Європейська альтернатива від юних футболістів-націоналістів

Вони сприйняли цей захід як банальну дитячу забавку, що популяризує дворовий футбол. Насправді ж це був своєрідний зліт юних футболістів-націоналістів, які приурочили свій турнір 71-й річниці з дня створення Української Повстанської Армії і присвятили його Героям України.

На старт вийшли команди-переможниці відбіркових змагань із Харкова, Ужгорода. Львова, Одеси та Чернігова. У своїх містах вони перед цим провели турніри, присвятивши їх пам’яті місцевих героїв визвольних змагань та нескореним юним націоналістам.

Для одеситів, зокрема, таким взірцем залишається Максим Чайка – студент національного університету, активіст громадської організації «СіЧ» і футбольний фанат клубу «Чорноморець», якого у квітні 2009 року по звірячому вбили українофоби з руху «Антифа». Тож «молодий футбол» - це перш за все дієва школа патріотичного виховання, і вже цим він заслуговує на всіляку підтримку з боку національно свідомої громадськості.

Бажаючим мати бодай приблизне уявлення про турніри Кубка молодого футболу раджу подивитися закарбовані на відео фрагменти змагань, які можна знайти на сторінках його учасників у соціальній мережі VK (ВКонтакті). Мені з неабиякими труднощами вдалося потрапити на це справжнє футбольне свято в Одесі. Аж шістнадцять команд міста й області виявили бажання позмагатися за першість, та власники футбольних майданчиків відмовляли юним націоналістам надати поле для турніру. Змагання кілька разів переносили, все ж врешті-решт воно відбулося на чудовому газоні на узбережжі моря. Це поле вдалося знайти за дві години до турніру. Найвірогідніше, сталося це завдяки ефекту несподіванки, бо володаря стадіону антиукраїнська місцева влада не встигла застерегти від підтримки «нациків». Не менше перешкод чинило юним футболістам і керівництво Харкова. Там очільники управління освіти навіть погрожували всілякими покараннями футболістам-націоналістам.

Характерно, що активісти українського «молодого футболу», наслідуючи приклад європейців, рішуче виступають за традиційний футбол, проти сучасного. На головній сторінці сайту КМФ (kmf.org.ua) зазначено: «Ми живемо в час, коли футбол перестав бути спортивним змаганням. Сьогодні гравців команд зі світовим ім’ям усе менше турбує перемога та все більше цікавлять гонорари за гру, коли команди спокійно зливають матчі, якщо їм за це добре заплатять. Системі не потрібні емоції, системі не потрібна честь. Системі не цікаві справжні вболівальники, вона вважає, що вони їй щось винні. Замість вдячності за вірність та активну підтримку на трибунах, для фанатів встановлюються неймовірно високі ціни за можливість потрапити на гру. Їх обмежують у висловленні власної думки за допомогою безглуздих заборон».

А поруч із цією заявою на сайті докладно викладено і загальноєвропейську фанатську систему поглядів і переконань під назвою «Against Modern Football» (з англ. «Проти сучасного футболу»). З більшістю її тверджень важко не погодитися. Адже багатьох із нас глибоко обурює засилля грошей у всіх сферах футбольного життя й те, що футбол став іграшкою в руках олігархів та політиків. Тож як не симпатизувати нашим юним реформаторам футболу, які проголосили: «Ми проводимо турнір, де панує дух істинних, традиційних засад спорту, братерства, патріотизму, презирства панування грошей над усім і вся».

Кубок молодого футболу – всеукраїнський чемпіонат серед юнацтва, організований молодими київськими націоналістами з формації "С14". Мета його – пропаганда здорового способу життя і патріотичних цінностей серед молоді. Сподіваюся, що всі, хто вболівав за «своїх» чи спостерігав за баталіями на футбольних полях під час цього молодіжного турніру, отримали велику насолоду. У столиці фінальний турнір тривав 6 годин, кожна команда зіграла мінімум по 2 матчі в груповому етапі, потім із кожної групи 2 команди виходило у плей-офф, де і виявилась трійка найсильніших.

Володарем Кубка молодого футболу імені Героїв України стала команда зі Львова (ФК «Лемберг»), друге місце посіли футболісти харківської «Мрії», а третім  призером став одеський «Сокіл». Як і на відбіркових змаганнях, гру гучно підтримували вболівальники команд, заряджаючи всіх націоналістичними скандуваннями: «Слава Україні! – Героям Слава!», «Україна понад усе!», «Спорт, здоров'я, націоналізм».

Координатор і натхненник КМФ Андрій Медведько зазначає, що такі футбольні турніри відбуваються вже третій рік поспіль у різних містах України. На його думку, це великий громадський проект, який покликаний змінити певні складові в нашому  суспільстві. Діти і підлітки, залишаючись веселими та по-сучасному модними, під враженням самої патріотичної атмосфери, яка панує на змаганнях, стають націоналістами. Водночас вони починають сприймати спорт як альтернативу шкідливим звичкам.

На КМФах немає місця корупції, жлобству, допінгам, рекламі табакопаління й алкоголю. А підкупити тут сурового суддю взагалі нереально, йому ж крім молока та пиріжків нічого і не треба. Подібні проекти зараз найдоцільніше спрямовувати на схід. Нині вже й там неозброєним оком видно тотальний наступ націоналізму і неминучий програш «руского міра».

А ось думки 18-річного Сергія - капітана львівської команди «Лемберг» (до 1918 року так німецькою мовою називався Львів): «Вважаю, що проводити Кубок молодого футболу треба частіше і в кожному місті, остільки заняття спортом - це чудова  альтернатива алкоголю, цигаркам і наркотикам. Я сам допомагав в організації турніру КМФ «Готуйте шкари» у Львові, який ми присвятили пам’яті Богдана Цицика. Він у  юному віці почав боротися проти окупаційного режиму червоної армії. Його батька заарештували НКВС-івці і він помер у в’язниці. Тоді хлопець вирішив помститися і здійснив декілька вдалих замахів на впливових членів НКВС, але був поранений в живіт і доправлений у лікарню. При зустрічі з матір’ю сказав, що буде вмирати, і, що повстанці живими не здаються, а коли вона вийшла з палати, розірвав голими руками свою рану і помер. Я вважаю себе націоналістом, оскільки я шаную історію України і своїх предків,  намагаюся зробити все, що в моїх силах, для того щоб наша теперішня молодь ставала національно свідомою. Як кажуть, в здоровому тілі - здоровий дух!».

Насамкінець мені залишається привітати переможців чемпіонату Кубка молодого футболу і водночас висловити подяку всім його учасникам. Нехай частіше лунає у наших містах девіз «Спорт – Здоров'я – Націоналізм!», а КМФ допомагає юні у виборі життєвого шляху. Нинішні загартовані духом і тілом футболісти-націоналісти мають всі підстави стати новим ідеалом для української молоді.