Окупаційні засоби масової інформації нав’язливо зомбують співвітчизників дезінформацією про те, що українці буцімто завжди були «толерантними» і «поміркованими». Йдучи на зустріч побажанням трудящих, пропоную в хронологічному порядку топ-десятку вітчизняної зваженості, терпимості та поміркованості.
10. Вбивство Аскольда і Діра (882). Двоє перших давньоукраїнських князів демонстративно зарубані у 882 році в Києві дружинниками Князя Олега на очах п’ятирічного Ігоря Рюриковича.
9. Помста Княгині Ольги (945-946). Обурена підступним вбивством древлянами свого чоловіка Князя Ігоря, Ольга влаштувала їм криваву масакру – старійшини древлян були забиті, древлянські посли спалені живцем в лазні, столиця древлян – Іскоростень – спалена, місцеве населення ліквідовано.
8. Остаточне вирішення хазарського питання (965). Князь Святослав на чолі війська стер іудейський хазарський каганат з лиця землі - досі археологи не спромоглися знайти навіть залишки хазарських населених пунктів. Хазарське населення тотально вирізано і тому зникло з лиця землі.
7. Хмельниччина (1648-1657). Переможна війна проти кагалу паразитів носила яскравий етнічно-релігійний характер. Кровопролитні битви під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями, Берестечком, Збаражем, а також раніше під Дюнкерком (франко-іспанська війна 1646), увійшли до золотих сторінок середньовічної історіографії.
6. Олекса Довбуш (1700-1745). Вождь опришків – карпатських повстанців, борців проти національного і соціального окупаційного гніту, відповідно до сьогоднішньої термінології – екстреміст, ксенофоб, командир «незаконного воєнізованого формування». Безжальне знищення угрупуванням Довбуша кагалу паразитів викликало у українських селян та робітників захоплення і одностайну підтримку. Про героя складено чимало народних пісень, легенд, переказів.
5. Коліївщина (1768-1769). Народне повстання проти кагалу паразитів розпочалося з магічного ритуалу освячення ножів у холодноярському Мотриному монастирі. Вершина феєрії – взяття гайдамаками Умані 10 вересня 1768 року з подальшим погромом та вирізанням опонентів від мала до велика загальною кількістю до 60 000 трупів. Тарас Шевченко присвятив героям Коліївщини свою найпотужнішу актуальну поему «Гайдамаки».
4. Устим Кармалюк (1787-1835). Вождь народного спротиву на Поділлі, відповідно до сьогоднішньої термінології – екстреміст, ксенофоб, командир «незаконного воєнізованого формування». Різав, вбивав, спалював українофобів всіх мастей. Гроші роздавав соціально незахищеним верствам населення. Неодноразово арештовувався окупаційною адміністрацією, проте завжди неймовірним чином виривався на волю. Вбитий срібною кулею – тільки так можна було перервати шлях воїна-характерника.
3. Герої Крут (1918). Кілька сотень київських студентів та козаків з навколишніх сіл Чернігівщини, порушивши пацифістсько-толерастичну доктрину Центральної ради УНР, фанатично із зброєю в руках протистояли чисельно переважаючим окупаційним підрозділам комуністичної Росії. За кількістю вбитих ворогів взяли гору, проте вдалася взнаки кількісна меншість та відсутність набоїв і підкріплення як наслідок злочинного пацифізму винниченківців. Відповідно до сучасної ліберальної термінології Герої Крут – екстремісти, провокатори, учасники «незаконного воєнізованого формування».
2. Організація Українських Націоналістів. Найдієвіша праворадикальна тоталітарна структура національного спротиву ХХ століття, 100% відповідна духу часу. Бійці ОУН практикували широкий спектр нейтралізації опонентів з терористичними актами включно. Націоналісти наводили жах на окупантів, комуністів та іншу наволоч. Вожді ОУН Євген Коновалець та Степан Бандера сформували образ українського націоналіста як жорсткого безжального ефективного бійця-носія високої особистої культури та порядності.
1. Українська Повстанська Армія. Успадкувала кращі традиції дружинників Київської Русі, гайдамаків та січових стрільців. Захищала інтереси українців з 1942 по 1960 рік (останній бій на Тернопіллі). Винищувала окупантів 24 години на добу за першої нагоди. УПА досі викликає жах серед українофобів, комуністів та ліберастів. Відновлення УПА – страшний сон ворогів народу.
Від НО. Героїчні сторінки вітчизняної історіографії докорінно суперечать нав’язуваній українцям чужинській єресі «толерантності». Саме тому в умовах окупації наша історія є табу. Після відновлення української державності Третього Гетьманату вітчизняну історію буде легалізовано та поширено починаючи з дитячих садків та закінчуючи кінематографом. Наше майбутнє – модернізоване минуле.
Концепція дистиляції знань, що походить зі сфери штучного інтелекту, може стати ключем до особистої трансформації та національного відродження. Подібно до нейромережі, людина може дистилювати власне...
Перлини української толерантності
Світ:
Окупаційні засоби масової інформації нав’язливо зомбують співвітчизників дезінформацією про те, що українці буцімто завжди були «толерантними» і «поміркованими». Йдучи на зустріч побажанням трудящих, пропоную в хронологічному порядку топ-десятку вітчизняної зваженості, терпимості та поміркованості.
08020810a.jpg
10. Вбивство Аскольда і Діра (882). Двоє перших давньоукраїнських князів демонстративно зарубані у 882 році в Києві дружинниками Князя Олега на очах п’ятирічного Ігоря Рюриковича.
9. Помста Княгині Ольги (945-946). Обурена підступним вбивством древлянами свого чоловіка Князя Ігоря, Ольга влаштувала їм криваву масакру – старійшини древлян були забиті, древлянські посли спалені живцем в лазні, столиця древлян – Іскоростень – спалена, місцеве населення ліквідовано.
8. Остаточне вирішення хазарського питання (965). Князь Святослав на чолі війська стер іудейський хазарський каганат з лиця землі - досі археологи не спромоглися знайти навіть залишки хазарських населених пунктів. Хазарське населення тотально вирізано і тому зникло з лиця землі.
7. Хмельниччина (1648-1657). Переможна війна проти кагалу паразитів носила яскравий етнічно-релігійний характер. Кровопролитні битви під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями, Берестечком, Збаражем, а також раніше під Дюнкерком (франко-іспанська війна 1646), увійшли до золотих сторінок середньовічної історіографії.
6. Олекса Довбуш (1700-1745). Вождь опришків – карпатських повстанців, борців проти національного і соціального окупаційного гніту, відповідно до сьогоднішньої термінології – екстреміст, ксенофоб, командир «незаконного воєнізованого формування». Безжальне знищення угрупуванням Довбуша кагалу паразитів викликало у українських селян та робітників захоплення і одностайну підтримку. Про героя складено чимало народних пісень, легенд, переказів.
5. Коліївщина (1768-1769). Народне повстання проти кагалу паразитів розпочалося з магічного ритуалу освячення ножів у холодноярському Мотриному монастирі. Вершина феєрії – взяття гайдамаками Умані 10 вересня 1768 року з подальшим погромом та вирізанням опонентів від мала до велика загальною кількістю до 60 000 трупів. Тарас Шевченко присвятив героям Коліївщини свою найпотужнішу актуальну поему «Гайдамаки».
4. Устим Кармалюк (1787-1835). Вождь народного спротиву на Поділлі, відповідно до сьогоднішньої термінології – екстреміст, ксенофоб, командир «незаконного воєнізованого формування». Різав, вбивав, спалював українофобів всіх мастей. Гроші роздавав соціально незахищеним верствам населення. Неодноразово арештовувався окупаційною адміністрацією, проте завжди неймовірним чином виривався на волю. Вбитий срібною кулею – тільки так можна було перервати шлях воїна-характерника.
3. Герої Крут (1918). Кілька сотень київських студентів та козаків з навколишніх сіл Чернігівщини, порушивши пацифістсько-толерастичну доктрину Центральної ради УНР, фанатично із зброєю в руках протистояли чисельно переважаючим окупаційним підрозділам комуністичної Росії. За кількістю вбитих ворогів взяли гору, проте вдалася взнаки кількісна меншість та відсутність набоїв і підкріплення як наслідок злочинного пацифізму винниченківців. Відповідно до сучасної ліберальної термінології Герої Крут – екстремісти, провокатори, учасники «незаконного воєнізованого формування».
2. Організація Українських Націоналістів. Найдієвіша праворадикальна тоталітарна структура національного спротиву ХХ століття, 100% відповідна духу часу. Бійці ОУН практикували широкий спектр нейтралізації опонентів з терористичними актами включно. Націоналісти наводили жах на окупантів, комуністів та іншу наволоч. Вожді ОУН Євген Коновалець та Степан Бандера сформували образ українського націоналіста як жорсткого безжального ефективного бійця-носія високої особистої культури та порядності.
1. Українська Повстанська Армія. Успадкувала кращі традиції дружинників Київської Русі, гайдамаків та січових стрільців. Захищала інтереси українців з 1942 по 1960 рік (останній бій на Тернопіллі). Винищувала окупантів 24 години на добу за першої нагоди. УПА досі викликає жах серед українофобів, комуністів та ліберастів. Відновлення УПА – страшний сон ворогів народу.
Від НО. Героїчні сторінки вітчизняної історіографії докорінно суперечать нав’язуваній українцям чужинській єресі «толерантності». Саме тому в умовах окупації наша історія є табу. Після відновлення української державності Третього Гетьманату вітчизняну історію буде легалізовано та поширено починаючи з дитячих садків та закінчуючи кінематографом. Наше майбутнє – модернізоване минуле.
В тему:
Новий окупант – нова повстанська формація, або Партизанка – FOREVER!
Селекція погрозою
Зброя та самооборона
Толерантність: медичні факти і жіноча логіка
Зверніть увагу
Трипільський ультранаціоналізм: дистиляція минулого як соціальна технологія та трамплін до Золотої ери (+подкаст)