Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 3
  • Переглядів: 3

Канів. Освячення сонячно-блакитних прапорів Шевченковим словом (фоторепортаж)

Побували в Каневі на могилі Тараса Шевченка і почитали Його  вірші. Як не дивно, але за майже 200 років в Україні - ті ж самі проблеми. Той мурує, той руйнує, Той неситим оком За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать і з собою, Взять у домовину.

У всякого своя доля
І свій шлях широкий,
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком
За край світа зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.
Той тузами обирає
Свата в його хаті,
А той нишком у куточку
Гострить ніж на брата.
А той, тихий та тверезий,
Богобоязливий,
Як кішечка підкрадеться,
Вижде нещасливий
У тебе час та й запустить
Пазурі в печінки, —
І не благай: не вимолять
Ні діти, ні жінка.
А той, щедрий та розкошний,
Все храми мурує;
Та отечество так любить,
Так за ним бідкує,
Так із його, сердешного,
Кров, як воду, точить!..

(уривок з поеми "Сон")

 

Стоїть в селі Суботові 
На горі високій 
Домовина України, 
Широка, глибока. 
Ото церков Богданова. 
Там-то він молився, 
Щоб москаль добром і лихом 
З козаком ділився. 
Мир душі твоїй, Богдане! 
Не так воно стало; 
Москалики, що заздріли, 
То все очухрали. 
Могили вже розривають 
Та грошей шукають, 
Льохи твої розкопують 
Та тебе ж і лають, 
Що й за труди не находять! 
Отак-то, Богдане! 
Занапастив єси вбогу 
Сироту Украйну! 
За те ж тобі така й дяка. 
Церков-домовину 
Нема кому полагодить!! 
На тій Україні, 
На тій самій, що з тобою 
Ляха задавила! 
Байстрюки Єкатерини 
Сараною сіли. 
Отаке-то, Зіновію, 
Олексіїв друже! 
Ти все оддав приятелям, 
А їм і байдуже. 
Кажуть, бачиш, що все то те 
Таки й було наше, 
Що вони тілько наймали 
Татарам на пашу 
Та полякам... Може, й справді! 
Нехай і так буде! 
Так сміються ж з України 
Стороннії люди! 
Не смійтеся, чужі люде! 
Церков-домовина 
Розвалиться... і з-під неї 
Встане Україна . 
І розвіє тьму неволі, 
Світ правди засвітить, 
І помоляться на волі 
Невольничі діти!.. 

 

 

Гурт ТрансФормер з піснею "Калина" на слова Тараса Шевченка:
Завантажити (мр3, 6.9 Мб) 

Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина-дитина.
Любо, любо стало,
Пташечка зраділа
І защебетала.
Почула дівчина
І в білій свитині
З біленької хати
Вийшла погуляти
У гай на долину.
І вийшов до неї
З зеленого гаю
Козак молоденький;
Цілує, вітає,
І йдуть по долині,
І йдучи співають.
Як діточок двоє,
Під тую калину
Прийшли, посідали
І поцілувались.
Якого ж ми раю
У бога благаєм?
Рай у серце лізе,
А ми в церкву лізем,
Заплющивши очі,—
Такого не хочем. 

Сказав би я правду,
Та що з неї буде?
Самому завадить,
А попам та людям
Однаково буде.

Тарас Шевченко, перша половина 1849, Косарал.

На могилі Тараса Шевченка до 1923 року стояв чавунний пам'ятник-хрест, встановлений у 1884 році. Більшовицька влада зробила з Шевченка революційного поета і використала у своїх цілях. Хрест, звичайно, прибрала. Але, на щастя, він не зник. Цікаво, що подібний козацький хрест, який ще називають кельтським хрестом, стоїть біля церкви Богдана Хмельницького у селі Суботів. Це - також Черкащина, козацький та гайдамацький край.

Світе ясний! Світе тихий!
Світе вольний, несповитий!
За що ж тебе, світе-брате,
В своїй добрій, теплій хаті
Оковано, омурано
(Премудрого одурено).
Багряницями закрито
І розп’ятієм добито?

Не добито! Стрепенися!
Та над нами просвітися,
Просвітися!.. Будем, брате,
З багряниць онучі драти,
Люльки з кадил закуряти,
Явленними* піч топити,
А кропилом будем, брате,
Нову хату вимітати!

Тарас Шевченко, 27 червня 1860 р., С.-Петербург.

* Явленними піч топити... — Ідеться про ікони, які церква оголошувала чудодійними, оскільки вони з’явилися нібито з «волі Божої», без людської участі.

Щоб зрозуміти цей вірш, читайте Остання хуцпа голого короля.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Оксана Лутчин.
0
Ще не підтримано

Гарний репортаж. Дякую.

Творімо разом мову Сенсар!

Коментарі

Зображення користувача Оксана Лутчин.
0
Ще не підтримано

Гарний репортаж. Дякую.

Творімо разом мову Сенсар!

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

І я дякую, Оленко!

Зображення користувача Віктор Макаренко.
0
Ще не підтримано

Все гарно: компанія, погода, прапори!..

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

Гарне освячення! Дякую!

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Ольга Олешка.
0
Ще не підтримано

Якщо не враховувати враження від проведеної "великої" роботи ,майже 10 років,щось робилось,а більше розкрадалось!То проведений час на СВЯТІЙ ЗЕМЛІ-біля ТАРАСА,дав сили сприйняти сьогодення,зрозуміти,що іншої КРАЇНИ в нас немає і не може бути!
Борімося і поборемо!Нам БОГ помагає!
З нами правда,з нами сила!
І воля святая!

Все буде так,як ми захочемо!