Член Київського читацького клубу “Перехід-IV” Роман Гривінський з друзями – Олександром Кашко, Оксаною Городівською та Єленою Олексин - щодня йшли по 9-10 годин. У Сашка був найважчий рюкзак – більше 20 кг. Там був намет, спальник, одяг, їжа, змінне взуття тощо. Хлопці поїхали з Києва до Львова поїздом. Дівчата до Львова приїхали з Івано-Франківська. У Львові купили гречку, вермішель “Мівіна”, рибні консерви, трохи картоплі. Взяли хліба, але він невдовзі зіпсувався. Також взяли чаю в пакетиках, печива та багато шоколаду. З дому Роман взяв сало, а Сашко – меду. Не зупинялися в жодному селі – їх просто не було на запланованому маршруті.
Зі Львова на електричці Львів – Ужгород приблизно за три години дісталися селища Воловець. Дорога туди обійшлася в 28 гривень на чотирьох. Сідали в останній момент і платили провідникові. У Воловці купили мінеральної води й одразу пішли в гори. Йшли до темряви близько 4 годин. Першу ніч заночували на полонині біля потічка. Мали один намет і чотири спальники. О четвертій ранку через полонину в гори йшли місцеві жителі збирати чорниці. Там вони ростуть на схилах гір, каже Роман.
- Наступного дня вийшли на хребет після опівдня. Спали десь до 9-ої години, бо дуже пізно лягли. Довго готували їсти на вогнищі, — розповідає далі.
У нього це була перша такого роду подорож. Туристичний досвід мав тільки Сашко. Але цим маршрутом йшов уперше. Він його і розробив. Метою було дійти до гори Стій висотою 1681 метр. До неї дісталися на третій день близько шостої вечора. Третя ночівля була у лісі, що розкинувся на схилах гір. Вони спускалися туди більше трьох годин. На чотири дні продуктів вистачило. Їли небагато. Сильно обпеклися на сонці. Весь час погода була сонячна й спекотна. Дощів не було.
- Якщо чесно, то подорож була нелегкою, деякі підйоми давалися важко, – каже Роман. – Першого дня в лісі повітря було незвично вологе. В горах було важко дихати.
На четвертий день йшли спочатку по лісовій дорозі, а потім через село Сасівка до Сваляви. На це пішло близько п’яти годин. Зі Сваляви Роман поїхав додому поїздом Ужгород – Київ, який проходив через Сваляву біля 16 години. Решта мандрівників поїхали до міста Стрий, а там пересіли на маршрутку і поїхали до Івано-Франківська.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Від Воловця до Сваляви.Чотириденна подорож Карпатами
Світ:
Її здійснили в липні четверо 18-річних студентів Києво-Могилянської Академії. Чотири дні вони йшли пішки горами. Три ночі ночували в наметі.
07081701r.jpg
Член Київського читацького клубу “Перехід-IV” Роман Гривінський з друзями – Олександром Кашко, Оксаною Городівською та Єленою Олексин - щодня йшли по 9-10 годин. У Сашка був найважчий рюкзак – більше 20 кг. Там був намет, спальник, одяг, їжа, змінне взуття тощо. Хлопці поїхали з Києва до Львова поїздом. Дівчата до Львова приїхали з Івано-Франківська. У Львові купили гречку, вермішель “Мівіна”, рибні консерви, трохи картоплі. Взяли хліба, але він невдовзі зіпсувався. Також взяли чаю в пакетиках, печива та багато шоколаду. З дому Роман взяв сало, а Сашко – меду. Не зупинялися в жодному селі – їх просто не було на запланованому маршруті.
Зі Львова на електричці Львів – Ужгород приблизно за три години дісталися селища Воловець. Дорога туди обійшлася в 28 гривень на чотирьох. Сідали в останній момент і платили провідникові. У Воловці купили мінеральної води й одразу пішли в гори. Йшли до темряви близько 4 годин. Першу ніч заночували на полонині біля потічка. Мали один намет і чотири спальники. О четвертій ранку через полонину в гори йшли місцеві жителі збирати чорниці. Там вони ростуть на схилах гір, каже Роман.
- Наступного дня вийшли на хребет після опівдня. Спали десь до 9-ої години, бо дуже пізно лягли. Довго готували їсти на вогнищі, — розповідає далі.
У нього це була перша такого роду подорож. Туристичний досвід мав тільки Сашко. Але цим маршрутом йшов уперше. Він його і розробив. Метою було дійти до гори Стій висотою 1681 метр. До неї дісталися на третій день близько шостої вечора. Третя ночівля була у лісі, що розкинувся на схилах гір. Вони спускалися туди більше трьох годин. На чотири дні продуктів вистачило. Їли небагато. Сильно обпеклися на сонці. Весь час погода була сонячна й спекотна. Дощів не було.
- Якщо чесно, то подорож була нелегкою, деякі підйоми давалися важко, – каже Роман. – Першого дня в лісі повітря було незвично вологе. В горах було важко дихати.
На четвертий день йшли спочатку по лісовій дорозі, а потім через село Сасівка до Сваляви. На це пішло близько п’яти годин. Зі Сваляви Роман поїхав додому поїздом Ужгород – Київ, який проходив через Сваляву біля 16 години. Решта мандрівників поїхали до міста Стрий, а там пересіли на маршрутку і поїхали до Івано-Франківська.
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)