Аби краще й дорожче продалося, отець Микола благословляє до Великодня бочку ароматного кагору. При цьому й сам заробляє двісті гривень. Святі отці - не санепідемслужба. Чим з цієї бочки частуватимуть вірян, його не обходить. Тож піп швиденько святить баклагу, навіть не заглядаючи під кришку. Вода з-під крану, спирт, барвник і ароматизатор. Виходить не кагор, а рідкісний шмурдяк.
Журналісти програми "Гроші" не тільки освятили бодягу в стародавньому Видубицькому монастирі, але й домовились із церквою про початок винного бізнесу. У монастирі мають своїх постачальників, але священик радить не здаватися - церков бо ж багато. Тому "псевдовинороби" їдуть у Бортничі, що під Києвом. Конкуренти і тут попрацювали. Кагор в церковній лавці на будь-який смак. Виробник вина невідомий. Проте коштує церковний кагор ледь не втричі дорожче, ніж у магазинах - майже сотню гривень за літр.
Надзвичайно прибуткова торгівля спиртним без ліцензій, акцизних марок і навіть чеків - це просто мрія для нечесних на руку виноробів-фальсифікаторів. Місцевим монахам пропонують змінити постачальників.
Бізнес є бізнес! А православному все одно, що пити. Тим більше "свячене"...
Si vis pacem, para bellum
Коментарі
Бізнес є бізнес! А православному все одно, що пити. Тим більше "свячене"...
Si vis pacem, para bellum
А як жалюгідно виглядає цей їхній настоятель Варлаам. Паразити опанували святі місця, пов’язані з хрещенням Русі.
За словами Київського Синопсиса (17 ст.), після того, як дерев’яну статую Перуна пустили плисти по Дніпру, люди на березі кричали «видибай», що означало – випливай. Місце, де ідол пристав до берега, сприйняли настільки святим, що там побудували аріянський Видубицький монастир.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!