Відродження німецьких збройних сил у Радянській Росії залишається однією із вражаючих глав сучасної історії. Воно підготовлялося протягом одинадцяти років (1922–1933 рр.) потай від усього світу. Саме тут, у Росії, значною мірою були закладені основи майбутніх наступальних збройних сил Німеччини, що стали у 1939 році жахом для Європи, а в 1941 – звалилися на СРСР.
Німецькі наступальні збройні сили – Вермахт – у минулому значною мірою вигодувані таємно й за повної згоди й підтримки Радянського уряду. Фашистський меч, занесений над світом, кувався в СРСР. Адже дійсно, протягом шести років – з 1933 до 1939 року – "з нічого" створити сильний військово-повітряний флот і мати найпотужніше на той період часу танкове озброєння було б не під силу навіть генієві в галузі будівництва збройних сил.
Сталінський уряд робив масові поставки саме тих дефіцитних матеріалів, без яких неможливо було виробництво літаків, танків, підводних човнів. Безперебійні надходження з СРСР хліба й м'яса, масла і яєць дозволило Німеччині, де діяла карткова система, створити необхідні продовольчі запаси на випадок війни. Досить сказати, що поставки Радянського Союзу Німеччині в 1939–1941 роках становили більше 40% радянського експорту й значно послабляли ефект англійської блокади.
Протягом сімнадцяти місяців після підписання радянсько-німецького пакту Німеччина одержала з Радянського Союзу 865 тисяч тонн нафти, 140 тисяч тонн марганцевої руди, 14 тисяч тонн міді, 3 тисячі тонн нікелю, 101 тисячу тонн бавовни–сирцю, більше 1 мільйона тонн лісоматеріалів, 11 тисяч тонн льону, фосфатів, платини й майже півтора мільйона тонн зерна. Через радянську територію проходив транзит стратегічної сировини й продовольства із країн Тихоокеанського басейну. СРСР фактично перетворився в позавоюючого союзника Гітлера. "Сталін став інтендантом Гітлера" (Л. Троцький). Додамо: інтендантом у форсованій підготовці війни проти Радянського Союзу.
Німецькі командири не порушували заборон до певного часу й не готувалися до агресивних воєн на своїх полігонах. Вони робили це... на території Радянського Союзу. Сталін надав німецьким командирам усе те, чого вони не мали права мати: танки, важку артилерію, бойові літаки. Сталін виділив німецьким командирам навчальні класи, полігони, стрільбища, відкрив доступ німецьким командирам до найпотужніших у світі радянських танкових заводів: дивіться, запам'ятовуйте, переймайте. Сталін з якоюсь метою не шкодував засобів, сил і часу на відродження німецької ударної могутності. Навіщо? Проти кого? Звичайно, не проти самого себе! Тоді проти кого? Відповідь одна: проти Європи. Ще до приходу Гітлера до влади радянські лідери назвали його таємним титулом – Криголам Революції. Сталін розумів, що Європа вразлива тільки у випадку війни і що Криголам Революції зможе зробити Європу вразливою. Адольф Гітлер, не усвідомлюючи того, розчищав шлях світовому комунізму. Криголам Революції робив найбільші злодіяння проти світу й людства і своїми діями дав Сталіну моральне право в будь-який момент оголосити себе "Визволителем Європи", замінивши коричневі концтабори червоними. Комуністи самі визнають, що руками Гітлера вони розв'язали в Європі війну й готували раптовий удар по самому Гітлеру, щоб захопити зруйновану ним Європу. Викриваючи фашистів, ми зобов'язані викривати й радянських комуністів, які заохочували нацистів на здійснення злочинів і мали намір результатами їхніх злочинів скористатися. Цього цілком достатньо для того, щоб поставити радянських комуністів до стіни ганьби й посадити їх на лаву підсудних поруч із фашистами, а то й попереду.
Оргкомітет з підготовки міжнародного суду над злочинами комунізму проти людства
--------------------------------
Додаток:
ГЕНЕРАЛЬНА УГОДА
про співробітництво, взаємодопомогу, спільну діяльність
між Головним управлінням державної безпеки НКВС СРСР
і Головним управлінням безпеки Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (Гестапо)
час підписання:
м. Москва, 11 листопада 1938 р.
15 година 40 хв.
Народний Комісаріат Внутрішніх Справ Союзу РСР, далі за текстом НКВС, в особі начальника Головного управління державної безпеки, комісара держбезпеки 1-го рангу Лаврентія Берії, з однієї сторони, й Головне управління безпеки Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини, в особі начальника четвертого управління (Гестапо) Генріха Мюллера, на підставі доручення №9 1-448/12-1, від 3 листопада 1938 р., виданого шефом Головного управління безпеки Рейхсфюрера СС Рейнхарда Гейдріха, далі за текстом Гестапо, з іншого боку, уклали справжню генеральну угоду про співробітництво, взаємодопомогу, спільну діяльність між НКВС і Гестапо.
§ 1. п. 1. Сторони бачать необхідність у розвитку тісного співробітництва органів державної безпеки СРСР і Німеччини в ім'я безпеки й процвітання обох країн, зміцнення добросусідських відносин, дружби російського й німецького народів, спільної діяльності, спрямованої на ведення нещадної боротьби із загальними ворогами, що ведуть планомірну політику з розпалення воєн, міжнародних конфліктів і поневолення людства.
п. 2. Сторони, що підписали дану угоду, бачать історичну необхідність такого рішення й будуть намагатися робити все для зміцнення впливу й силових позицій своїх країн в усім світі, не заподіюючи взаємної шкоди. Беручи до уваги історичні процеси в розвитку міжнародних відносин, за яких СРСР і Німеччина є лідируючими країнами, а так само, що між нашими урядами встановлюються гарні відносини, між народами міцніє дружба й співробітництво, у той же час бажання загальних ворогів СРСР і Німеччини, спрямоване на роз'єднання добросусідських відносин, розпалення недовіри, ворожості, відвертої ворожнечі й реваншистських випадів, НКВС і Гестапо поведуть спільну діяльність у боротьбі зі спільними ворогами й будуть інформувати уряди своїх країн про результати такої діяльності.
п. 3. Усвідомлюючи, що зміни у світі, які відбулися останнім часом, подають нашим країнам унікальний шанс встановити у світі новий порядок, ґрунтуючись на примату, бажаючи додати динамізм відносинам між СРСР і Німеччиною, сторони домовилися про нижченаведене:
§ 2. п. 1. НКВС і Гестапо будуть розвивати свої відносини в ім'я процвітання дружби й співробітництва між нашими країнами.
п. 2. Сторони поведуть спільну боротьбу із загальними основними ворогами:
– міжнародним єврейством, його міжнародною фінансовою системою, іудаізмом та іудейським світоглядом:
– дегенерацією людства, в ім'я оздоровлення білої раси й створення євгеничних механізмів расової гігієни.
п. 3. Види й форми дегенерації, що підлягають стерилізації й знищенню, сторони визначили додатковим протоколом №1, що є невід'ємною частиною даної угоди.
§ 3. п. 1. Сторони будуть усіляко сприяти зміцненню принципів соціалізму в СРСР, націонал-соціалізму в Німеччині, і переконані, що одним з основних елементів безпеки є процес мілітаризації економіки, розвиток воєнної промисловості й зміцнення міці й дієздатності збройних сил своїх держав.
п. 2. Сторони будуть сприяти розвитку співробітництва у військовій галузі між нашими країнами, а при необхідності війни сприяти проведенню спільних розвідувальних і контррозвідувальних заходів на території ворожих держав.
§ 4. п. 1. У випадку виникнення ситуацій, що можуть створити на думку однієї зі сторін загрозу нашим країнам, вони будуть інформувати один одного й негайно вступати в контакт для узгодження необхідних ініціатив і проведення активних заходів для ослаблення напруженості й для врегулювання таких ситуацій.
§ 5. п. 1. Сторони надають важливого значення розвитку й поглибленню професійної діяльності. Обмін досвідом і зустрічі, відрядження співробітників обох відомств будуть здійснюватися на постійній основі.
п. 2. Керівники НКВС і Гестапо, співробітники служб обох відомств будуть мати регулярні зустрічі для проведення консультацій, обговорення інших заходів, що сприяють розвитку й поглибленню взаємин між нашими країнами.
§ 6. п. 1. Сторони будуть сприяти розширенню й поглибленню співробітництва між нашими країнами в галузях:
– воєнної промисловості;
– літакобудування;
– економіки,
– фінансах;
– науково-технічного співробітництва;
– в галузі енергетики;
– науки й техніки;
– в галузі таємниць, теозоології, теософії, паранормальних і аномальних явищ, що впливають на соціальні процеси й внутрішнє життя держав.
§7. п. 1. Кожна зі сторін буде сприяти полегшенню, наскільки це можливо, на основі взаємності, візового режиму в'їзду співробітників обох відомств у наші країни.
§ 8. п. 1. Сторони будуть містити в міру необхідності додаткові угоди з метою реалізації положень даної угоди.
§ 9. п. 1. Дана угода набуває чинності в день її підписання строком на п'ять років і буде автоматично продовжуватися на наступні п'ятирічні періоди.
Текст угоди видрукуваний на російській і німецькій мовах у єдиному екземплярі, кожний з яких має однакову силу, скріплений підписами й печатками представників НКВС і гестапо. Російський текст угоди залишається в НКВС, німецький – у гестапо.
Начальник Головного управління
державної безпеки Народного
Комісаріату Внутрішніх Справ СРСР,
комісар держбезпеки 1 рангу
Л. БЕРІЯ,
начальник четвертого управління (Гестапо) Головного управління безпеки націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини бригаденфюрер СС
Г. МЮЛЛЕР
Стратегія палінгенезії полягає не в тому, щоб поборювати старий світ, а в тому, щоб використовувати його як ресурс для власного розвитку. Чеснота милосердя дозволяє вчитися у ворогів і...
Фашистський меч кувався в СРСР
Світ:
Відродження німецьких збройних сил у Радянській Росії залишається однією із вражаючих глав сучасної історії. Воно підготовлялося протягом одинадцяти років (1922–1933 рр.) потай від усього світу. Саме тут, у Росії, значною мірою були закладені основи майбутніх наступальних збройних сил Німеччини, що стали у 1939 році жахом для Європи, а в 1941 – звалилися на СРСР.
07111302s.jpg
Німецькі наступальні збройні сили – Вермахт – у минулому значною мірою вигодувані таємно й за повної згоди й підтримки Радянського уряду. Фашистський меч, занесений над світом, кувався в СРСР. Адже дійсно, протягом шести років – з 1933 до 1939 року – "з нічого" створити сильний військово-повітряний флот і мати найпотужніше на той період часу танкове озброєння було б не під силу навіть генієві в галузі будівництва збройних сил.
Сталінський уряд робив масові поставки саме тих дефіцитних матеріалів, без яких неможливо було виробництво літаків, танків, підводних човнів. Безперебійні надходження з СРСР хліба й м'яса, масла і яєць дозволило Німеччині, де діяла карткова система, створити необхідні продовольчі запаси на випадок війни. Досить сказати, що поставки Радянського Союзу Німеччині в 1939–1941 роках становили більше 40% радянського експорту й значно послабляли ефект англійської блокади.
Протягом сімнадцяти місяців після підписання радянсько-німецького пакту Німеччина одержала з Радянського Союзу 865 тисяч тонн нафти, 140 тисяч тонн марганцевої руди, 14 тисяч тонн міді, 3 тисячі тонн нікелю, 101 тисячу тонн бавовни–сирцю, більше 1 мільйона тонн лісоматеріалів, 11 тисяч тонн льону, фосфатів, платини й майже півтора мільйона тонн зерна. Через радянську територію проходив транзит стратегічної сировини й продовольства із країн Тихоокеанського басейну. СРСР фактично перетворився в позавоюючого союзника Гітлера. "Сталін став інтендантом Гітлера" (Л. Троцький). Додамо: інтендантом у форсованій підготовці війни проти Радянського Союзу.
Німецькі командири не порушували заборон до певного часу й не готувалися до агресивних воєн на своїх полігонах. Вони робили це... на території Радянського Союзу. Сталін надав німецьким командирам усе те, чого вони не мали права мати: танки, важку артилерію, бойові літаки. Сталін виділив німецьким командирам навчальні класи, полігони, стрільбища, відкрив доступ німецьким командирам до найпотужніших у світі радянських танкових заводів: дивіться, запам'ятовуйте, переймайте. Сталін з якоюсь метою не шкодував засобів, сил і часу на відродження німецької ударної могутності. Навіщо? Проти кого? Звичайно, не проти самого себе! Тоді проти кого? Відповідь одна: проти Європи. Ще до приходу Гітлера до влади радянські лідери назвали його таємним титулом – Криголам Революції. Сталін розумів, що Європа вразлива тільки у випадку війни і що Криголам Революції зможе зробити Європу вразливою. Адольф Гітлер, не усвідомлюючи того, розчищав шлях світовому комунізму. Криголам Революції робив найбільші злодіяння проти світу й людства і своїми діями дав Сталіну моральне право в будь-який момент оголосити себе "Визволителем Європи", замінивши коричневі концтабори червоними. Комуністи самі визнають, що руками Гітлера вони розв'язали в Європі війну й готували раптовий удар по самому Гітлеру, щоб захопити зруйновану ним Європу. Викриваючи фашистів, ми зобов'язані викривати й радянських комуністів, які заохочували нацистів на здійснення злочинів і мали намір результатами їхніх злочинів скористатися. Цього цілком достатньо для того, щоб поставити радянських комуністів до стіни ганьби й посадити їх на лаву підсудних поруч із фашистами, а то й попереду.
Оргкомітет з підготовки міжнародного суду над злочинами комунізму проти людства
--------------------------------
Додаток:
ГЕНЕРАЛЬНА УГОДА
про співробітництво, взаємодопомогу, спільну діяльність
між Головним управлінням державної безпеки НКВС СРСР
і Головним управлінням безпеки Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (Гестапо)
час підписання:
м. Москва, 11 листопада 1938 р.
15 година 40 хв.
Народний Комісаріат Внутрішніх Справ Союзу РСР, далі за текстом НКВС, в особі начальника Головного управління державної безпеки, комісара держбезпеки 1-го рангу Лаврентія Берії, з однієї сторони, й Головне управління безпеки Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини, в особі начальника четвертого управління (Гестапо) Генріха Мюллера, на підставі доручення №9 1-448/12-1, від 3 листопада 1938 р., виданого шефом Головного управління безпеки Рейхсфюрера СС Рейнхарда Гейдріха, далі за текстом Гестапо, з іншого боку, уклали справжню генеральну угоду про співробітництво, взаємодопомогу, спільну діяльність між НКВС і Гестапо.
§ 1. п. 1. Сторони бачать необхідність у розвитку тісного співробітництва органів державної безпеки СРСР і Німеччини в ім'я безпеки й процвітання обох країн, зміцнення добросусідських відносин, дружби російського й німецького народів, спільної діяльності, спрямованої на ведення нещадної боротьби із загальними ворогами, що ведуть планомірну політику з розпалення воєн, міжнародних конфліктів і поневолення людства.
п. 2. Сторони, що підписали дану угоду, бачать історичну необхідність такого рішення й будуть намагатися робити все для зміцнення впливу й силових позицій своїх країн в усім світі, не заподіюючи взаємної шкоди. Беручи до уваги історичні процеси в розвитку міжнародних відносин, за яких СРСР і Німеччина є лідируючими країнами, а так само, що між нашими урядами встановлюються гарні відносини, між народами міцніє дружба й співробітництво, у той же час бажання загальних ворогів СРСР і Німеччини, спрямоване на роз'єднання добросусідських відносин, розпалення недовіри, ворожості, відвертої ворожнечі й реваншистських випадів, НКВС і Гестапо поведуть спільну діяльність у боротьбі зі спільними ворогами й будуть інформувати уряди своїх країн про результати такої діяльності.
п. 3. Усвідомлюючи, що зміни у світі, які відбулися останнім часом, подають нашим країнам унікальний шанс встановити у світі новий порядок, ґрунтуючись на примату, бажаючи додати динамізм відносинам між СРСР і Німеччиною, сторони домовилися про нижченаведене:
§ 2. п. 1. НКВС і Гестапо будуть розвивати свої відносини в ім'я процвітання дружби й співробітництва між нашими країнами.
п. 2. Сторони поведуть спільну боротьбу із загальними основними ворогами:
– міжнародним єврейством, його міжнародною фінансовою системою, іудаізмом та іудейським світоглядом:
– дегенерацією людства, в ім'я оздоровлення білої раси й створення євгеничних механізмів расової гігієни.
п. 3. Види й форми дегенерації, що підлягають стерилізації й знищенню, сторони визначили додатковим протоколом №1, що є невід'ємною частиною даної угоди.
§ 3. п. 1. Сторони будуть усіляко сприяти зміцненню принципів соціалізму в СРСР, націонал-соціалізму в Німеччині, і переконані, що одним з основних елементів безпеки є процес мілітаризації економіки, розвиток воєнної промисловості й зміцнення міці й дієздатності збройних сил своїх держав.
п. 2. Сторони будуть сприяти розвитку співробітництва у військовій галузі між нашими країнами, а при необхідності війни сприяти проведенню спільних розвідувальних і контррозвідувальних заходів на території ворожих держав.
§ 4. п. 1. У випадку виникнення ситуацій, що можуть створити на думку однієї зі сторін загрозу нашим країнам, вони будуть інформувати один одного й негайно вступати в контакт для узгодження необхідних ініціатив і проведення активних заходів для ослаблення напруженості й для врегулювання таких ситуацій.
§ 5. п. 1. Сторони надають важливого значення розвитку й поглибленню професійної діяльності. Обмін досвідом і зустрічі, відрядження співробітників обох відомств будуть здійснюватися на постійній основі.
п. 2. Керівники НКВС і Гестапо, співробітники служб обох відомств будуть мати регулярні зустрічі для проведення консультацій, обговорення інших заходів, що сприяють розвитку й поглибленню взаємин між нашими країнами.
§ 6. п. 1. Сторони будуть сприяти розширенню й поглибленню співробітництва між нашими країнами в галузях:
– воєнної промисловості;
– літакобудування;
– економіки,
– фінансах;
– науково-технічного співробітництва;
– в галузі енергетики;
– науки й техніки;
– в галузі таємниць, теозоології, теософії, паранормальних і аномальних явищ, що впливають на соціальні процеси й внутрішнє життя держав.
§7. п. 1. Кожна зі сторін буде сприяти полегшенню, наскільки це можливо, на основі взаємності, візового режиму в'їзду співробітників обох відомств у наші країни.
§ 8. п. 1. Сторони будуть містити в міру необхідності додаткові угоди з метою реалізації положень даної угоди.
§ 9. п. 1. Дана угода набуває чинності в день її підписання строком на п'ять років і буде автоматично продовжуватися на наступні п'ятирічні періоди.
Текст угоди видрукуваний на російській і німецькій мовах у єдиному екземплярі, кожний з яких має однакову силу, скріплений підписами й печатками представників НКВС і гестапо. Російський текст угоди залишається в НКВС, німецький – у гестапо.
Начальник Головного управління
державної безпеки Народного
Комісаріату Внутрішніх Справ СРСР,
комісар держбезпеки 1 рангу
Л. БЕРІЯ,
начальник четвертого управління (Гестапо) Головного управління безпеки націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини бригаденфюрер СС
Г. МЮЛЛЕР
"Нація і держава", 13 листопада 2007 р.
--------------------------------------
В тему:
Нацизм і більшовизм
Дружба Красной армии с нацистами (рос. мовою)
Нацистський уряд намагався депортувати євреїв до Совєцького Союзу напередодні війни
1945 - тож чи була перемога?!?
Чи підписував Степан Бандера пакт Молотова-Ріббентропа?
Зверніть увагу
Чи треба любити ворогів, або 5 проявів сили, що відрізняють людину від людиноподібної тварини – Нагірна проповідь