Окупанти не визнають Голодомор геноцидом української нації

У прес-службі Харківської облдержадміністрації заявляють, що під час роботи обласного оргкомітету з підготовки заходів до 75-й річниці Голодомору 1932-1933 років в Україні найбільш гостра дискусія розгорілася навколо питання про місце будівництва Меморіалу жертвам голодоморів і політичних репресій.

Головний архітектор області Юрій Шкодовський повідомив, що харківська міська влада Добкіна Кернеса відмовила у виділенні ділянки землі в Молодіжному парку Харкова, де на місці пам’ятного Хреста планувалося почати спорудження Меморіалу.

Шкодовський процитував лист, у якому говориться, що міське управління містобудування і архітектури вважає за доцільне встановити монумент на території Харківської області, як найбільш постраждалої від цієї трагедії.

Він також зазначив, що якщо місто не дасть згоди на будівництво меморіалу на території Харкова, то найбільш прийнятними варіантами розташування будуть населені пункти Валки, Зміїв або сіло Шляхове в Харківській області.

У той же час усі члени оргкомітету наполягають на тому, що Меморіал повинен розташовуватися саме в Харкові, який вважається українською "столицею" Голодомору. Учасники засідання розкритикували позицію міської влади.

Так, співголова Харківської правозахисної групи Євгеній Захаров заявив: "Таку відповідь міської влади і таке ставлення до пам’яті наших предків мені здаються просто дикунським".

У ході обговорення проблеми пролунало декілька ініціатив, серед яких були пропозиції звернутися в прокуратуру і суд і залучити міського голову Добкіна до відповідальності за невиконання закону про Голодомор.

У підсумку оргкомітет дав доручення Юрію Шкодовському почав роботу над меморіалом, організувавши конкурс проектів. Причому, члени оргкомітету переконані, що будуватися цей комплекс буде саме в Молодіжному парку Харкова.

Як відомо, парламенти багатьох країн світу визнали Голодомор 1932-1933 років геноцидом українців. Цей Голодомор визнано злочином проти людства. Ще в 1988 році комісія конгресу США, а також міжнародна комісія визнали Голодомор актом геноциду.

Голод був наслідком не тільки примусового знищення хлібозаготівель у той період, але і повного вилучення продовольства у всіх регіонах СРСР, населення яких на 2/3 і більше складали українці. Терор голодом, депортації, масові репресії індивідуального характеру були спрямовані щодо України як національної республіки.

За даними істориків, у 1932-33 роках жертвами голоду, який виник у результаті адміністративних заходів московської влади, в Україні, за різними оцінками, стали від 7 до 10 млн людей. Це означає, що в ті трагічні роки Україна не дорахувалася від 10 до 25% свого населення, втрачаючи його по 25 тисяч чоловік на день, по тисячі - на годину, по 17 - щохвилини.

Вчені прийшли до висновку, що тривалість життя українців у 1933 році в чоловіків складала 7,3 років, а в жінок - 10,9 років. Наслідки 1930-их років, на думку експертів, Україна відчуває донині.

Як стверджують фахівці, якби Україна не пережила Голодомори, її населення на сьогодні було вдвічі більше - до 100 млн людей.

Офіційно День пам’яті жертв Голодомору і політичних репресій в Україні відзначається щорічно в четверту суботу листопада.