Або влада почне демонтаж віджилої системи згори, з забороною компартії як злочинної організації, перейменування вулиць, знесення пам’ятників садистам, збоченцям і серійним убивцям, люстрацію і всі інші відомі в історії процедури - або нас чекає революція знизу.
Історичний процес розвитку цивілізації проходить циклічно і його порогові «спурти» відбувають в переломні періоди на початку, всередині і наприкінці століть. Людський чинник в цьому об’єктивному процесі неминуче присутній. Саме тому історики говорять про революції знизу і революції згори.
Перші з них відбуваються як народна стихія. Яскравий тому приклад нинішні події в арабському і вже не лише в арабському світі. Значно рідше в історії трапляються революції згори, які можна іншими словами назвати усвідомленим демонтажем розумним, вольовим і дієвим правителем повністю віджилої і струхнявілої системи державного управляння з заміною її на нову, більш прогресивну.
Так, революція 1905 року дала зрозуміти найосвіченішим аналітикам тодішньої Російської імперії, що не лише державний механізм, але й сама імперська ідея вже віджила своє і тому наступна революція неодмінно її змете до основи. До влади було приведено людину, яка це розуміла. Ним став прем’єр-міністр Столипін. Його радикальні реформи і були намаганням демонтажу неефективного імперського механізму державного управління на більш відповідний сучасності.
Аграрна реформа, створення земств і таке інше почали швидкий демонтаж російської общини, яка була очевидним гальмом подальшого суспільного розвитку. На рівні ментальності вона таким залишається в Росії і донині. В 1911 році в Києві, який відіграв як у випадку зі Столипіним, так і у справі Распутіна, вирішальну роль могильника імперії, його було вбито. Реформи згорнули - і вже через 6 років спалахнула найкривавіша в історії людства революція.
На відміну від Столипіна президент Франції де Голль свій задум з демонтажу віджилої системи здійснив. Початок масовий студентських заворушень, які почали перекидатися на заводи і фабрики, він зустрів моментальними реформами всіх сфер життя французького суспільства. Революція згори де Голля виявилася настільки успішною, що її наслідували і інші європейські держави.
Натомість у нинішньому Китаї, де комуністи будують капіталізм, стара система не була демонтована і тому революція в цій країні є лише питанням часу.
В арабських країнах стара система, яка обрушилася на наших очах, була створена за часів біполярного світу. Країни Північної Африки вибудовували власну систему державного управління, взявши за взірець Радянський Союз. Звичайно, з врахуванням місцевої специфіки. Ізраїль, Туреччина, тодішній Іран потрапили у сферу інтересів США і намагалися «мавпувати» цю країну.
Після розпаду СРСР і всієї соціалістичної системи європейським країнам, так званого соціалістичного табору, а також країнам Балтії вдалося провести революцію згори, демонтувавши віджилу радянську систему. Скрізь в цих країнах відбулася люстрація і носії струхнявілих ідей були відсторонені від влади.
Зовсім інакше розвивалася ситуація в пострадянських країнах і арабських та інших сателітах «страни дураков», тобто Радянського Союзу. Стара система продовжувала функціонувати з кожним роком деградуючи все більше. Врешті-решт вона просто розвалилася на очах.
Народ в арабських країнах вийшов на вулиці і змістив носіїв віджилих ідей і повністю здеградованої системи державного управління. Її вже не могли врятувати навіть ніякі ринкові реформи, які зовсім не вмонтовувалися в чужорідний їм суспільний організм.
Одним з найяскравіших прикладів такого розвитку ситуації стала Україна.
Дійсно, система державного механізму у нас залишилася повністю радянською. Носії збанкрутілих ідей донині знаходяться при владі і з приходом до державного керма Партії регіонів у купі з комуністами їх навіть стало набагато більше. Все в нас залишається радянським – дороги, назви вулиць, пам’ятники, комунікації, освіта, охорона здоров’я тощо.
Стихійний рух з демонтажу пам’ятників всіляким комуністичним і імперським збоченцям абсолютно по-дебільному не вітається державою, а всіляко переслідується. Абсолютно віджилі маразматики позавчорашнього дня, «хворі на всю голову люди» перебуваючи в якомусь віртуальному світі «на своїй хвилі» «взяли» собі в голову, що вони здатні змінити хід історії. Звідси і ексцеси з пам’ятником серійному вбивці і садисту Сталіну, намагання реанімувати вже не труп, а кістяк Російської імперії і таке інше.
Але, як то кажуть, «карочє». Для мене, як для «новоявленого лжепророка» очевидно, що Україна нині знаходиться, кажучи науково, в точці біфуркації. Або влада почне демонтаж віджилої системи згори, з забороною компартії, як злочинної організації, перейменування вулиць, знесення пам’ятників садистам, збоченцям і серійним убивцям, люстрацію і всі інші відомі в історії процедури - або нас чекає революція знизу.
Так чи інак, але стара радянська система вже повністю вичерпала свій ресурс розвитку і або буде розібрана по цеглинці або обрушиться на голови тим, які цього вчасно не зробили.
Євангельська концепція палінгенетичного реактора об’єднує надлюдську самореалізацію, соціальну взаємодію та трансформацію людства. Щасливі скромні та приязні, бо вони опанують Землю.
Демонтаж або революція
Світ:
Або влада почне демонтаж віджилої системи згори, з забороною компартії як злочинної організації, перейменування вулиць, знесення пам’ятників садистам, збоченцям і серійним убивцям, люстрацію і всі інші відомі в історії процедури - або нас чекає революція знизу.
20110308125945.jpg
Історичний процес розвитку цивілізації проходить циклічно і його порогові «спурти» відбувають в переломні періоди на початку, всередині і наприкінці століть. Людський чинник в цьому об’єктивному процесі неминуче присутній. Саме тому історики говорять про революції знизу і революції згори.
Перші з них відбуваються як народна стихія. Яскравий тому приклад нинішні події в арабському і вже не лише в арабському світі. Значно рідше в історії трапляються революції згори, які можна іншими словами назвати усвідомленим демонтажем розумним, вольовим і дієвим правителем повністю віджилої і струхнявілої системи державного управляння з заміною її на нову, більш прогресивну.
Так, революція 1905 року дала зрозуміти найосвіченішим аналітикам тодішньої Російської імперії, що не лише державний механізм, але й сама імперська ідея вже віджила своє і тому наступна революція неодмінно її змете до основи. До влади було приведено людину, яка це розуміла. Ним став прем’єр-міністр Столипін. Його радикальні реформи і були намаганням демонтажу неефективного імперського механізму державного управління на більш відповідний сучасності.
Аграрна реформа, створення земств і таке інше почали швидкий демонтаж російської общини, яка була очевидним гальмом подальшого суспільного розвитку. На рівні ментальності вона таким залишається в Росії і донині. В 1911 році в Києві, який відіграв як у випадку зі Столипіним, так і у справі Распутіна, вирішальну роль могильника імперії, його було вбито. Реформи згорнули - і вже через 6 років спалахнула найкривавіша в історії людства революція.
На відміну від Столипіна президент Франції де Голль свій задум з демонтажу віджилої системи здійснив. Початок масовий студентських заворушень, які почали перекидатися на заводи і фабрики, він зустрів моментальними реформами всіх сфер життя французького суспільства. Революція згори де Голля виявилася настільки успішною, що її наслідували і інші європейські держави.
Натомість у нинішньому Китаї, де комуністи будують капіталізм, стара система не була демонтована і тому революція в цій країні є лише питанням часу.
В арабських країнах стара система, яка обрушилася на наших очах, була створена за часів біполярного світу. Країни Північної Африки вибудовували власну систему державного управління, взявши за взірець Радянський Союз. Звичайно, з врахуванням місцевої специфіки. Ізраїль, Туреччина, тодішній Іран потрапили у сферу інтересів США і намагалися «мавпувати» цю країну.
Після розпаду СРСР і всієї соціалістичної системи європейським країнам, так званого соціалістичного табору, а також країнам Балтії вдалося провести революцію згори, демонтувавши віджилу радянську систему. Скрізь в цих країнах відбулася люстрація і носії струхнявілих ідей були відсторонені від влади.
Зовсім інакше розвивалася ситуація в пострадянських країнах і арабських та інших сателітах «страни дураков», тобто Радянського Союзу. Стара система продовжувала функціонувати з кожним роком деградуючи все більше. Врешті-решт вона просто розвалилася на очах.
Народ в арабських країнах вийшов на вулиці і змістив носіїв віджилих ідей і повністю здеградованої системи державного управління. Її вже не могли врятувати навіть ніякі ринкові реформи, які зовсім не вмонтовувалися в чужорідний їм суспільний організм.
Одним з найяскравіших прикладів такого розвитку ситуації стала Україна.
Дійсно, система державного механізму у нас залишилася повністю радянською. Носії збанкрутілих ідей донині знаходяться при владі і з приходом до державного керма Партії регіонів у купі з комуністами їх навіть стало набагато більше. Все в нас залишається радянським – дороги, назви вулиць, пам’ятники, комунікації, освіта, охорона здоров’я тощо.
Стихійний рух з демонтажу пам’ятників всіляким комуністичним і імперським збоченцям абсолютно по-дебільному не вітається державою, а всіляко переслідується. Абсолютно віджилі маразматики позавчорашнього дня, «хворі на всю голову люди» перебуваючи в якомусь віртуальному світі «на своїй хвилі» «взяли» собі в голову, що вони здатні змінити хід історії. Звідси і ексцеси з пам’ятником серійному вбивці і садисту Сталіну, намагання реанімувати вже не труп, а кістяк Російської імперії і таке інше.
Але, як то кажуть, «карочє». Для мене, як для «новоявленого лжепророка» очевидно, що Україна нині знаходиться, кажучи науково, в точці біфуркації. Або влада почне демонтаж віджилої системи згори, з забороною компартії, як злочинної організації, перейменування вулиць, знесення пам’ятників садистам, збоченцям і серійним убивцям, люстрацію і всі інші відомі в історії процедури - або нас чекає революція знизу.
Так чи інак, але стара радянська система вже повністю вичерпала свій ресурс розвитку і або буде розібрана по цеглинці або обрушиться на голови тим, які цього вчасно не зробили.
В тему:
Брати-мусульмани і брати-українці
Революції без лідера як нове явище світоустрою
Системна криза влади в Україні
Чому відбуваються революції: Туніс та інші…
Анафема Україні (відповідь українця прем’єр-міністру Росії Путіну)
Маразм застою в Україні
Куди йде Україна: геостратегічний прогноз футуролога
Зверніть увагу
Чеснота приязності та ельфійський реактор – другий крок до вічного життя та опанування планети Земля