Напевно, це навіть символічно, що в ніч на 7 листопада 1888 року (26 жовтня за старим стилем) у простій селянській родині народилася людина, чиє ім’я ще довге буде викликати ненависть одних і захоплення інших. П'ятий син у багатодітній родині, що рано втратив батька, а тому рано пізнав тяжкий труд.
Нестора Івановича Махно зазвичай називають суперечливою фігурою, радянська пропаганда створила образ неврастеніка, неврівноваженого анархіста, відчайдушного бандита. Кінофільми, книги, анекдоти... Чого тільки ні приписували народному герою! Але ж насправді це була цілеспрямована, рішуча людина, що за жодних обставин не змінювала своїх переконань. І не даремно молодого хлопця вся Україна називала батьком. Дуже рано він зрозумів грабіжницьку сутність держави (нумо, задумаймося, а чи набагато справедливішою є держава сьогодні, після всіх потрясінь і революцій?) і люто боровся з будь-яким насильством над народом. Н.І.Махно усе зважував сам, не ховаючись за чужі спини і думки. Він зустрічався з В.І.Ленін, повірив йому. І не раз виручав Радянську владу: це удар армії Махно по тилах білих перервав переможний марш Денікіна на Москву, це кулеметні тачанки Н.Махна дозволили червоноармійцям без особливих утрат увірватися в Крим через Сиваш. І нагороджений був Нестор Іванович двома орденами Червоного Прапора (перший під No 4)...
На території, контрольованій Н.Махном, працювали школи і госпіталі, жорстоко припинялися бандитизм, мародерство, антисемітизм. І землю він дійсно роздавав селянам. А необґрунтована жорстокість Радянської влади ніяк не подобалася Несторові Івановичу, дуже не любив він базік-комісарів, не приймав у свої частини. Тому і наносила йому Радянська влада удари в спину неодноразово. Але ні в яку коаліцію проти Радянської влади, ні з якими її ворогами він ніколи не вступав, боровся чесно, по-лицарські...
Наступного же дня після захоплення Криму М.Фрунзе віддав наказ розстрілювати махновців на місці. Тільки невеликому загону удалося вирватися з Криму і повернутися в Гуля-Поле. Слава Богу, у Леніна вистачило розуму випустити залишки армії Махна за рубіж (один з наших земляків розповідав, як їхній ескадрон супроводжував Махна до самої румунської границі), не забруднити руки в крові народного героя. Але вже пам’ять про героя більшовики постаралися забруднити всіма можливими способами. Ми захоплюємося подвигами Робін Гуда, що воював усього лише з ноттінгемським шерифом. І зовсім не пам’ятаємо героя, що піднявся на захист народу від усілякої несправедливої влади
Він народився 118 років тому, борець, романтик, герой...
Це вірш Н.Махно написав у 1921 році:
Я в бой бросался с головой,
Пощады не прося у смерти,
И не виновен, что живой
Остался в этой круговерти.
Мы проливали кровь и пот,
С народом откровенны были.
Нас победили. Только вот
Идею нашу не убили.
Пускай схоронят нас сейчас,
Но наша Суть не канет в Лету,
Она воспрянет в нужный час
И победит. Я верю в это!
Він боровся за нас. Давайте згадаємо дійсного народного героя.
Отримано з адреси esip[at]rutel.lg.ua, 6 листопада 2006 р.
До речі: Плутанина з днем народження Нестора Махна виникла завдяки його батькам. Сам Нестор Іванович думав, що він народився 27 жовтня 1889 року. Але метрична книга каже, що 26 жовтня 1888 року в родині Івана Родіоновича Махна і його законної дружини Євдокії Матвіївни народився син Нестор. Наступного дня він був охрещений. Батьки змінили рік народження сина щоби довше не віддавати його до армії. До царської армії Нестор так й не потрапив, але батьківська вигадка врятувала йому життя, коли через малолітство смертний вирок йому було замінено на каторгу.
У цій статті ознайомимось з трьома реальними історіями дії надлюдського розуму, розглянемо наш досвід його застосування і сформулюємо три найближчі завдання нашого проекту.
7 листопада – день народження Нестора Махна
Світ:
7 листопада 1888 року (26 жовтня за старим стилем) народився останній козацький Батько.
06073103e.jpg
Напевно, це навіть символічно, що в ніч на 7 листопада 1888 року (26 жовтня за старим стилем) у простій селянській родині народилася людина, чиє ім’я ще довге буде викликати ненависть одних і захоплення інших. П'ятий син у багатодітній родині, що рано втратив батька, а тому рано пізнав тяжкий труд.
Нестора Івановича Махно зазвичай називають суперечливою фігурою, радянська пропаганда створила образ неврастеніка, неврівноваженого анархіста, відчайдушного бандита. Кінофільми, книги, анекдоти... Чого тільки ні приписували народному герою! Але ж насправді це була цілеспрямована, рішуча людина, що за жодних обставин не змінювала своїх переконань. І не даремно молодого хлопця вся Україна називала батьком. Дуже рано він зрозумів грабіжницьку сутність держави (нумо, задумаймося, а чи набагато справедливішою є держава сьогодні, після всіх потрясінь і революцій?) і люто боровся з будь-яким насильством над народом. Н.І.Махно усе зважував сам, не ховаючись за чужі спини і думки. Він зустрічався з В.І.Ленін, повірив йому. І не раз виручав Радянську владу: це удар армії Махно по тилах білих перервав переможний марш Денікіна на Москву, це кулеметні тачанки Н.Махна дозволили червоноармійцям без особливих утрат увірватися в Крим через Сиваш. І нагороджений був Нестор Іванович двома орденами Червоного Прапора (перший під No 4)...
На території, контрольованій Н.Махном, працювали школи і госпіталі, жорстоко припинялися бандитизм, мародерство, антисемітизм. І землю він дійсно роздавав селянам. А необґрунтована жорстокість Радянської влади ніяк не подобалася Несторові Івановичу, дуже не любив він базік-комісарів, не приймав у свої частини. Тому і наносила йому Радянська влада удари в спину неодноразово. Але ні в яку коаліцію проти Радянської влади, ні з якими її ворогами він ніколи не вступав, боровся чесно, по-лицарські...
Наступного же дня після захоплення Криму М.Фрунзе віддав наказ розстрілювати махновців на місці. Тільки невеликому загону удалося вирватися з Криму і повернутися в Гуля-Поле. Слава Богу, у Леніна вистачило розуму випустити залишки армії Махна за рубіж (один з наших земляків розповідав, як їхній ескадрон супроводжував Махна до самої румунської границі), не забруднити руки в крові народного героя. Але вже пам’ять про героя більшовики постаралися забруднити всіма можливими способами. Ми захоплюємося подвигами Робін Гуда, що воював усього лише з ноттінгемським шерифом. І зовсім не пам’ятаємо героя, що піднявся на захист народу від усілякої несправедливої влади
Він народився 118 років тому, борець, романтик, герой...
Це вірш Н.Махно написав у 1921 році:
Я в бой бросался с головой,
Пощады не прося у смерти,
И не виновен, что живой
Остался в этой круговерти.
Мы проливали кровь и пот,
С народом откровенны были.
Нас победили. Только вот
Идею нашу не убили.
Пускай схоронят нас сейчас,
Но наша Суть не канет в Лету,
Она воспрянет в нужный час
И победит. Я верю в это!
Він боровся за нас. Давайте згадаємо дійсного народного героя.
Отримано з адреси esip[at]rutel.lg.ua, 6 листопада 2006 р.
До речі: Плутанина з днем народження Нестора Махна виникла завдяки його батькам. Сам Нестор Іванович думав, що він народився 27 жовтня 1889 року. Але метрична книга каже, що 26 жовтня 1888 року в родині Івана Родіоновича Махна і його законної дружини Євдокії Матвіївни народився син Нестор. Наступного дня він був охрещений. Батьки змінили рік народження сина щоби довше не віддавати його до армії. До царської армії Нестор так й не потрапив, але батьківська вигадка врятувала йому життя, коли через малолітство смертний вирок йому було замінено на каторгу.
----------------------------------------------------
В тему:
Козацький чорний ангел
Повернімо Україні "батька"
Шанувальникам Нестора Махна
114 років тому народився найвідоміший у світі анархіст-практик
Українське прискорення: генерал Де Ґолль + Батько Махно
Стихійне покозачення населення України
Продай одежу й купи меч!
Зверніть увагу
Шукачі перлів: надлюдський розум «Народного Оглядача», його практичні прояви та перспективи