Ялинка як символ або Як вони помирають

Мене довгий час турбує проблема вирубування ялинок. Вже безліч разів я перебирала в голові аргументи противників масового вирубування ялинок до Нового року та прибічників цієї традиції. Любителі зелених новорічних красунь першим своїм аргументом висувають твердження, що ялинки спеціально висаджують для того, щоб зрубати на продаж.

Величезні плантації пухнастих зелених дерев висаджують навмисне, щоб зрубати і продати, плекають, доглядають і самі ж знищують.
Ці ялинкові плантації займають значні площі, при цьому вони виробляють кисню в десятки тисяч разів менше, ніж це зробив би ліс, звичайний хвойний, листяний чи змішаний ліс на їхньому місці. На перший погляд здається, що деревце, яке було зрубане, до того переробляло вуглекислий газ на кисень не гірше лісу. Але ж молоденьке деревце не виробить стільки кисню, скільки може зробити доросла хвойна рослина з розвиненою гілковою структурою! Крім того, коли вирубані ялинки, ці плантації взагалі стоять порожні, поки не будуть засіяні заново.

Можна заперечити, що так само відбувається із іншими сільгоспземлями – поля пшениці, кукурудзи, буряків... Вирощування продуктів харчування критично відмінне від вирощування символічного продукту поклоніння – без їжі ми поки не навчилися обходитися, так само як і без чистого повітря, яке могли би давати наші ліси.
Лісові масиви, які висаджують заздалегідь, плануючи розпродати на новорічні дрова, використовують ресурси ґрунтів – поживні речовини, щоб вирости на метр-два і покинути свою галявину, щоб бути ефемерною прикрасою чиєїсь домівки, яка затишною стане все одно лише від теплоти сердець та радості любові, а не від символу, який несе в собі не більше значення, ніж вкладає у нього віра.

Проте не так просто спростувати цей перший, найвагоміший аргумент прибічників новорічного живохвою. На усі мої пояснення пропорційного збільшення крони дерева з роками, яке продукує більше кисню, ніж навіть кілька маленьких паростків ялин, мені відповідають, що ялинки все одно ж продовжуватимуть вирубувати! І далі продаватимуть на кожному повороті біля зупинок громадського транспорту, на базарах, під парканами. Так, вирубуватимуть, але є просте економічне правило – попит формує пропозицію.

Якщо цього року зменшиться потреба у живих ялинках, тоді наступного року ялинок зрубають менше. І з кожним роком все менше. Плантації поступово скоротяться за непотрібністю. Так, повільно, але неухильно скоротяться.
Хтось заперечить, що краса вимагає жертв. І тут можу заперечити – часто невелика, вже декоративно оформлена дизайнером ялинка з сусіднього супермаркета набагато естетичніша за самостійні спроби прикрасити лісових красунь.

Отож, давайте ще раз подумаємо про те, якою ми хочемо бачити Україну, якою хочемо лишити її нащадкам. Споживацьке ставлення до природи – це самознищення. І купивши сьогодні маленьку синтетичну ялинку за 13 грн. 40 коп., ви робите внесок у майбутнє.
Ні, не завтра вирубуватимуть і продаватимуть ялинок менше, але ж і нові ліси не виростуть до завтра. Варто подумати про майбутнє покоління – про наших, мабуть, уже не дітей, а онуків та правнуків, які гулятимуть по лісах, які ми зможемо для них виростити, та дихатимуть тим повітрям, яке ми зуміємо їм зберегти.

Від НО: Синтетична ялинка - це те ж саме спалювання кисню і забруднення природи хімічними відходами. Проблема вирішується з поверненням до української Традиції з новорічним Дідухом - символом вічної єдності предків, сучасників і нащадків. А якщо вже хтось ну ніяк не може без ялинки, то нехай не вбиває її, а тримає живою в горщику з можливістю пересадки в ґрунт надворі.