Відповіддю Росії на розміщення передових баз НАТО в Східній Європі може стати передислокація в Білорусь оперативно-тактичних ракетних комплексів (ОТРК) з ядерним оснащенням.
Як випливає з недавньої публікації в газеті The Times, польське місто-порт на березі Балтійського моря Щецин вже незабаром може стати найбільшою базою НАТО у Східній Європі.
За словами верховного головнокомандувача Об'єднаними збройними силами НАТО в Європі генерала Філіпа Брідлава, керівництво альянсу розглядає варіант створення найбільшої бази на своєму східному фланзі, щоб просунути до кордонів Росії інфраструктуру швидкого реагування.
Передбачається, що на цій базі будуть розміщені запаси озброєння, боєприпасів і продовольства, аби у найкоротші терміни можна було забезпечити постачання бойових підрозділів НАТО в разі виникнення кризи.
Генерал Брідлав вважає, що альянс «повинен зробити більше в частині гарантій Польщі, Латвії, Литві та Естонії і просунути ресурси на схід». Очікується, що питання про створення найбільшої бази НАТО в Східній Європі обговорюватиметься на майбутньому саміті Північноатлантичного альянсу.
Зрозуміло, що заява натовського генерала негайно викликало реакцію в середовищі російських аналітиків. Концентровано точку зору багатьох з них висловив політолог-міжнародник Михайло Александров, професор МДІМВ: «Нас провокують, щоб потім втягнути в третю світову війну, і будуть продовжувати провокувати, тиснути і залякувати».
На його думку, одним з варіантів адекватної відповіді Москви могло б стати посилення військової присутності на передових рубежах: у Білорусі, на кордонах з Прибалтикою, в Калінінградській області. Наприклад, Росія могла б «демонстративно розмістити там ядерну зброю». І швидше за все їй доведеться на це «розщедритися», оскільки ситуація вже перейшла всі мислимі кризові межі, вважає професор.
Однак найбільше насторожує та обставина, що подібної точки зору дотримується і вище військово-політичне керівництво Росії в особі Володимира Путіна.
Нещодавно на засіданні Ради безпеки він заявив, що угруповання військ НАТО на території східноєвропейських держав «демонстративно» посилюється: «І ми будемо адекватно і пропорційно реагувати на наближення військової інфраструктури НАТО до наших кордонів». У зв'язку з чим, за словами російського керівника, «необхідно повністю і вчасно реалізовувати всі заплановані заходи щодо зміцнення обороноздатності країни».
Багато аналітиків сходяться на тому, що одним із таких заходів може стати розміщення на західних кордонах союзної держави Білорусі і Росії ОТРК «Іскандер». Цей комплекс сьогодні виглядає вже не тільки як зброя, причому досить ефективна, але й вагомий інструмент військової політики.
В аналітичному огляді ЦРУ 2012 року «Про стратегічні ризики і глобальну військово-політичну обстановку у світі» міститься наступне вельми показове визначення: «Іскандер» є зброєю, що здатна вплинути на військово-політичну ситуацію в регіонах, якщо розташовані в них держави не мають протяжної території.
Важливим є та обставина, що на відміну від авіації, що має обмеження за погодними умовами і необхідність попередньо проводити складну організацію повітряних операцій, ракетні комплекси даного типу можуть бути застосовані для нанесення ядерних ударів по противнику негайно.
За словами генерального директора компанії - розробника ОТРК Валерія Кашина, «Іскандер» може вражати цілі відразу декількома різновидами ракет. Вже розроблено та прийнято на озброєння п'ять типів таких ракет - як аеробалістичних (дальністю до 500 км), так і крилатих (дальністю до 2600 км), ще три знаходяться в розробці.
Найважливішою особливістю пускових установок ряду версій цього комплексу (зокрема «М» і «К») є розміщення на них двох ракет. Через хвилину після пуску першої з них може стартувати друга. Характерно, що кожна з цих ракет може комплектуватися різними системами наведення і здійснювати політ як по навісний, так і по настильній траєкторії. Фахівці висловлюють думку, що такої комбінації не в змозі протидіяти ніяка з існуючих систем ПРО.
Важливо й те, що ракети комплексу управляються протягом усього польоту за допомогою аеродинамічних і газодинамічних рулів. Площина їх траєкторії постійно непередбачувано змінюється. Особливо активні маневри проводяться на ділянці розгону і підходу до мети - з перевантаженням від 20 до 30g. Для того щоб перехопити ракети ОТРК «Іскандер», протиракети повинні рухатися по траєкторії з перевантаженням в два-три рази більше, а це на сьогоднішній день практично неможливо.
Суттєво зменшує ймовірність ураження ракет супротивником й те, що їх корпус виготовлений за технологією «стелс». Успішно долати засоби протиповітряної і протиракетної оборони допоможуть пасивні та активні системи постановки перешкод ракети. При підльоті до мети відстрілюються дипольні відбивачі, малогабаритні постановники перешкод і т.д.
Якщо говорити про точностних можливостях, то ОТРК версії «Іскандер-М» може знищити будь-який об'єкт в радіусі 500 км з точністю до 2 м та імовірністю, близькою до 100%. Ракети оснащені цілим набором засобів наведення: інерціальною системою з радиокоррекцією, GPS, ГЛОНАСС, лазерним та оптичним самонаведенням на кінцевій ділянці.
Принцип дії систем самонаведення, що мають наукову назву кореляційно-екстремальних, полягає в тому, що оптична апаратура формує зображення місцевості в районі цілі, яке порівнюється в бортовому комп'ютері з еталонним, після чого на органи управління ракет видаються коригувальні сигнали.
Ракети ж можуть доставляти до мети касетну, проникаючу, осколково-фугасну, а також ядерну бойові частини (загальною масою 480 кг). Це дозволяє вражати малорозмірні і майданні мети - вогневі засоби супротивника, системи ППО і ПРО, авіацію на аеродромах, командні пункти і т.д.
При цьому сам «Іскандер» вкрай мобільний і скритний - ймовірність його виявлення, навіть засобами космічної розвідки, дуже невисока.
Зробивши марш в кілька сотень кілометрів, комплекс за лічені хвилини наводиться в готовність до стрільби і здійснює залп. Після цього протягом хвилини в режимі повного радіомовчання «Іскандер» залишає місце стрільби.
Білоруси вже побачили бойові машини ОТРК «Іскандер», які прибули з Росії, на військовому параді 3 липня в Мінську. Деякі експерти вважають, що це могло бути демонстрацією серйозності намірів Кремля і навіть відпрацюванням можливого сценарію висування цієї грізної зброї в Білорусь.
Переклад з російської наш, О.К.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Загрожувати НАТО Росія планує з Білорусі
Світ:
Відповіддю Росії на розміщення передових баз НАТО в Східній Європі може стати передислокація в Білорусь оперативно-тактичних ракетних комплексів (ОТРК) з ядерним оснащенням.
14080406r.jpg
Як випливає з недавньої публікації в газеті The Times, польське місто-порт на березі Балтійського моря Щецин вже незабаром може стати найбільшою базою НАТО у Східній Європі.
За словами верховного головнокомандувача Об'єднаними збройними силами НАТО в Європі генерала Філіпа Брідлава, керівництво альянсу розглядає варіант створення найбільшої бази на своєму східному фланзі, щоб просунути до кордонів Росії інфраструктуру швидкого реагування.
Передбачається, що на цій базі будуть розміщені запаси озброєння, боєприпасів і продовольства, аби у найкоротші терміни можна було забезпечити постачання бойових підрозділів НАТО в разі виникнення кризи.
Генерал Брідлав вважає, що альянс «повинен зробити більше в частині гарантій Польщі, Латвії, Литві та Естонії і просунути ресурси на схід». Очікується, що питання про створення найбільшої бази НАТО в Східній Європі обговорюватиметься на майбутньому саміті Північноатлантичного альянсу.
Зрозуміло, що заява натовського генерала негайно викликало реакцію в середовищі російських аналітиків. Концентровано точку зору багатьох з них висловив політолог-міжнародник Михайло Александров, професор МДІМВ: «Нас провокують, щоб потім втягнути в третю світову війну, і будуть продовжувати провокувати, тиснути і залякувати».
На його думку, одним з варіантів адекватної відповіді Москви могло б стати посилення військової присутності на передових рубежах: у Білорусі, на кордонах з Прибалтикою, в Калінінградській області. Наприклад, Росія могла б «демонстративно розмістити там ядерну зброю». І швидше за все їй доведеться на це «розщедритися», оскільки ситуація вже перейшла всі мислимі кризові межі, вважає професор.
Однак найбільше насторожує та обставина, що подібної точки зору дотримується і вище військово-політичне керівництво Росії в особі Володимира Путіна.
Нещодавно на засіданні Ради безпеки він заявив, що угруповання військ НАТО на території східноєвропейських держав «демонстративно» посилюється: «І ми будемо адекватно і пропорційно реагувати на наближення військової інфраструктури НАТО до наших кордонів». У зв'язку з чим, за словами російського керівника, «необхідно повністю і вчасно реалізовувати всі заплановані заходи щодо зміцнення обороноздатності країни».
Багато аналітиків сходяться на тому, що одним із таких заходів може стати розміщення на західних кордонах союзної держави Білорусі і Росії ОТРК «Іскандер». Цей комплекс сьогодні виглядає вже не тільки як зброя, причому досить ефективна, але й вагомий інструмент військової політики.
В аналітичному огляді ЦРУ 2012 року «Про стратегічні ризики і глобальну військово-політичну обстановку у світі» міститься наступне вельми показове визначення: «Іскандер» є зброєю, що здатна вплинути на військово-політичну ситуацію в регіонах, якщо розташовані в них держави не мають протяжної території.
Важливим є та обставина, що на відміну від авіації, що має обмеження за погодними умовами і необхідність попередньо проводити складну організацію повітряних операцій, ракетні комплекси даного типу можуть бути застосовані для нанесення ядерних ударів по противнику негайно.
За словами генерального директора компанії - розробника ОТРК Валерія Кашина, «Іскандер» може вражати цілі відразу декількома різновидами ракет. Вже розроблено та прийнято на озброєння п'ять типів таких ракет - як аеробалістичних (дальністю до 500 км), так і крилатих (дальністю до 2600 км), ще три знаходяться в розробці.
Найважливішою особливістю пускових установок ряду версій цього комплексу (зокрема «М» і «К») є розміщення на них двох ракет. Через хвилину після пуску першої з них може стартувати друга. Характерно, що кожна з цих ракет може комплектуватися різними системами наведення і здійснювати політ як по навісний, так і по настильній траєкторії. Фахівці висловлюють думку, що такої комбінації не в змозі протидіяти ніяка з існуючих систем ПРО.
Важливо й те, що ракети комплексу управляються протягом усього польоту за допомогою аеродинамічних і газодинамічних рулів. Площина їх траєкторії постійно непередбачувано змінюється. Особливо активні маневри проводяться на ділянці розгону і підходу до мети - з перевантаженням від 20 до 30g. Для того щоб перехопити ракети ОТРК «Іскандер», протиракети повинні рухатися по траєкторії з перевантаженням в два-три рази більше, а це на сьогоднішній день практично неможливо.
Суттєво зменшує ймовірність ураження ракет супротивником й те, що їх корпус виготовлений за технологією «стелс». Успішно долати засоби протиповітряної і протиракетної оборони допоможуть пасивні та активні системи постановки перешкод ракети. При підльоті до мети відстрілюються дипольні відбивачі, малогабаритні постановники перешкод і т.д.
Якщо говорити про точностних можливостях, то ОТРК версії «Іскандер-М» може знищити будь-який об'єкт в радіусі 500 км з точністю до 2 м та імовірністю, близькою до 100%. Ракети оснащені цілим набором засобів наведення: інерціальною системою з радиокоррекцією, GPS, ГЛОНАСС, лазерним та оптичним самонаведенням на кінцевій ділянці.
Принцип дії систем самонаведення, що мають наукову назву кореляційно-екстремальних, полягає в тому, що оптична апаратура формує зображення місцевості в районі цілі, яке порівнюється в бортовому комп'ютері з еталонним, після чого на органи управління ракет видаються коригувальні сигнали.
Ракети ж можуть доставляти до мети касетну, проникаючу, осколково-фугасну, а також ядерну бойові частини (загальною масою 480 кг). Це дозволяє вражати малорозмірні і майданні мети - вогневі засоби супротивника, системи ППО і ПРО, авіацію на аеродромах, командні пункти і т.д.
При цьому сам «Іскандер» вкрай мобільний і скритний - ймовірність його виявлення, навіть засобами космічної розвідки, дуже невисока.
Зробивши марш в кілька сотень кілометрів, комплекс за лічені хвилини наводиться в готовність до стрільби і здійснює залп. Після цього протягом хвилини в режимі повного радіомовчання «Іскандер» залишає місце стрільби.
Білоруси вже побачили бойові машини ОТРК «Іскандер», які прибули з Росії, на військовому параді 3 липня в Мінську. Деякі експерти вважають, що це могло бути демонстрацією серйозності намірів Кремля і навіть відпрацюванням можливого сценарію висування цієї грізної зброї в Білорусь.
Переклад з російської наш, О.К.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта