Так прокоментував повідомлення про відновлення закупівель російського газу директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло ГОНЧАР.
Російський газовий монополіст має перед своїми європейськими клієнтами певні зобов’язання, в першу чергу – юридичні. І він переймається тим, щоб виконувати їх. «За невиконання Газпром понесе всю повноту юридичної відповідальності. Він. Не НАК «Нафтогаз», - зауважує Гончар.
Тому, за його словами, події цього тижня, які ініціювала Україна переконали росіян: краще піти на певні поступки, щоб ситуацію стабілізувати.
Рішення давалось тяжко, каже Гончар. «Вочевидь, ситуація в Газпромі мінялась кожен день. Взяти лише до уваги учорашні заяви «речників» російського газового монополіста. Вони фактично свідчили про те, що в Газпромі готують пропагандистську кампанію про те, що Україна зірве транзит газу до Європи. І вже звинувачували нас в тому, що у нас критично мало газу в газосховищах. Але усі ці звинувачення абсолютно абсурдні», - запевняє експерт. Бували роки, розповідає він, коли в українських ПГС було значно менше газу, ніж зараз. «Цього обсягу, що є, в принципі, для середньостатистичної зими достатньо. Звичайно, проблемою є те, що ніхто не знає - якою буде зима», - говорить Гончар.
На думку, експерта «поступками» на, які пішов Газпром, може бути відтермінування проплати за спожитий газ, або хоча б диференціювання цих боргів російською компанією. «Росіяни, як завжди, звалюють все до купи: і борги державної компанії Нафтогаз України, і борги, наприклад, такої приватної компанії як Ostchem Holding AG… Стосунки останньої з газпромівськими структурами аж ніяк не можна прив’язувати до України, хоча б тому, що Ostchem Holding зареєстрована не в Україні», - наголошує Гончар.
Утім, успіхи української сторони у цій «грі» могли бути ще більшими, якби не…борги. «Росіяни, як зазвичай, використали борговий інструмент проти нас… Риторика останніх кількох днів зі сторони РФ: мовляв Україні складно, у неї – складна економічна ситуація, тому потрібно якось вирішувати це питання. Звучали нотки «поблажливості». Не було традиційного – давайте гроші, або трубу».
Крім того, за словами Гончара, з високою долею ймовірності поблажливість Газпрому до України продиктована тиском Європи на Москву. «Кремль отримав певні «запити» від Брюсселя як в контексті безпеки постачання газу до Європи, так і в контексті того тиску, який чинить Росія на України щодо можливого підписання Угоди про Асоціацію у Вільнюсі», - відзначає експерт. Та й, зі слів Гончара, заява США теж зіграла певну роль. «Всі розуміють, що ця газова проблема має не газову природу. Вона штучно створена. І все це мені нагадує ситуацію 2009 року, коли кожен місяць перед кожним сьомим числом кожного місяця росіяни здіймали галас: Україна не має грошей, не зможе заплатити за газ, і буде перерва в постачанні до Європи... Дійшло до абсурду, коли в середині літа, здається, то був червень, чи липень місяць, Баррозу звертався до прем’єра Путіна за роз’ясненнями: чому Газпром здіймає галас, в той час як Нафтогаз справно платить? Цього тижня була спроба розіграти той же сценарій тільки вже не з грошима, а з газом в газосховищах», - говорить Гончар.
Нагадаємо, сьогодні управління інформації ВАТ «Газпром» надіслало «Дню» повідомлення з посиланням на цитату голови компанії Олексія Міллера про те, що Україна відновила закупівлі російського газу.
Телефони прес-служби НАК «Нафтогаз» не відповідали. На сайті – жодної новини, яка б підтверджувала надіслану Газпромом інформацію. Але вже за декілька хвилин «Дню» вдалось з’ясувати: ми таки справді відновили поставки газу з Росії. Про це газеті повідомило джерело в Укртрансгазі.
Прикметно, що цьому рішенню передувала зустріч голови НАК «Нафтогаз України» Євгена Бакуліна з главою Газпрому Олексієм Міллером в Москві, яка відбулась учора (її результати, фактично, ніяк не були відображені в пресі), а також – телефонна розмова того ж таки Міллера з прем’єр-міністром України Миколою Азаровим.
Концепція дистиляції знань, що походить зі сфери штучного інтелекту, може стати ключем до особистої трансформації та національного відродження. Подібно до нейромережі, людина може дистилювати власне...
«Нафтогаз» обіграв «Газпром»?
Світ:
13111601r.jpg
Так прокоментував повідомлення про відновлення закупівель російського газу директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло ГОНЧАР.
Російський газовий монополіст має перед своїми європейськими клієнтами певні зобов’язання, в першу чергу – юридичні. І він переймається тим, щоб виконувати їх. «За невиконання Газпром понесе всю повноту юридичної відповідальності. Він. Не НАК «Нафтогаз», - зауважує Гончар.
Тому, за його словами, події цього тижня, які ініціювала Україна переконали росіян: краще піти на певні поступки, щоб ситуацію стабілізувати.
Рішення давалось тяжко, каже Гончар. «Вочевидь, ситуація в Газпромі мінялась кожен день. Взяти лише до уваги учорашні заяви «речників» російського газового монополіста. Вони фактично свідчили про те, що в Газпромі готують пропагандистську кампанію про те, що Україна зірве транзит газу до Європи. І вже звинувачували нас в тому, що у нас критично мало газу в газосховищах. Але усі ці звинувачення абсолютно абсурдні», - запевняє експерт. Бували роки, розповідає він, коли в українських ПГС було значно менше газу, ніж зараз. «Цього обсягу, що є, в принципі, для середньостатистичної зими достатньо. Звичайно, проблемою є те, що ніхто не знає - якою буде зима», - говорить Гончар.
На думку, експерта «поступками» на, які пішов Газпром, може бути відтермінування проплати за спожитий газ, або хоча б диференціювання цих боргів російською компанією. «Росіяни, як завжди, звалюють все до купи: і борги державної компанії Нафтогаз України, і борги, наприклад, такої приватної компанії як Ostchem Holding AG… Стосунки останньої з газпромівськими структурами аж ніяк не можна прив’язувати до України, хоча б тому, що Ostchem Holding зареєстрована не в Україні», - наголошує Гончар.
Утім, успіхи української сторони у цій «грі» могли бути ще більшими, якби не…борги. «Росіяни, як зазвичай, використали борговий інструмент проти нас… Риторика останніх кількох днів зі сторони РФ: мовляв Україні складно, у неї – складна економічна ситуація, тому потрібно якось вирішувати це питання. Звучали нотки «поблажливості». Не було традиційного – давайте гроші, або трубу».
Крім того, за словами Гончара, з високою долею ймовірності поблажливість Газпрому до України продиктована тиском Європи на Москву. «Кремль отримав певні «запити» від Брюсселя як в контексті безпеки постачання газу до Європи, так і в контексті того тиску, який чинить Росія на України щодо можливого підписання Угоди про Асоціацію у Вільнюсі», - відзначає експерт. Та й, зі слів Гончара, заява США теж зіграла певну роль. «Всі розуміють, що ця газова проблема має не газову природу. Вона штучно створена. І все це мені нагадує ситуацію 2009 року, коли кожен місяць перед кожним сьомим числом кожного місяця росіяни здіймали галас: Україна не має грошей, не зможе заплатити за газ, і буде перерва в постачанні до Європи... Дійшло до абсурду, коли в середині літа, здається, то був червень, чи липень місяць, Баррозу звертався до прем’єра Путіна за роз’ясненнями: чому Газпром здіймає галас, в той час як Нафтогаз справно платить? Цього тижня була спроба розіграти той же сценарій тільки вже не з грошима, а з газом в газосховищах», - говорить Гончар.
Нагадаємо, сьогодні управління інформації ВАТ «Газпром» надіслало «Дню» повідомлення з посиланням на цитату голови компанії Олексія Міллера про те, що Україна відновила закупівлі російського газу.
Телефони прес-служби НАК «Нафтогаз» не відповідали. На сайті – жодної новини, яка б підтверджувала надіслану Газпромом інформацію. Але вже за декілька хвилин «Дню» вдалось з’ясувати: ми таки справді відновили поставки газу з Росії. Про це газеті повідомило джерело в Укртрансгазі.
Прикметно, що цьому рішенню передувала зустріч голови НАК «Нафтогаз України» Євгена Бакуліна з главою Газпрому Олексієм Міллером в Москві, яка відбулась учора (її результати, фактично, ніяк не були відображені в пресі), а також – телефонна розмова того ж таки Міллера з прем’єр-міністром України Миколою Азаровим.
Зверніть увагу
Трипільський ультранаціоналізм: дистиляція минулого як соціальна технологія та трамплін до Золотої ери (+подкаст)