Краса України - Поділля!

Про стиль сказати тут важко. Кажуть, земля перерита підземними ходами, один вів до костелу, другий до Джуринського водопаду, який заввишки 16м. Під час облоги татари спрямували річку в інше русло. Вода, що омивала замок, спала і обороноздатність твердині послабшала, але зараз ми маємо мальовничий водоспад.

Є гіпотези, що перше поселення тут закладене IX ст., 1241 його знищили монголо-татари, однак у давньоруських літописах згадок про це нема. Перші відомості про Черлений Городок (лат. Castrum Rubrum) — у хроніці Биховця під 1351. Тоді литовсько-руські князі, брати Коріятовичі, збудували тут перший дерев'яний замок; 1538 його знищили татари і волохи. Цікаво, що ще на початку століття замок-палац був житловим.

В 1363 році литовський великий князь Ольгерд вирушив походом проти татар і побив їх коло річки Синюхи в степу (на межі теперішнього Поділля й Херсонщини). Тоді подоляни вирішили самі піддатися під руку Ольгерда. А той віддав Поділля під управу своїм племінникам, чотирьом князям Коріятовичам. Князі Коріятовичі звернули увагу перш за все на те, щоб укріпити Поділля й захистити його від татар, які подались далі в степи на південь і звідти почали робити наїзди й пустошити край.

Вони побудували замки в Бакоті в Смотричу, а потім збудували замок і заселили місто Кам’янець. Після видання спеціальної грамоти в 1378 р, яка заохучавала заселення людей в маленькі містечка, було побудовано замки в Червонограді, Скалі, Брацлаві, Сокольці, Меджибожу, Божську й Вінниці. Коли по смерти Ольгерда запанували в Литві його син Ягайло і небіж Вітовт, і під зверхність Вітовта віддано було між иншим Поділля, Хведір Коріятович не схотів йому коритися. Тоді Вітовт пішов року 1393 на його походом. Вигнав Коріятовича і захопив Поділля.

Коли помер Вітовт, то настала тяжка боротьба за панування над литовським князівством. Так з самого початку боротьби був захоплений Червногородский замок. Свитригайло умовився (26 серпня 1431 р.) з поляками на тому, що захоплена ними західня частина Поділля (Кам’янець, Смотрич, Бакота, Скала, Червоногород) залишалася при Польщі, а східне Поділля-Литві.

На початку XVII ст. власник Червоногорода Львівський каштелян М. Данилович звів мурований чотирикутний замок з вежами на кутах, оточений оборонним муром із в'їздною брамою. До речі, батько Богдана Хмельницького служив сотником у Даниловича. За участь у повстанні Северина Наливайка (1594—1596), Михайла Хмельницького було вислано в Суботів. Так що Богдан Хмельницький народився в с.Товстому, тепер Заліщицького району Тернопільської області.

1648 під час Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького замком оволоділи повстанські загони. 1672 його здобуло військо турецького султана Магомета IV. Зазнавши неодноразових руйнувань, замок занепав. Від 1778 — власність Кароля Понінського, який 1820 звелів розібрати 2 вежі й частину будівлі, дві інші вежі та частину стін використав для спорудження палацу на замковому фундаменті. Його син, Калікст, вважаючи вежі надто низькими, розібрав їх і збудував на цих самих місцях вищі та об'ємніші, у псевдоренесансному стилі.

До Першої світової війни палац мав вишукану терасу в італійському стилі та колонаду з 6 кам'яних колон, був оточений великим ландшафтним парком із фонтаном.Червоногородський замок вважається одним з найзагадковіших і найромантичніших замків Тернопільщини. Туристи часто асоціюють його із казковими "Двома вежами" з саги Толкієна "Володар перстенів".