Найнадійніший спосіб побороти корупцію, на мою думку, це, по-перше – прив’язати винагороду чиновника до результатів його роботи.
Якщо на обслуговування державного апарату буде передбачена не фіксована сума, а відсоток від дохідної частини бюджету, чиновники будуть зацікавлені у зростанні цієї частини. Якщо в державі буде лише один єдиний податок, наприклад – 10% від доходу громадянина, державний апарат буде зацікавлений у зростанні доходів громадян.
Тоді з’явиться потреба в ефективних менеджерах, адже тільки вони зможуть заробляти гроші для держави, тоді зникне проблема роздутих штатів, бо платитимуть лише тим, хто реально виконуватиме роботу, і без кого її неможливо буде зробити.
Тоді зникне надмірна бюрократизація процесів. Держава відмовиться від зайвих функцій, а отже і від дозволів, довідок, реєстрацій, міжкабінетного футболу та інших штучних бюрократичних перепон. Все це стане непотрібним, адже будь-яке зловживання не можливо буде приховати, тому і заробити на цьому більше не вийде.
По-третє, повністю перейти на безготівкову форму розрахунків. Цей крок дозволить прослідкувати будь-яку фінансову операцію і уникнути будь-яких фінансових злочинів.
У цьому разі не можливо буде ухилятись від оподаткування. Це стане кінцем «тіньової» економіки. Біла економіка стане вигідною, а її правила – всім зрозумілими. Вести власну бухгалтерію і дотримуватись фінансової дисципліни будуть не лише всі підприємства, але і всі домогосподарства.
Конкурувати повинні державні контрольні органи з громадськими. Вони паралельно повинні моніторити використання бюджетних коштів і, в тому разі, якщо робота громадської ініціативи буде ефективнішою, ніж державної, її менеджмент необхідно запрошувати на роботу замість керівництва існуючого органу. Доступ до інформації у всіх буде однаковим, однак державна структура матиме достатнє фінансове забезпечення для системної роботи.
Громадські ініціативи не матимуть бюджетного забезпечення, можливо навіть працюватимуть на добровільних началах або самостійно шукатимуть фінансування своєї діяльності, однак матимуть достатньо мотивації для своєї роботи. А всі результати розслідувань матимуть однакову юридичну силу з офіційним державним органом.
По-п’яте, варто забезпечити виборність суддів, прозору судову систему, широке застосування судів присяжних, а також громадських судів. Це завершальний акорд у побудові Системи без корупції.
По перше - родичі чиновників з допомогою чиновників створюють приватні фірми, потім ті ж фірми виграють тендери. Або приватні фірми залежні від чиновників, бо не давши кольки, ті їм запорюють - контроль чиновників за приватниками.
По друге - публічна інформація про доходи чиновників, це для дурнів. Чиновники публікують декларації про доходи в газетах. Там задекларовано дрібязок. Правильно - бізнес на жінці, тещі...
По третє - прості люди не звикли довіряти банкам, і не будуть тримати гроші в банках а в панчосі. Держава не тітка. Державі стрілить оподатковувати гроші, які люди заробили на шабашці, за кордоном і т. д. Це повальний контроль. Простим громадянам буде гірше.
По четверте - конкуренція державних і громадських контрольних органів? Кожен прийде і візьме своє. Скажете, треба працювати так щоб не було претензій? Скажете, в вас все добре? Деякі претензії контролюючих органів просто абсурдні і непотрібні.
По п'яте - виборність суддів. Виборність президента гарантована. Ти задоволений президентом, а може верховною радою? Це не вихід, це зайві витрати на клоунів, це абсурдно. Ти ще розкажи про виборне право, яке воно має бути, повір, в кожного своя теорія.
Я думаю, треба спростити дозвільну систему. Спростити контроль, відмінити абсурдні закони, а не створювати нові.
Приклад:
Щоб побудувати звичайний будинок на сім'ю в селі, треба просити в с. раді ділянку, рішення на складання детального плану, детальний план це гроші, доречі в приватника, рішення сесії затвердити план і далі проект відведення з підписами трьох чиновників різних інстанцій, далі витяг з кадастру, далі реєстрація в юстиції, ескіз намірів будівництва в приватника, будівельний паспорт, далі повідомлення про будівництво. Закінчив будинок - технічний паспорт, декларація про готовність, далі реєстрація свідоцтва про право власності на будинок в юстиції. Плюс технічні умови на світло, газ, воду, каналізацію. Років 20 тому цього не було, документи писали на простому папері, і все було нормально. А приватні садиби не треба було вводити в експлуатацію. Договори дарування, купівлі-продажу, спадщина оформлялись в сільській раді.
Здоровий глузд каже, що все це не потрібно для звичайного селянина, він будує для себе. Колись жили без цього. Чи бачили ви колись, щоб приватний будинок упав? А зараз один документ тягне інший. Навчились тепер все робити на фірмових бланках, з голограмами, дерти гроші.
Ось це треба спрощувати, з цього починати. А контроль це абсурд.
Коментарі
По перше - родичі чиновників з допомогою чиновників створюють приватні фірми, потім ті ж фірми виграють тендери. Або приватні фірми залежні від чиновників, бо не давши кольки, ті їм запорюють - контроль чиновників за приватниками.
По друге - публічна інформація про доходи чиновників, це для дурнів. Чиновники публікують декларації про доходи в газетах. Там задекларовано дрібязок. Правильно - бізнес на жінці, тещі...
По третє - прості люди не звикли довіряти банкам, і не будуть тримати гроші в банках а в панчосі. Держава не тітка. Державі стрілить оподатковувати гроші, які люди заробили на шабашці, за кордоном і т. д. Це повальний контроль. Простим громадянам буде гірше.
По четверте - конкуренція державних і громадських контрольних органів? Кожен прийде і візьме своє. Скажете, треба працювати так щоб не було претензій? Скажете, в вас все добре? Деякі претензії контролюючих органів просто абсурдні і непотрібні.
По п'яте - виборність суддів. Виборність президента гарантована. Ти задоволений президентом, а може верховною радою? Це не вихід, це зайві витрати на клоунів, це абсурдно. Ти ще розкажи про виборне право, яке воно має бути, повір, в кожного своя теорія.
Я думаю, треба спростити дозвільну систему. Спростити контроль, відмінити абсурдні закони, а не створювати нові.
Приклад:
Щоб побудувати звичайний будинок на сім'ю в селі, треба просити в с. раді ділянку, рішення на складання детального плану, детальний план це гроші, доречі в приватника, рішення сесії затвердити план і далі проект відведення з підписами трьох чиновників різних інстанцій, далі витяг з кадастру, далі реєстрація в юстиції, ескіз намірів будівництва в приватника, будівельний паспорт, далі повідомлення про будівництво. Закінчив будинок - технічний паспорт, декларація про готовність, далі реєстрація свідоцтва про право власності на будинок в юстиції. Плюс технічні умови на світло, газ, воду, каналізацію. Років 20 тому цього не було, документи писали на простому папері, і все було нормально. А приватні садиби не треба було вводити в експлуатацію. Договори дарування, купівлі-продажу, спадщина оформлялись в сільській раді.
Здоровий глузд каже, що все це не потрібно для звичайного селянина, він будує для себе. Колись жили без цього. Чи бачили ви колись, щоб приватний будинок упав? А зараз один документ тягне інший. Навчились тепер все робити на фірмових бланках, з голограмами, дерти гроші.
Ось це треба спрощувати, з цього починати. А контроль це абсурд.
Автор описав заходи для часткового поліпшення існуючої системи. Звісно, що вони не вирішать проблему. Треба творити нову систему - радикально простішу, розумнішу, прозорішу. Майбутнє України 2014-2015: прогноз Футурологічного конгресу
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Спростити дозвільну систему це добре, але чиновник при найпростішій системі знайде місце для корупції. Потрібний громадський контроль за діями чиновників. Необхідно створити ефективну систему громадського контролю.
Радіймо!
Ефективної системи думаю не існує. Всьому вина гени.