У свіжому «Science» професор Вільям Ріппл з Орегонського університету і ще 13 вчених пояснюють, як саме вирахувати лева по пазурах. Точніше, як присутність будь-якого з 31 найбільших хижаків планети - від тигра до морської видри - видає їх слід в екосистемі. Ми можемо жодного разу не зустріти ведмедя, відбитків його лап або задертої ним кори, але при цьому твердо знати, що він є в нашому лісі - за коливанням чисельності інших видів.
Екологи навчилися відстежувати досить тонкі - і неочевидні - ефекти. Наприклад, через відстріл вовків вимирають дуби і в’язи (їх обгризають олені, яких вовки їдять) . У ролі індикатора можуть виступати навіть люди. Наприклад , як пов’язані чисельність павіанів і падіння грамотності в Африці? Дуже просто. Африканські діти, замість того, щоб ходити до школи, змушені охороняти посіви від голодних мавп. Менше левів і леопардів - більше павіанів, ну і так далі.
Є просте правило: якщо хижак важить 90 кілограмів, поруч має водитися 10 тонн дичини. Для десятитонного тираннозавра рахунок піде вже на тисячі тонн. І чим хижак важче, тим більша територія прямо залежить від його присутності або відсутності.
Ці міркування ставлять хрест на криптозоології - ідеях, що в шотландському озері може ховатися непомічений древній ящір, а по засніжених Гімалаях - бігати волохатий бігфут. Динозавру в озері занадто мало риби, а бігфут здохне від голоду на льодовику.
Але логіка вчених відмінно пасує для боротьби з конспірологією в широкому сенсі - ідеєю, що десь сидить таємний світовий уряд, а папа римський або Обама - маріонетка невидимих сил.
Як би нам не малювала уява ці сили - у вигляді «ради дев'яти», що будує підступи при світлі смолоскипів, або масонської ложі - це насамперед організація, яка впроваджує свої задуми у життя. Себто, їй необхідний неабиякий бюрократичний апарат. А не помітити велику контору не можна чисто фізично, навіть якщо вона зачаїлася в глибокому тилу.
ЦРУ на своєму сайті хвалиться історією, як у 1959 році вичислило розташування засекреченого атомного заводу в СРСР по одній фотографії пульта електростанції в Єкатеринбурзі з журналу «Огонёк». Аналітики прикинули, хто на Уралі і в Сибіру споживає електрику - виробництва, великі міста - і методом виключення знайшли на пульті непідписані циферблати, що мають відношення до «непізнаного атомного комплексу». Після цього розрахувати масштаби виробництва збройового урану і плутонію (в Киштимі, Верх-Нейвінську і Нижнiй Турi) було справою техніки.
Завод споживає електрику. А світовий уряд або суперсекретна спецслужба повинна споживати людей - від секретарок до першокласних математиків. Випустити з уваги гігантські потоки кадрів в «секретну зону» так само складно, як не помітити, що зайців в лісі хтось почав їсти.
Перед початком Другої світової фізик Фльоров легко вирахував, що в США почався ядерний проект, бо з відкритої преси зникли публікації кращих ядерних фізиків.
Той же метод дозволяє стверджувати, що в запасниках ЦРУ не припадають пилом вже років десять літаючі тарілки або квантовий комп’ютер для зламу криптостійких шифрів. Їх створення вимагало б вилучити з відкритої науки занадто багато знакових персонажів. Не потрібно бути аналітиком спецслужб - кожен може зайти в Google Scholar і перегорнути список наукових статей того чи іншого вченого за різні роки.
Любителям теорії змов ці питання не приходять в голову, тому що в чарівному світі конспірології ресурси зла (в тому числі люди) невичерпні, як патрони в комп’ютерній грі. А леви, ведмеді і динозаври запросто уміщаються на одній галявині, як в діснеєвському мультфільмі.
Виробляємо раціональне мислення.
Ці висновки працюють в одній екологічній ніші, зокрема, в одному просторі подій. Не так в інформаційних процесах.
Наприклад, мільйон людей може прочитати ту ж саму книжку, але лише один читач побачить у ній специфічний зміст. Тому що, читаючи книжку, кожен читає сам себе.
Життя - це також наче велика книга, що має багато змістовних шарів. Щоб прочитати певний шар, треба піднятися до його рівня. Для всіх, хто не піднявся, цього шару просто не існує.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Коментарі
Ці висновки працюють в одній екологічній ніші, зокрема, в одному просторі подій. Не так в інформаційних процесах.
Наприклад, мільйон людей може прочитати ту ж саму книжку, але лише один читач побачить у ній специфічний зміст. Тому що, читаючи книжку, кожен читає сам себе.
Життя - це також наче велика книга, що має багато змістовних шарів. Щоб прочитати певний шар, треба піднятися до його рівня. Для всіх, хто не піднявся, цього шару просто не існує.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
А щодо "великих секретів", то зазвичай їх і не треба спеціально ховати, тому що "справжня таємниця захищає сама себе".
Прикладом є знання про простори подій. Усвідомлення факту їх існування доступне тільки для тих, які мають досвід послідовного перебування у різних просторах. Для всіх інших це фантастика і конспірологія.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Питання от в чому. Якщо не існувало(є) втручання у вибори, то хто "почав їсти зайців"?
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)