Велетень програмного забезпечення раптом почав визнавати відкрите програмне забезпечення своїх конкурентів. Водночас він планує витратити 9 млрд. доларів у наступному році на боротьбу з конкурентами.
Із нещодавнім запуском сьомого Віндоуза Майкрософт спробував повернутися в технологічний центр уваги. Його операційні системи все ще використовують 90% персональних комп’ютерів у світі, проте доходи компанії знижуються, а сама компанія відчуває загрозу від таких веб-зірок як Гугл та таких старих противників, які оновили свою силу, як Епл. Керівництво Майкрософт планує вкинути 9 млрд доларів у наступному році на боротьбу з конкурентами. Водночас, що інтригує, воно заявило про плани працювати з деякими з них.
Давнім джерелом роздратування Майкрософта є те, що відомо як «вільне програмне забезпечення». Його ідея полягає в тому, що код програмного забезпечення – це алгоритм, свого роду математичний засіб, що не патентується. За це боровся останні два десятка років зокрема Річард Сталман. Користувачі комп’ютерів мають право вільно проглядати, редагувати і знову використовувати код, каже Сталман. Без цих фундаментальних прав ми не можемо бути певними, що саме насправді робить програмне забезпечення і як це може зачіпати наші громадянські свободи.
Ці ідеї сформували покоління програмістів, які виробляють вільне і відкрите програмне забезпечення. Вони виростали з таким програмним забезпеченням як Оупен офіс, який конкурує з Майкрософт офіс. Проект Сталмана, спрямований на створення цілої операційної системи і фундаментального програмного забезпечення, породив GNU/Лінукс. Це дітище руху за вільне і відкрите програмне забезпечення. Це вільна, відкрита альтернатива Віздоузу. З GNU/Лінукс працюють мільйони комп’ютерів у всьому світі. І це єдиний серйозний конкурент Віндоузу на корпоративному комп’ютерному ринку.
Керівники Майкрософта в минулому сварили рух за вільне і відкрите програмне забезпечення, відкрито сміялися над ним, називаючи його прихильників комуністами і раковою пухлиною. Ось чому вони всіх так приголомшили цього літа, коли заявили, що зроблять внесок у проект GNU/Лінукс у вигляді власного коду. А в серпні вони оголосили, що вкладають 1 млн. доларів в «Коудплекс» – неприбуткову фундацію з просування відкритого програмного забезпечення.
За словами Дарена Стренджа, голови напрямку відкритого програмного забезпечення Майкрософта, цей крок був рішенням «дуже практичним і таким, що грунтується на бізнесі, і не був припадком альтруїзму як такого».
Що ж насправді відбувається? Частково Майкрософт зацікавлений вивчати методи кодування, якими користуються прихильники руху за вільне і відкрите програмне забезпечення. Стиль їхньої роботи – це співробітництво, коли добровольці збираються через інтернет у громади. Це створює середовище, сприятливе до інновацій.
Крім того деякі з великих корпоративних споживачів Майкрософта використовують змішане середовище – і Віндоуз, і Лінукс. Отже вони потребують програмного забезпечення, що працювало б і там, і там. Майкрософт хоче деякі свої продукти, як Офіс, наприклад, запустити під Лінукс, але також хоче захистити свій коронний діамант – Віндоуз. Це справа делікатного балансування.
Цей крок може бути також спробою до мовчазної критики. Маючи величезну частку ринку, діяльність Майкрософт турбувала Європейські органи, що займаються проблемами конкуренції. Дискутувалося, що кожний має можливість доступу до публічних документів без необхідності купляти певне програмне забезпечення.
Використання Майкрософтом прав інтелектуальної власності із збереження секретним кода викликає стурбованість щодо довготермінового доступу, особливо щодо відомостей громадського сектору – наші дані про здоров’я, податки і таке інше.
Новий курс велетня програмного забезпечення розділив думки прихильників відкритого програмного забезпечення. Багато хто вітав це, як Джастін Еренкранц – президент фундації програмного забезпечення «Апач» і один з лідерів в середовищі прихильників вільного і відкритого програмного забезпечення. Він вважає позитивним і конструктивним залучення Мійкрософта до громади відкритого програмного забезпечення. Сталман залишається не переконаним.
Успіх такої величезної компанії як Майкрософт визначається її здатністю рухатися в ногу з часом. Зараз стає ясно, що прихильники відкритого програмного забезпечення пропонують життєспроможну і заслуговуючу довір’я альтернативу програмному забезпеченню, яке є чиєюсь власністю.
Поки оцінки різняться, виглядає, що громадський сектор міг би заощадити мільйони, переходячи до вільного і відкритого програмного забезпечення. Але тоді багато грошей не потрапить у кишеню Майкрософта. Отже його готовність працювати з відкритим кодом може бути геніальним стратегічним ходом. А поки що компанія почала набирати співробітників для розробки восьмого Віндоуза.
Джерело: журнал "Prospect" (November, 2009)
www.prospectmagazine.co.uk/
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Чи стане Майкрософт відкритішим?
Світ:
Велетень програмного забезпечення раптом почав визнавати відкрите програмне забезпечення своїх конкурентів. Водночас він планує витратити 9 млрд. доларів у наступному році на боротьбу з конкурентами.
20091112085934.jpg
Із нещодавнім запуском сьомого Віндоуза Майкрософт спробував повернутися в технологічний центр уваги. Його операційні системи все ще використовують 90% персональних комп’ютерів у світі, проте доходи компанії знижуються, а сама компанія відчуває загрозу від таких веб-зірок як Гугл та таких старих противників, які оновили свою силу, як Епл. Керівництво Майкрософт планує вкинути 9 млрд доларів у наступному році на боротьбу з конкурентами. Водночас, що інтригує, воно заявило про плани працювати з деякими з них.
Давнім джерелом роздратування Майкрософта є те, що відомо як «вільне програмне забезпечення». Його ідея полягає в тому, що код програмного забезпечення – це алгоритм, свого роду математичний засіб, що не патентується. За це боровся останні два десятка років зокрема Річард Сталман. Користувачі комп’ютерів мають право вільно проглядати, редагувати і знову використовувати код, каже Сталман. Без цих фундаментальних прав ми не можемо бути певними, що саме насправді робить програмне забезпечення і як це може зачіпати наші громадянські свободи.
Ці ідеї сформували покоління програмістів, які виробляють вільне і відкрите програмне забезпечення. Вони виростали з таким програмним забезпеченням як Оупен офіс, який конкурує з Майкрософт офіс. Проект Сталмана, спрямований на створення цілої операційної системи і фундаментального програмного забезпечення, породив GNU/Лінукс. Це дітище руху за вільне і відкрите програмне забезпечення. Це вільна, відкрита альтернатива Віздоузу. З GNU/Лінукс працюють мільйони комп’ютерів у всьому світі. І це єдиний серйозний конкурент Віндоузу на корпоративному комп’ютерному ринку.
Керівники Майкрософта в минулому сварили рух за вільне і відкрите програмне забезпечення, відкрито сміялися над ним, називаючи його прихильників комуністами і раковою пухлиною. Ось чому вони всіх так приголомшили цього літа, коли заявили, що зроблять внесок у проект GNU/Лінукс у вигляді власного коду. А в серпні вони оголосили, що вкладають 1 млн. доларів в «Коудплекс» – неприбуткову фундацію з просування відкритого програмного забезпечення.
За словами Дарена Стренджа, голови напрямку відкритого програмного забезпечення Майкрософта, цей крок був рішенням «дуже практичним і таким, що грунтується на бізнесі, і не був припадком альтруїзму як такого».
Що ж насправді відбувається? Частково Майкрософт зацікавлений вивчати методи кодування, якими користуються прихильники руху за вільне і відкрите програмне забезпечення. Стиль їхньої роботи – це співробітництво, коли добровольці збираються через інтернет у громади. Це створює середовище, сприятливе до інновацій.
Крім того деякі з великих корпоративних споживачів Майкрософта використовують змішане середовище – і Віндоуз, і Лінукс. Отже вони потребують програмного забезпечення, що працювало б і там, і там. Майкрософт хоче деякі свої продукти, як Офіс, наприклад, запустити під Лінукс, але також хоче захистити свій коронний діамант – Віндоуз. Це справа делікатного балансування.
Цей крок може бути також спробою до мовчазної критики. Маючи величезну частку ринку, діяльність Майкрософт турбувала Європейські органи, що займаються проблемами конкуренції. Дискутувалося, що кожний має можливість доступу до публічних документів без необхідності купляти певне програмне забезпечення.
Використання Майкрософтом прав інтелектуальної власності із збереження секретним кода викликає стурбованість щодо довготермінового доступу, особливо щодо відомостей громадського сектору – наші дані про здоров’я, податки і таке інше.
Новий курс велетня програмного забезпечення розділив думки прихильників відкритого програмного забезпечення. Багато хто вітав це, як Джастін Еренкранц – президент фундації програмного забезпечення «Апач» і один з лідерів в середовищі прихильників вільного і відкритого програмного забезпечення. Він вважає позитивним і конструктивним залучення Мійкрософта до громади відкритого програмного забезпечення. Сталман залишається не переконаним.
Успіх такої величезної компанії як Майкрософт визначається її здатністю рухатися в ногу з часом. Зараз стає ясно, що прихильники відкритого програмного забезпечення пропонують життєспроможну і заслуговуючу довір’я альтернативу програмному забезпеченню, яке є чиєюсь власністю.
Поки оцінки різняться, виглядає, що громадський сектор міг би заощадити мільйони, переходячи до вільного і відкритого програмного забезпечення. Але тоді багато грошей не потрапить у кишеню Майкрософта. Отже його готовність працювати з відкритим кодом може бути геніальним стратегічним ходом. А поки що компанія почала набирати співробітників для розробки восьмого Віндоуза.
Джерело: журнал "Prospect" (November, 2009)
www.prospectmagazine.co.uk/
Переклад з англійської: Олена Каганець
В тему:
Чому люди обирають Linux?
ЧайNIX
Чи є ще щось крім Windows?
Поки мізки відпочивають
Український комп’ютер: сучасний стан і перспективи
Мова, одяг, Лінукс
Проект СЕНСАР
Природний закон, або як нам українізувати українців (програма дій)
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта