Українські бджолярі нагодують Європу

Причому якщо до 2010 року основні обсяги експорту припадали на Росію, то протягом 2011–2013 років головним споживачем солодкого продукту стала Німеччина (близько 40%). Серед інших держав, питома вага яких в експорті вітчизняного меду коливається в межах 2–7%, є: Польща, Словаччина, Чехія, США, Росія і Білорусь.

Сьогодні Україна впевнено почувається у трійці світових лідерів з виробництва меду, з великим відривом випередивши всі європейські країни і потіснивши при цьому Туреччину і США. За словами директора компанії Agri Event Анатолія Циркуна, експорт меду протягом останніх трьох років зріс удвічі — із 7 до 13 тис. т.

Нинішній сезон очікується не менш продуктивним. «За результатами першого півріччя експортовано 7,9 тис. т, у цілому за підсумками року буде вивезено не менше 20 тис. т», — зазначив експерт. Таке стрімке зростання пов´язане ще й з глобальними процесами: в Європі і США бджоли масово вимирають. Щоб запобігти подальшій гибелі цих комах, Європарламент нещодавно прийняв рішення про заборону застосування пестицидів та інших отрутохімікатів, які їм шкодять. Завдяки ж регулярній економії вітчизняних аграріїв на добривах і засобах захисту рослин, в Україні бджолині сім´ї не вимирають, а розмножуються.

За інформацією аналітиків, загальна пропозиція меду на внутрішньому ринку сьогодні перевищує 70 тис. т, а це на 50% більше, ніж на початку тисячоліття. Відродження галузі бджільництва в Україні експерти пов´язують, з одного боку, з любов´ю до бджіл екс-президента Віктора Ющенка, під час правління якого пристрасть до пасіки перейняли багато співвітчизників — сьогодні із 600 тис. пасічників понад 90% займаються бджільництвом собі на втіху, не виставляючи мед на продаж. З іншого — у цій ситуації очевидна й прозаїчна причина: за допомогою вуликів агровиробники намагаються диверсифікувати власне виробництво вбік вузькоспеціалізованих нішевих продуктів. Однак, як зізнаються професійні пасічники, незважаючи на всі зусилля, заробити надприбутки на працьовитих бджілках не вдається.

За словами бджоляра Ігоря Антоненка, сьогодні спостерігається криза зі збутом меду. «Меду у пасічників багато, через що його важко реалізувати оптом навіть за заниженими цінами», — розповів він. При середніх роздрібних цінах на мед на рівні 65–80 грн./кг, оптовики пропонують не дорожче 35–40. Однак с початку осені активність з боку цих покупців сповільнилася. «Посередники вичікують, коли бджолярі стануть поступливішими і скинуть ціну до 25–27 грн./кг», — вважає пасічник Микола Курилюк. Він згадує, що аналогічна ситуація була на ринку меду і торік, і позаторік.

Позиція перекупників зрозуміла, в країнах Євросоюзу цей продукт коштує від $4000/т. Адже у світі основний заробіток бджолярам приносить запилення рослин, дохід від якого вдесятеро перевищує доходи безпосередньо від реалізації меду та інших продуктів бджільництва (муміє, маточне молочко, прополіс). Запилення за допомогою бджолиних сімей — найнатуральніший, найприродніший і найбезпечніший спосіб підвищення врожайності сільгоспкультур (на 5–50%). За оцінками експертів, на одній бджолиній сім´ї в Україні за період цвітіння можна заробити $10–20 (на сформованому західному ринку — до $150). Але дотягнутися до світового рівня організації виробництва нашим медовим господарствам заважають ментальні установки індивідуаліста, долати які поки ніхто не береться.

Альтернативним виходом із ситуації пасічники називають активізацію споживання і продажу меду на внутрішньому ринку. Наприклад, пасічники регулярно виїжджають на сільськогосподарські ярмарки у різні міста. Однак такий канал, як торговельні мережі досі залишається закритим для більшості бджолярів: оплачувати ритейлерам «плату за вхід» і «маркетингові послуги» вони не готові.

Популярна ж у Європі філософія «здорового способу життя і здорового харчування» набирає обертів. І якщо прогнози експертів справдяться, то Україна за підсумками 2013-го займе близько 7% усього світового ринку меду.