Щось незбагненне, дуже важливе, потужне, сакральне є у всьому що зветься Черкащиною — від Умані до Чигирина. Звенигородська земля народила і сформувала світогляд нашого Пророка. Поет, художник — так. Але Шевченко переріс ці свої таланти. Він став Світочем, Поводирем нації.
Дорога була неймовірно кепською. Ремонтом тут не пахло кілька десятиліть. Ніяка майстерність керувати автомобілем не допомагала — колеса обов’язково потрапляли у глибочезні ями, а амортизатори мужньо переносили непосильне випробування.
Якийсь депутат з величезних бігбордів обабіч вулиць закликав подзвонити йому по гарячій лінії, якщо у вас якісь негаразди, «або якщо вам трапиться ненароком погана дорога»,—добавив я і насмішкувато підморгнув брехливому чоловіку на фото.
Година просування вперед і 20 км Світловодського дорожнього жаху позаду (Світловодськ — місто поруч з Кременчуком ). Настрій не псувався, навіть, коли почав моросити дощик — попереду мене чекав Чигирин, Холодний Яр, Керелівка, Будище, Моринці. Як ластівка навесні лине до рідного гніздечка, так урочисто наближався і я до могутнього Черкаського егрегора.
Думка намагалася перекласти на людську мову несвідомий стан тіла, від якого розвиширюються ніздрі, як у збудженого коня, а груди розпирає з середини енергія, яка ось-ось щось породить.
Чигирин. Церква Петра і Павла — на місці однойменної часів Хмельницького. Велична, неприступна Замкова Гора. Колись на ній була наймогутніша в Україні козацька цитадель. Тут героїкою просякнутий кожний камінчик, кожна травинка.
Суботів. Красунечка Іллівська церква-фортеця. Місце Замчища Хмельницьких, яке і зараз виглядає як природнє нескорене укріплення.
Ця земля народила і виховала непереможного лідера нації—гетьмана Богдана Хмельницького.
Музей у Медведівці здався ріднішим після прочитаної книги Горліса-Горського «Холодний Яр». Шаблі у музеї справжні, як і люди у славному цьому селі і у сусідніх — Мельниках, Грушківці — справжні хранителі родової крові козаків Холодноярської Республіки.
(клацайте на фото, щоб збільшити)
Проплив збоку Мотрин монастир. Славне місце! Ніякі московські зазіхання не можуть затьмарити праведності оселі де вінчався Богдан Хмельницький, де святили зброю гайдамаки Залізняка.
Злива застала на дні Холодого Яру. Хотілося співати і промокнути до нитки. Зупинився, щоб зробити фото: могутні віття-крила дубів освячували мою присутність. Потужні хвилі енергії з дна Холодного Яру розбурхували відчуття причетності до подій якоїсь 240-річної давності. Це було справді не так давно: Шевченків дід Іван був гайдамакою, а сам Шевченко міг би бути дідом мого діда Никодима 1893 року народження. Ось і зв’язок поколінь і кровна причетність до Коліївщини. Багато добрих справ для України зробили тоді Залізняк і Гонта!
Звенигородський район зустрів урочистим написом «Шевченків Край». Намагаюся закарбувати в пам’яті кожний кілометр дороги, кожний краєвид: змінилися трохи дерева — яри, косогори, річки і багато ставків — все часів Тараса Шевченка.
Згадалося «...про дерево судіть по плодам його!». Ось це «дерево» — Звенигородська земля народила і сформувала світогляд нашого Пророка. Поет, художник — так. Але Шевченко переріс ці свої таланти. Він став Світочем, Поводирем нації, тому хочеться цілувати Черкаську землю, немов би причащаючись. Так само, як смакуючи проскурку відчувати свю спорідненість з Божим Тілом і Духом.
Руки самі потяглися збирати жолуді з дубів біля маєтку Енгельгар-дта. Вражаючі за віком і розміром два дуби притягували зір і єство до себе. Колись, босі ноги підлітка Тарасика сковзали по цих деревах, коли він ховав свої малюнки від панського ока.
Притулився спиною, тім’ям до дуба. Зараз я знову злився з Шевченковим духом.
Керелівка. Справжня, збережена крізь два століття хата дяка, де малий Тарас вивчав перші букви. Ось низькі одвірки, куди Він дитиною проходив не пригинаючись. Ось маленькі віконця в одну шибку. Взимку, розтопивши на морозному склі «дірочку» можна було підгледіти як гуляє біля церкви віхола.
Ця земля народила і виховала непереможного лідера нації— Тараса Шевченка.
Щось незбагненне, дуже важливе, потужне, сакральне є у всьому що зветься Черкащиною — від Умані до Чигирина. Деревце або земля з цього краю мають таку ж позитивну енергетику, як і величні постаті людей, яких народила і ще народить Черкаська земля.
Цим шляхом скоро пройде моя туристична група...
Пройшов тиждень. Туристичний автобус розважливо кружляв Уманщиною і Шевченковим краєм. У Будищах, у колишньому літньому маєтку пана Енгельгардта, теплі жіночі руки потяглися до жолудів з 600-літнього дуба. Материнські серця несвідомо відчували силу приховану у красивих дорідних плодах велетенського дерева. Цю силу хотілося забрати з собою, передати своїй родині. «Ось таким чином і постануть алеї з дубків у дуже багатьох селах і містечках України у честь 200-літнього Дня народження геніального Кобзаря »,— подумалося мені.
Жовтень 2010 року
Микола Єрохін
Синельникове, Дике Поле
Телефон/факс 05663-463-71,
моб. 066-702-89-75
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Протягом найближчих чотирьох років Черкащина стане туристичним ядром України
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Щось незбагненне, дуже важливе, потужне, сакральне є у всьому що зветься Черкащиною — від Умані до Чигирина. Звенигородська земля народила і сформувала світогляд нашого Пророка. Поет, художник — так. Але Шевченко переріс ці свої таланти. Він став Світочем, Поводирем нації.
20100923104146.jpg
Дорога була неймовірно кепською. Ремонтом тут не пахло кілька десятиліть. Ніяка майстерність керувати автомобілем не допомагала — колеса обов’язково потрапляли у глибочезні ями, а амортизатори мужньо переносили непосильне випробування.
Якийсь депутат з величезних бігбордів обабіч вулиць закликав подзвонити йому по гарячій лінії, якщо у вас якісь негаразди, «або якщо вам трапиться ненароком погана дорога»,—добавив я і насмішкувато підморгнув брехливому чоловіку на фото.
Година просування вперед і 20 км Світловодського дорожнього жаху позаду (Світловодськ — місто поруч з Кременчуком ). Настрій не псувався, навіть, коли почав моросити дощик — попереду мене чекав Чигирин, Холодний Яр, Керелівка, Будище, Моринці. Як ластівка навесні лине до рідного гніздечка, так урочисто наближався і я до могутнього Черкаського егрегора.
Думка намагалася перекласти на людську мову несвідомий стан тіла, від якого розвиширюються ніздрі, як у збудженого коня, а груди розпирає з середини енергія, яка ось-ось щось породить.
Чигирин. Церква Петра і Павла — на місці однойменної часів Хмельницького. Велична, неприступна Замкова Гора. Колись на ній була наймогутніша в Україні козацька цитадель. Тут героїкою просякнутий кожний камінчик, кожна травинка.
Суботів. Красунечка Іллівська церква-фортеця. Місце Замчища Хмельницьких, яке і зараз виглядає як природнє нескорене укріплення.
Ця земля народила і виховала непереможного лідера нації—гетьмана Богдана Хмельницького.
Музей у Медведівці здався ріднішим після прочитаної книги Горліса-Горського «Холодний Яр». Шаблі у музеї справжні, як і люди у славному цьому селі і у сусідніх — Мельниках, Грушківці — справжні хранителі родової крові козаків Холодноярської Республіки.
(клацайте на фото, щоб збільшити)
Проплив збоку Мотрин монастир. Славне місце! Ніякі московські зазіхання не можуть затьмарити праведності оселі де вінчався Богдан Хмельницький, де святили зброю гайдамаки Залізняка.
Злива застала на дні Холодого Яру. Хотілося співати і промокнути до нитки. Зупинився, щоб зробити фото: могутні віття-крила дубів освячували мою присутність. Потужні хвилі енергії з дна Холодного Яру розбурхували відчуття причетності до подій якоїсь 240-річної давності. Це було справді не так давно: Шевченків дід Іван був гайдамакою, а сам Шевченко міг би бути дідом мого діда Никодима 1893 року народження. Ось і зв’язок поколінь і кровна причетність до Коліївщини. Багато добрих справ для України зробили тоді Залізняк і Гонта!
Звенигородський район зустрів урочистим написом «Шевченків Край». Намагаюся закарбувати в пам’яті кожний кілометр дороги, кожний краєвид: змінилися трохи дерева — яри, косогори, річки і багато ставків — все часів Тараса Шевченка.
Згадалося «...про дерево судіть по плодам його!». Ось це «дерево» — Звенигородська земля народила і сформувала світогляд нашого Пророка. Поет, художник — так. Але Шевченко переріс ці свої таланти. Він став Світочем, Поводирем нації, тому хочеться цілувати Черкаську землю, немов би причащаючись. Так само, як смакуючи проскурку відчувати свю спорідненість з Божим Тілом і Духом.
Руки самі потяглися збирати жолуді з дубів біля маєтку Енгельгар-дта. Вражаючі за віком і розміром два дуби притягували зір і єство до себе. Колись, босі ноги підлітка Тарасика сковзали по цих деревах, коли він ховав свої малюнки від панського ока.
Притулився спиною, тім’ям до дуба. Зараз я знову злився з Шевченковим духом.
Керелівка. Справжня, збережена крізь два століття хата дяка, де малий Тарас вивчав перші букви. Ось низькі одвірки, куди Він дитиною проходив не пригинаючись. Ось маленькі віконця в одну шибку. Взимку, розтопивши на морозному склі «дірочку» можна було підгледіти як гуляє біля церкви віхола.
Ця земля народила і виховала непереможного лідера нації— Тараса Шевченка.
Щось незбагненне, дуже важливе, потужне, сакральне є у всьому що зветься Черкащиною — від Умані до Чигирина. Деревце або земля з цього краю мають таку ж позитивну енергетику, як і величні постаті людей, яких народила і ще народить Черкаська земля.
Цим шляхом скоро пройде моя туристична група...
Пройшов тиждень. Туристичний автобус розважливо кружляв Уманщиною і Шевченковим краєм. У Будищах, у колишньому літньому маєтку пана Енгельгардта, теплі жіночі руки потяглися до жолудів з 600-літнього дуба. Материнські серця несвідомо відчували силу приховану у красивих дорідних плодах велетенського дерева. Цю силу хотілося забрати з собою, передати своїй родині. «Ось таким чином і постануть алеї з дубків у дуже багатьох селах і містечках України у честь 200-літнього Дня народження геніального Кобзаря »,— подумалося мені.
Жовтень 2010 року
Микола Єрохін
Синельникове, Дике Поле
Телефон/факс 05663-463-71,
моб. 066-702-89-75
В тему:
Українські обереги – у магазині «Фотограф» міста Синельникове на Січеславщині
Туристи АРСА-тур побували в Яготинському районі і відвідали чотири музеї
За один день мандрівники АРСА-тур відвідали Кам’янець-Подільський, Хотин і Бакоту (фоторепортаж)
Туристичний клуб «Перехід-IV»: вгадайте, де ми були!
Пошуки Грааля: Туристичний клуб АРСА відвідав Переяслав-Хмельницький
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков