Досконалий кінцевий результат досягається досконалим процесом. Проведення Конституційних зборів і заснування Третього Гетьманату української державності відповідає науці управління і розвиває українську традицію народовладдя.

Почнемо з констатації очевидного факту, що з кожними виборами до влади приходять особи чимраз нижчої якості. І це при тому, що переважна більшість виборців є достатньо розумними людьми. Якщо ж ці люди неспроможні здійснити розумний колективний вибір, значить причиною є збочена виборча система.

ТРИ ПРИЧИНИ ОБРАННЯ НЕГІДНИКІВ

Збочення 1.
Некомпетентність виборців, некомпетентність обранців.

Достеменно відомо, що люди, які займаються спільною цілеспрямованою діяльністю, є експертами у визначенні компетентності своїх співробітників. Наприклад, дитяча дворова футбольна команда безпомилково вибирає капітана. Так само колектив відділу вибирає компетентного начальника, начальники відділів – директора, рада директорів – керівника об’єднання.

Нинішня ж система виборів основується на тому, що діяльність більшості виборців і кандидатів знаходиться в різних площинах, між якими немає нічого спільного. Тому
виборці голосують не за особистості кандидатів, а за їхні рекламні образи, створені політтехнологами. В результаті нагорі дедалі частіше опиняються моральні потвори і невігласи. Висновок: людина має право голосувати лише за того, кого знає завдяки досвіду спільної цілеспрямованої діяльності.

Збочення 2.
Голоси виборців купляються, а «хто платить, той замовляє музику».

Здебільшого голоси продаються за пусті обіцянки щось дати в майбутньому чи захистити від «більшого зла», хоча інколи зустрічаються конкретні «торба з гречкою» чи «грошова допомога від міського голови». Як би там не було, а виборці продають свої голоси. Відповідно, «покупець» не зобов’язаний «виправдовувати довіру», адже він уже за все заплатив. Це створює ситуацію безвідповідальності. Все було б зовсім по-іншому, якби виборці платили обранцю, адже тоді вони б вимагали від «слуги народу» конкретної віддачі. Висновок: Не виборна особа повинна платити виборцям, а навпаки – виборці повинні фінансувати того, кого обирають.

Збочення 3.
Голосування анонімне, тому його результати відносно легко фальсифікуються.

Анонімність виборів робить технічно неможливою перевірку, хто за кого проголосував насправді. Вважається, що таємність захищає волевиявлення від тиску, хоча на практиці вона дозволяє звести нанівець всяке волевиявлення. Окрім того, всі виборці ставляться в позицію заляканих обивателів, істот з рабською свідомістю, неспроможних відверто і сміливо висловити свою думку. Висновок: вибори мають бути відкритими з легко доступним способом перевірки, за кого проголосувала конкретна особа.

ТРИ УМОВИ ОБРАННЯ КРАЩИХ

1. Виборці мають право голосувати лише за тих, з ким мають досвід спільної діяльності заради досягнення спільної мети. Тільки в цьому випадку їхній вибір буде компетентний. На практиці це означає, що компетентні вибори мають бути багатоступеневими.

2. Голос на підтримку лідера вважається дійсним лише за наявності відчутного грошового внеску. У цьому випадку виборці дають лідеру ресурси для виконання своїх функцій (оплачують «організаційну послугу») і мають право вимагати від нього результатів. Це реалізація етичного принципу: щоб отримати – треба спершу віддати. Окрім того, обов’язковість внеску поліпшує якість виборців, оскільки відсікає від виборчого процесу «продажних виборців», людей зі споживацькою і рабською свідомістю.

3. Голосування має бути прозорим, щоб на кожному рівні виборів було чітко зрозуміло, хто за кого проголосував. У цьому випадку кожен виборець буде точно знати, кому зараховано його голос. Вибори будуть чесними.

ПРАВИЛЬНІ ВИБОРИ ДЛЯ ПРАВИЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ

Запропонована процедура компетентних, відповідальних і чесних виборів застосована для формування Конституційних Зборів і заснування Третього Гетьманату. Виборчий процес починається з того, що кожен повнолітній етнічний українець, зацікавлений у заснуванні української держави за гетьманською моделлю, може висунути себе в ролі делегата. Для цього він збирає підписи на свою підтримку, кожен з яких підкріплений грошовим внеском у розмірі не менше 100 грн.

Якщо людина зібрала 100 підписів, то отримує статус сотника і бере безпосередню участь у Конституційних Зборах. Якщо не набрала 100 підписів, то об’єднує свій підписний лист з підписними листами інших кандидатів. У цьому випадку сотника обирають з-поміж себе кандидати, причому роблять це на основі консенсусу, тобто однозгідно.

Так само однозгідно сотники обирають 225 полковників в Україні і не більше 225 полковників за її межами. Полковники з сотниками формують Велике Віче, ухвалюють загальну концепцію Конституції Третього Гетьманату, обирають фахову Конституційну комісію і доручають їй на основі ухваленої концепції розробити цілісний проект Конституції.

Наступні збори Великого Віча ухвалюють Конституцію і обирають зі свого середовища: 1) Гетьмана з правом законотворення; 2) Велику Раду, що складається з полковників, з правом законодавчої ініціативи; 3) Головного радника, відповідального за наукове і духовно-світоглядне забезпечення держави; 4) Конституційного аудитора, відповідального за цілісність правового поля і дотримання Конституції; 5) інші конституційні органи.

ГЕТЬМАНСЬКА ДЕВ’ЯТКА

Для запропонованої виборчої процедури характерні 9 особливостей, які по-суті є радикальним запереченням існуючої практики обрання лідерів.

1. Цілеспрямованість. Всі, що висувають делегатів, мають за мету заснування глобальної української духовно-економічної держави-громади Третій Гетьманат.

2. Демократичність. Будь-який етнічний українець, незалежно від громадянства, що досягнув 18 років, має право взяти участь у виборах делегатів Конституційних Зборів. Якщо ж він володіє українською мовою, то може сам стати делегатом і навіть Гетьманом.

3. Компетентність. Підписи на свою підтримку, підкріплені грошовими внесками, може зібрати тільки та людина, що користується довірою своїх знайомих. Сотники з-поміж себе обирають полковників, полковники з-поміж себе обирають Гетьмана. Всі знають один одного, тому немає потреби в рекламних кампаніях.

4. Системотворча активність. У процесі виборів відбувається соціальне структурування активної частини населення на рої (десятки), сотні та полки, включаються соціальні ліфти. Так формується громадянське суспільство і народжується нова еліта.

5. Самодостатність і незалежність. Вибори здійснюються коштом самих виборців, тому процедура заснування української держави достатньо захищена від зовнішнього втручання.

6. Економність, ефективність, простота. Для здійснення запропонованої процедури не потрібні десятки тисяч виборчих дільниць, мільйони бюджетних гривень і величезний апарат Центральної виборчої комісії. Достатньо невеликої канцелярії Оргкомітету Конституційних зборів та кількох її регіональних представництв.

7. Прозорість і чесність. Завжди точно відомо, хто підтримав конкретного ройового, сотника, полковника. На сайті Оргкомітету кожен учасник процесу може легко отримати інформацію про персональний склад своєї сотні і полку, дізнатися про використання зібраних коштів, ознайомитися з новинами та аналітикою.

8. Консолідованість і консенсус. У виборах беруть участь лише ті, хто зацікавлений у заснуванні української держави за гетьманською моделлю. Всі, хто з цим не згідні, не беруть участі у творенні Третього Гетьманату, проте мають можливість долучитися до нього пізніше.

9. Традиційність. Згідно зі споконвічною українською традицією, вибори керівників здійснювало Віче, тобто зібрання вітців (отців) – голів родин, що мали дітей. Сенс в тому, що право голосу мали люди активні й самодостатні. В нашому випадку це правило значно пом’якшене: для приналежності до політично активного населення достатньо поставити підпис на підтримку Гетьманату і зробити грошовий внесок. Щодо внеску, то це також традиційна річ: «Вибирали князів од полюддя до полюддя, і так жили. Ми ж їм допомогу давали, і так було» (Велесова книга, дощечка 2а). Полюддя, тобто збирання податків, проводили восени, після зібрання врожаю. Обираючи князя, наші предки давали йому ресурси для виконання функції управління і захисту, що автоматично давало їм право вимагати від князя корисних результатів.

Таким чином, проведення Конституційних Зборів і заснування Третього Гетьманату української державності здійснюємо за процедурою, що відповідає науці управління і є органічним продовженням української традиції народовладдя. Правильний виборчий процес дає впевненість у заснуванні гармонійної, динамічної, життєспроможної держави.

Стаття у форматі pdf (107 Кб)

Обговорення на форумі SD.ORG.UA
 


В тему:

Заснування Третього Гетьманату в запитаннях і відповідях (оновлюється щоденно)

Висуваємо делегатів на Конституційні Збори України

Стань засновником Третього Гетьманату!

2010: виходимо у Простір волі!

Перелік статей, присвячених Третьому Гетьманату

Владна верхівка небезпечна для Держави і Нації!

Український мир Залізної доби
 

Гравець: 
Народний Оглядач
25
 
Форум Підтримати сайт Довідка