Так прокоментував повідомлення про відновлення закупівель російського газу директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло ГОНЧАР.
Російський газовий монополіст має перед своїми європейськими клієнтами певні зобов’язання, в першу чергу – юридичні. І він переймається тим, щоб виконувати їх. «За невиконання Газпром понесе всю повноту юридичної відповідальності. Він. Не НАК «Нафтогаз», - зауважує Гончар.
Тому, за його словами, події цього тижня, які ініціювала Україна переконали росіян: краще піти на певні поступки, щоб ситуацію стабілізувати.
Рішення давалось тяжко, каже Гончар. «Вочевидь, ситуація в Газпромі мінялась кожен день. Взяти лише до уваги учорашні заяви «речників» російського газового монополіста. Вони фактично свідчили про те, що в Газпромі готують пропагандистську кампанію про те, що Україна зірве транзит газу до Європи. І вже звинувачували нас в тому, що у нас критично мало газу в газосховищах. Але усі ці звинувачення абсолютно абсурдні», - запевняє експерт. Бували роки, розповідає він, коли в українських ПГС було значно менше газу, ніж зараз. «Цього обсягу, що є, в принципі, для середньостатистичної зими достатньо. Звичайно, проблемою є те, що ніхто не знає - якою буде зима», - говорить Гончар.
На думку, експерта «поступками» на, які пішов Газпром, може бути відтермінування проплати за спожитий газ, або хоча б диференціювання цих боргів російською компанією. «Росіяни, як завжди, звалюють все до купи: і борги державної компанії Нафтогаз України, і борги, наприклад, такої приватної компанії як Ostchem Holding AG… Стосунки останньої з газпромівськими структурами аж ніяк не можна прив’язувати до України, хоча б тому, що Ostchem Holding зареєстрована не в Україні», - наголошує Гончар.
Утім, успіхи української сторони у цій «грі» могли бути ще більшими, якби не…борги. «Росіяни, як зазвичай, використали борговий інструмент проти нас… Риторика останніх кількох днів зі сторони РФ: мовляв Україні складно, у неї – складна економічна ситуація, тому потрібно якось вирішувати це питання. Звучали нотки «поблажливості». Не було традиційного – давайте гроші, або трубу».
Крім того, за словами Гончара, з високою долею ймовірності поблажливість Газпрому до України продиктована тиском Європи на Москву. «Кремль отримав певні «запити» від Брюсселя як в контексті безпеки постачання газу до Європи, так і в контексті того тиску, який чинить Росія на України щодо можливого підписання Угоди про Асоціацію у Вільнюсі», - відзначає експерт. Та й, зі слів Гончара, заява США теж зіграла певну роль. «Всі розуміють, що ця газова проблема має не газову природу. Вона штучно створена. І все це мені нагадує ситуацію 2009 року, коли кожен місяць перед кожним сьомим числом кожного місяця росіяни здіймали галас: Україна не має грошей, не зможе заплатити за газ, і буде перерва в постачанні до Європи... Дійшло до абсурду, коли в середині літа, здається, то був червень, чи липень місяць, Баррозу звертався до прем’єра Путіна за роз’ясненнями: чому Газпром здіймає галас, в той час як Нафтогаз справно платить? Цього тижня була спроба розіграти той же сценарій тільки вже не з грошима, а з газом в газосховищах», - говорить Гончар.
Нагадаємо, сьогодні управління інформації ВАТ «Газпром» надіслало «Дню» повідомлення з посиланням на цитату голови компанії Олексія Міллера про те, що Україна відновила закупівлі російського газу.
Телефони прес-служби НАК «Нафтогаз» не відповідали. На сайті – жодної новини, яка б підтверджувала надіслану Газпромом інформацію. Але вже за декілька хвилин «Дню» вдалось з’ясувати: ми таки справді відновили поставки газу з Росії. Про це газеті повідомило джерело в Укртрансгазі.
Прикметно, що цьому рішенню передувала зустріч голови НАК «Нафтогаз України» Євгена Бакуліна з главою Газпрому Олексієм Міллером в Москві, яка відбулась учора (її результати, фактично, ніяк не були відображені в пресі), а також – телефонна розмова того ж таки Міллера з прем’єр-міністром України Миколою Азаровим.
У цій статті ознайомимось з трьома реальними історіями дії надлюдського розуму, розглянемо наш досвід його застосування і сформулюємо три найближчі завдання нашого проекту.
«Нафтогаз» обіграв «Газпром»?
Світ:
13111601r.jpg
Так прокоментував повідомлення про відновлення закупівель російського газу директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло ГОНЧАР.
Російський газовий монополіст має перед своїми європейськими клієнтами певні зобов’язання, в першу чергу – юридичні. І він переймається тим, щоб виконувати їх. «За невиконання Газпром понесе всю повноту юридичної відповідальності. Він. Не НАК «Нафтогаз», - зауважує Гончар.
Тому, за його словами, події цього тижня, які ініціювала Україна переконали росіян: краще піти на певні поступки, щоб ситуацію стабілізувати.
Рішення давалось тяжко, каже Гончар. «Вочевидь, ситуація в Газпромі мінялась кожен день. Взяти лише до уваги учорашні заяви «речників» російського газового монополіста. Вони фактично свідчили про те, що в Газпромі готують пропагандистську кампанію про те, що Україна зірве транзит газу до Європи. І вже звинувачували нас в тому, що у нас критично мало газу в газосховищах. Але усі ці звинувачення абсолютно абсурдні», - запевняє експерт. Бували роки, розповідає він, коли в українських ПГС було значно менше газу, ніж зараз. «Цього обсягу, що є, в принципі, для середньостатистичної зими достатньо. Звичайно, проблемою є те, що ніхто не знає - якою буде зима», - говорить Гончар.
На думку, експерта «поступками» на, які пішов Газпром, може бути відтермінування проплати за спожитий газ, або хоча б диференціювання цих боргів російською компанією. «Росіяни, як завжди, звалюють все до купи: і борги державної компанії Нафтогаз України, і борги, наприклад, такої приватної компанії як Ostchem Holding AG… Стосунки останньої з газпромівськими структурами аж ніяк не можна прив’язувати до України, хоча б тому, що Ostchem Holding зареєстрована не в Україні», - наголошує Гончар.
Утім, успіхи української сторони у цій «грі» могли бути ще більшими, якби не…борги. «Росіяни, як зазвичай, використали борговий інструмент проти нас… Риторика останніх кількох днів зі сторони РФ: мовляв Україні складно, у неї – складна економічна ситуація, тому потрібно якось вирішувати це питання. Звучали нотки «поблажливості». Не було традиційного – давайте гроші, або трубу».
Крім того, за словами Гончара, з високою долею ймовірності поблажливість Газпрому до України продиктована тиском Європи на Москву. «Кремль отримав певні «запити» від Брюсселя як в контексті безпеки постачання газу до Європи, так і в контексті того тиску, який чинить Росія на України щодо можливого підписання Угоди про Асоціацію у Вільнюсі», - відзначає експерт. Та й, зі слів Гончара, заява США теж зіграла певну роль. «Всі розуміють, що ця газова проблема має не газову природу. Вона штучно створена. І все це мені нагадує ситуацію 2009 року, коли кожен місяць перед кожним сьомим числом кожного місяця росіяни здіймали галас: Україна не має грошей, не зможе заплатити за газ, і буде перерва в постачанні до Європи... Дійшло до абсурду, коли в середині літа, здається, то був червень, чи липень місяць, Баррозу звертався до прем’єра Путіна за роз’ясненнями: чому Газпром здіймає галас, в той час як Нафтогаз справно платить? Цього тижня була спроба розіграти той же сценарій тільки вже не з грошима, а з газом в газосховищах», - говорить Гончар.
Нагадаємо, сьогодні управління інформації ВАТ «Газпром» надіслало «Дню» повідомлення з посиланням на цитату голови компанії Олексія Міллера про те, що Україна відновила закупівлі російського газу.
Телефони прес-служби НАК «Нафтогаз» не відповідали. На сайті – жодної новини, яка б підтверджувала надіслану Газпромом інформацію. Але вже за декілька хвилин «Дню» вдалось з’ясувати: ми таки справді відновили поставки газу з Росії. Про це газеті повідомило джерело в Укртрансгазі.
Прикметно, що цьому рішенню передувала зустріч голови НАК «Нафтогаз України» Євгена Бакуліна з главою Газпрому Олексієм Міллером в Москві, яка відбулась учора (її результати, фактично, ніяк не були відображені в пресі), а також – телефонна розмова того ж таки Міллера з прем’єр-міністром України Миколою Азаровим.
Зверніть увагу
Шукачі перлів: надлюдський розум «Народного Оглядача», його практичні прояви та перспективи