Соціальних зв’язків стає настільки багато, вони стають настільки густими, що відбувається нівеляція їх цінності. Стають дедалі ціннішими особисті знайомства, які є регулярними в оффлайні. Стають практично безцінними важко осмислені для науки соціальні зв’язки: дружба, любов, побратимство.
(клацайте на фото, щоб збільшити)
Інформаційне суспільство і Україна
В Україні немає інформаційного суспільства, хоч помилково багато хто вважає навпаки. Те, що більшість населення України має вихід в мережу Інтернет, те що велику частину часу, в тому числі в робочий час, українці просиджують у vk і facebook не робить наше суспільство інформаційним.
Інформаційною Україна буде тоді, коли значна частина економіки (допустимо хоча б 30%) грунтуватиметься на інформаційних технологіях (виробництво інформації ітд). Зараз Україна, Білорусь, Грузія, Росія, Танзанія, Іран… не є інформаційними державами.
WEB 1, WEB 2, WEB 3
Головна причина переходу від веб 1 до веб 2, а згодом і до веб 3 — стала інфляція соціальних зв’язків. Спочатку інтернет представляв із себе велику кількість сайтів із тією чи іншою майже статичною інформацією. Згодом коли засоби комунікації дійшли до Інтернет (маю на увазі коментування, форуми, блоги та чати) — відбувся ефект вибуху в плані поширення інформації.
Створення форумів та блогів стало настільки легкою справою, що мало не кожен хто мав доступ до інтернету — намагався створити власний форум або і навіть чат. Дехто добився успіху і їхні форуми живі і існують і досі. Проте велика їх кількість нівелювала унікальну цінність такого методу комунікації.
На зміну їм приходять соцмережі. Вони існували довгий час, допоки вийшли на перше місце. Деякі навіть встигли піднятися на вершину популярності і вигоріти (MySpace тому приклад). Почалася погоня за віртуальними соціальними зв’язками. Чим більше френдів у соцмережі — тим ти крутіше.
“Чим частіше інформація повторюється — тим вона краща і правдивіша” – це гасло веб 2.0. Плітки у селах ще двісті років тому частіше всього повторювалися, проте їх реальна цінність була мізерною. Політики розкручують свої акаунти (хтось із помічників замість них) щоб їх більше читали, пацани і дівчата із комерційною жилкою розкручують різноманітні групи (переважно гумористичного характеру) і заробляють на рекламі гроші, слідом за ними намагаються збільшити кількість формальних соціальних зв’язків екзальтовані на цьому хлопчики і дівчатка.
Соціальних зв’язків стає настільки багато, вони стають настільки густими, що відбувається нівеляція їх цінності. Цікаво, що це намагаються виправити методом “клин клином”. Якщо 1000 соціальних зв’язків є вже мало, то потрібно 10000, згодом 100000…. Відбувається інфляція онлайнових соціальних зв’язків. Як каже стара ЖЖ-шна мудрість “Коли всі блогери перефрендяться — настане кінець світу”. І настає. Цього разу для веб 2.
Очікується, що веб 3.0 буде самоуправлятися самими користувачами Інтернет. Щоправда яким чином власність буде відірвана від засновників не зрозуміло.
OFFLINE
В умовах непостійності соціальних зв’язків в Інтернеті — вони стають все ціннішими і вартісними в реальному житті. Для бізнесмена краще 10 вартісних знайомств із співпрацею, аніж аморфна маса потенційних спамерів в Інтернеті. Веб 2 стає все більш схожим на звалище смішних картинок. Ділові контакти люди тримають більш тісними і особистісними засобами (телефон, скайп, емейл).
Стають дедалі ціннішими особисті знайомства, які є регулярними в оффлайні. Стають практично безцінними важко осмислені для науки соціальні зв’язки: дружба, любов, побратимство. Краще мати одного друга в реальному житті, аніж тисячі у віртуальному.
Багато українських політологів та соціологів задавалися питанням, чи можливо в Україні організувати “арабську весну”, використовуючи соціальні мережі в Інтернет. Так ось, їх головна проблема, що вони заходять не з того боку. Революціонери з арабських та центральноазіатських країн спиралися не на віртуальні соціальні зв’язки, а на реальні, ті які в патріархальних, агресивних і традиціоналістичних мусульманських країнах існують і зараз. Інтернет в деякій мірі зіграв роль полегшення зв’язку. Раніше революціонери захоплювали телеграф, зараз – телебачення (ще покищо живе) і Інтернет.
В Україні ж зараз суспільство наскрізь пацифіковане, в значній мірі денаціоналізоване і боязгливе. Лише збільшення агресивності поруч із прагненням порядку можуть змінити дану ситуацію. Благо передумови для цього є. І вже потім вконтакте, твітери і фейсбуки. Вже потім “телеграф”.
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
OFFLINE переможе
Світ:
Соціальних зв’язків стає настільки багато, вони стають настільки густими, що відбувається нівеляція їх цінності. Стають дедалі ціннішими особисті знайомства, які є регулярними в оффлайні. Стають практично безцінними важко осмислені для науки соціальні зв’язки: дружба, любов, побратимство.
(клацайте на фото, щоб збільшити)
Інформаційне суспільство і Україна
В Україні немає інформаційного суспільства, хоч помилково багато хто вважає навпаки. Те, що більшість населення України має вихід в мережу Інтернет, те що велику частину часу, в тому числі в робочий час, українці просиджують у vk і facebook не робить наше суспільство інформаційним.
Інформаційною Україна буде тоді, коли значна частина економіки (допустимо хоча б 30%) грунтуватиметься на інформаційних технологіях (виробництво інформації ітд). Зараз Україна, Білорусь, Грузія, Росія, Танзанія, Іран… не є інформаційними державами.
WEB 1, WEB 2, WEB 3
Головна причина переходу від веб 1 до веб 2, а згодом і до веб 3 — стала інфляція соціальних зв’язків. Спочатку інтернет представляв із себе велику кількість сайтів із тією чи іншою майже статичною інформацією. Згодом коли засоби комунікації дійшли до Інтернет (маю на увазі коментування, форуми, блоги та чати) — відбувся ефект вибуху в плані поширення інформації.
Створення форумів та блогів стало настільки легкою справою, що мало не кожен хто мав доступ до інтернету — намагався створити власний форум або і навіть чат. Дехто добився успіху і їхні форуми живі і існують і досі. Проте велика їх кількість нівелювала унікальну цінність такого методу комунікації.
На зміну їм приходять соцмережі. Вони існували довгий час, допоки вийшли на перше місце. Деякі навіть встигли піднятися на вершину популярності і вигоріти (MySpace тому приклад). Почалася погоня за віртуальними соціальними зв’язками. Чим більше френдів у соцмережі — тим ти крутіше.
“Чим частіше інформація повторюється — тим вона краща і правдивіша” – це гасло веб 2.0. Плітки у селах ще двісті років тому частіше всього повторювалися, проте їх реальна цінність була мізерною. Політики розкручують свої акаунти (хтось із помічників замість них) щоб їх більше читали, пацани і дівчата із комерційною жилкою розкручують різноманітні групи (переважно гумористичного характеру) і заробляють на рекламі гроші, слідом за ними намагаються збільшити кількість формальних соціальних зв’язків екзальтовані на цьому хлопчики і дівчатка.
Соціальних зв’язків стає настільки багато, вони стають настільки густими, що відбувається нівеляція їх цінності. Цікаво, що це намагаються виправити методом “клин клином”. Якщо 1000 соціальних зв’язків є вже мало, то потрібно 10000, згодом 100000…. Відбувається інфляція онлайнових соціальних зв’язків. Як каже стара ЖЖ-шна мудрість “Коли всі блогери перефрендяться — настане кінець світу”. І настає. Цього разу для веб 2.
Очікується, що веб 3.0 буде самоуправлятися самими користувачами Інтернет. Щоправда яким чином власність буде відірвана від засновників не зрозуміло.
OFFLINE
В умовах непостійності соціальних зв’язків в Інтернеті — вони стають все ціннішими і вартісними в реальному житті. Для бізнесмена краще 10 вартісних знайомств із співпрацею, аніж аморфна маса потенційних спамерів в Інтернеті. Веб 2 стає все більш схожим на звалище смішних картинок. Ділові контакти люди тримають більш тісними і особистісними засобами (телефон, скайп, емейл).
Стають дедалі ціннішими особисті знайомства, які є регулярними в оффлайні. Стають практично безцінними важко осмислені для науки соціальні зв’язки: дружба, любов, побратимство. Краще мати одного друга в реальному житті, аніж тисячі у віртуальному.
Багато українських політологів та соціологів задавалися питанням, чи можливо в Україні організувати “арабську весну”, використовуючи соціальні мережі в Інтернет. Так ось, їх головна проблема, що вони заходять не з того боку. Революціонери з арабських та центральноазіатських країн спиралися не на віртуальні соціальні зв’язки, а на реальні, ті які в патріархальних, агресивних і традиціоналістичних мусульманських країнах існують і зараз. Інтернет в деякій мірі зіграв роль полегшення зв’язку. Раніше революціонери захоплювали телеграф, зараз – телебачення (ще покищо живе) і Інтернет.
В Україні ж зараз суспільство наскрізь пацифіковане, в значній мірі денаціоналізоване і боязгливе. Лише збільшення агресивності поруч із прагненням порядку можуть змінити дану ситуацію. Благо передумови для цього є. І вже потім вконтакте, твітери і фейсбуки. Вже потім “телеграф”.
В тему:
Етномережа: концентрація без централізації
НЕЗАЛЕЖНІСТЬ-22: друга фаза
Снайпер Рамірес: е-мейл RU в Україні - це маразм
Глаголиця – священне письмо брахманів
Справжня Народна Самооборона. Досвід американської демократії
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков