Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Вербна неділя із запізненням на чотири тижні

Сьогодні церква відзначає Вербну неділю - давнє українське народне свято. Верба була символом пробудження і воскресіння природи після зимового сну. Але чи сьогодні верба "пробудилася" і вкрилася "котиками"? Плутанина в календарно-обрядовому календарі породжує багато питань і непорозумінь. 

Відставання Юліанського календаря, якого досі дотримується церква, оголює лише верхівку айсберга тих проблем, які накопичилися в церковному і народно-обрядовому календарі. Сьогодні очевидним є порушення гармонійної єдності з Творцем Всесвіту та Природою. Разом з церковним календарем сучасні люди перестали дотримуватися певного космічного порядку. 

За народним календарем, після весняного рівнодення святкували Великдень - Великий день. Ця назва дотепер вживається українцями і білорусами для позначення свята воскресіння Ісуса Хреста. Але спочатку, задовго до поширення іудохристиянства на українських землях Великдень був святом весняного Сонця і природи, що відроджувалася після зимового сну. Енциклопедичний Словник Брокгауза і Ефрона 1892 р. писав: «З цілковитою певністю можна сказати, що весняне свято існувало вже у слов’ян-язичників і тільки потім з ним збіглося свято Християнської Церкви…» 

З приходом іудохристиянства розпочалася непримиренна боротьба духовенства з «поганськими» звичаями і давньою культурою народу, що вкоренилася у його пам'ять. Тому багато народних свят і обрядів залишилися, але під виглядом іудохристиянських. Так і Вербна неділя, яку ми мали б відзначати ще чотири тижні тому - за тиждень до весняного рівнодення, саме тоді, коли Природа почала пробуджуватися після зими. 

Для українців  верба завжди була священним деревом. У свято Вербної неділі освячували гілочки верби. Люди вірили, що гілки верби, а тим більше посвячені, мають магічну силу - цілющу і захисну.

Ось, що пише у своїй статті відомий український етнолог Олександр Фисун:

"О. Потебня зауважує, що цей світогляд відбився і в народних піснях (“Сонце плете віночок, сидячи на вербі”). Вербова лоза втілює силу весняного відродження (найперша розпускає листочки), невмирущість і безкінечність життя. На ній, за давніми віруваннями нашого народу, поселялися духи-душі предків, вона захищає людей і тварин од лихих сил. У народних піснях і колядках вона є улюбленим деревом:

У нашого господаря золота верба,
а на тій вербі золота кора,
а на тій вербі рожеві квіти.
Ой то не верба —
Йванова жона, ой то не квіти —
Йванові діти.

Колись баба-повитуха, миючи руки у воді з вербовими галузками після прийнятого немовляти, примовляла породілі: “Як швидко росте верба, щоб і дитина так хутко виростала”. Ось тому люди так нетерпляче чекали дня Вербної неділі, аби віддати шану своєму святому дереву, возвеличити його силу, розсіваючи її галузками — освячували пучки золотистої верби і приносили до своїх осель, часто по-особливому врочисто обходили стайні, повітки, кошари, пасіки, нею обсаджували криниці, дворище, на городі, клали десь на полиці у сховок для помічних дій. До наших днів дійшов звичай один одного при зустрічі (найчастіше — хлопці дівчат) злегенька хльоскати лозою і примовляти: “Не я б’ю – верба б’є: за тиждень – Великдень! Будь весела, як весна, дужа, як вода, багата, як земля, а красна, як сонце”. Цими галузками, що мають сонячну силу, у такий спосіб розбуджували приспану зимовими холодами життєву енергію людини, очищалися тілом у продуманому пості".

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

В дитинстві цього дня ми "били" один одного вербовими різками, приказуючи: ВЕРБА Б"Є - НЕ Я Б"Ю! ЧЕРЕЗ ТИЖДЕНЬ- ВЕЛИКДЕНЬ. НЕДАЛЕЧКО - ЧЕРВОНЕ ЯЄЧКО! Побиті таким чином ставали здоровішими. Чи ще хтось таке пам"ятає?

Коментарі

Зображення користувача Оксана Лутчин.
0
Ще не підтримано

А ще, згідно з народними повір’ями, освячена верба володіє магічними властивостями. Вона відвертає бурю, грім, а якщо її кинути в полум’я – гасить пожежу. Освячена верба має цілющу та очисну силу: відваром з неї вмиваються та лікуються. Коли навесні вперше виганяють худобу на пасовисько, беруть освячені гілочки верби, щоби до тварин не чіплялася різна нечисть. У народній медицині її використовують для лікування головного болю, гарячки та пропасниці.
Освячені гілочки верби кладуть за образами, саджають на городі. Якщо ж проросте, то, коли є неодружений хлопець чи дівчина, вони обов’язково одружаться.
Мовні рекомендації:
“спричиняє багато питань” — породжує багато питань.
“верхівку айсбергу” - верхівку айсберга.
Дякую!

Творімо разом мову Сенсар!

Зображення користувача Андрій Пасічник.
0
Ще не підтримано

А коли, власне, верба випускає "котики"?

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

В дитинстві цього дня ми "били" один одного вербовими різками, приказуючи: ВЕРБА Б"Є - НЕ Я Б"Ю! ЧЕРЕЗ ТИЖДЕНЬ- ВЕЛИКДЕНЬ. НЕДАЛЕЧКО - ЧЕРВОНЕ ЯЄЧКО! Побиті таким чином ставали здоровішими. Чи ще хтось таке пам"ятає?

Зображення користувача Олена Каганець.
0
Ще не підтримано

Цього року вже 8 березня продавали "котиків".