Інформаційні технології пронизують усі сфери сучасного життя. Якщо 20 років тому люди на концертах танцювали, то тепер вони знімають відео, фото, діляться в соціальних мережах фактично онлайн, і це стає надбанням величезної аудиторії.
Всі розуміють, що ці прояви - тільки початок створення віртуального світу. Завдяки розвитку ІТ відбувається динамічна глобалізація, пов'язана із змінами в соціальній та економічній сферах. Інформаційні технології вже зараз активно впливають на інститути суспільства, зокрема, і на державну владу.
Технології стають інструментом впливу на величезні маси людей. Стираються межі і створюється новий світовий порядок. ІТ-індустрія показує експоненціальне зростання, і його наслідки позначаються на всій соціальній системі.
У сучасних умовах економічне зростання тісно пов'язане з такими характеристиками, як конкурентоспроможність, інноваційність, продуктивність. На жаль, Україна в Рейтингу глобальної конкурентоспроможності країн в 2013 році втратила 11 позицій порівняно з 2012 роком і посіла 84-е місце зі 148. Відповідно до даного індексу, Україна відноситься до 2-ої групі країн (де економічне зростання залежить від зростання ефективності ринків і рівня освіти). До слова, Росія випереджає Україну на 20 позицій, займаючи 64 місце, і відноситься до 4-ї групи, яка характеризується трансформацією з 2-ої категорії в 3-ю (в 3-ій групі знаходяться переважно розвинені країни, де економічне зростання залежить від інновацій).
Орієнтація на інновації та розвиток сектору ІТ забезпечує економічне зростання всіх розвинених країн і деяких країн, що розвиваються (Японія, Китай, Ізраїль, Малайзія, Індія). Саме уряди цих держав були основними інвесторами в сфері високих технологій, а також здійснювали підтримку даної галузі у вигляді преференцій, створення прозорих умов для ведення бізнесу, всебічної підтримки малого та середнього бізнесу.
В Україні ж всі спроби підвищення конкурентоспроможності зводяться до застосування такого механізму, як «податкові пільги та преференції». Для подолання розриву, який склався щодо процвітаючих країн, це необхідно, але недостатньо. Поряд з преференціями компанії також потребують прозорих правилах гри, зниження адміністративного тиску і здешевленні фінансових ресурсів.
Основними споживачами ІТ-послуг у розвинених країнах і країнах, що розвиваються, є державні компанії, фінансові організації, телекомунікаційні оператори.
Проведемо паралелі з Україною. Наприклад, у світовому рейтингу розвитку Електронного уряду E-Government Survey-2012 ми зайняли 68-е місце - це найнижча позиція в порівнянні з нашими сусідами. Даний рейтинг складається в ООН, він свідчить про готовність державних органів у 193 країнах використовувати ІТ у наданні державних послуг.
У світовому рейтингу Networked Readiness Index 2012, що характеризує рівень розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в країнах і його вплив на державну конкурентоспроможність, Україна посіла 75-е місце.
До сильних сторін України відносяться фактори людського капіталу (високий рівень грамотності дорослого населення й охоплення населення вищою освітою), низька вартість мобільного зв'язку та інтернету.
Але в нашій країні не розвинений внутрішній ринок, недостатнє фінансування ІТ сектору, неефективна юридична система і слабке сприйняття компаніями і державними структурами впровадження інформаційних технологій - все це заважає державі піднятися в рейтингу вище.
Можна констатувати факт: на міжнародній арені Україна в даний момент виграє в основному за рахунок людського капіталу.
Аналізуючи ключові елементи, необхідні для росту ІТ-галузі, важливо приймати факт того, що людський капітал складає всього 1/5 частина цієї системи:
Важливими елементами є:
- Створення внутрішнього попиту на ІТ-послуги і товари (обсяг закупівель бізнесу і держ. закупівель); інфраструктура (базова і високотехнологічна);
- Умови ведення бізнесу (податкова система, регулювання трудових відносин).
На даний момент країни, в яких стрімко розвивають ІТ-сектор, випереджають Україну за всіма елементами:
Як вже було зазначено, конкурентною перевагою України є людський капітал. Основою для такої переваги стала дешевизна робочої сили, українська академічна школа, що дає потужну теоретичну базу, а також здібності людей.
Беручи до уваги дослідження портрета ІТ-спеціаліста, яке було проведено нами раніше спільно з DOU, необхідно звернути увагу на наступне:
- 28% респондентів бажають виїхати на ПМП в іншу країну,
- 7 % - на рік ,
- 5 % - на термін від 2 до 3 років,
- 3% - на термін від 4 до 5 років.
Якщо докорінно не змінити ситуацію, проблема відтоку фахівців буде тільки посилюватися. І цей час може настати значно раніше, ніж можна припускати після підписання угоди про асоціацію України з ЄС.
Це буде пов'язано з тим, що в рамках квотування європейських національних ринків зросте затребуваність у кваліфікованих фахівцях у галузі ІТ із-за дефіцита кадрів у цій сфері.
Позитивне значення від угоди про асоціацію України і ЄС для ІТ-галузі полягає в удосконаленні законодавства в галузі ІТ. Важливою особливістю угоди є його регуляторний компонент, що передбачає гармонізацію українського законодавства з нормами та правилами ЄС. Зміна регуляторного середовища з прямою вигодою для сектора ІТ стосується і таких питань, як захист прав інтелектуальної власності.
За оцінками фонду AVentures Capital, в Україні вже сформована мультімілліардная ІT-індустрія. В місцевих ІТ-компаніях працюють близько 100 тис. програмістів, причому це розробники світового класу. Україна зараз знаходиться на першому місці за кількістю розробників в Східній і Центральній Європі, і кількість айтішників в країні зростає.
Розглянемо кілька прикладів того, як країни цілеспрямовано розвивають ІТ для підвищення конкурентоспроможності своєї економіки.
Малайзія. У 1996 році в Малайзії була запущена державна програма «Multimedia Super Corridor» MSC, яка мала перетворити Малайзію в динамічного гравця на ІT-арені. Досягнуті результати :
- За 15 років створено 120 000 високотехнологічних робочих місць,
- 2500 компаній мають статус MSC,
- У 2010 році виручка компаній зі статусом MSC - $ 21 млрд.
- Частка Індії на глобальному ринку ІТ-аутсорсингу досягла 58 % в 2011 р.
- 2,8 млн. робочих місць в ІТ-галузі станом на 2012 р., з яких 230 тисяч створені за останній рік.
Сінгапур. Стратегію розвитку сектора high-tech задають координуючі органи - EDB, A*STAR, SPRING. Приклади державних проектів по створенню інфраструктури та умов для розвитку ІТ-бізнесу:
- Національна широкосмугова мережа;
- Програми держ. підтримки ІТ-бізнесу, інкубатори;
- Програми освіти та підвищення кваліфікації;
- 5 пріоритетних сегментів ринку ІТ, в яких держава стимулює активність: мобільні послуги, мережева інфраструктура, Web-послуги та портали, ІТ-безпека, мультимедійні технології;
- 6 пріоритетних технологій для впровадження в держ. та приватному секторі: мобільний бездротовий доступ, безпека в електронній комерції, оптична зв'язок і інше.
Досягнуті результати за період з 2005 по 2009 р.:
- Зростання ІТ-галузі на 38 %;
- Зростання обсягу експорту на 40%;
- Зростання зайнятості в галузі на 18%;
- Створення 11 великих фармацевтичних дослідницьких центрів;
- Залучення істотної кількості персоналу, що займається науково - дослідницькою роботою.
Ізраїль. Стратегію задає галузева організація Департамент з розвитку інновацій. Досягнуті результати:
- Створення процвітаючої галузі виробництва напівпровідників;
- Заснування самодостатнього венчурного фонду для підтримки галузі;
- Створення одного з основних центрів тяжіння IT співтовариства.
Висновки: шляхи розвитку України
Що робиться, аби українська ІТ-галузь, яка базується на перевазі у вигляді людського ресурсу, з Колоса на глиняних ногах переформатувалася в будинок з міцним і надійним фундаментом? Що необхідно для того, щоб економіка України перестала деградувати зі стану ресурсної і почала тяжіти до високих технологій та виробництва кінцевого продукту?
За минулі три роки, з тих пір, коли почалася реалізація спроб держави зробити позитивний вплив на розвиток галузі, стало ясно, що одними податковими пільгами досягти результату створення конкурентних переваг для українських та закордонних ІТ-компаній неможливо.
Необхідно:
- Комплекс заходів, що дозволяють вийти на якісно новий рівень функціонування галузі (на сьогодні більшість компаній орієнтовані на роботу із закордонними замовниками, а внутрішній ринок залишається в зародковому стані).
- Цілеспрямована протекціоністська політика держави по роботі з українськими розробниками.
- Правила, що визначають пріоритетність у постачанні місцевого продукту, розробленого українськими компаніями, у державному секторі, місцевих органах влади.
- Стимулювання з боку держави закупівель місцевого продукту приватними підприємствами шляхом часткового субсидування або зменшення податкового навантаження за роботу з Українськими компаніями-розробниками .
- Підтримка стартап-руху, який створює фундамент для виникнення нових підходів і тенденцій, дозволяє стати колискою великого бізнесу в майбутньому.
- Створення середовища для фізичного комфортного розташування гравців ринку ІТ.
Даний підхід не є новим і повсюдно використовується по всьому світу розвиненими країнами і країнами, що розвиваються.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Колос на глиняних ногах
Світ:
Інформаційні технології пронизують усі сфери сучасного життя. Якщо 20 років тому люди на концертах танцювали, то тепер вони знімають відео, фото, діляться в соціальних мережах фактично онлайн, і це стає надбанням величезної аудиторії.
Всі розуміють, що ці прояви - тільки початок створення віртуального світу. Завдяки розвитку ІТ відбувається динамічна глобалізація, пов'язана із змінами в соціальній та економічній сферах. Інформаційні технології вже зараз активно впливають на інститути суспільства, зокрема, і на державну владу.
Технології стають інструментом впливу на величезні маси людей. Стираються межі і створюється новий світовий порядок. ІТ-індустрія показує експоненціальне зростання, і його наслідки позначаються на всій соціальній системі.
У сучасних умовах економічне зростання тісно пов'язане з такими характеристиками, як конкурентоспроможність, інноваційність, продуктивність. На жаль, Україна в Рейтингу глобальної конкурентоспроможності країн в 2013 році втратила 11 позицій порівняно з 2012 роком і посіла 84-е місце зі 148. Відповідно до даного індексу, Україна відноситься до 2-ої групі країн (де економічне зростання залежить від зростання ефективності ринків і рівня освіти). До слова, Росія випереджає Україну на 20 позицій, займаючи 64 місце, і відноситься до 4-ї групи, яка характеризується трансформацією з 2-ої категорії в 3-ю (в 3-ій групі знаходяться переважно розвинені країни, де економічне зростання залежить від інновацій).
Орієнтація на інновації та розвиток сектору ІТ забезпечує економічне зростання всіх розвинених країн і деяких країн, що розвиваються (Японія, Китай, Ізраїль, Малайзія, Індія). Саме уряди цих держав були основними інвесторами в сфері високих технологій, а також здійснювали підтримку даної галузі у вигляді преференцій, створення прозорих умов для ведення бізнесу, всебічної підтримки малого та середнього бізнесу.
В Україні ж всі спроби підвищення конкурентоспроможності зводяться до застосування такого механізму, як «податкові пільги та преференції». Для подолання розриву, який склався щодо процвітаючих країн, це необхідно, але недостатньо. Поряд з преференціями компанії також потребують прозорих правилах гри, зниження адміністративного тиску і здешевленні фінансових ресурсів.
Основними споживачами ІТ-послуг у розвинених країнах і країнах, що розвиваються, є державні компанії, фінансові організації, телекомунікаційні оператори.
Проведемо паралелі з Україною. Наприклад, у світовому рейтингу розвитку Електронного уряду E-Government Survey-2012 ми зайняли 68-е місце - це найнижча позиція в порівнянні з нашими сусідами. Даний рейтинг складається в ООН, він свідчить про готовність державних органів у 193 країнах використовувати ІТ у наданні державних послуг.
У світовому рейтингу Networked Readiness Index 2012, що характеризує рівень розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в країнах і його вплив на державну конкурентоспроможність, Україна посіла 75-е місце.
До сильних сторін України відносяться фактори людського капіталу (високий рівень грамотності дорослого населення й охоплення населення вищою освітою), низька вартість мобільного зв'язку та інтернету.
Але в нашій країні не розвинений внутрішній ринок, недостатнє фінансування ІТ сектору, неефективна юридична система і слабке сприйняття компаніями і державними структурами впровадження інформаційних технологій - все це заважає державі піднятися в рейтингу вище.
Можна констатувати факт: на міжнародній арені Україна в даний момент виграє в основному за рахунок людського капіталу.
Аналізуючи ключові елементи, необхідні для росту ІТ-галузі, важливо приймати факт того, що людський капітал складає всього 1/5 частина цієї системи:
Важливими елементами є:
- Створення внутрішнього попиту на ІТ-послуги і товари (обсяг закупівель бізнесу і держ. закупівель); інфраструктура (базова і високотехнологічна);
- Фінансовий капітал (ПІІ, венчурний капітал, кредити);
- Умови ведення бізнесу (податкова система, регулювання трудових відносин).
На даний момент країни, в яких стрімко розвивають ІТ-сектор, випереджають Україну за всіма елементами:
Як вже було зазначено, конкурентною перевагою України є людський капітал. Основою для такої переваги стала дешевизна робочої сили, українська академічна школа, що дає потужну теоретичну базу, а також здібності людей.
Беручи до уваги дослідження портрета ІТ-спеціаліста, яке було проведено нами раніше спільно з DOU, необхідно звернути увагу на наступне:
- 28% респондентів бажають виїхати на ПМП в іншу країну,
- 7 % - на рік ,
- 5 % - на термін від 2 до 3 років,
- 3% - на термін від 4 до 5 років.
Якщо докорінно не змінити ситуацію, проблема відтоку фахівців буде тільки посилюватися. І цей час може настати значно раніше, ніж можна припускати після підписання угоди про асоціацію України з ЄС.
Це буде пов'язано з тим, що в рамках квотування європейських національних ринків зросте затребуваність у кваліфікованих фахівцях у галузі ІТ із-за дефіцита кадрів у цій сфері.
Позитивне значення від угоди про асоціацію України і ЄС для ІТ-галузі полягає в удосконаленні законодавства в галузі ІТ. Важливою особливістю угоди є його регуляторний компонент, що передбачає гармонізацію українського законодавства з нормами та правилами ЄС. Зміна регуляторного середовища з прямою вигодою для сектора ІТ стосується і таких питань, як захист прав інтелектуальної власності.
За оцінками фонду AVentures Capital, в Україні вже сформована мультімілліардная ІT-індустрія. В місцевих ІТ-компаніях працюють близько 100 тис. програмістів, причому це розробники світового класу. Україна зараз знаходиться на першому місці за кількістю розробників в Східній і Центральній Європі, і кількість айтішників в країні зростає.
Розглянемо кілька прикладів того, як країни цілеспрямовано розвивають ІТ для підвищення конкурентоспроможності своєї економіки.
Малайзія. У 1996 році в Малайзії була запущена державна програма «Multimedia Super Corridor» MSC, яка мала перетворити Малайзію в динамічного гравця на ІT-арені. Досягнуті результати :
- За 15 років створено 120 000 високотехнологічних робочих місць,
- 2500 компаній мають статус MSC,
- У 2010 році виручка компаній зі статусом MSC - $ 21 млрд.
Індія. Стратегію задає галузева асоціація NASSCOM. Досягнуті результати:
- Частка Індії на глобальному ринку ІТ-аутсорсингу досягла 58 % в 2011 р.
- 2,8 млн. робочих місць в ІТ-галузі станом на 2012 р., з яких 230 тисяч створені за останній рік.
Сінгапур. Стратегію розвитку сектора high-tech задають координуючі органи - EDB, A*STAR, SPRING. Приклади державних проектів по створенню інфраструктури та умов для розвитку ІТ-бізнесу:
- Національна широкосмугова мережа;
- Програми держ. підтримки ІТ-бізнесу, інкубатори;
- Програми освіти та підвищення кваліфікації;
- 5 пріоритетних сегментів ринку ІТ, в яких держава стимулює активність: мобільні послуги, мережева інфраструктура, Web-послуги та портали, ІТ-безпека, мультимедійні технології;
- 6 пріоритетних технологій для впровадження в держ. та приватному секторі: мобільний бездротовий доступ, безпека в електронній комерції, оптична зв'язок і інше.
Досягнуті результати за період з 2005 по 2009 р.:
- Зростання ІТ-галузі на 38 %;
- Зростання обсягу експорту на 40%;
- Зростання зайнятості в галузі на 18%;
- Створення 11 великих фармацевтичних дослідницьких центрів;
- Залучення істотної кількості персоналу, що займається науково - дослідницькою роботою.
Ізраїль. Стратегію задає галузева організація Департамент з розвитку інновацій. Досягнуті результати:
- Створення процвітаючої галузі виробництва напівпровідників;
- Заснування самодостатнього венчурного фонду для підтримки галузі;
- Створення одного з основних центрів тяжіння IT співтовариства.
Висновки: шляхи розвитку України
Що робиться, аби українська ІТ-галузь, яка базується на перевазі у вигляді людського ресурсу, з Колоса на глиняних ногах переформатувалася в будинок з міцним і надійним фундаментом? Що необхідно для того, щоб економіка України перестала деградувати зі стану ресурсної і почала тяжіти до високих технологій та виробництва кінцевого продукту?
За минулі три роки, з тих пір, коли почалася реалізація спроб держави зробити позитивний вплив на розвиток галузі, стало ясно, що одними податковими пільгами досягти результату створення конкурентних переваг для українських та закордонних ІТ-компаній неможливо.
Необхідно:
- Комплекс заходів, що дозволяють вийти на якісно новий рівень функціонування галузі (на сьогодні більшість компаній орієнтовані на роботу із закордонними замовниками, а внутрішній ринок залишається в зародковому стані).
- Цілеспрямована протекціоністська політика держави по роботі з українськими розробниками.
- Правила, що визначають пріоритетність у постачанні місцевого продукту, розробленого українськими компаніями, у державному секторі, місцевих органах влади.
- Стимулювання з боку держави закупівель місцевого продукту приватними підприємствами шляхом часткового субсидування або зменшення податкового навантаження за роботу з Українськими компаніями-розробниками .
- Підтримка стартап-руху, який створює фундамент для виникнення нових підходів і тенденцій, дозволяє стати колискою великого бізнесу в майбутньому.
- Створення середовища для фізичного комфортного розташування гравців ринку ІТ.
Даний підхід не є новим і повсюдно використовується по всьому світу розвиненими країнами і країнами, що розвиваються.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта