На гербі міста Івано-Франківська присутні дві масивні ворони, що своїми лапами (нахабно і надмірно) тримають міський герб. Так само на гербі і прапорі Івано-Франківської області: на цілком білому полі красується величезна чорна ворона. Так само на гербі і прапорі Івано-Франківської області: на цілком білому полі красується величезна чорна ворона. Над головами усіх цих ворон зображено корони. Себто знак влади, домінування.
Отже ворони - господарі міста і краю. Малограмотні і недолугі історики та краєзнавці хуторянського гатунку пояснюють, що це не ворона, а галка, така собі сіренька птаха з родини воронячих.
Місто Івано-Франківськ у своєму орнітологічному відношенні може похвалитися хіба що значними популяціями вороння. Почути милозвучний щебет співучих пташок не доводиться. Причина банальна - агресивні ворони руйнують гнізда менших птахів, знищують їх яйця, витісняють їх з ареалу міського простору.
Ворони не тільки порпаються на численних смітниках нашого міста, вони цілими зграями підносяться в небо і наводять жах на всіх пернатих. Таким чином вони демонструють цілковиту перевагу над своїми крилатими браттями. Міські власті пробують боротися з воронами… шляхом масової вирубки дерев.
Але ворони живуть не тільки на деревах. Ворони у нашому місті присутні скрізь: вони зображені навіть на всіх гербах та прапорах міста і області.
На гербі міста Івано-Франківська присутні дві масивні ворони, що своїми лапами (нахабно і надмірно) тримають міський герб. Так само на гербі і прапорі Івано-Франківської області: на цілком білому полі красується величезна чорна ворона.
Над головами усіх цих ворон зображено корони. Себто знак влади, домінування. Тобто ворони господарі міста і краю. Малограмотні і недолугі історики та краєзнавці хуторянського гатунку пояснюють що це не ворона, а галка, така собі сіренька птаха з родини воронячих. Галка ( на їх графоманську думку) розкриває етимологічне значення нашого краю Галичини. У них все просто Галичина - галка - ворона. Щоправда походженням інших назв як от Галісія, Галіція, Гелея, Галилея вони звичайно не займаються. І це добре принаймні для мешканців цих географічних та історичних областей. А от нам як завжди не пощастило.
Слово – це інструмент спілкування. Найголовніше його властивість – це смислове значення. Все у світі керується смислом, а його носієм є слово. Недаремно святе Євангеліє починається словами: ” Спочатку було слово”. І це не метафора. Слова несуть в собі особливий код, який є так званим системним механізмом керування свідомістю людини.
Головний мозок як і будь-який комп’ютер працює на особливій системній мові, заблокованій (за зрозумілими причинами) від простого доступу звичайного користувача. Однак, саме слово впливає на підсвідомість людини і формує його поведінку та риси характеру.
В народі ще кажуть, як корабель назвеш – так він і плаватиме. Слова та їх знаки несуть особливу інформацію, яку мозок сприймає і трансформує в дію. Тому геральдика та символізм є надзвичайно важливими категоріями у визначенні ідеології та ментальності.
Ворона – це не тільки малоприємний, але й зловісний знак для підсвідомості. У слові ворона також закодований відверто старослов’янський зміст - ворона - ВОР і ОНА. Себто вона (ця пташка) – справжній “вор”, що по-нашому “злодій”.
І дійсно ворона (і все її сімейство включно з сороками та галками) відзначається особливим злодійством. Причому ворони не тільки крадуть поживу на смітниках, але й приносять у свої гнізда викрадені ними зовсім непотрібні речі для влаштування їхнього скромного воронячого побуту: скельця, бляшанки, блискучі предмети, паперову позлітку, яскраві камінці. Проте саме ця риса особливо підтверджує природжену злодійкуватість ворон. Це якраз і визначається системним мовним та знаковим кодом.
Проголосивши своїм гербом та символом ворону, надавши їй панівного статусу, порозвішувавши її образи та знаки в усіх кабінетах “білого” дому та в усіх державних установах, місцева та обласна влада остаточно визначили свою основну рису – злодійкуватість воронячого зразка.
Причому злодійство наше не банальне вуличне чи базарне, це надзвичайне злодійство, возведене у ранг священного містечкового ритуалу. Приглянувшись до повадок багатьох наших чиновників та депутатів відразу западає у вічі ця особлива “печать ворони” – печать вора… в законі (місцевому).
В середині 90-тих міська влада серйозно оголосила війну міському воронню. Для такої святої цілі навіть закупили (за бюджетні кошти) дорогу англійську рушницю. Проте ворони виявилися стійкішими: рушниця, як зазвичай, загубилася (в квартирі якось чиновника), а ворони і далі газдують. І не тільки в повітряному просторі нашого краю. Ворони газдують в характерах і повадках наших краян. Злодійкуватих повадках ментального плану.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Печать ворони
Світ:
09093002e.jpg
Ворони не тільки порпаються на численних смітниках нашого міста, вони цілими зграями підносяться в небо і наводять жах на всіх пернатих. Таким чином вони демонструють цілковиту перевагу над своїми крилатими браттями. Міські власті пробують боротися з воронами… шляхом масової вирубки дерев.
Але ворони живуть не тільки на деревах. Ворони у нашому місті присутні скрізь: вони зображені навіть на всіх гербах та прапорах міста і області.
На гербі міста Івано-Франківська присутні дві масивні ворони, що своїми лапами (нахабно і надмірно) тримають міський герб. Так само на гербі і прапорі Івано-Франківської області: на цілком білому полі красується величезна чорна ворона.
Над головами усіх цих ворон зображено корони. Себто знак влади, домінування. Тобто ворони господарі міста і краю. Малограмотні і недолугі історики та краєзнавці хуторянського гатунку пояснюють що це не ворона, а галка, така собі сіренька птаха з родини воронячих. Галка ( на їх графоманську думку) розкриває етимологічне значення нашого краю Галичини. У них все просто Галичина - галка - ворона. Щоправда походженням інших назв як от Галісія, Галіція, Гелея, Галилея вони звичайно не займаються. І це добре принаймні для мешканців цих географічних та історичних областей. А от нам як завжди не пощастило.
Слово – це інструмент спілкування. Найголовніше його властивість – це смислове значення. Все у світі керується смислом, а його носієм є слово. Недаремно святе Євангеліє починається словами: ” Спочатку було слово”. І це не метафора. Слова несуть в собі особливий код, який є так званим системним механізмом керування свідомістю людини.
Головний мозок як і будь-який комп’ютер працює на особливій системній мові, заблокованій (за зрозумілими причинами) від простого доступу звичайного користувача. Однак, саме слово впливає на підсвідомість людини і формує його поведінку та риси характеру.
В народі ще кажуть, як корабель назвеш – так він і плаватиме. Слова та їх знаки несуть особливу інформацію, яку мозок сприймає і трансформує в дію. Тому геральдика та символізм є надзвичайно важливими категоріями у визначенні ідеології та ментальності.
Ворона – це не тільки малоприємний, але й зловісний знак для підсвідомості. У слові ворона також закодований відверто старослов’янський зміст - ворона - ВОР і ОНА. Себто вона (ця пташка) – справжній “вор”, що по-нашому “злодій”.
І дійсно ворона (і все її сімейство включно з сороками та галками) відзначається особливим злодійством. Причому ворони не тільки крадуть поживу на смітниках, але й приносять у свої гнізда викрадені ними зовсім непотрібні речі для влаштування їхнього скромного воронячого побуту: скельця, бляшанки, блискучі предмети, паперову позлітку, яскраві камінці. Проте саме ця риса особливо підтверджує природжену злодійкуватість ворон. Це якраз і визначається системним мовним та знаковим кодом.
Проголосивши своїм гербом та символом ворону, надавши їй панівного статусу, порозвішувавши її образи та знаки в усіх кабінетах “білого” дому та в усіх державних установах, місцева та обласна влада остаточно визначили свою основну рису – злодійкуватість воронячого зразка.
Причому злодійство наше не банальне вуличне чи базарне, це надзвичайне злодійство, возведене у ранг священного містечкового ритуалу. Приглянувшись до повадок багатьох наших чиновників та депутатів відразу западає у вічі ця особлива “печать ворони” – печать вора… в законі (місцевому).
В середині 90-тих міська влада серйозно оголосила війну міському воронню. Для такої святої цілі навіть закупили (за бюджетні кошти) дорогу англійську рушницю. Проте ворони виявилися стійкішими: рушниця, як зазвичай, загубилася (в квартирі якось чиновника), а ворони і далі газдують. І не тільки в повітряному просторі нашого краю. Ворони газдують в характерах і повадках наших краян. Злодійкуватих повадках ментального плану.
В тему:
Ребрендінг Галичини: замість ворони буде дракон (аудіо)
Символіка — це програма майбутнього
Мамай на драконі
Український мир. Стратегія УНГ
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)