Хоча кримська влада говорить не тільки про приєднання Криму до Росії, але й перехід на російський рубль, український уряд продовжує у повному обсязі перераховувати до цього дотаційного регіону гроші на зарплати та пенсії, вчасну виплату яких кримське керівництво називає своєю заслугою.
"Цього року хотіла відкрити курортний сезон в Криму не на травневі свята, як зазвичай, а на 8 березня. Добре, що було так багато роботи, що не встигла замовити квитки і готель", - розповідає киянка Олена, для якої вже багато років актуальною є дилема: відпочити якісніше і дешевше в Туреччині, чи підтримати "національного виробника", який "будь-які скарги на невідповідність якості послуг їхній вартості сприймає як "жадібність", і відповідає хамством".
У якому б напрямку не розвивалися події в Криму, про курортний сезон на півострові можна забути надовго - вважають оглядачі, оцінки яких різняться лише кількістю років.
Водночас курортна галузь у Криму, де майже немає великих підприємств, можна назвати ключовою для бюджету як самої автономії, так і для більшості її мешканців, значна частина яких залежать від того, що привезуть до Криму відпочивальники.
"Після того, як російські танки і військовослужбовці з'явилися в АРК, думаю, що фактично курортного сезону не буде. А не буде курортного сезону, не буде і додаткових надходжень до бюджету. Тому нам зараз треба думати, як скоригувати доходи АРК. Оскільки їм доведеться допомагати і збільшувати обсяги дотацій для того, аби втримати соціальну ситуацію в Криму", - заявив прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк, доручивши мінфіну при внесенні змін до бюджету врахувати збільшення дотацій Криму.
Що для Криму?
Кримський бюджет, так само, як і місцеві бюджети південно-східних областей України, є традиційно дотаційним, тобто отримає із державної казни більше, ніж туди дає. Втім, прямі дотації із держбюджету у Крим є на порядок меншими, ніж дотації у Донецьку чи Луганську області, де часто кажуть, що саме вони "годують" всю Україну.
Так, згідно із бюджетом на 2014 рік, який розробляв і подавав на розгляд парламенту уряд на чолі із Миколою Азаровим, Крим мав би отримати 121,784 млн грн прямих дотацій із державного бюджету України, Донецька область - 1,235 млрд грн, а Луганська - 1,077 млрд грн.
У 2013 році прямі бюджетні дотації у Крим становили 116,727 млн грн. Окремим рядком фінансувався Севастополь, який отримав дотацій більше, ніж вся АРК, - 126,824 млн грн.
До цього варто додати субвенції, що виділяються із державного бюджету на розвиток інфраструктури регіонів. У 2013 році вони становили: на АРК - 31,065 млн грн, на Севастополь - 20,306 млн грн.
Крім того, фінансування здійснювалося і через різні цільові програми, гранти та кредити від міжнародних фінансових організацій.
Загалом АРК є лише на 34% фінансово самостійною, а Севастополь - лише на 20%. Решта додається із державного бюджету України.
Втім, як заявив тиждень тому перший заступник голови Ради міністрів АРК Рустам Теміргалієв, Росія готова надати Кримові до 5 млрд дол. через інвестиційні проекти і надати 1 млрд дол. допомоги.
Проте не тільки в експертному середовищі, але й у соціальних мережах тим, хто розраховує на російські інвестиції до Криму радять подивитися на економічну та соціальну ситуацію на інших територіях, що перебувають під "протекторатом" Росії - у Абхазії, Південній Осетії та Придністров'ї.
Оглядачі також нагадують, що всю електрику і воду Крим нині отримує із території України.
Що для України?
І втрати Криму, і потреба у додаткових фінансових вливаннях у АРК можуть виявитися лише "квіточками" у порівнянні із тими "плодами", що вже приносить конфлікт у АРК для України в цілому.
Конфлікт розгорнувся саме тоді, коли з'явилася можливість політичної та економічної стабілізації в Україні, а згодом і відновлення української економіки. При цьому більшість експертів погоджуються, що внутрішні ресурси України настільки виснажені, що без зовнішньої допомоги "запустити" двигун української економіки буде вкрай складно. Але так само "складно переконати іноземних інвесторів інвестувати в країну, територією якої їздять російські танки і ходять російські солдати", каже Арсеній Яценюк і додає: "Не виключаю, що це є частиною плану".
Водночас міністр економіки Павло Шеремета поки що відмовляється оцінювати можливі економічні втрати України у разі відокремлення Криму.
"На даний момент - моя позиція і моє розуміння - референдум є неконституційним, а ситуація в Криму має повернутися у конституційне русло. Є багато сценаріїв розвитку ситуації, але немає сенсу зараз обговорювати від початку неконституційні сценарії", - заявив міністр економіки.
Банки залишаються однією з небагатьох інституцій в Криму, які намагаються працювати за законами "довоєнного" часу. Вони намагаються не тільки забезпечити здійснення усіх операцій, включно із виплатою зарплат, пенсій, обміну валюти, але й виплатити усі гроші вкладникам, які хочуть достроково забрати депозити.
Як каже голова правління Райффайзенбанк Україна (материнський банк - австрійський) Володимир Лавренчук, якщо на решті території України вже спостерігається припинення відтоку депозитів і зникнення черг за валютою, то у Донецьку, Харкові та Криму все навпаки.
"Чи це впливає на банківський сектор? Очевидно, що впливає. Чи це впливає так, що банківському сектору загрожує втрата ліквідності? Ні", - каже Володимир Лавренчук.
"Безперечно, військова окупація, що мала місце у Криму, і провокування нестабільності у південно-східних регіонах України, впливають на настрої громадян, а це створює додатковий тиск на банківську систему через бажання зняти кошти з рахунків, конвертувати ці кошти у валюту, і покласти це, залежно від рівня фантазії, у банківські скриньки чи кудись іще", - каже старший радник Альфа-Банку (материнський банк - російський) Роман Шпек, підкреслюючи, що ці процеси нині вже не залежать від економічних чинників, а пов'язані виключно із втратою довіри до будь-яких державних інституцій.
Оглядачі також визнають, що зараз, коли Київ вже отримав підтвердження готовності ЄС та США надати Україні багатомільярдну фінансову допомогу, знову послабити гривню може подальше загострення в Криму. А втрата кожної копійки у курсі гривні обертається мільйонами, на які збільшується при цьому зовнішній борг України, що обчислюється у валюті.
Втім, те, що гривня зміцнюється вже кілька днів поспіль, і у п'ятницю її курс зріс до 8,9-9,0 грн/дол, свідчить, що учасники ринку поки що орієнтуються більше на сигнали від міжнародної спільноти, ніж з Криму.
Що для Росії?
Третього березня, у перший робочий день після того, як Рада Федерації Росії дала дозвіл російському президентові використовувати російських військових в Криму, сумарні втрати капіталізації російських компаній склали 2 трлн рублів. Це на 500 млрд рублів більше, ніж витрати на найдорожчу в історії Зимових ігор сочинську Олімпіаду.
За підрахунками Bank of America Merrill Lynch, якщо в Криму розпочнеться відкрите військове протистояння, Росія може втратити щонайменше 3% ВВП. Крім того, під загрозою опиняться поставки російських вуглеводнів на Захід на суму у 30 млрд дол на рік. Аналітики банку також відзначають, що приблизно на таку саму суму у Росії закуповує газ і сама Україна.
Тим часом аналітики швейцарського Credit Suisse вважають, що навіть без російського військового вторгнення у південно-східні регіони України, вірогідність чого у Credit Suisse оцінюють у 15-20%, російський рубль і надалі слабшатиме, що знецінить і надходження до бюджету (додаткові 0,24% втрат ВВП на втраті кожного рубля у курсі руб/дол). Крім того, зменшення надходжень до російського бюджету триватиме і через уповільнення економіки та падіння цін на нафту.
У Credit Suisse також вважають, що навіть якщо російські війська просто залишатимуться в Криму, кредитний рейтинг Росії неодмінно знизиться, а це потягне за собою збільшення витрат на обслуговування боргу, додаткові витрати до бюджету, що додадуть до дефіциту бюджету "дірку" розміром у 0,5% від ВВП країни.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Крим: нікому не по кишені
Світ:
Хоча кримська влада говорить не тільки про приєднання Криму до Росії, але й перехід на російський рубль, український уряд продовжує у повному обсязі перераховувати до цього дотаційного регіону гроші на зарплати та пенсії, вчасну виплату яких кримське керівництво називає своєю заслугою.
140307163305osce512x288osce.jpg
Зміст
"Цього року хотіла відкрити курортний сезон в Криму не на травневі свята, як зазвичай, а на 8 березня. Добре, що було так багато роботи, що не встигла замовити квитки і готель", - розповідає киянка Олена, для якої вже багато років актуальною є дилема: відпочити якісніше і дешевше в Туреччині, чи підтримати "національного виробника", який "будь-які скарги на невідповідність якості послуг їхній вартості сприймає як "жадібність", і відповідає хамством".
У якому б напрямку не розвивалися події в Криму, про курортний сезон на півострові можна забути надовго - вважають оглядачі, оцінки яких різняться лише кількістю років.
Водночас курортна галузь у Криму, де майже немає великих підприємств, можна назвати ключовою для бюджету як самої автономії, так і для більшості її мешканців, значна частина яких залежать від того, що привезуть до Криму відпочивальники.
"Після того, як російські танки і військовослужбовці з'явилися в АРК, думаю, що фактично курортного сезону не буде. А не буде курортного сезону, не буде і додаткових надходжень до бюджету. Тому нам зараз треба думати, як скоригувати доходи АРК. Оскільки їм доведеться допомагати і збільшувати обсяги дотацій для того, аби втримати соціальну ситуацію в Криму", - заявив прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк, доручивши мінфіну при внесенні змін до бюджету врахувати збільшення дотацій Криму.
Що для Криму?
Кримський бюджет, так само, як і місцеві бюджети південно-східних областей України, є традиційно дотаційним, тобто отримає із державної казни більше, ніж туди дає. Втім, прямі дотації із держбюджету у Крим є на порядок меншими, ніж дотації у Донецьку чи Луганську області, де часто кажуть, що саме вони "годують" всю Україну.
Так, згідно із бюджетом на 2014 рік, який розробляв і подавав на розгляд парламенту уряд на чолі із Миколою Азаровим, Крим мав би отримати 121,784 млн грн прямих дотацій із державного бюджету України, Донецька область - 1,235 млрд грн, а Луганська - 1,077 млрд грн.
У 2013 році прямі бюджетні дотації у Крим становили 116,727 млн грн. Окремим рядком фінансувався Севастополь, який отримав дотацій більше, ніж вся АРК, - 126,824 млн грн.
До цього варто додати субвенції, що виділяються із державного бюджету на розвиток інфраструктури регіонів. У 2013 році вони становили: на АРК - 31,065 млн грн, на Севастополь - 20,306 млн грн.
Крім того, фінансування здійснювалося і через різні цільові програми, гранти та кредити від міжнародних фінансових організацій.
Загалом АРК є лише на 34% фінансово самостійною, а Севастополь - лише на 20%. Решта додається із державного бюджету України.
Втім, як заявив тиждень тому перший заступник голови Ради міністрів АРК Рустам Теміргалієв, Росія готова надати Кримові до 5 млрд дол. через інвестиційні проекти і надати 1 млрд дол. допомоги.
Проте не тільки в експертному середовищі, але й у соціальних мережах тим, хто розраховує на російські інвестиції до Криму радять подивитися на економічну та соціальну ситуацію на інших територіях, що перебувають під "протекторатом" Росії - у Абхазії, Південній Осетії та Придністров'ї.
Оглядачі також нагадують, що всю електрику і воду Крим нині отримує із території України.
Що для України?
І втрати Криму, і потреба у додаткових фінансових вливаннях у АРК можуть виявитися лише "квіточками" у порівнянні із тими "плодами", що вже приносить конфлікт у АРК для України в цілому.
Конфлікт розгорнувся саме тоді, коли з'явилася можливість політичної та економічної стабілізації в Україні, а згодом і відновлення української економіки. При цьому більшість експертів погоджуються, що внутрішні ресурси України настільки виснажені, що без зовнішньої допомоги "запустити" двигун української економіки буде вкрай складно. Але так само "складно переконати іноземних інвесторів інвестувати в країну, територією якої їздять російські танки і ходять російські солдати", каже Арсеній Яценюк і додає: "Не виключаю, що це є частиною плану".
Водночас міністр економіки Павло Шеремета поки що відмовляється оцінювати можливі економічні втрати України у разі відокремлення Криму.
"На даний момент - моя позиція і моє розуміння - референдум є неконституційним, а ситуація в Криму має повернутися у конституційне русло. Є багато сценаріїв розвитку ситуації, але немає сенсу зараз обговорювати від початку неконституційні сценарії", - заявив міністр економіки.
Банки залишаються однією з небагатьох інституцій в Криму, які намагаються працювати за законами "довоєнного" часу. Вони намагаються не тільки забезпечити здійснення усіх операцій, включно із виплатою зарплат, пенсій, обміну валюти, але й виплатити усі гроші вкладникам, які хочуть достроково забрати депозити.
Як каже голова правління Райффайзенбанк Україна (материнський банк - австрійський) Володимир Лавренчук, якщо на решті території України вже спостерігається припинення відтоку депозитів і зникнення черг за валютою, то у Донецьку, Харкові та Криму все навпаки.
"Чи це впливає на банківський сектор? Очевидно, що впливає. Чи це впливає так, що банківському сектору загрожує втрата ліквідності? Ні", - каже Володимир Лавренчук.
"Безперечно, військова окупація, що мала місце у Криму, і провокування нестабільності у південно-східних регіонах України, впливають на настрої громадян, а це створює додатковий тиск на банківську систему через бажання зняти кошти з рахунків, конвертувати ці кошти у валюту, і покласти це, залежно від рівня фантазії, у банківські скриньки чи кудись іще", - каже старший радник Альфа-Банку (материнський банк - російський) Роман Шпек, підкреслюючи, що ці процеси нині вже не залежать від економічних чинників, а пов'язані виключно із втратою довіри до будь-яких державних інституцій.
Оглядачі також визнають, що зараз, коли Київ вже отримав підтвердження готовності ЄС та США надати Україні багатомільярдну фінансову допомогу, знову послабити гривню може подальше загострення в Криму. А втрата кожної копійки у курсі гривні обертається мільйонами, на які збільшується при цьому зовнішній борг України, що обчислюється у валюті.
Втім, те, що гривня зміцнюється вже кілька днів поспіль, і у п'ятницю її курс зріс до 8,9-9,0 грн/дол, свідчить, що учасники ринку поки що орієнтуються більше на сигнали від міжнародної спільноти, ніж з Криму.
Що для Росії?
Третього березня, у перший робочий день після того, як Рада Федерації Росії дала дозвіл російському президентові використовувати російських військових в Криму, сумарні втрати капіталізації російських компаній склали 2 трлн рублів. Це на 500 млрд рублів більше, ніж витрати на найдорожчу в історії Зимових ігор сочинську Олімпіаду.
За підрахунками Bank of America Merrill Lynch, якщо в Криму розпочнеться відкрите військове протистояння, Росія може втратити щонайменше 3% ВВП. Крім того, під загрозою опиняться поставки російських вуглеводнів на Захід на суму у 30 млрд дол на рік. Аналітики банку також відзначають, що приблизно на таку саму суму у Росії закуповує газ і сама Україна.
Тим часом аналітики швейцарського Credit Suisse вважають, що навіть без російського військового вторгнення у південно-східні регіони України, вірогідність чого у Credit Suisse оцінюють у 15-20%, російський рубль і надалі слабшатиме, що знецінить і надходження до бюджету (додаткові 0,24% втрат ВВП на втраті кожного рубля у курсі руб/дол). Крім того, зменшення надходжень до російського бюджету триватиме і через уповільнення економіки та падіння цін на нафту.
У Credit Suisse також вважають, що навіть якщо російські війська просто залишатимуться в Криму, кредитний рейтинг Росії неодмінно знизиться, а це потягне за собою збільшення витрат на обслуговування боргу, додаткові витрати до бюджету, що додадуть до дефіциту бюджету "дірку" розміром у 0,5% від ВВП країни.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта