Генерал-майор СБУ і віце-президент громадської організації ”Рух батьків проти аморальності” Валерій Кравченко, 61 рік, вважає, що протистояти наркомафії можуть лише громадянське суспільство й церква. На владу сподіватися не варто — вона корумпована.
— Так. Але не така, як у Колумбії чи Перу. Там стрілянина, державні органи цій наркомафії протистоять. Тривають справжні нарковійни. У нас же все тихо й спокійно. Бо наркомафія зрослася з владою. По суті, боротися з нею немає кому.
А міліція?
— Як може міліція боротися з наркомафією, якщо від неї годується? Он навесні у Прилуках виявили місцеву мережу з торгівлі наркотиками. У ній була задіяна дюжина наркоділерів, яких ”кришувала” міліція. Про це доклали керівництву Департаменту з боротьби з незаконним обігом наркотиків Міністерства внутрішніх справ. Та ніхто нічого не робив, доки одна з християнських організацій не влаштувала в місті мітинг. На площу вийшли батьки, діти яких загинули від наркотиків. Тоді влада відреагувала — декого з наркоторговців арештували. Однак ненадовго.
Але такий поворот подій — швидше виняток...
— Я багато виступаю на різних прес-конференціях, присвячених темі наркотиків. І бачу, що все це неефективно. Наркомафія разом із владою просто знущається з людей, сміється їм в очі. Мовляв, ви робите свою роботу, а ми — свою. І міліція свою — ”кришує”. Та й Міністерство охорони здоров’я по-своєму годується. Так би мовити, ніхто нікому не заважає. Але я вірю, що так буде не завжди.
— Це суто українська ситуація?
— Можна сказати й так. 1987 року Рада Міністрів СРСР прийняла закон, що заборонив посіви маку. А поля, де вирощували мак для потреб медицини, охороняли внутрішні війська. І так було до 1999-го. Доки тодішній голова Верховної Ради Олександр Ткаченко не пролобіював закон, яким дозволили посіви маку в Україні. А СБУ контролювати це виробництво не дали. Контроль поклали на місцеві комісії, до складу якої входить фермер, у господарстві якого вирощується мак, працівники того ж господарства та місцевий міліціонер.
І які наслідки цього?
— Якщо до 1999 року 15 відсотків наркотиків були українського походження, а 85 відсотків завозили, то після ухвалення цього закону ситуація змінилася докорінно. Нині 85 відсотків наркотиків в Україні місцевого походження. Це так на звана ширка, наркотик на основі маку. А решта — амфітаміни, екстезі, тобто синтетичні наркотики – це і є ті 15 відсотків, що потрапляють до нас із-за кордону.
До прийняття того закону посівів маку в Україні було біля трьох тисяч гектарів. Сьогодні — вже десятки тисяч. Мак вирощують понад 40 аграрних фірм. А за ними стоять представники і виконавчої, і законодавчої влади.
Але по телевізору часто показують, як ліквідовують посіви маку чи коноплі...
— Це окозамилювання. У цивілізованому суспільстві правоохоронні органи не звітують, скільки кілограмів героїну чи марихуани вилучили. Тому що пересічних громадян цікавить не це, а рівень безпеки в їхньому районі, в цілому по країні та тенденції у цьому. Який толк із інформації про вилучення тих наркотиків, якщо наш наркоринок жодних проблем від цього не має? Показником боротьби з наркомафією є ціна на наркотик. Якщо вона з кожним роком збільшується — отже, правоохоронці працюють, а наркомафії усе сутужніше перебувати на цьому ринку.
А в нас що відбувається?
— А нічого. Кожен як може заробляє на цьому лихові. І Міністерство охорони здоров’я, і Міністерство внутрішніх справ, і Міністерство аграрної політики. Усі задоволені. Цю проблему вони готові ”вирішувати” ще 100 років. Тому що ніхто конкретного завдання побороти наркомафію не ставить. Кажуть — боротися... От вони й борються.
Скільки коштують виготовлені в Україні наркотики на внутрішньому ”чорному” ринку?
— До збору врожаю це приблизно 40— 45 гривень за склянку макової соломки. Після збору ціна падає вдвічі — до 15–20 гривень. Але теж ненадовго. А зі склянки соломки можна приготувати п’ять доз ”ширки”.
Але як наркотики використовують не лише мак, а й медичні препарати. Наприклад, трамадол.
— Трамадол — це окрема тема. Потреби України в цьому препараті складають майже 4 мільйони капсул на рік. Але фармпідприємства, свого часу в основному”Стирол”, виготовляли 95 мільйонів капсул. Хіба незрозуміло, куди цей препарат іде? І тільки коли обурені батьки почали нищити в Маріуполі аптечні кіоски, де продавали трамадол, 2005-го це підприємство згорнуло його виробництво. Але препарат продовжують випускати заводи в Києві та Харкові. І МОЗ про все добре знає, але нічого не робить.
Що ж робити з наркоманією?
— Змінити ситуацію може лише активність людей. Тільки громадянське суспільство здатне боротися з наркоманією й наркомафією. На владу сподіватися не варто — вона корумпована.
За приклад можна взяти Єкатеринбург у Росії. Там наркомафія процвітала й почувалася цілком комфортно, доки не було створено суспільний фонд ”Місто без наркотиків”. По телебаченню почали показувати портрети міліціонерів, які ”кришували” місцеву наркомафію.
Коли йдеться про контроль з боку суспільства, мається на увазі й пропаганда здорового способу життя, профілактика споживання наркотиків і обов’язкова участь церкви. У нас православна церква цими питаннями майже не займається. Переважно протестанти, баптисти тощо.
На що варто звертати увагу батькам, щоб вчасно помітити вживання наркотиків дитиною?
— Зазвичай батьки про проблеми своїх дітей дізнаються останніми. Кожен думає: зі мною такого статися не може. Так, від наркомана горілкою не тхне. Але в тих, хто колеться, обов’язково на руках чи ногах є сліди від ін’єкцій. Варто звернути увагу на зіниці, на те, як спить дитина, як їсть, чи пітніє. Це описано в підручниках з наркології та у християнській літературі. Треба, щоб про це говорили в школах. Не важко ж медсестрі вивчити кілька сторінок тексту й дохідливо розповісти про це батькам на зборах.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
На наркоманії заробляють міліція, аграрії, лікарі й фармацевти
Категорія:
07110103e.jpg
— Так. Але не така, як у Колумбії чи Перу. Там стрілянина, державні органи цій наркомафії протистоять. Тривають справжні нарковійни. У нас же все тихо й спокійно. Бо наркомафія зрослася з владою. По суті, боротися з нею немає кому.
А міліція?
— Як може міліція боротися з наркомафією, якщо від неї годується? Он навесні у Прилуках виявили місцеву мережу з торгівлі наркотиками. У ній була задіяна дюжина наркоділерів, яких ”кришувала” міліція. Про це доклали керівництву Департаменту з боротьби з незаконним обігом наркотиків Міністерства внутрішніх справ. Та ніхто нічого не робив, доки одна з християнських організацій не влаштувала в місті мітинг. На площу вийшли батьки, діти яких загинули від наркотиків. Тоді влада відреагувала — декого з наркоторговців арештували. Однак ненадовго.
Але такий поворот подій — швидше виняток...
— Я багато виступаю на різних прес-конференціях, присвячених темі наркотиків. І бачу, що все це неефективно. Наркомафія разом із владою просто знущається з людей, сміється їм в очі. Мовляв, ви робите свою роботу, а ми — свою. І міліція свою — ”кришує”. Та й Міністерство охорони здоров’я по-своєму годується. Так би мовити, ніхто нікому не заважає. Але я вірю, що так буде не завжди.
— Це суто українська ситуація?
— Можна сказати й так. 1987 року Рада Міністрів СРСР прийняла закон, що заборонив посіви маку. А поля, де вирощували мак для потреб медицини, охороняли внутрішні війська. І так було до 1999-го. Доки тодішній голова Верховної Ради Олександр Ткаченко не пролобіював закон, яким дозволили посіви маку в Україні. А СБУ контролювати це виробництво не дали. Контроль поклали на місцеві комісії, до складу якої входить фермер, у господарстві якого вирощується мак, працівники того ж господарства та місцевий міліціонер.
І які наслідки цього?
— Якщо до 1999 року 15 відсотків наркотиків були українського походження, а 85 відсотків завозили, то після ухвалення цього закону ситуація змінилася докорінно. Нині 85 відсотків наркотиків в Україні місцевого походження. Це так на звана ширка, наркотик на основі маку. А решта — амфітаміни, екстезі, тобто синтетичні наркотики – це і є ті 15 відсотків, що потрапляють до нас із-за кордону.
До прийняття того закону посівів маку в Україні було біля трьох тисяч гектарів. Сьогодні — вже десятки тисяч. Мак вирощують понад 40 аграрних фірм. А за ними стоять представники і виконавчої, і законодавчої влади.
Але по телевізору часто показують, як ліквідовують посіви маку чи коноплі...
— Це окозамилювання. У цивілізованому суспільстві правоохоронні органи не звітують, скільки кілограмів героїну чи марихуани вилучили. Тому що пересічних громадян цікавить не це, а рівень безпеки в їхньому районі, в цілому по країні та тенденції у цьому. Який толк із інформації про вилучення тих наркотиків, якщо наш наркоринок жодних проблем від цього не має? Показником боротьби з наркомафією є ціна на наркотик. Якщо вона з кожним роком збільшується — отже, правоохоронці працюють, а наркомафії усе сутужніше перебувати на цьому ринку.
А в нас що відбувається?
— А нічого. Кожен як може заробляє на цьому лихові. І Міністерство охорони здоров’я, і Міністерство внутрішніх справ, і Міністерство аграрної політики. Усі задоволені. Цю проблему вони готові ”вирішувати” ще 100 років. Тому що ніхто конкретного завдання побороти наркомафію не ставить. Кажуть — боротися... От вони й борються.
Скільки коштують виготовлені в Україні наркотики на внутрішньому ”чорному” ринку?
— До збору врожаю це приблизно 40— 45 гривень за склянку макової соломки. Після збору ціна падає вдвічі — до 15–20 гривень. Але теж ненадовго. А зі склянки соломки можна приготувати п’ять доз ”ширки”.
Але як наркотики використовують не лише мак, а й медичні препарати. Наприклад, трамадол.
— Трамадол — це окрема тема. Потреби України в цьому препараті складають майже 4 мільйони капсул на рік. Але фармпідприємства, свого часу в основному”Стирол”, виготовляли 95 мільйонів капсул. Хіба незрозуміло, куди цей препарат іде? І тільки коли обурені батьки почали нищити в Маріуполі аптечні кіоски, де продавали трамадол, 2005-го це підприємство згорнуло його виробництво. Але препарат продовжують випускати заводи в Києві та Харкові. І МОЗ про все добре знає, але нічого не робить.
Що ж робити з наркоманією?
— Змінити ситуацію може лише активність людей. Тільки громадянське суспільство здатне боротися з наркоманією й наркомафією. На владу сподіватися не варто — вона корумпована.
За приклад можна взяти Єкатеринбург у Росії. Там наркомафія процвітала й почувалася цілком комфортно, доки не було створено суспільний фонд ”Місто без наркотиків”. По телебаченню почали показувати портрети міліціонерів, які ”кришували” місцеву наркомафію.
Коли йдеться про контроль з боку суспільства, мається на увазі й пропаганда здорового способу життя, профілактика споживання наркотиків і обов’язкова участь церкви. У нас православна церква цими питаннями майже не займається. Переважно протестанти, баптисти тощо.
На що варто звертати увагу батькам, щоб вчасно помітити вживання наркотиків дитиною?
— Зазвичай батьки про проблеми своїх дітей дізнаються останніми. Кожен думає: зі мною такого статися не може. Так, від наркомана горілкою не тхне. Але в тих, хто колеться, обов’язково на руках чи ногах є сліди від ін’єкцій. Варто звернути увагу на зіниці, на те, як спить дитина, як їсть, чи пітніє. Це описано в підручниках з наркології та у християнській літературі. Треба, щоб про це говорили в школах. Не важко ж медсестрі вивчити кілька сторінок тексту й дохідливо розповісти про це батькам на зборах.
-------------------------------------
В тему:
Нова Угода партії снайперів
Перезаснування держави
Адреналіновий тест
Беззахисність — це провокація!
Легалізація зброї як стимул до Реформації
Як стати арієм
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)