Одна з найпопулярніших різдвяних мелодій у світі – це робота українського митця Миколи Леонтовича під назвою “Carol of the bells” (“Колядка дзвонів”). Першого грудня виповнилось 135 років від його народження. М. Леонтович підступно вбитий більшовиками на 43 році життя.
Микола Леонтович - видатний український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог.
Творець класичних зразків української хорової музики.
Автор численних обробок українських народних пісень, оригінальних творів. Найпопулярніші: “Праля”, “Козака несуть”, “Щедрик”, “Дударик”, “Піють півні”, хори “Льодолом”, “Літні тони”, “Моя пісня” тощо.
Народився в селі Монастирок Брацлавського повіту Подільської губернії в сім’ї сільського священика.
Раннє дитинство минуло у селі Шершнях Тиврівської волості Вінницького повіту.
Початкову музичну освіту Леонтович здобув у батька, який грав на віолончелі, скрипці, гітарі та деякий час керував хором семінаристів. Мати навчила його народних пісень.
У 1887 році Леонтович вступив до Немирівської гімназії. У 1888 році, через брак коштів, батько переводить його до Шаргородського початкового духовного училища, де вихованці утримувалися на повному пансіоні. В училищі він опанував спів по нотах і міг вільно читати складні партії в церковних хорових творах.
1892 року Леонтович вступив до Подільської духовної семінарії в Кам’янці-Подільському, де вивчав теорію музики та хоровий спів, опанував скрипку, фортепіано, деякі духові інструменти, почав обробляти народні мелодії, беручи за взірець обробки М. Лисенка.
Загибелі Миколи Леонтовича упродовж 80-и років було присвячено найбільше публікацій. У своїх деталях усі ці розповіді часто грунтуються на оповідях свідків-родичів і різко контрастують та суперечать між собою.
Це чітко виявилося уже з поваленням радянсько-комуністичної влади в часи незалежності України – коли стали доступні засекречені матеріали тих часів, які показали спотвореність та заангажованість публікацій у радянські часи, якими приховували знищення талановитого українського композитора тодішніми владними структурами – так званим ВЧК.
Єдине, що так і не стало зрозумілим, – через що чекісти вдалися до такого жорстокого акту, яка була причина вбивства композитора? Лише наприкінці 20-го століття вдалося частково відкрити завісу пропагандистської машини радянських каральних структур.
Радіймо, друзі! Ми продовжуємо успішні дослідження Доброї Новини та Великого Переходу, а також розвиток відповідного софту. Нарешті розпочали перехід НО з застарілої платформи Drupal-7 на сучасну...
Найвідоміша різдвяна мелодія у світі – українська
Категорія:
12122901e.jpg
Микола Леонтович - видатний український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог.
Творець класичних зразків української хорової музики.
Автор численних обробок українських народних пісень, оригінальних творів. Найпопулярніші: “Праля”, “Козака несуть”, “Щедрик”, “Дударик”, “Піють півні”, хори “Льодолом”, “Літні тони”, “Моя пісня” тощо.
Народився в селі Монастирок Брацлавського повіту Подільської губернії в сім’ї сільського священика.
Раннє дитинство минуло у селі Шершнях Тиврівської волості Вінницького повіту.
Початкову музичну освіту Леонтович здобув у батька, який грав на віолончелі, скрипці, гітарі та деякий час керував хором семінаристів. Мати навчила його народних пісень.
У 1887 році Леонтович вступив до Немирівської гімназії. У 1888 році, через брак коштів, батько переводить його до Шаргородського початкового духовного училища, де вихованці утримувалися на повному пансіоні. В училищі він опанував спів по нотах і міг вільно читати складні партії в церковних хорових творах.
1892 року Леонтович вступив до Подільської духовної семінарії в Кам’янці-Подільському, де вивчав теорію музики та хоровий спів, опанував скрипку, фортепіано, деякі духові інструменти, почав обробляти народні мелодії, беручи за взірець обробки М. Лисенка.
Загибелі Миколи Леонтовича упродовж 80-и років було присвячено найбільше публікацій. У своїх деталях усі ці розповіді часто грунтуються на оповідях свідків-родичів і різко контрастують та суперечать між собою.
Це чітко виявилося уже з поваленням радянсько-комуністичної влади в часи незалежності України – коли стали доступні засекречені матеріали тих часів, які показали спотвореність та заангажованість публікацій у радянські часи, якими приховували знищення талановитого українського композитора тодішніми владними структурами – так званим ВЧК.
Єдине, що так і не стало зрозумілим, – через що чекісти вдалися до такого жорстокого акту, яка була причина вбивства композитора? Лише наприкінці 20-го століття вдалося частково відкрити завісу пропагандистської машини радянських каральних структур.
Детальніше біографія на Вікіпедії.
В тему:
Хрестиянство, аріянство, іудохристиянство
Центр і периферія, або пробудження Пульсара
Кирило Григорович Стеценко – композитор, диригент, священик, громадський діяч
Українські вчителі античних ромеїв та греків
Зверніть увагу
Прошу активніше підтримати розвиток Народного Оглядача – перехід на Drupal-10 та систему самоорганізації «Демоси»