Гіперборія і Скіфський квадрат

Продовження. Попередня стаття: Борія, тобто сонячно-потужна

Десь біля 8 тис. до н. е. кроманьйонська (борійська) раса увійшла в гостру системну кризу, спричинену демографічним вибухом, вичерпанням природних ресурсів (передусім скороченням поголів’я тварин, що були об’єктом полювання), різкими кліматичними змінами. Існуюча екологічна ніша зазнала обвального руйнування.

Найгостріша ситуація виникла в Борії, коли в 55 ст. до н. е. танення льодовиків підняло рівень Середземного моря й дозволило йому перейти природну загату, якою був Босфор. Солона середземноморська вода з потужністю 200 Ніагарських водоспадів ринула на рівнину і в прісноводне Понтійське озеро, перетворивши його на солоне Чорне море. Вода затопила тисячі квадратних кілометрів навколишніх територій, знищуючи поселення, людей, тваринний світ та рослинність.

За легендами, напередодні Циркумпонтійської катастрофи частина людей послухала лідера на ім’я Ной (що означає «Новий»), покинула припонтійську долину Борії і відійшла на північ — на землю, що лежала вище. Цій захищеній від потопу землі дали епітет «вара», що значить «захист». Нагадаємо, що для окремих територій правобережної України, що лежать на Українському кристалічному щиті (загальна площа біля 200 тисяч кв. км, найбільша ширина 250 км), характерна цілковита відсутність морських відкладів. Це свідчить, що за сотні мільйонів років ці землі взагалі не затоплювалася морем. Подібної ділянки суходолу в світі більше немає ніде, бо навіть на найвищих горах планети науковці знаходять морські відклади у вигляді скам’янілих решток риб та інших морських істот. Тому ці ніколи не затоплювані землі, зокрема Словечансько-Овруцький кряж у Житомирській області, дістали назву «вара», тобто «захист», і розглядалися як Яйце-райце, за оболонкою якого заховалася величезна кількість живих істот.

Борія-Атлантида після Великого потопу 55 ст. до н. е. Ілюстрація з книги «Атлантіс і Великий потоп»: Prof. Dr. Siegfried G. Schoppe, Christian Schoppe, MBA «Atlantis und die Sintflut», 2004 (німецькою мовою), http://www.atlantis-schoppe.de

Борійці, що врятувалися від потопу, заснували нову цивілізацію, якій дали ім’я Уперборія, в сучасній вимові — Гіперборія, тобто «Вища Борія». Нова назва вказувала не лише на розташування нових земель (щодо рівня моря) вище Борії, але й на цивілізаційно вищий рівень розвитку і водночас на спадкоємність традицій старої Землі Вепра. Затоплена частина Борії — це нинішнє мілководдя між Румунією та Кримом, а також Азовське море. Цю стару землю так і назвали — Альтланд, тобто «стара земля» («alt», «old» — стара; «лан», «land» — земля), у сучасній вимові — Атлантида. А захищена земля — «вара», на якій Ной урятував частину людей — після тисячоліть усного переказу перетворилась на «баржу» — «Ноїв ковчег».

Цивілізація Гіперборії стала другим етапом розвитку Українського геосоціального організму — країни Оу . Відповідно, Гіперборійська традиція — це безпосереднє продовження Примордіальної традиції Борії. Як показав Рене Генон у свой знаменитій праці «Криза сучасного світу», «існують достовірні свідоцтва того, що Примордіальна традиція теперішнього циклу прийшла з гіперборійських регіонів». Якщо ядром Борії були припонтійські долини, то ядром Гіперборії стала вкрита лісами територія від Волині до Київщини, яка найдовше й зберегла традиції Землі Вепра. Тому Геродот розташовував Гіперборію на півночі Скифії. Описаний ним давній гіперборійський обряд приношення загорнутих у пшеничну солому священих дарів виконувався на Житомирщині аж до початку 20 століття (див. статтю Олександра Босого Гіперборійські традиції українців, журнал «Перехід-IV», випуск 11). Академік Борис Рибаков встановив, що гіперборіями були праслов’янські племена, носії культу Матері всього сущого, першобогині Лади, матері Сонця, і бога родючості Купала — Аполлона Гіперборійського.

Згідно з легендами, головною особливістю гіперборіїв був надзвичайний хист до пісень і танців. Велика пісенна обдарованість донині є визначальною особливістю українців, котрі витворили наймелодійнішу і найчисельнішу в світі народну пісню.

Формування Гіперборії супроводжувалося формуванням нової раси, відомої як Арійська раса. Вона народилася з середовища Борійської (кроманьйонської) раси завдяки таким основним чинникам:

1) вищий світогляд і нові високі знання, отримані від Ноя, відомого в різних джерелах також під іменами Рама, Ману, Їма та Зіасудра;

2) варнова модель організації суспільства;

3) технологічна революція, перехід до рільництва і тваринництва, суттєва зміна характеру харчування (перехід до споживання переважно злаків та молокопродуктів);

4) психофізичне оздоровлення шляхом тотального застосування хорового співу релігійних гімнів.
Гіперборійська традиція України донесла до сьогодні пам’ять про народження Арійської раси. Ця подія святкується під час Різдва у формі ритуалу споживання куті — архаїчної страви перших аріїв, яка радикально відрізняла нову расу від борійських мисливців, котрі в основному харчувалися м’ясом.

Борійська раса здійснила расовий перехід і породила нову расу. З погляду Гіперборійської традиції це була перемога. Тому ритуал споживання Сонячного Вепра здійснюється не лише на Різдво (святкування народження Борійської раси), але й на Великдень — свято перемоги Сонця, яке первинно відзначалося після весняного рівнодення, коли Світло стає сильнішим за Темряву. Зауважимо, що на Великдень українці не здійснюють ритуальне споживання куті, оскільки Арійська раса ще не перемогла, бо ще не здійснила расовий перехід.

Матеріальними залишками Гіперборійської цивілізації просто нашпигована українська земля — це передусім славнозвісна Трипільська археологічна культура, найдавніші знахідки якої датуються 55 ст. до н. е. Після свого становлення в Україні арійська спільнота кількома потужними хвилями розселилася по всьому світу, надавши культурного імпульсу народам Західної Європи, Індії, Китаю і всього нині цивілізованого світу.

Головним графічним символом-оберегом арійців, їх «візитною карткою» є сварга (свастика, свастя, коловорот, сонцеворот), що народилась у Гіперборії з протосвастичних меандрів Борії. Цей символ є одним з найпоширеніших на трипільській кераміці: «Найбільшою цивілізацією Східної Європи, в рамках якої відбувається виділення свастики в окремий символ, є неолітична культура Трипілля-Кукутені (VI—III тис. до н. е.)» — пише Роман Багдасаров у фундаментальному дослідженні «Свастика: священний символ», 2001, розділ 3.

В українській народній традиції цей символ найчастіше називають словом «свастя». Воно походить від «Сва-з-тя», тобто «Святість з тобою» або «Святий з тобою». Це захисна формула, адже людина, яка перебуває в єдності зі Святим Творцем, є невразливою. Відповідно, й саме зображення свастя є оберегом:

Хай Сонце — прабог всіх релігій,
Золотопере й життєсійне
Благословить мій дім крилатий.
Накреслю взір його неземний,
Святий арійський знак таємний,
Накреслю Свастику на хаті
І буду спати вже спокійно.
(Богдан-Ігор Антонич, «Молитва», 1936 рік).

Привітання «Свастя!» була традиційним для аріїв, подібно до «Мир вам!», «Бог з тобою!» чи «Доброго дня!». Наприклад, читаємо в індоарійській Бгагавад-Гіті: «До Тебе боги припадають із вигуком: Свасті! Тебе святі ріші благають: рятуй від напасті!»

Як переконливо показав Рене Генон, сварга є і завжди була знаком полюса — таке її істинне традиційне значення (див. його статтю «Атлантида і Гіперборія»). За Гіперборійською традицією, божественним полюсом є Бог-Творець, космічним полюсом — Сонце, земним полюсом — Гіперборія, тому сварга є одночасно символом і творця Всесвіту Сварога, і зірки Сонця, і країни Гіперборії, а також арійської раси, що народилася в гіперборійському расотворчому казані (У-країні). З цієї ж причини до кінця Середньовіччя сварга широко застосовувалася в хрестиянстві (Роман Багдасаров, «Свастика: священний символ», розділ 4) і була символом Ісуса Хреста (Рене Генон, «Символіка хреста», розділ 10). Це й зрозуміло, адже Він розглядався хрестиянами як зразок для наслідування і як полюс тяжіння для формування Нової Людини.

Ми живемо в час, коли людство черговий раз увійшло в штопор глобальної кризи, яку можна подолати лише переходом до нової цивілізації і нової раси. До цієї точки переходу Україна підходить з поступовим усвідомленням себе як «вари» — захищеної землі, «Ноєвого ковчега» з досвідом дерзновенного творення цивілізацій Борії у 25 тис. до н. е. та Гіперборії у другій половині 6 тис. до н. е. Відбувається пробудження родової пам’яті, описане в архетиповій українській казці про Яйце-райце: «Тоді парубок і згадав дівчину, що його тричі рятувала, — та ту другу покинув, а з цією оженивсь. І тепер живе так добре!» Відновлення пам’яті про себе надає людині й усьому народу сили і щастя. Тому перехід до нового світу починається з відновлення колективної пам’яті про Борію та Гіперборію: «Згадай себе! Пізнай себе! Зміни себе!».

Нову цивілізацію ми називаємо Вишньою Борією. «Борія» вказує на територіальну, історичну та духовно-психологічну спадкоємність з двома попередніми цивілізаціями У-країни та збереження притаманного українській ментальності архетипу Сонячного вепра. Слово «Вишня» підкреслює її вищий цивілізаційно-расовий рівень з акцентом на духовно-метафізичному аспекті.

Загальна схема переходу залишається та ж сама: 1) світоглядний прорив, 2) організаційний прорив; 3) технологічний прорив; 4) радикальне оздоровлення народу. Результатом буде осягнення вищого рівня стосунків Людина—Бог, Людина—Людина, Людина—Природа і Людина—Техносфера.

З погляду психоінформатики це буде перехід з третього на четвертий рівень мислення, тобто з рівня творчості (нестандартних дій) на рівень мудрості (цілісності) — «Перехід-IV». З погляду еволюції це буде формування раси «нових аріїв», головною особливістю якої буде розкриття боголюдських потенцій людини. З погляду цивілізаційних процесів це буде перехід від індустріального та постіндустріального (інформаційного) суспільства до суспільства постінформаційного (когнітивного), головною цінністю якого буде творча, мудра й гармонійно розвинена людина.

Нині ми стоїмо на порозі Реформації — радикальної зміни світогляду, зміни наукової парадигми, реорганізації всієї системи знань і технологій, переходу до нового суспільно-політичного ладу, тотального перетворення всього нашого способу життя.

Хай Буде!

----------------------------------------
В тему:

Борія, тобто сонячно-потужна

Ной, вара і Великий Потоп

Свастика і таємниця імені «Україна»

Нумерологія і символіка Переходу

Згадай себе!

Арійський стандарт

Гіперборійські традиції українців

Марш титанів: історія Білої раси