Категорія:

Центр і периферія, або пробудження Пульсара

На першому етапі розгортання Центр незмірно сильніший за периферію. Проте з часом периферійні утворення починають об’єднувати свої зусилля заради знищення Центру. Врешті-решт настирливі провокації периферії примушують Центр до рішучого удару у відповідь. Тоді Центр мобілізується, оновлюється, реорганізується, вибухає «надновою зіркою» і творить новий світ.

Дерево виростає з зернини, а людина з яйцеклітини. Ці зародки нового життя володіють величезною силою. Її джерелом є їхня внутрішня цілісність, гармонійність, чистота, структурна досконалість, прагнення до самоздійснення і творення нового.

Подібним чином народження нових соціальних формацій починається з центрів, які мають для цього достатньо первинної сили. Центр нагадує міцну вісь, навколо якої обертається колесо. Куди повертається вісь, туди рухається все колесо.

1. ТЕЗА ЦЕНТРУ: АВТОР-ТВОРЕЦЬ

Символом центру є число 1. Йому відповідає руна «Ic» (англійською вимовляється «айс», українською – пом’якшено «вісь»). Вона зображується як вертикаль. Окрім твердості та непорушності (англ. «ice» – лід), вона також означає цілісність, внутрішню єдність, істинність (звідси «іст-єсть» – «те, що є»). Істина завжди одна, тому руна «Іс» не має перевернутого положення.

Головним джерелом життєвої сили є діяльність згідно з принципами, правилами і законами Творця, в тому числі фізичними і соціальними законами. (див. Всесвіт, Сварга, Брахма). В різних відгалуженнях Примордіальної (тобто, первинної) традиції цей «силовий каркас Всесвіту» позначається термінами «Прав», «Арта», «Рита», «Рота», «Реттр», «Арета», «Веритас». Звідси гелленське «ортос» (ορθός) — прямий, правильний, істинний, вертикальний, вірний, дійсний, справедливий. Корисно також згадати слово «віра»: воно походить від кореня *вір, який в санскриті позначає силу, тому «вірний» (істинний) також означає «сильний».

Отже, щоб виконувати свою функцію, Центр повинен володіти такими внутрішніми якостями як цілісність, гармонійність, внутрішня єдність, істинність, творча спроможність, правильна структурованість, справедливість, потужність, прагнення до новизни. Чим повніше проявлені ці якості, тим якісніше виконання функції Центру.

Як насіння потребує доброго грунту, так цивілізаційний центр потребує зовнішніх умов, сприятливих для його розкриття: природно-кліматичних, генетичних, економічних, політичних, геостратегічних. На початковому етапі розгортання надзвичайно важливе значення має захищеність Центру, особливо в умовах загальносистемної кризи, адже розпад старого світу – це найсприятливіший момент для творення нового.

2. АНТИТЕЗА ПЕРИФЕРІЇ: ПРОВОКАЦІЯ ПЛАГІАТОРІВ

Експансія Центру на навколишній простір творить феномен периферії. Периферія завжди вторинна щодо Центру. Процес експансії Центру і виникнення периферії позначається числом 2 (зовнішня дія).

Головною характеристикою периферії є не географічна віддаленість від Центру, а віддаленість від його внутрішніх якостей. Ці описані вище якості деякий час можуть зберігатися навіть при географічному віддаленні від Центру: тоді можна говорити про виникнення вторинних центрів, пов’язаних зі своїм першоджерелом.

Проте з часом просторовий чинник перемагає: чим більша географічна віддаленість від Центру, тим більша втрата його первинних якостей. Поступово правда підмінюється напівправдою, тобто брехнею, святість – сатанізмом, щирість – лицемірством, відвертість – утаємниченістю, простота – заплутаністю, воля – рабством, природність – збоченнями, здоров’я – хворобливістю, далекоглядність – короткозорістю, творчість – рутиною, веселість – смутком, бадьорість – депресією. Окремі фрагменти чи навіть дрібні осколки первинної традиції залишаються, але жива цілісність втрачається.

Отже, периферія – це передусім ознака психологічна. Бути Центром – значить триматися Прави, стати периферією – відірватися від неї.

Якщо периферія усвідомлює або навіть смутно відчуває цю свою вторинність, вона починає заздрити Центру і навіть ненавидіти його. Це нагадує ситуацію з плагіатором, який живе завдяки творчості автора, але водночас і ненавидить його, і боїться, адже наявність автора вказує на вторинність і ницість плагіатора. Автор мимоволі стає головним ворогом плагіатора, тому останній прагне знищити автора, стерти всі сліди його творчості і навіть самого існування. Найменший натяк на справжнього автора нерідко викликає у плагіатора бурхливу злобну істерику.

Це архетипова ситуація, відображена в легенді про «неталановитого Сальєрі», який із заздрості отруїв «талановитого Моцарта». Наявність Центру збуджує в периферії комплекс меншовартості. Тоді периферія намагається зруйнувати Центр і докладає неймовірних зусиль для знищення ВСІХ слідів його існування. Це здавалось би маніакальне прагнення не тільки знищити конкурента, але й стерти найменші згадки про нього, точно вказує на наявність «комплексу плагіатора».

На першому етапі розгортання Центр незмірно сильніший за периферію. Проте з часом «плагіаторів» стає дедалі більше, а периферійні утворення починають об’єднувати свої зусилля заради знищення Центру. Вони проникають на його територію і отруюють його зсередини, розкладають соціальну структуру, розмивають його духовну наближеність до Прави. По суті, периферія виступає в ролі антитези, яка підштовхує Центр до активних дій. Дуалістичне протистояння тези і антитези символізується числом 20 (десятикратна двійка, «двійка другого порядку»).

3. СИНТЕЗ ОНОВЛЕНОГО ЦЕНТРУ: ТРІУМФ ВОЛІ

Врешті-решт настирливі провокації периферії примушують Центр до рішучого удару у відповідь. Тоді Центр мобілізується, відновлює внутрішню святість, долучається до сили Творця Всесвіту, оновлюється, реорганізується, вибухає «надновою зіркою» і творить новий світ. Так починається нова сторінка людської історії. Подолання опору антитези і вихід тези на вищий рівень розвитку називається СИНТЕЗОМ. Він символізується числом 3 (про тезу–антитезу–синтез: Сонячний аеростат, або Як позбутися паразитів).

4. УКРАЇНА: КРАЇНА-ПОЧАТОК, ЯЙЦЕ-РАЙЦЕ

Наведені вище міркування дозволяють зрозуміти, що відбувається з Україною і які її перспективи. Все вказує на те, що це планетарний духовно-цивілізаційний центр, якому притаманні всі наведені вище ознаки і драматичні колізії.

Назва. Ім’я Оукраїна означає «країна-зародок»: «Оу» – яйце, яйцеклітина, насінина, сім’я, початок, зародок; «країна» – окреслена територія, виокремлена земля, визначений край (суфікс «ин» вказує на одиничність, конкретність). Тобто «Україна» – це назва країни, що володіє якостями початкового Центру. Відповідно, українці – це корінні мешканці цієї землі. Першими українцями були борійці – допотопні мисливці на мамонтів. Українцями були й їхні нащадки – арії-трипільці, а також кіммерійці, сколоти, сармати, анти, руси, козаки. В давнину Україну ще називали іменами Арта, Аратта, Артанія, Арсанія.

Традиційна українська вишиванка 19 ст. з атакуючими і захисними сваргами. Історико-археологічний музей “Прадавня Аратта – Україна” в с.Трипілля
 

Символіка. Символом України є сварга (свастика), основне значення якої – Центр. Цей динамічний хрест символізує непорушну вісь, навколо якої обертається навколишній світ. Сварга також є символом Сонця – зірки, навколо якої обертаються планети Сонячної системи. Протосвастичні меандри, зображені на Мізинських браслетах з мамонтової кістки (18–25 тисячоліть тому), досі зображуються на традиційних українських вишиванках. 

Браслет 25 тис. до н. е. з Мізина (Україна) і чаша з атакуючими сваргами 6 тис. до н. е. із Джан Хасана (Анатолія). Той самий свастичний узор, характерний для Білої раси. Ці предмети розділяє 20 тисячоліть, але вони виготовлені в одній традиції. Внизу — узор з традиційної української вишиванки.

Археологія. На території України найбільша концентрація виробів кам’яного віку доарійської доби. Після Великої арійської революції 55 ст. до н. е., яка започаткувала традиційний український календар (від 5508 р. до н. е.), тут були створені найбільші міста, цілісний життєрадісний світогляд і високі мистецькі цінності, відомі нині як Трипільська археологічна культура.

Генетика. Згідно з найновішими незалежними дослідженнями, попри неймовірну історичну відстань у 7 тисяч років, сучасні українці на 55% зберегли генетику аріїв-трипільців (про це читай Михайло Відейко: “55% українців походять від трипільців”; дивись: Арійський Стандарт – захоплюючий фільм про велич України).

Етнологія. Україна протягом всього свого існування була расотворчим і етнотворчим «казаном», легендарною Гіперборією, «кузнею народів» – за словами античного географа Клавдія Птолемея. Тут періодично виникали демографічні вибухи, які завершувалися масовим розселенням арійських племен і опануванням ними простору від Атлантики (галли) до Японії (айни).

Розселення Арійської раси
Розселення Арійської раси. Карта з книги Артура Кемпа «Марш титанів. Історія білої раси» (March of the Titans. A History of the White Race) — USA, Ostara Publications 1999, 2001. www.white-history.com

Мовознавство. Розселення арійців на навколишні території сформувало феномен арійської (індоєвропейської) мовної спільноти, а її первинним центром визнається Україна. Разом з високорозвиненою «мовою сонця» – Сенсаром – розносились культура і знання, що в більшій чи меншій мірі засвоювалися народами периферії (див.: Трипільська культура і українська мова).

На Україну як центр мовотворення також вказує наявність у мові дзвінкого звуку "Р", який згасає по мірі просування від Центру: у поляків він перетворюється на "Ж", французи гаркавлять (вимовляють його з натугою), а англійці його вже взагалі не вимовляють.

На Україну як центр писемності вказує майже точна відповідність між тим, як пишеться, і тим, як читається. Це й зрозуміло, адже писемність створювалась для зручної і точної фіксації промовленого. Чим далі від України, тим більше відхилення промовленого від записаного. Наприклад, всім відома така особливість англійської мови, що в ній пишеться одне, а читається зовсім інше. Подібне з російською мовою, і про це добре знають діти, яким доводиться писати диктанти: отримати гарну оцінку за диктант українською значно легше за диктант російською.

Карта англійських дослідників Роберта Макрама, Вільяма Крена і Роберта Макнійла у книжці «The Story of English», на якій схематично зображено поширення індоєвропейських мов від Середньої Наддніпрянщини.

Езотерика. В езотеричній традиції Україна вважалася легендарною Борією (Землею вепра) – центром Примордіальної традиції і прабатьківщиною Арійської раси. Так, французький посвячений Едуард Шюре повідомляє у своїй книзі «Великі посвячені» (1895), що Арійська раса народилася на землі Скіфії 7—8 тисячоліть тому. Якщо взяти середнє значення — 7500 р., то це точно відповідає народженню Трипільської (Арійської) цивілізації. Шюре не міг про це знати з археологічних джерел, оскільки наукові уявлення про народження Арійської раси на землі України з’явилися вже після виходу його книги: Вікентій Хвойка розкопав Трипільську цивілізацію лише у 1896—1899 рр.

5. ЗМОВА ПЛАГІАТОРІВ

Щодо Україні протягом тисячоліття здійснювалися і далі здійснюються безпрецедентні, системні, маніакальні заходи щодо знищення її історії, мови, літератури, звичаїв, етнічної самосвідомості. Згадаймо, як Московська імперія під страхом смерті вилучала в українців стародруки, а в першій половині 20 ст. комуністична Москва поставила за мету взагалі ліквідувати український етнос. Найбільший голодомор 1932–1933 р. здійснювався за мовчазливої згоди всіх держав світу, в тому числі найвпливовіших і «найцивілізованіших». У 1934 р. кривавий сталінський режим було прийнято до Ліги Націй. За Україну заступилася тільки націонал-соціалістична Німеччина

За минулі вісім десятиліть мало що змінилося. У 2008 році під тиском української діаспори США визнали Голодомор геноцидом, проте заблокували таке визнання Генеральною асамблеєю ООН. У 2010 році Парламентська Асамблея Ради Європи також відмовилась визнавати Голодомор геноцидом. Найактивніше проти такого визнання виступає Москва, здійснюючи жорсткий тиск на залежні від неї держави. Солідарну з Москвою позицію займають головні євроінтегратори – Німеччина і Франція.

Велась і далі ведеться активна робота з недопущення наукового вивчення арійських і доарійських коренів України. Так, до 1937 року всі українці – дослідники Трипілля – були розстріляні. Сучасні дослідження генетичного і культурного зв’язку між Трипільською цивілізацією і українським етносом у частини «науковців» викликає неадекватну істерику. На дослідників українських коренів намагаються навішати принизливі ярлики – від «міфотворців» до «фашистів». Продовжуються спроби законодавчо заборонити Сваргу – символ України як духовного і цивілізаційного Центру.

Українців систематично витискають з України. Масові добровільно-примусові щеплення, шахрайська бізнес-медицина, нездорове харчування, потурання абортам, просування алкоголю, тютюну і наркотиків, неадекватна система освіти, державна політика русифікації, пропаганда розпусти і збочень – все це спроби підірвати демографічний і культурний потенціал Центру. За 20 років «незалежності» українців стало менше на 7 мільйонів, що співмірно з втратами від Голодомору.

6. ДЕРЕВО ЖИТТЯ

Періодичне протистояння Центру і периферії – це рушій соціальної еволюції. Тут немає сенсу на когось нарікати. Справа не в силі периферії, а тому, що ми допустили слабкість Центру. Гріхи предків – це передусім наші гріхи, здійснені в попередніх втіленнях. Гріх – це відхилення від Прави–Арти–Рити. Важливо усвідомити це відхилення і енергійно виправити.

Націю можна уявити як дерево, що має кореневу систему, стовбур і крону. Корені – це успадковані від предків традиції, генофонд, життєвий простір, історія, слава, енергетика. Стовбур – це держава, яка живиться коренями і підтримує та захищає крону. Гілки, листя, цвіт, плоди – все, що складає крону – це творче життя нації у всій його повноті, різноманітності та красі.

Нинішнє Дерево життя України знаходиться в жалюгідному стані. Стовбур погризений хижаками і підточений внутрішніми паразитами, гілки засихають, крона осипається. Це Дерево життя для цілого світу, тому його занепад призводить до деградації і розпаду всієї земної цивілізації.

Але коренева система українського роду, створена предками за 30 чи більше тисячоліть, живе – бо ніколи не вмирала. Частина коренів ще перебуває у сплячому стані, їхнє пробудження – це тільки питання часу. А ті, що перебувають в бадьорому стані, активно пульсують життям і рухаються до світла. Здалеку паростків нового життя ще не видно, але якщо приглянутися – вони вже на поверхні.

7. ПРОБУДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ПУЛЬСАРА

Як ми вже згадували, периферія провокує Центр на удар у відповідь. Різка активізація, демонстративність і нахабність такого роду провокацій з боку антитези є ознакою початку «реакції синтезу». «Двічі несудимий» президент-проффесор, прем’єр, що читає по-російські українські слова, міністр освіти, що відверто зневажає корінний народ, державна політика русифікації, неприхована корупція, ліквідація легітимної Конституції, делегітимізація всієї політичної системи... Все це «витискає» українців із «зони вмирання» пострадянської маразматичної системи і стимулює їх до творення «паралельного суспільства» і «паралельної держави». Усвідомлення безперспективності старої системи символізується числом 21.

Але це ще не є сонячною «реакцією синтезу». Вона почнеться тоді, коли критична маса українців повернеться до Прави–Арти–Рити, увімкне 30-тисячолітню святу енергетику предків і вийде у Простір волі. Змінися сам – і світ зміниться навколо тебе! Це не лірика, а твердий принцип буття, надійно перевірений практикою. Нову Україну спроможні створити тільки оновлені українці. Початок творення нової системи символізується числом 22, а її тріумф – числом 25.

Процес оновлення вже набуває розмаху і глибини. Дедалі більше українців відмовляється від споглядання зомбоящика і переходить до активного спілкування в інтернеті. Популярне гасло: Продай телевізор – купи комп’ютер! Українці повертаються до Примордіальної Традиції – Українського звичаю, рідної естетики, рідної мови. Вони відмовляються від всього, що вбиває нас і наших дітей: щеплень, тютюну, алкоголю, нездорового харчування, шкідливого способу життя, негативних емоцій, тупої роботи, економічного рабства. Українці оновлюються Живим Словом, організовуються в сотні Третього Гетьманату, озброюються передовими знаннями і технологіями. Вони радіють життю і творять новий світ. Ще трохи – і всі народи Землі побачать новий потужний стовбур і прекрасну крону Дерева життя Оукраїни – Країни-зародку, вічного планетарного Центру, сонячного українського пульсара.

Хай Буде!

Кому вниз. "Ліра. Вишня Борія"

 


В тему:

Голодомор дає Україні карт-бланш

Терношорська Лада, або патріотизм по-кроманьйонськи

Англійські вчені про українські корені індоєвропейських мов

Вара – постіндустріальний монастир

Тризуб свободи і Дракон волі

Золоте правило етики, або Залізний закон розплати

2011 – рік Українського дракона

Головне послання Wikileaks: всім брехунам і фарисеям буде гаплик

Український дракон, або конкурс на Президента

Ранок Землі: музична композиція з колядками, Рігведою і Живим Словом (відео) - оновлено

Знайди хоч один доказ, що Ісус не був українцем

 

Гравець: 
Ігор Каганець
1409
 
Форум Підтримати сайт Довідка