Попелюшку і Білосніжку визнали неполіткоректними

Старі добрі казки -- ті, які ми читали в дитинстві перед сном, -- в сучасному світі, здається, безнадійно застаріли. І річ не в тому, що королів на землі все менше, богатирі тепер займаються, здебільшого, професійним спортом, а дракони є хіба що на острові Комодо, та й то занесені до «Червоної книги». Вчені вважають, що застаріла мораль. Казки, мовляв, давно вже не «добрим молодцям урок», а підручник з практичної дискримінації і навіть розсадник шкідливої ідеології.

Нещодавно американські соціологи провели дослідження того, чому вчать підростаюче покоління самі популярні дитячі казки, створені класиками жанру -- братами Грімм і Шарлем П’ерро. На думку вчених, ці літературні пам’ятники прищеплюють дітям абсолютно невірні психологічні стереотипи. Так, наприклад, в «Попелюшці», «Сплячій красуні», «Білосніжці» невиправдано велика увага приділяється зовнішнім даним персонажів. Мовляв, позитивні героїні неодмінно красуні, а зло в класичних казках звичайно непривабливе на вигляд. Відповідно, залишається зробити простий висновок, що в обов’язковому для цього жанру хеппі-енді краса буде винагороджена, а потворність зазнає поразки і буде покаране.

Британська Daily Telegraph приводить слова професора соціології з американського університету Пердью Ліз Грауєрхольц: «З раннього дитинства дівчата читають казки про принцес, що домагаються багатства лише тому, що краса робить їх особливими. Це має сильний вплив, який потім залишається у молодих жінок: їм здається, що вони не відповідають загальноприйнятій думці, що вимагає від жінки передусім бути привабливою». Проте, пані Грауєрхольц не вважає, що з цієї причини казки потрібно викинути на звалище історії. Просто треба стежити за тим, які висновки робить дитина, прочитавши чарівну історію, і чи не формується у неї переконання, що зовнішні дані важливіші, ніж освіта або кар’єра. Як приклад казки, що має позитивний ефект на «дитячу психіку», приводиться мультфільм «Шрек», в кінцівці якого головна героїня знаходить щастя, втративши красу і перетворившись в троля.

У сучасному світі, який намагається упрягти в одну упряжку історичні традиції і новітні досягнення політкоректності, казки не в перший раз стають об’єктом критики. Їм вже докоряли і за расизм (і адже, дійсно, спробуйте знайдіть негра або азіата серед казкових персонажів), і за недемократичність (в золотому фонді казок народів світу суцільні королі, шахи та принци, і жодного парламенту або, на худий кінець, виборного муніципалітету), і занадто неполіткоректну нетерпимість до інших релігійних звичаїв. Зовсім нещодавно світ насмішила одна британська школа, де з програми вилучили «Трьох поросят» - негоже, мовляв, мусульманській дитині читати про пригоди свині. Моді на перегляд казкової ідеології піддалися і естонці з респектабельного Тартуського університету: там запропонували прибрати з програми «Білосніжку». У цій казці, виявляється, формується образ жінки як домогосподарки, а для сучасного суспільства таке вузьке розуміння жіночої частки неприйнятне.

Джерело - «Время новостей »