Перші знахідки трипільської культури були виявлені київським археологом Вікентієм Хвойкою у 1893 році поблизу села Трипілля (звідси і назва культури). Пізніше схожі відкриття були зроблені на території Румунії й Молдови, де трипільська культура відома під назвою культура Кукутені. На переконання Хвойки, ця цивілізація була створена аріями, предками слов'ян.
Трипільська культура датується 5 400 - 2 700 роками до н.е. Трипільці жили землеробством і скотарством, досягли великих успіхів у гончарній справі й ткацтві. Крім зернових і овочів, вони вирощували фруктові сади. Перші вишневі дерева в Україні були виведені саме трипільцями.
Трипільське гончарне мистецтво займало одне з перших місць в Європі того часу за якістю й розписами. Про це можна судити з археологічних знахідок: пролежавши в землі тисячі років, розписи, що прикрашають посуд, не втратили свого кольору, а оригінальні орнаменти можуть служити зразком наслідування для сучасних майстрів.
Під час розкопок також було знайдено безліч статуеток, що зображають сидячу жінку, менше - зооморфних фігурок, а також глиняні крісла, моделі жител, прикраси.
Вікентій Хвойка вважав, що трипільці жили в землянках і куренях. Але сьогодні учені встановили, що вони будували зручні і практичні будинки з дерева й глини. Частина приміщень, що служила для житла, опалювалася печами і мала круглі вікна, частина використовувалася під комори. Внутрішні стіни були коричневого, червоного або білого кольору і прикрашалися геометричними орнаментами.
Значні трипільські поселення (деякі розміром від 150 до 450 гектарів), що датуються 4 тисячоліттям до н. е., які фактично можна назвати містами, є унікальним явищем тієї епохи. Поселень таких розмірів не було виявлено ні в Єгипті, ні в Месопотамії. Найдавніші міста Індії Мохенджо-даро й Хараппа виникли на 1000 років пізніше.
Ніхто не знає, якою мовою вони говорили. Існують гіпотези, що трипільці зробили крок до створення писемності. Деякі трипільські символи мають схожість із шумерським клинописом. Проте в 3500 - 3300 рр. до н.е. трипільська цивілізація занепала, і процес створення писемності був зупинений. Причини занепаду напевно не відомі, можливо, він був викликаний кліматичними змінами. Частина трипільців була вимушена переселитися в інше місце, втративши при цьому частину культурної спадщини.
Але трипільська культура не зникла безслідно. Усе більш популярною серед істориків стає думка, що частину її характерних рис знаходить віддзеркалення в манері будівництва будинків в Україні епохи середньовіччя, в орнаментах, використовуваних в українській вишивці, кераміці, при розписі будинків і пасхальних яєць.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Загадки трипільської культури
Світ:
Перші вишневі дерева в Україні були виведені саме трипільцями.
08060701e.jpg
Перші знахідки трипільської культури були виявлені київським археологом Вікентієм Хвойкою у 1893 році поблизу села Трипілля (звідси і назва культури). Пізніше схожі відкриття були зроблені на території Румунії й Молдови, де трипільська культура відома під назвою культура Кукутені. На переконання Хвойки, ця цивілізація була створена аріями, предками слов'ян.
Трипільська культура датується 5 400 - 2 700 роками до н.е. Трипільці жили землеробством і скотарством, досягли великих успіхів у гончарній справі й ткацтві. Крім зернових і овочів, вони вирощували фруктові сади. Перші вишневі дерева в Україні були виведені саме трипільцями.
Трипільське гончарне мистецтво займало одне з перших місць в Європі того часу за якістю й розписами. Про це можна судити з археологічних знахідок: пролежавши в землі тисячі років, розписи, що прикрашають посуд, не втратили свого кольору, а оригінальні орнаменти можуть служити зразком наслідування для сучасних майстрів.
Під час розкопок також було знайдено безліч статуеток, що зображають сидячу жінку, менше - зооморфних фігурок, а також глиняні крісла, моделі жител, прикраси.
Вікентій Хвойка вважав, що трипільці жили в землянках і куренях. Але сьогодні учені встановили, що вони будували зручні і практичні будинки з дерева й глини. Частина приміщень, що служила для житла, опалювалася печами і мала круглі вікна, частина використовувалася під комори. Внутрішні стіни були коричневого, червоного або білого кольору і прикрашалися геометричними орнаментами.
Значні трипільські поселення (деякі розміром від 150 до 450 гектарів), що датуються 4 тисячоліттям до н. е., які фактично можна назвати містами, є унікальним явищем тієї епохи. Поселень таких розмірів не було виявлено ні в Єгипті, ні в Месопотамії. Найдавніші міста Індії Мохенджо-даро й Хараппа виникли на 1000 років пізніше.
Ніхто не знає, якою мовою вони говорили. Існують гіпотези, що трипільці зробили крок до створення писемності. Деякі трипільські символи мають схожість із шумерським клинописом. Проте в 3500 - 3300 рр. до н.е. трипільська цивілізація занепала, і процес створення писемності був зупинений. Причини занепаду напевно не відомі, можливо, він був викликаний кліматичними змінами. Частина трипільців була вимушена переселитися в інше місце, втративши при цьому частину культурної спадщини.
Але трипільська культура не зникла безслідно. Усе більш популярною серед істориків стає думка, що частину її характерних рис знаходить віддзеркалення в манері будівництва будинків в Україні епохи середньовіччя, в орнаментах, використовуваних в українській вишивці, кераміці, при розписі будинків і пасхальних яєць.
В тему:
Сварга — сакральний символ України, знак планетарного духовного полюсу
Хрест – графічний аналог жовто-блакитного прапора
Земля Сонячного Вепра: Борія, Гіперборія, Вишня Борія
Арійці: культурне переміщення в Китай
Арійські корені культури давнього Китаю
"А Будда родом з України!" — стверджує відомий тибетський Лама
Згадай себе!
Олександр Поліщук: «Це дивовижний артефакт Трипільської цивілізації!»
«Інь» та «Янь» Трипілля
Історико-археологічний музей “Прадавня Аратта – Україна” в с.Трипілля
Трипільська цивілізація. Яка вона?
Трипільські витоки містобудівних традицій у давніх слов’ян
Сенсаційне відкриття зробили археологи із Запоріжжя
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта