіли.
Отаке-то, Зіновію,
Олексіїв друже!
Ти все оддав приятелям,
А їм і байдуже.
Кажуть, бачиш, що все то те
Таки й було наше,
Що вони тілько наймали
Татарам на пашу
Та полякам... Може, й справді!
Нехай і так буде!
Так сміються ж з України
Стороннії люди!
Не смійтеся, чужі люде!
Церков-домовина
Розвалиться... і з-під неї
Встане Україна .
І розвіє тьму неволі,
Світ правди засвітить,
І помоляться на волі
Невольничі діти!..
Гурт ТрансФормер з піснею "Калина" на слова Тараса Шевченка:
Завантажити (мр3, 6.9 Мб)
Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина-дитина.
Любо, любо стало,
Пташечка зраділа
І защебетала.
Почула дівчина
І в білій свитині
З біленької хати
Вийшла погуляти
У гай на долину.
І вийшов до неї
З зеленого гаю
Козак молоденький;
Цілує, вітає,
І йдуть по долині,
І йдучи співають.
Як діточок двоє,
Під тую калину
Прийшли, посідали
І поцілувались.
Якого ж ми раю
У бога благаєм?
Рай у серце лізе,
А ми в церкву лізем,
Заплющивши очі,—
Такого не хочем.
Сказав би я правду,
Та що з неї буде?
Самому завадить,
А попам та людям
Однаково буде.
Тарас Шевченко, перша половина 1849, Косарал.
На могилі Тараса Шевченка до 1923 року стояв чавунний пам'ятник-хрест, встановлений у 1884 році. Більшовицька влада зробила з Шевченка революційного поета і використала у своїх цілях. Хрест, звичайно, прибрала. Але, на щастя, він не зник. Цікаво, що подібний козацький хрест, який ще називають кельтським хрестом, стоїть біля церкви Богдана Хмельницького у селі Суботів. Це - також Черкащина, козацький та гайдамацький край.
Світе ясний! Світе тихий!
Світе вольний, несповитий!
За що ж тебе, світе-брате,
В своїй добрій, теплій хаті
Оковано, омурано
(Премудрого одурено).
Багряницями закрито
І розп’ятієм добито?
Не добито! Стрепенися!
Та над нами просвітися,
Просвітися!.. Будем, брате,
З багряниць онучі драти,
Люльки з кадил закуряти,
Явленними* піч топити,
А кропилом будем, брате,
Нову хату вимітати!
Тарас Шевченко, 27 червня 1860 р., С.-Петербург.
* Явленними піч топити... — Ідеться про ікони, які церква оголошувала чудодійними, оскільки вони з’явилися нібито з «волі Божої», без людської участі.
Щоб зрозуміти цей вірш, читайте Остання хуцпа голого короля.
Гарний репортаж. Дякую.
Творімо разом мову Сенсар!
Коментарі
Гарний репортаж. Дякую.
Творімо разом мову Сенсар!
І я дякую, Оленко!
Все гарно: компанія, погода, прапори!..
Гарне освячення! Дякую!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Якщо не враховувати враження від проведеної "великої" роботи ,майже 10 років,щось робилось,а більше розкрадалось!То проведений час на СВЯТІЙ ЗЕМЛІ-біля ТАРАСА,дав сили сприйняти сьогодення,зрозуміти,що іншої КРАЇНИ в нас немає і не може бути!
Борімося і поборемо!Нам БОГ помагає!
З нами правда,з нами сила!
І воля святая!
Все буде так,як ми захочемо!