Добра Новина (Євангеліє) повідомляє про те, які обряди здійснював Ісус Хрестос і якими були його головні настанови. Всі вони відрізняються простотою, зрозумілістю, практичністю і спрямованістю на прискорений розвиток людини та спільноти.
1. Омивання у воді. Його здійснив Ісус у березні 30 року н. е. в річці Йордан. Це було традиційне арійське омивання–очищення. Воно здійснювалося щороку перед весняним рівноденням, від якого починався відлік нового річного кола. Таке передноворічне омивання зазвичай здійснювалося у відкритих водоймах. Під час святкування наступного Нового року в Єрусалимі 22 березня 31 року, з причини відсутності природних водойм Ісус обмежився тим, що помив ноги апостолам (див.: Добра Новина Ісуса Хреста, Сина Божого, епізод 146).
Ритуальне омивання-очищення може здійснюватися також перед початком важливої справи, при ініціації, перед великими святами. Перше омивання в житті людини здійснюється незабаром після народження і називається хрещенням. Його призначення:
а) символічне знайомство з фізичним світом, в якому народилася втілена божественна сутність, і акт єднання з ним, щоб надалі всесвіт ставився до новонародженого як до свого, рідного;
б) долучення до громади: прийняття нового гравця до ігрової команди;
в) надання новонародженому людського, тобто ігрового імені (нагадаємо, що слово «людина» означає «гравець»).
2. Причастя. Це прадавній обряд єдності, під час якого споживається один для всіх коровай і випивається по колу з однієї чаші свіжий виноградний сік, співаються славні – духовні гімни. Цей обряд було здійснено під час Таємної вечері – святкування Арійського Нового року 22 березня 31 року (149).
3. Молитви. Євангеліє розповідає про Ісусову молитву до Творця Всесвіту «Отче наш» (21), а також молитовне освячення їжі та напоїв перед уживанням (149).
4. Самореалізація в Царстві божому. Євангеліє – це суцільний заклик до пробудження прихованого потенціалу людини, до невпинного духовного, психічного, етичного і фізичного розвитку за прикладом Ісуса Хреста. Головний наголос робиться на духовно-світоглядному розвитку, який визначає всі інші сторони життя людини. Кожна людина є потенційним сином Божим: «Щасливі миротворці, бо вони синами Божими стануть» (12).
Головним орієнтиром для самореалізації є входження у простір Царства божого: «Шукайте перше Царства Божого та правди його, і все те вам додасться» (25). Цей простір у сучасній метафізиці ще називається Простором волі. Критерієм його досягнення є позитивні події, які починають відбуватися навколо людини – добрі плоди: «Кожне добре дерево родить гарні плоди» (31). Вся система Арійства спрямована на піднесення людини з нижчих просторів у Простір волі.
5. Тотальна освіта. Ісус здійснював навчання людей основам правильного життя з негайним підкріпленням цікавою та захоплюючою практикою. Головний стержень цієї освіти – добра новина про те, що Царство боже близько (6). Теоретична підготовка учнів найчастіше здійснювалася під час прогулянок Галілеєю, а практичні навики здобувалися переважно в ході кризових ситуацій, наприклад, під час заспокоєння вітру, ходіння по воді. Навчання широких мас зазвичай відбувалося під відкритим небом і здійснювалося за допомогою доступних для розуміння притч, цікавих оповідань і вражаючих чудес.
Надзвичайна ефективність навчання досягалася органічним поєднанням теорії, практики і гри. Такого роду освіта має давні корені і називається «тотальною» (цілісною, всеохопною). Саме її, за прикладом свого вчителя, пізніше застосовували апостоли (72). У завершальній частині Євангелія Ісус дає настанову для масового поширення Тотальної освіти: «Ідіть по всьому світу і проповідуйте Добру Новину всьому сотворінню і зробіть учнями усі народи, оновлюючи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх берегти все, що Я вам доручив» (177).
6. Шлях слави. Принципова настанова Ісуса Хреста – активно поширювати інформацію про свої добрі справи і добрі справи ближніх. «Ви – світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори. І не запалюють світла і не ставлять його під посудиною, лише на свічник, і воно світить усім у хаті. Тож хай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небесах» (13). Чим більше позитивної інформації, тим краще, головне щоб вона була правдивою. Поширення світла і добрих новин заохочує людей слідувати високим зразкам, розвиватися, ставати сильнішими, розумнішими, шляхетнішими.
7. Чиста їжа і піст. У Нагірній проповіді Ісус дає настанови для правильного посту (22). Сам Він розпочав свою діяльність з передноворічного посту у формі 40-денного голодування. Це був традиційний піст, який практикували арійські народи перед весняним рівноденням. Наприклад, у римлян останній зимовий місяць, на який припадав цей великий піст, називався «фебруаріс», що значить «очищення». Згідно з Євангелієм, учні Ісуса Хреста не постили (42). Це вказує на те, що вони постійно споживали чисту їжу, переважно рослинну, тому й не було потреби періодично очищуватися, тобто постити. Окрім рослинної їжі, вони також вживали мед і рибу (177).
Головне завдання посту – зміцнити організм перед важливою роботою. Наприклад, передноворічний великий піст готує людину до весняних сільськогосподарських робіт, пов’язаних зі значним напруженням сил. Найкращий спосіб зміцнити тіло – здійснення очищувальних практик і харчування високоякісною їжею. Найкращою їжею для оновлення фізичного тіла є свіжа рослинна їжа, каші без термічної обробки, молокопродукти.
8. Організована громада. Арійська громада є вищим авторитетом для її членів (101). Лідер громади обирає трьох найближчих помічників, кожен з яких опікується іншими трьома учнями (71), тобто громада має ієрархічну організацію (гелленське слово «ієрархія» означає «священний порядок»). Громада складається з відкритої і прихованої частин (в Ісуса були таємні учні – Йосип Ариматейський і Никодим). Лідери мають служити громаді: «Коли хто хоче бути першим, хай буде усім слугою» (99). Лідери громад обирають з-поміж себе координуючі органи, тому велика громада – Церква – є самоврядною мережею локальних громад. Обраний лідер Церкви є першим з рівних. Всі члени громади є братами і сестрами. Лідерами громад обираються чоловіки (серед апостолів не було жінок). Жінки беруть активну участь в житті громади і мають високий статус. Духовна громада є одночасно організацією самооборони і самодостатньою економічною структурою, що підтримується активністю членів громади (92).
9. Збройна протидія злу.«І, зробивши бич із мотуззя, вигнав із храму всіх, що продавали й купували в храмі, і овець, і волів; перекинув столи міняйлів і гроші їхні розсипав, і перекинув ослони тих, що продавали голубів, і не дозволив, щоб хто переносив що через храм» (119). Настанова використання зброї для самозахисту: «Тепер же хто має калитку, хай візьме так само й торбу; хто ж не має, хай продасть свою одежу й купить меч» (151). З дітьми диявола не може бути компромісів: «Хто не зо Мною, той проти Мене, і хто зо Мною не збирає, той розкидає» (50).
10. Осторога перед іудаїзмом. Іудеї в цілому сприймаються Євангелієм як вороги Ісуса і Творця: «Диявол – ваш батько, і ви прагнете чинити волю батька вашого» (133). «Увесь же народ відповів, кажучи: Кров його на нас і на дітей наших!» (167). Ісуса зрадив Іуда Іскаріот, який був єдиним іудеєм серед апостолів-галілеян. Особливості світогляду і расова селекція роблять цей народ вразливим для злочинних маніпуляцій.
11. Любов і повага до дітей та жінок.«Істинно кажу вам: хто Царства божого не прийме, як дитина, той не ввійде до нього» (108). Чисті діти є носіями Царства божого і є найближчими до боголюдського стану. Кожна жінка, що народжує дитину, є потенційною богородицею. Вона виношує в собі Царство боже і потім його народжує. Чим більше в громаді дітей і вагітних жінок, тим ближча така громада до Царства божого.
12. Оптимізм і безстрашність. Радісне ставлення до життя. Учні віталися словом «Хайре!», що значить «Радій!», «Ярій!». Славнем життєвому оптимізму арійства є Нагірна проповідь: «Щасливі лагідні, бо вони успадкують землю. Щасливі чисті серцем, бо вони побачать Бога... Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика» (12). Діти божі спроможні подолати будь-які підступи дітей диявола. Щоб ми в цьому були твердо переконані, Ісус дозволив себе вбити, після чого воскрес. При цьому Він не тільки повністю відновив свою плоть, а й вийшов на ще вищий рівень психофізичних можливостей. Зокрема, Він став ще красивіший, здобув здатність до керованої телепортації – миттєвого переміщення у просторі.
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Арійські обряди та настанови
Світ:
Спецтема:
Добра Новина (Євангеліє) повідомляє про те, які обряди здійснював Ісус Хрестос і якими були його головні настанови. Всі вони відрізняються простотою, зрозумілістю, практичністю і спрямованістю на прискорений розвиток людини та спільноти.
12050202e.jpg
Попередня стаття: Арійство (арійське хрестиянство) – реставрація релігії Золотої доби Трипілля
1. Омивання у воді. Його здійснив Ісус у березні 30 року н. е. в річці Йордан. Це було традиційне арійське омивання–очищення. Воно здійснювалося щороку перед весняним рівноденням, від якого починався відлік нового річного кола. Таке передноворічне омивання зазвичай здійснювалося у відкритих водоймах. Під час святкування наступного Нового року в Єрусалимі 22 березня 31 року, з причини відсутності природних водойм Ісус обмежився тим, що помив ноги апостолам (див.: Добра Новина Ісуса Хреста, Сина Божого, епізод 146).
Ритуальне омивання-очищення може здійснюватися також перед початком важливої справи, при ініціації, перед великими святами. Перше омивання в житті людини здійснюється незабаром після народження і називається хрещенням. Його призначення:
а) символічне знайомство з фізичним світом, в якому народилася втілена божественна сутність, і акт єднання з ним, щоб надалі всесвіт ставився до новонародженого як до свого, рідного;
б) долучення до громади: прийняття нового гравця до ігрової команди;
в) надання новонародженому людського, тобто ігрового імені (нагадаємо, що слово «людина» означає «гравець»).
2. Причастя. Це прадавній обряд єдності, під час якого споживається один для всіх коровай і випивається по колу з однієї чаші свіжий виноградний сік, співаються славні – духовні гімни. Цей обряд було здійснено під час Таємної вечері – святкування Арійського Нового року 22 березня 31 року (149).
3. Молитви. Євангеліє розповідає про Ісусову молитву до Творця Всесвіту «Отче наш» (21), а також молитовне освячення їжі та напоїв перед уживанням (149).
4. Самореалізація в Царстві божому. Євангеліє – це суцільний заклик до пробудження прихованого потенціалу людини, до невпинного духовного, психічного, етичного і фізичного розвитку за прикладом Ісуса Хреста. Головний наголос робиться на духовно-світоглядному розвитку, який визначає всі інші сторони життя людини. Кожна людина є потенційним сином Божим: «Щасливі миротворці, бо вони синами Божими стануть» (12).
Головним орієнтиром для самореалізації є входження у простір Царства божого: «Шукайте перше Царства Божого та правди його, і все те вам додасться» (25). Цей простір у сучасній метафізиці ще називається Простором волі. Критерієм його досягнення є позитивні події, які починають відбуватися навколо людини – добрі плоди: «Кожне добре дерево родить гарні плоди» (31). Вся система Арійства спрямована на піднесення людини з нижчих просторів у Простір волі.
5. Тотальна освіта. Ісус здійснював навчання людей основам правильного життя з негайним підкріпленням цікавою та захоплюючою практикою. Головний стержень цієї освіти – добра новина про те, що Царство боже близько (6). Теоретична підготовка учнів найчастіше здійснювалася під час прогулянок Галілеєю, а практичні навики здобувалися переважно в ході кризових ситуацій, наприклад, під час заспокоєння вітру, ходіння по воді. Навчання широких мас зазвичай відбувалося під відкритим небом і здійснювалося за допомогою доступних для розуміння притч, цікавих оповідань і вражаючих чудес.
Надзвичайна ефективність навчання досягалася органічним поєднанням теорії, практики і гри. Такого роду освіта має давні корені і називається «тотальною» (цілісною, всеохопною). Саме її, за прикладом свого вчителя, пізніше застосовували апостоли (72). У завершальній частині Євангелія Ісус дає настанову для масового поширення Тотальної освіти: «Ідіть по всьому світу і проповідуйте Добру Новину всьому сотворінню і зробіть учнями усі народи, оновлюючи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх берегти все, що Я вам доручив» (177).
6. Шлях слави. Принципова настанова Ісуса Хреста – активно поширювати інформацію про свої добрі справи і добрі справи ближніх. «Ви – світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори. І не запалюють світла і не ставлять його під посудиною, лише на свічник, і воно світить усім у хаті. Тож хай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небесах» (13). Чим більше позитивної інформації, тим краще, головне щоб вона була правдивою. Поширення світла і добрих новин заохочує людей слідувати високим зразкам, розвиватися, ставати сильнішими, розумнішими, шляхетнішими.
7. Чиста їжа і піст. У Нагірній проповіді Ісус дає настанови для правильного посту (22). Сам Він розпочав свою діяльність з передноворічного посту у формі 40-денного голодування. Це був традиційний піст, який практикували арійські народи перед весняним рівноденням. Наприклад, у римлян останній зимовий місяць, на який припадав цей великий піст, називався «фебруаріс», що значить «очищення». Згідно з Євангелієм, учні Ісуса Хреста не постили (42). Це вказує на те, що вони постійно споживали чисту їжу, переважно рослинну, тому й не було потреби періодично очищуватися, тобто постити. Окрім рослинної їжі, вони також вживали мед і рибу (177).
Головне завдання посту – зміцнити організм перед важливою роботою. Наприклад, передноворічний великий піст готує людину до весняних сільськогосподарських робіт, пов’язаних зі значним напруженням сил. Найкращий спосіб зміцнити тіло – здійснення очищувальних практик і харчування високоякісною їжею. Найкращою їжею для оновлення фізичного тіла є свіжа рослинна їжа, каші без термічної обробки, молокопродукти.
8. Організована громада. Арійська громада є вищим авторитетом для її членів (101). Лідер громади обирає трьох найближчих помічників, кожен з яких опікується іншими трьома учнями (71), тобто громада має ієрархічну організацію (гелленське слово «ієрархія» означає «священний порядок»). Громада складається з відкритої і прихованої частин (в Ісуса були таємні учні – Йосип Ариматейський і Никодим). Лідери мають служити громаді: «Коли хто хоче бути першим, хай буде усім слугою» (99). Лідери громад обирають з-поміж себе координуючі органи, тому велика громада – Церква – є самоврядною мережею локальних громад. Обраний лідер Церкви є першим з рівних. Всі члени громади є братами і сестрами. Лідерами громад обираються чоловіки (серед апостолів не було жінок). Жінки беруть активну участь в житті громади і мають високий статус. Духовна громада є одночасно організацією самооборони і самодостатньою економічною структурою, що підтримується активністю членів громади (92).
9. Збройна протидія злу. «І, зробивши бич із мотуззя, вигнав із храму всіх, що продавали й купували в храмі, і овець, і волів; перекинув столи міняйлів і гроші їхні розсипав, і перекинув ослони тих, що продавали голубів, і не дозволив, щоб хто переносив що через храм» (119). Настанова використання зброї для самозахисту: «Тепер же хто має калитку, хай візьме так само й торбу; хто ж не має, хай продасть свою одежу й купить меч» (151). З дітьми диявола не може бути компромісів: «Хто не зо Мною, той проти Мене, і хто зо Мною не збирає, той розкидає» (50).
10. Осторога перед іудаїзмом. Іудеї в цілому сприймаються Євангелієм як вороги Ісуса і Творця: «Диявол – ваш батько, і ви прагнете чинити волю батька вашого» (133). «Увесь же народ відповів, кажучи: Кров його на нас і на дітей наших!» (167). Ісуса зрадив Іуда Іскаріот, який був єдиним іудеєм серед апостолів-галілеян. Особливості світогляду і расова селекція роблять цей народ вразливим для злочинних маніпуляцій.
11. Любов і повага до дітей та жінок. «Істинно кажу вам: хто Царства божого не прийме, як дитина, той не ввійде до нього» (108). Чисті діти є носіями Царства божого і є найближчими до боголюдського стану. Кожна жінка, що народжує дитину, є потенційною богородицею. Вона виношує в собі Царство боже і потім його народжує. Чим більше в громаді дітей і вагітних жінок, тим ближча така громада до Царства божого.
12. Оптимізм і безстрашність. Радісне ставлення до життя. Учні віталися словом «Хайре!», що значить «Радій!», «Ярій!». Славнем життєвому оптимізму арійства є Нагірна проповідь: «Щасливі лагідні, бо вони успадкують землю. Щасливі чисті серцем, бо вони побачать Бога... Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика» (12). Діти божі спроможні подолати будь-які підступи дітей диявола. Щоб ми в цьому були твердо переконані, Ісус дозволив себе вбити, після чого воскрес. При цьому Він не тільки повністю відновив свою плоть, а й вийшов на ще вищий рівень психофізичних можливостей. Зокрема, Він став ще красивіший, здобув здатність до керованої телепортації – миттєвого переміщення у просторі.
Продовження: Іудохристиянська антитеза
В тему:
«Пшениця без куколю. Євангеліє без вставок і спотворень» (2012): друга редакція
Перше чудо Ісуса Хреста: звільнення від алкоголю
Жива і мертва вода (до реалій інформаційної війни)
Тотальна освіта
Три «О» Доброї Новини: Оновлюйся! Організовуйся! Озброюйся!
Діти у Просторі волі
Слово – найпотужніший засіб керування реальністю
Добра Новина: настанови для Дітей блискавки
Чому Іуда зрадив Ісуса?
Куди подівся Іуда Іскаріот?
Святий Йосип і Діва Марія були друїдами
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков