Відродження німецьких збройних сил у Радянській Росії залишається однією із вражаючих глав сучасної історії. Воно підготовлялося протягом одинадцяти років (1922–1933 рр.) потай від усього світу. Саме тут, у Росії, значною мірою були закладені основи майбутніх наступальних збройних сил Німеччини, що стали у 1939 році жахом для Європи, а в 1941 – звалилися на СРСР.
Німецькі наступальні збройні сили – Вермахт – у минулому значною мірою вигодувані таємно й за повної згоди й підтримки Радянського уряду. Фашистський меч, занесений над світом, кувався в СРСР. Адже дійсно, протягом шести років – з 1933 до 1939 року – "з нічого" створити сильний військово-повітряний флот і мати найпотужніше на той період часу танкове озброєння було б не під силу навіть генієві в галузі будівництва збройних сил.
Сталінський уряд робив масові поставки саме тих дефіцитних матеріалів, без яких неможливо було виробництво літаків, танків, підводних човнів. Безперебійні надходження з СРСР хліба й м'яса, масла і яєць дозволило Німеччині, де діяла карткова система, створити необхідні продовольчі запаси на випадок війни. Досить сказати, що поставки Радянського Союзу Німеччині в 1939–1941 роках становили більше 40% радянського експорту й значно послабляли ефект англійської блокади.
Протягом сімнадцяти місяців після підписання радянсько-німецького пакту Німеччина одержала з Радянського Союзу 865 тисяч тонн нафти, 140 тисяч тонн марганцевої руди, 14 тисяч тонн міді, 3 тисячі тонн нікелю, 101 тисячу тонн бавовни–сирцю, більше 1 мільйона тонн лісоматеріалів, 11 тисяч тонн льону, фосфатів, платини й майже півтора мільйона тонн зерна. Через радянську територію проходив транзит стратегічної сировини й продовольства із країн Тихоокеанського басейну. СРСР фактично перетворився в позавоюючого союзника Гітлера. "Сталін став інтендантом Гітлера" (Л. Троцький). Додамо: інтендантом у форсованій підготовці війни проти Радянського Союзу.
Німецькі командири не порушували заборон до певного часу й не готувалися до агресивних воєн на своїх полігонах. Вони робили це... на території Радянського Союзу. Сталін надав німецьким командирам усе те, чого вони не мали права мати: танки, важку артилерію, бойові літаки. Сталін виділив німецьким командирам навчальні класи, полігони, стрільбища, відкрив доступ німецьким командирам до найпотужніших у світі радянських танкових заводів: дивіться, запам'ятовуйте, переймайте. Сталін з якоюсь метою не шкодував засобів, сил і часу на відродження німецької ударної могутності. Навіщо? Проти кого? Звичайно, не проти самого себе! Тоді проти кого? Відповідь одна: проти Європи. Ще до приходу Гітлера до влади радянські лідери назвали його таємним титулом – Криголам Революції. Сталін розумів, що Європа вразлива тільки у випадку війни і що Криголам Революції зможе зробити Європу вразливою. Адольф Гітлер, не усвідомлюючи того, розчищав шлях світовому комунізму. Криголам Революції робив найбільші злодіяння проти світу й людства і своїми діями дав Сталіну моральне право в будь-який момент оголосити себе "Визволителем Європи", замінивши коричневі концтабори червоними. Комуністи самі визнають, що руками Гітлера вони розв'язали в Європі війну й готували раптовий удар по самому Гітлеру, щоб захопити зруйновану ним Європу. Викриваючи фашистів, ми зобов'язані викривати й радянських комуністів, які заохочували нацистів на здійснення злочинів і мали намір результатами їхніх злочинів скористатися. Цього цілком достатньо для того, щоб поставити радянських комуністів до стіни ганьби й посадити їх на лаву підсудних поруч із фашистами, а то й попереду.
Оргкомітет з підготовки міжнародного суду над злочинами комунізму проти людства
--------------------------------
Додаток:
ГЕНЕРАЛЬНА УГОДА
про співробітництво, взаємодопомогу, спільну діяльність
між Головним управлінням державної безпеки НКВС СРСР
і Головним управлінням безпеки Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (Гестапо)
час підписання:
м. Москва, 11 листопада 1938 р.
15 година 40 хв.
Народний Комісаріат Внутрішніх Справ Союзу РСР, далі за текстом НКВС, в особі начальника Головного управління державної безпеки, комісара держбезпеки 1-го рангу Лаврентія Берії, з однієї сторони, й Головне управління безпеки Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини, в особі начальника четвертого управління (Гестапо) Генріха Мюллера, на підставі доручення №9 1-448/12-1, від 3 листопада 1938 р., виданого шефом Головного управління безпеки Рейхсфюрера СС Рейнхарда Гейдріха, далі за текстом Гестапо, з іншого боку, уклали справжню генеральну угоду про співробітництво, взаємодопомогу, спільну діяльність між НКВС і Гестапо.
§ 1. п. 1. Сторони бачать необхідність у розвитку тісного співробітництва органів державної безпеки СРСР і Німеччини в ім'я безпеки й процвітання обох країн, зміцнення добросусідських відносин, дружби російського й німецького народів, спільної діяльності, спрямованої на ведення нещадної боротьби із загальними ворогами, що ведуть планомірну політику з розпалення воєн, міжнародних конфліктів і поневолення людства.
п. 2. Сторони, що підписали дану угоду, бачать історичну необхідність такого рішення й будуть намагатися робити все для зміцнення впливу й силових позицій своїх країн в усім світі, не заподіюючи взаємної шкоди. Беручи до уваги історичні процеси в розвитку міжнародних відносин, за яких СРСР і Німеччина є лідируючими країнами, а так само, що між нашими урядами встановлюються гарні відносини, між народами міцніє дружба й співробітництво, у той же час бажання загальних ворогів СРСР і Німеччини, спрямоване на роз'єднання добросусідських відносин, розпалення недовіри, ворожості, відвертої ворожнечі й реваншистських випадів, НКВС і Гестапо поведуть спільну діяльність у боротьбі зі спільними ворогами й будуть інформувати уряди своїх країн про результати такої діяльності.
п. 3. Усвідомлюючи, що зміни у світі, які відбулися останнім часом, подають нашим країнам унікальний шанс встановити у світі новий порядок, ґрунтуючись на примату, бажаючи додати динамізм відносинам між СРСР і Німеччиною, сторони домовилися про нижченаведене:
§ 2. п. 1. НКВС і Гестапо будуть розвивати свої відносини в ім'я процвітання дружби й співробітництва між нашими країнами.
п. 2. Сторони поведуть спільну боротьбу із загальними основними ворогами:
– міжнародним єврейством, його міжнародною фінансовою системою, іудаізмом та іудейським світоглядом:
– дегенерацією людства, в ім'я оздоровлення білої раси й створення євгеничних механізмів расової гігієни.
п. 3. Види й форми дегенерації, що підлягають стерилізації й знищенню, сторони визначили додатковим протоколом №1, що є невід'ємною частиною даної угоди.
§ 3. п. 1. Сторони будуть усіляко сприяти зміцненню принципів соціалізму в СРСР, націонал-соціалізму в Німеччині, і переконані, що одним з основних елементів безпеки є процес мілітаризації економіки, розвиток воєнної промисловості й зміцнення міці й дієздатності збройних сил своїх держав.
п. 2. Сторони будуть сприяти розвитку співробітництва у військовій галузі між нашими країнами, а при необхідності війни сприяти проведенню спільних розвідувальних і контррозвідувальних заходів на території ворожих держав.
§ 4. п. 1. У випадку виникнення ситуацій, що можуть створити на думку однієї зі сторін загрозу нашим країнам, вони будуть інформувати один одного й негайно вступати в контакт для узгодження необхідних ініціатив і проведення активних заходів для ослаблення напруженості й для врегулювання таких ситуацій.
§ 5. п. 1. Сторони надають важливого значення розвитку й поглибленню професійної діяльності. Обмін досвідом і зустрічі, відрядження співробітників обох відомств будуть здійснюватися на постійній основі.
п. 2. Керівники НКВС і Гестапо, співробітники служб обох відомств будуть мати регулярні зустрічі для проведення консультацій, обговорення інших заходів, що сприяють розвитку й поглибленню взаємин між нашими країнами.
§ 6. п. 1. Сторони будуть сприяти розширенню й поглибленню співробітництва між нашими країнами в галузях:
– воєнної промисловості;
– літакобудування;
– економіки,
– фінансах;
– науково-технічного співробітництва;
– в галузі енергетики;
– науки й техніки;
– в галузі таємниць, теозоології, теософії, паранормальних і аномальних явищ, що впливають на соціальні процеси й внутрішнє життя держав.
§7. п. 1. Кожна зі сторін буде сприяти полегшенню, наскільки це можливо, на основі взаємності, візового режиму в'їзду співробітників обох відомств у наші країни.
§ 8. п. 1. Сторони будуть містити в міру необхідності додаткові угоди з метою реалізації положень даної угоди.
§ 9. п. 1. Дана угода набуває чинності в день її підписання строком на п'ять років і буде автоматично продовжуватися на наступні п'ятирічні періоди.
Текст угоди видрукуваний на російській і німецькій мовах у єдиному екземплярі, кожний з яких має однакову силу, скріплений підписами й печатками представників НКВС і гестапо. Російський текст угоди залишається в НКВС, німецький – у гестапо.
Начальник Головного управління
державної безпеки Народного
Комісаріату Внутрішніх Справ СРСР,
комісар держбезпеки 1 рангу
Л. БЕРІЯ,
начальник четвертого управління (Гестапо) Головного управління безпеки націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини бригаденфюрер СС
Г. МЮЛЛЕР
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Фашистський меч кувався в СРСР
Світ:
Відродження німецьких збройних сил у Радянській Росії залишається однією із вражаючих глав сучасної історії. Воно підготовлялося протягом одинадцяти років (1922–1933 рр.) потай від усього світу. Саме тут, у Росії, значною мірою були закладені основи майбутніх наступальних збройних сил Німеччини, що стали у 1939 році жахом для Європи, а в 1941 – звалилися на СРСР.
07111302s.jpg
Німецькі наступальні збройні сили – Вермахт – у минулому значною мірою вигодувані таємно й за повної згоди й підтримки Радянського уряду. Фашистський меч, занесений над світом, кувався в СРСР. Адже дійсно, протягом шести років – з 1933 до 1939 року – "з нічого" створити сильний військово-повітряний флот і мати найпотужніше на той період часу танкове озброєння було б не під силу навіть генієві в галузі будівництва збройних сил.
Сталінський уряд робив масові поставки саме тих дефіцитних матеріалів, без яких неможливо було виробництво літаків, танків, підводних човнів. Безперебійні надходження з СРСР хліба й м'яса, масла і яєць дозволило Німеччині, де діяла карткова система, створити необхідні продовольчі запаси на випадок війни. Досить сказати, що поставки Радянського Союзу Німеччині в 1939–1941 роках становили більше 40% радянського експорту й значно послабляли ефект англійської блокади.
Протягом сімнадцяти місяців після підписання радянсько-німецького пакту Німеччина одержала з Радянського Союзу 865 тисяч тонн нафти, 140 тисяч тонн марганцевої руди, 14 тисяч тонн міді, 3 тисячі тонн нікелю, 101 тисячу тонн бавовни–сирцю, більше 1 мільйона тонн лісоматеріалів, 11 тисяч тонн льону, фосфатів, платини й майже півтора мільйона тонн зерна. Через радянську територію проходив транзит стратегічної сировини й продовольства із країн Тихоокеанського басейну. СРСР фактично перетворився в позавоюючого союзника Гітлера. "Сталін став інтендантом Гітлера" (Л. Троцький). Додамо: інтендантом у форсованій підготовці війни проти Радянського Союзу.
Німецькі командири не порушували заборон до певного часу й не готувалися до агресивних воєн на своїх полігонах. Вони робили це... на території Радянського Союзу. Сталін надав німецьким командирам усе те, чого вони не мали права мати: танки, важку артилерію, бойові літаки. Сталін виділив німецьким командирам навчальні класи, полігони, стрільбища, відкрив доступ німецьким командирам до найпотужніших у світі радянських танкових заводів: дивіться, запам'ятовуйте, переймайте. Сталін з якоюсь метою не шкодував засобів, сил і часу на відродження німецької ударної могутності. Навіщо? Проти кого? Звичайно, не проти самого себе! Тоді проти кого? Відповідь одна: проти Європи. Ще до приходу Гітлера до влади радянські лідери назвали його таємним титулом – Криголам Революції. Сталін розумів, що Європа вразлива тільки у випадку війни і що Криголам Революції зможе зробити Європу вразливою. Адольф Гітлер, не усвідомлюючи того, розчищав шлях світовому комунізму. Криголам Революції робив найбільші злодіяння проти світу й людства і своїми діями дав Сталіну моральне право в будь-який момент оголосити себе "Визволителем Європи", замінивши коричневі концтабори червоними. Комуністи самі визнають, що руками Гітлера вони розв'язали в Європі війну й готували раптовий удар по самому Гітлеру, щоб захопити зруйновану ним Європу. Викриваючи фашистів, ми зобов'язані викривати й радянських комуністів, які заохочували нацистів на здійснення злочинів і мали намір результатами їхніх злочинів скористатися. Цього цілком достатньо для того, щоб поставити радянських комуністів до стіни ганьби й посадити їх на лаву підсудних поруч із фашистами, а то й попереду.
Оргкомітет з підготовки міжнародного суду над злочинами комунізму проти людства
--------------------------------
Додаток:
ГЕНЕРАЛЬНА УГОДА
про співробітництво, взаємодопомогу, спільну діяльність
між Головним управлінням державної безпеки НКВС СРСР
і Головним управлінням безпеки Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (Гестапо)
час підписання:
м. Москва, 11 листопада 1938 р.
15 година 40 хв.
Народний Комісаріат Внутрішніх Справ Союзу РСР, далі за текстом НКВС, в особі начальника Головного управління державної безпеки, комісара держбезпеки 1-го рангу Лаврентія Берії, з однієї сторони, й Головне управління безпеки Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини, в особі начальника четвертого управління (Гестапо) Генріха Мюллера, на підставі доручення №9 1-448/12-1, від 3 листопада 1938 р., виданого шефом Головного управління безпеки Рейхсфюрера СС Рейнхарда Гейдріха, далі за текстом Гестапо, з іншого боку, уклали справжню генеральну угоду про співробітництво, взаємодопомогу, спільну діяльність між НКВС і Гестапо.
§ 1. п. 1. Сторони бачать необхідність у розвитку тісного співробітництва органів державної безпеки СРСР і Німеччини в ім'я безпеки й процвітання обох країн, зміцнення добросусідських відносин, дружби російського й німецького народів, спільної діяльності, спрямованої на ведення нещадної боротьби із загальними ворогами, що ведуть планомірну політику з розпалення воєн, міжнародних конфліктів і поневолення людства.
п. 2. Сторони, що підписали дану угоду, бачать історичну необхідність такого рішення й будуть намагатися робити все для зміцнення впливу й силових позицій своїх країн в усім світі, не заподіюючи взаємної шкоди. Беручи до уваги історичні процеси в розвитку міжнародних відносин, за яких СРСР і Німеччина є лідируючими країнами, а так само, що між нашими урядами встановлюються гарні відносини, між народами міцніє дружба й співробітництво, у той же час бажання загальних ворогів СРСР і Німеччини, спрямоване на роз'єднання добросусідських відносин, розпалення недовіри, ворожості, відвертої ворожнечі й реваншистських випадів, НКВС і Гестапо поведуть спільну діяльність у боротьбі зі спільними ворогами й будуть інформувати уряди своїх країн про результати такої діяльності.
п. 3. Усвідомлюючи, що зміни у світі, які відбулися останнім часом, подають нашим країнам унікальний шанс встановити у світі новий порядок, ґрунтуючись на примату, бажаючи додати динамізм відносинам між СРСР і Німеччиною, сторони домовилися про нижченаведене:
§ 2. п. 1. НКВС і Гестапо будуть розвивати свої відносини в ім'я процвітання дружби й співробітництва між нашими країнами.
п. 2. Сторони поведуть спільну боротьбу із загальними основними ворогами:
– міжнародним єврейством, його міжнародною фінансовою системою, іудаізмом та іудейським світоглядом:
– дегенерацією людства, в ім'я оздоровлення білої раси й створення євгеничних механізмів расової гігієни.
п. 3. Види й форми дегенерації, що підлягають стерилізації й знищенню, сторони визначили додатковим протоколом №1, що є невід'ємною частиною даної угоди.
§ 3. п. 1. Сторони будуть усіляко сприяти зміцненню принципів соціалізму в СРСР, націонал-соціалізму в Німеччині, і переконані, що одним з основних елементів безпеки є процес мілітаризації економіки, розвиток воєнної промисловості й зміцнення міці й дієздатності збройних сил своїх держав.
п. 2. Сторони будуть сприяти розвитку співробітництва у військовій галузі між нашими країнами, а при необхідності війни сприяти проведенню спільних розвідувальних і контррозвідувальних заходів на території ворожих держав.
§ 4. п. 1. У випадку виникнення ситуацій, що можуть створити на думку однієї зі сторін загрозу нашим країнам, вони будуть інформувати один одного й негайно вступати в контакт для узгодження необхідних ініціатив і проведення активних заходів для ослаблення напруженості й для врегулювання таких ситуацій.
§ 5. п. 1. Сторони надають важливого значення розвитку й поглибленню професійної діяльності. Обмін досвідом і зустрічі, відрядження співробітників обох відомств будуть здійснюватися на постійній основі.
п. 2. Керівники НКВС і Гестапо, співробітники служб обох відомств будуть мати регулярні зустрічі для проведення консультацій, обговорення інших заходів, що сприяють розвитку й поглибленню взаємин між нашими країнами.
§ 6. п. 1. Сторони будуть сприяти розширенню й поглибленню співробітництва між нашими країнами в галузях:
– воєнної промисловості;
– літакобудування;
– економіки,
– фінансах;
– науково-технічного співробітництва;
– в галузі енергетики;
– науки й техніки;
– в галузі таємниць, теозоології, теософії, паранормальних і аномальних явищ, що впливають на соціальні процеси й внутрішнє життя держав.
§7. п. 1. Кожна зі сторін буде сприяти полегшенню, наскільки це можливо, на основі взаємності, візового режиму в'їзду співробітників обох відомств у наші країни.
§ 8. п. 1. Сторони будуть містити в міру необхідності додаткові угоди з метою реалізації положень даної угоди.
§ 9. п. 1. Дана угода набуває чинності в день її підписання строком на п'ять років і буде автоматично продовжуватися на наступні п'ятирічні періоди.
Текст угоди видрукуваний на російській і німецькій мовах у єдиному екземплярі, кожний з яких має однакову силу, скріплений підписами й печатками представників НКВС і гестапо. Російський текст угоди залишається в НКВС, німецький – у гестапо.
Начальник Головного управління
державної безпеки Народного
Комісаріату Внутрішніх Справ СРСР,
комісар держбезпеки 1 рангу
Л. БЕРІЯ,
начальник четвертого управління (Гестапо) Головного управління безпеки націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини бригаденфюрер СС
Г. МЮЛЛЕР
"Нація і держава", 13 листопада 2007 р.
--------------------------------------
В тему:
Нацизм і більшовизм
Дружба Красной армии с нацистами (рос. мовою)
Нацистський уряд намагався депортувати євреїв до Совєцького Союзу напередодні війни
1945 - тож чи була перемога?!?
Чи підписував Степан Бандера пакт Молотова-Ріббентропа?
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)