Минулого літа канадсько-українська експедиція продовжила розкопки у м. Батурині Чернігівської области.
З 2001 р. цей археологічний проєкт спонзорує Канадський інститут українських студій (Програма дослідження Східньої України ім. Ковальських та Меморіяльний фонд ім. Марусі Онищук та Іванка Харук), Наукове товариство ім. Шевченка в Америці (Фонд ім. Юрія Кузева) та Понтифікальний інститут середньовічних студій (ПІСС) Торонтського університету. Дослідження Батурина минулого року підтримали дотаціями Фонд українських студій (Гарвардський університет), Фундація "Прометей", кредитова спілка "Будучність" (Торонто) та Фонд "Поміч Україні" (Монреаль). Дуже дякуємо також всім українським компаніям і численним приватним жертводавцям у Канаді та Америці за їх щедру щорічну допомогу проєктові. Відомий історик Гетьманщини і директор КІУС проф. Зенон Когут та голова НТШ-А д-р Орест Попович є патронами і науковими дорадниками Батуринського проєкту. На жаль, у 2006 р. експедиція не отримала коштів від "Благодійного фонду 'Гетьманська столиця'" в Україні, який лише одноразово надав дотацію на розкопки міста позаминулого року, після Помаранчевої революції.
У розкопках 2006 р. брало участь близько 120 студентів і науковців з університетів, дослідних інститутів та музеїв-заповідників Києва, Чернігова, Ніжина, Глухова, Рівно, Батурина та університету м. Грац у Австрії. Експедицією керує д-р Володимир Коваленко (Чернігівський університет). Канадські історики д-р Володимир Мезенцев (КІУС, Торонтський університет) та проф. Мартін Дімнік (ПІСС) приймають участь у дослідах Батурина і публікації матеріялів розкопок.
1669 р. Батурин став столицею козацько-гетьманської держави і динамічно розвивався особливо за правління видатного гетьмана Івана Мазепи (1687-1709 рр.). У 1708 р. під час повстання Мазепи в союзі зі шведським королем Карлом ХІІ проти влади Москви на Гетьманщині російське військо захопило місто. За наказом царя Петра І, воно вибило 6-7 тисяч козаків, які обороняли Батурин, та приблизно таку кількість міщан, пограбувало й спалило його дотла. Ця трагедія лишила тяжкий спомин у народі, але будь-яке вивчення Мазепиної столиці було політичним табу до часу встановлення незалежної української держави.
2006 р. співробітники експедиції здійснили аерофотографування території Батурина. Фото, зроблені з повітря, допоможуть удосконалити реконструктивні пляни старого міста та досліджувати його плянування й забудову. Розкопки залишок укріплень цитаделі фортеці XVII ст. показали, що вони складались з двох ровів, валів з внутрішніми дерев'яними конструкціями, земляних бастіонів (больверків), стін та веж з дубових зрубів, забитих глиною. Такі традиційні дерево-земляні козацькі оборонні споруди краще витримували гарматний обстріл, ніж муровані.
Археологам пощастило віднайти й розкопати частину підмурків собору Живоначальної Трійці в центрі колишньої фортеці. Це був головний храм гетьманської столиці, вперше згаданий у документах 1692 р. Відомо, що Іван Мазепа видав 20 тисяч золотих на будівництво і опорядження цього собору та спорудив поруч високу дзвіницю, що називалась в народі "Мазепин стовп" (вежа). Церква була пограбована і поруйнована за московської навали. Руїни храму й дзвіниці стояли у запустінні до кінця XVIII ст., коли їх розібрали на цеглу, а місце будов і прилеглого цвинтаря зайняли приватними садибами та городами.
Інтер'єр собору Св. Трійці прикрашали кольоритні керамічні облицювальні кахлі, вкриті червоною і жовтою поливою. Фрагменти таких плиток виявлені в Батурині уперше. Вчені гадають, що це був масивний хрещатий у пляні, п'ятибанний чи семибанний храм. Цегляні хрещато-п'ятибанні церкви поширились на центральній Україні в XVII-XVIII ст. і походять від народних дерев'яних прототипів. Повне розкриття решток Троїцького собору в наступні роки дозволить встановити плян, розміри, архітектуру й декор споруди та перевірити і поточнити попередні уявлення про її дезайн та стиль.
Центральний палац, зведений гетьманами Дем'яном Многогрішним (1669-72 рр.) та Іваном Самойловичем (1672-87 рр.) у цитаделі, згорів до решти під час погрому Батурина у 1708 р. Дослідники завершили розкопки залишок цієї кам'яниці та графічно реконструювали її об'єм і пишне зовнішне оформлення. На ті часи це була велика (25 х 21 м) одноповерхова палата, типова для резиденцій козацької верхівки та полкових канцелярій Гетьманщини і побудована за стилем самобутнього козацького барокко. Споруда ділилась коридором на дві частини: у більшій могли знаходитись покої й приймальні гетьмана, а в меншій -- господарчі приміщення з кухнєю.
Експедиція продовжила розкопки фундаментів і розвалів цегляних стін Мазепиної резиденції (1700 р.) на околиці Гончарівці. За останніми дослідами, цей палац (разом з прибудовою) мав розміри 20 х 14.5 м, глибокий підквадратний підвал з чотирма кімнатами, три наземні поверхи та мансарду з вальмовим дахом. В його пляні не виявлено поділу коридором чи вестибюлем на дві частини, як властиво інтер'єрам кам'яниць українського барокко. Головний фасад членували коринфські чи композитні напівколони. Це є найраніша відома світська споруда на Наддніпрянській Україні, побудована і оздоблена в цілому у стилі римського барокко, можливо, з модифікаціями архітектурної школи Вільни. У 1670-90-х рр. західні мистецькі впливи поширювались на Гетьманщину через Литву.
Початкові спроби графічної реконструкції палацу на Гончарівці, запропоновані археологами Чернігова, помилково представляють його екстер'єр у чисто італійському барокковому стилі. Вони не враховують важливих археологічних свідчень про використання регіонального прийому українського барокко -- керамічних багатокольорових полив'яних розеток, які прикрашали фризи антаблементу цієї споруди. Тож Мазепина вілла під Батурином є першим прикладом застосування комбінації декоративних елементів італійського (римського) й українського барокко у цивільній архітектурі козацької держави. Зруйнування міста у 1708 р. рано перервало розвій цього своєрідного синкретичного палацового стилю в Україні. Розкопки та спроби достовірно відтворити вигляд столичної резиденції Мазепи будуть продовжені.
На посаді фортеці досліджено рештки багатого дерев'яного житла представника козацької старшини, яке загинуло у пожежі 1708 р. Там виявили дорогий литий бронзовий посріблений пояс XVII ст. з майстерним реалістичним зображенням вершника у броні на пряжці. Вірогідно, це був військовий трофей чи торговий імпорт з Польщі. У домівці козака також відкрили гральну кість (астрагал з насічками) та уламки ошатного парадного чи декоративного керамічного посуду, вкритого барвистою поливою з соковитими народними рослинними і геометричними візерунками місцевого виробництва.
На цитаделі, посаді й околиці Гончарівці знайдено 13 срібних і мідяних монет Речі Посполитої та Московії, срібний талер, карбований у Базелі в 1622 р., свинцева товарна пломба 1669 р. з Бреслау (Вроцлав), бронзове кільце з гербом, три мідяні натільні хрести, гудзик, поясні пряжка і застібка, мініятюрна лита орнаментована посудинка чи підсвічник, здогадно, від церковного начиння, довізна полив'яна кахля з латинськими літерами та шкіряна ладанка з хрестом, оздоблена скляними намистинами XVII-XVIII ст. Ці археологічні знахідки свідчать про заможність і культуру побуту козацької еліти, про високий розвиток ремесла, особливо ливарництва та обробки кольорових металів, гончарства, кахлярства, склоробства і народнього малярства у техніці поліхромної поливи в гетьманській столиці, а також про її широкі комерційні та культурні контакти з Західньою й Східньою Європою.
2006 р. на терені цитаделі та фортеці експедиція розкопала 46 поховань мешканців XVII-XVIII ст. З них 17 кістяків дітей, віком від одного до дванадцяти років, поховані у мілких ямах без трун, відносяться до жертв різанини 1708 р. Загалом за літні сезони з 1996 р. до 2006 р. археологи дослідили 138 поховань, датованих XVII-XVIII ст. Біля половини з них, щонайменше, 65 поховань належить переважно дітям, жінкам та літнім людям, які були знищені нападниками разом з козацькою залогою Батурина.
За встановленою щорічною традицією, після закінчення дослідів поховань місцевий священник УПЦ Київського Патріярхату о. Роман Кривко відправив заупокійну Службу по загиблим від московської навали. Після цього могили було засипано.
Кожний сезон розкопок збагачує наші знання про славну історію і культуру столиці Гетьманщини та приносить цінні археологічні матеріяли про трагічну загибель міста та його цивільного населення від каральної акції царя Петра.
Канадсько-українська експедиція плянує продовжити розкопки Батурина улітку. Археологи звертаються до українських фундацій, організацій, компаній та громад у Канаді та ЗСА з проханням підтримати цей проєкт. Тих добродіїв, які бажають допомогти подальшим археологічним, історичним та архітектурно-мистецьким студіям Батурина, відтворенню первинного вигляду його зруйнованих церков і гетьманських палаців та публікації результатів цих дослідів, ласкаво просимо надіслати чеки з пожертвами за адресою: Prof. Martin Dimnik, Pontifical Institute of Mediaeval Studies, 59 Queen's Park Cr. E., Toronto, Ontario, Canada M5S 2C4. Будь ласка, випишіть Ваші чеки на: "Pontifical Institute of Mediaeval Studies, Re: Baturyn Project". Цей інститут адмініструє коштами, які українські установи та приватні особи пожертвували на проєкт, і надішле Вам посвідки для сплачування податків. Всім спонзорам і жертводавцям буде висловлена подяка в публікаціях та публічних лекціях, пов'язаних з проєктом.
За детальною інформацією про археологічне вивчення Батурина прошу звернутись до автора цієї статті (Dr. Volodymyr Mezentsev, 100 High Park Ave., Apt. 808, Toronto, Ontario, Canada M6P 2S2. Тел.: (416) 766-1408. Електронна пошта: [email protected]). У автора можно також замовити диск DVD-NTSC чи відеокасету VHS-NTSC з професійним науково-популярним документальним фільмом про історію і старожитності Батурина козацької доби та розкопки міста у 2001-02 рр. українською чи англійською мовами. Дослідники Батурина щиро дякують українській діяспорі у Північній Америці за щедру допомогу у розбудові цього проєкту протягом 2001-2006 рр.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Розкопки Батурина - козацько-гетьманської столиці - 2006 р.
Світ:
Минулого літа канадсько-українська експедиція продовжила розкопки у м. Батурині Чернігівської области.
З 2001 р. цей археологічний проєкт спонзорує Канадський інститут українських студій (Програма дослідження Східньої України ім. Ковальських та Меморіяльний фонд ім. Марусі Онищук та Іванка Харук), Наукове товариство ім. Шевченка в Америці (Фонд ім. Юрія Кузева) та Понтифікальний інститут середньовічних студій (ПІСС) Торонтського університету. Дослідження Батурина минулого року підтримали дотаціями Фонд українських студій (Гарвардський університет), Фундація "Прометей", кредитова спілка "Будучність" (Торонто) та Фонд "Поміч Україні" (Монреаль). Дуже дякуємо також всім українським компаніям і численним приватним жертводавцям у Канаді та Америці за їх щедру щорічну допомогу проєктові. Відомий історик Гетьманщини і директор КІУС проф. Зенон Когут та голова НТШ-А д-р Орест Попович є патронами і науковими дорадниками Батуринського проєкту. На жаль, у 2006 р. експедиція не отримала коштів від "Благодійного фонду 'Гетьманська столиця'" в Україні, який лише одноразово надав дотацію на розкопки міста позаминулого року, після Помаранчевої революції.
У розкопках 2006 р. брало участь близько 120 студентів і науковців з університетів, дослідних інститутів та музеїв-заповідників Києва, Чернігова, Ніжина, Глухова, Рівно, Батурина та університету м. Грац у Австрії. Експедицією керує д-р Володимир Коваленко (Чернігівський університет). Канадські історики д-р Володимир Мезенцев (КІУС, Торонтський університет) та проф. Мартін Дімнік (ПІСС) приймають участь у дослідах Батурина і публікації матеріялів розкопок.
1669 р. Батурин став столицею козацько-гетьманської держави і динамічно розвивався особливо за правління видатного гетьмана Івана Мазепи (1687-1709 рр.). У 1708 р. під час повстання Мазепи в союзі зі шведським королем Карлом ХІІ проти влади Москви на Гетьманщині російське військо захопило місто. За наказом царя Петра І, воно вибило 6-7 тисяч козаків, які обороняли Батурин, та приблизно таку кількість міщан, пограбувало й спалило його дотла. Ця трагедія лишила тяжкий спомин у народі, але будь-яке вивчення Мазепиної столиці було політичним табу до часу встановлення незалежної української держави.
2006 р. співробітники експедиції здійснили аерофотографування території Батурина. Фото, зроблені з повітря, допоможуть удосконалити реконструктивні пляни старого міста та досліджувати його плянування й забудову. Розкопки залишок укріплень цитаделі фортеці XVII ст. показали, що вони складались з двох ровів, валів з внутрішніми дерев'яними конструкціями, земляних бастіонів (больверків), стін та веж з дубових зрубів, забитих глиною. Такі традиційні дерево-земляні козацькі оборонні споруди краще витримували гарматний обстріл, ніж муровані.
Археологам пощастило віднайти й розкопати частину підмурків собору Живоначальної Трійці в центрі колишньої фортеці. Це був головний храм гетьманської столиці, вперше згаданий у документах 1692 р. Відомо, що Іван Мазепа видав 20 тисяч золотих на будівництво і опорядження цього собору та спорудив поруч високу дзвіницю, що називалась в народі "Мазепин стовп" (вежа). Церква була пограбована і поруйнована за московської навали. Руїни храму й дзвіниці стояли у запустінні до кінця XVIII ст., коли їх розібрали на цеглу, а місце будов і прилеглого цвинтаря зайняли приватними садибами та городами.
Інтер'єр собору Св. Трійці прикрашали кольоритні керамічні облицювальні кахлі, вкриті червоною і жовтою поливою. Фрагменти таких плиток виявлені в Батурині уперше. Вчені гадають, що це був масивний хрещатий у пляні, п'ятибанний чи семибанний храм. Цегляні хрещато-п'ятибанні церкви поширились на центральній Україні в XVII-XVIII ст. і походять від народних дерев'яних прототипів. Повне розкриття решток Троїцького собору в наступні роки дозволить встановити плян, розміри, архітектуру й декор споруди та перевірити і поточнити попередні уявлення про її дезайн та стиль.
Центральний палац, зведений гетьманами Дем'яном Многогрішним (1669-72 рр.) та Іваном Самойловичем (1672-87 рр.) у цитаделі, згорів до решти під час погрому Батурина у 1708 р. Дослідники завершили розкопки залишок цієї кам'яниці та графічно реконструювали її об'єм і пишне зовнішне оформлення. На ті часи це була велика (25 х 21 м) одноповерхова палата, типова для резиденцій козацької верхівки та полкових канцелярій Гетьманщини і побудована за стилем самобутнього козацького барокко. Споруда ділилась коридором на дві частини: у більшій могли знаходитись покої й приймальні гетьмана, а в меншій -- господарчі приміщення з кухнєю.
Експедиція продовжила розкопки фундаментів і розвалів цегляних стін Мазепиної резиденції (1700 р.) на околиці Гончарівці. За останніми дослідами, цей палац (разом з прибудовою) мав розміри 20 х 14.5 м, глибокий підквадратний підвал з чотирма кімнатами, три наземні поверхи та мансарду з вальмовим дахом. В його пляні не виявлено поділу коридором чи вестибюлем на дві частини, як властиво інтер'єрам кам'яниць українського барокко. Головний фасад членували коринфські чи композитні напівколони. Це є найраніша відома світська споруда на Наддніпрянській Україні, побудована і оздоблена в цілому у стилі римського барокко, можливо, з модифікаціями архітектурної школи Вільни. У 1670-90-х рр. західні мистецькі впливи поширювались на Гетьманщину через Литву.
Початкові спроби графічної реконструкції палацу на Гончарівці, запропоновані археологами Чернігова, помилково представляють його екстер'єр у чисто італійському барокковому стилі. Вони не враховують важливих археологічних свідчень про використання регіонального прийому українського барокко -- керамічних багатокольорових полив'яних розеток, які прикрашали фризи антаблементу цієї споруди. Тож Мазепина вілла під Батурином є першим прикладом застосування комбінації декоративних елементів італійського (римського) й українського барокко у цивільній архітектурі козацької держави. Зруйнування міста у 1708 р. рано перервало розвій цього своєрідного синкретичного палацового стилю в Україні. Розкопки та спроби достовірно відтворити вигляд столичної резиденції Мазепи будуть продовжені.
На посаді фортеці досліджено рештки багатого дерев'яного житла представника козацької старшини, яке загинуло у пожежі 1708 р. Там виявили дорогий литий бронзовий посріблений пояс XVII ст. з майстерним реалістичним зображенням вершника у броні на пряжці. Вірогідно, це був військовий трофей чи торговий імпорт з Польщі. У домівці козака також відкрили гральну кість (астрагал з насічками) та уламки ошатного парадного чи декоративного керамічного посуду, вкритого барвистою поливою з соковитими народними рослинними і геометричними візерунками місцевого виробництва.
На цитаделі, посаді й околиці Гончарівці знайдено 13 срібних і мідяних монет Речі Посполитої та Московії, срібний талер, карбований у Базелі в 1622 р., свинцева товарна пломба 1669 р. з Бреслау (Вроцлав), бронзове кільце з гербом, три мідяні натільні хрести, гудзик, поясні пряжка і застібка, мініятюрна лита орнаментована посудинка чи підсвічник, здогадно, від церковного начиння, довізна полив'яна кахля з латинськими літерами та шкіряна ладанка з хрестом, оздоблена скляними намистинами XVII-XVIII ст. Ці археологічні знахідки свідчать про заможність і культуру побуту козацької еліти, про високий розвиток ремесла, особливо ливарництва та обробки кольорових металів, гончарства, кахлярства, склоробства і народнього малярства у техніці поліхромної поливи в гетьманській столиці, а також про її широкі комерційні та культурні контакти з Західньою й Східньою Європою.
2006 р. на терені цитаделі та фортеці експедиція розкопала 46 поховань мешканців XVII-XVIII ст. З них 17 кістяків дітей, віком від одного до дванадцяти років, поховані у мілких ямах без трун, відносяться до жертв різанини 1708 р. Загалом за літні сезони з 1996 р. до 2006 р. археологи дослідили 138 поховань, датованих XVII-XVIII ст. Біля половини з них, щонайменше, 65 поховань належить переважно дітям, жінкам та літнім людям, які були знищені нападниками разом з козацькою залогою Батурина.
За встановленою щорічною традицією, після закінчення дослідів поховань місцевий священник УПЦ Київського Патріярхату о. Роман Кривко відправив заупокійну Службу по загиблим від московської навали. Після цього могили було засипано.
Кожний сезон розкопок збагачує наші знання про славну історію і культуру столиці Гетьманщини та приносить цінні археологічні матеріяли про трагічну загибель міста та його цивільного населення від каральної акції царя Петра.
Канадсько-українська експедиція плянує продовжити розкопки Батурина улітку. Археологи звертаються до українських фундацій, організацій, компаній та громад у Канаді та ЗСА з проханням підтримати цей проєкт. Тих добродіїв, які бажають допомогти подальшим археологічним, історичним та архітектурно-мистецьким студіям Батурина, відтворенню первинного вигляду його зруйнованих церков і гетьманських палаців та публікації результатів цих дослідів, ласкаво просимо надіслати чеки з пожертвами за адресою: Prof. Martin Dimnik, Pontifical Institute of Mediaeval Studies, 59 Queen's Park Cr. E., Toronto, Ontario, Canada M5S 2C4. Будь ласка, випишіть Ваші чеки на: "Pontifical Institute of Mediaeval Studies, Re: Baturyn Project". Цей інститут адмініструє коштами, які українські установи та приватні особи пожертвували на проєкт, і надішле Вам посвідки для сплачування податків. Всім спонзорам і жертводавцям буде висловлена подяка в публікаціях та публічних лекціях, пов'язаних з проєктом.
За детальною інформацією про археологічне вивчення Батурина прошу звернутись до автора цієї статті (Dr. Volodymyr Mezentsev, 100 High Park Ave., Apt. 808, Toronto, Ontario, Canada M6P 2S2. Тел.: (416) 766-1408. Електронна пошта: [email protected]). У автора можно також замовити диск DVD-NTSC чи відеокасету VHS-NTSC з професійним науково-популярним документальним фільмом про історію і старожитності Батурина козацької доби та розкопки міста у 2001-02 рр. українською чи англійською мовами. Дослідники Батурина щиро дякують українській діяспорі у Північній Америці за щедру допомогу у розбудові цього проєкту протягом 2001-2006 рр.
(Збережено правопис автора)
----------------------------------------------------
В тему:
Пам'ятай про Батурин-1708
Знайдено батуринський архів Мазепи
Шабля Мазепи
В Румунії відкрито пам'ятник Івану Мазепі
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта