- Відвідувань: 1
- Переглядів: 1
Чому людям завжди будуть потрібні міста
Світ:
Інтернет та цифрові технології можуть дати містам новий імпульс для розвитку, переконані дослідники з британської Академії урбанізму. Але вони не зможуть замінити фізичну інфраструктуру міста. А утопічні мрії про новий світ, де люди живуть в невеликих селищах, працюють в мережі і ведуть екологічно благополучний спосіб життя, просто небезпечні для майбутнього людства.
Чому містам весь час не вистачає інфраструктури
Кілька століть тому в світі існував всього один тип міста. Міста були центрами торгівлі і мали приблизно однакову просторову структуру. У центр міста йшли радіальні вулиці, які були з'єднані кільцями. Пов'язувала людей в ті часи торгівля - вона стала поштовхом для розвитку економіки, соціальних зв'язків і культури.
На початку XX століття почали з'являтися різні ідеї перебудови міст. Їх поява була пов'язана з бажанням очистити міста від бруду і зробити їх більш безпечними. З'явилися концепції "міста-саду" і проекти створення на околицях міст спальних районів.
Але нічого путнього з цього не вийшло: міста стали ще більш роздробленими і фрагментованими, врятував ситуацію тільки бурхливий розвиток громадського транспорту в середині минулого століття. Найшкідливішим для розвитку міст був модернізм. Архітектори і містобудівники експериментували з формами будівель, різними варіантами планування вулиць і наповнення міського простору.
Саме через ці експерименти міста перестали бути єдиним цілим. Деякі міста, побудовані в XX столітті, сьогодні так і виглядають: плід невдалого експерименту, і нічого більше. Поява "модерністських" міст порушила природний хід еволюції середовища і негативно позначилася на соціальних мережах. В деяких з них реальні зв'язки між людьми просто зникли: вони перестали знайомитися з сусідами, опинились замкнені у передмістях, сьогодні їм просто нема куди піти, щоб з ким-небудь познайомиться і поговорити.
Місто перетворилося з місця з багатою культурою і розгалуженими соціальними зв'язками в місце для життя мільйонів одинаків.
Віртуальна інфраструктура заповнить недоліки фізичної
Соціальні мережі не залежать від якості та архітектури будівель, від наявності або відсутності громадського транспорту, а значить, можуть заповнити прогалини, які не зміг заповнити розвиток урбаністики. Якщо людям складно зустрічатися особисто, можливо, вони будуть більше спілкуватися онлайн.
Але соціальні мережі дублюють вже раніше існуючі зв'язки, засновані на фізичних контактах. Якщо ж нові знайомства заводяться, то рідко вони представляють собою щось цінне. Широка мережа френдів у Facebook не є гарантією великої кількості хороших друзів.
Можливості розширення мережі соціальних контактів у віртуальних мережах досить обмежені. Знаходити нових друзів в мережі складніше, ніж шукати їх в реальних містах.
Проте, якість соціальних мереж зростає. Фактично цифрові технології можуть взяти на себе частину навантаження там, де фізична інфраструктура міст не справляється. Вони стали новою формою громадських благ, які значимі для суспільства.
Про віртуальне місто-утопію пора забути
Утопічні мрії про новий світ, де люди живуть у невеликих селищах, працюють онлайн і ведуть екологічно правильний спосіб життя, є руйнівними. Вони можуть привести до відмови від міст, які вже довели свою ефективність. Розвинені міста - це міста із щільною забудовою і розвиненою транспортною системою. Відмовлятися від них не можна, і лише на їх основі можна створити ефективний віртуальний урбанізм.
Віртуальні технології не можуть повністю замінити мережі з вулиць і доріг, а також того, що називають "магією міст": мільйонів незапланованих перших зустрічей раніше незнайомих людей. Подібні зустрічі є, можливо, найважливішою перевагою життя в місті.
Міста страждають від неправильного планування, яке розділяє їх на частини, а також від безперервного будівництва швидкісних шосе. Але це лише помилки в довгій історії убранізму. Їх можна і потрібно виправити. Але якщо мрію про невеликі поселення почати втілювати в життя, то це може зруйнувати соціальну, економічну та екологічну стійкість великих міст.
Міста майбутнього мають бути щільно пов'язані один з одним фізичною і віртуальною мережею, а при їх розвитку особлива увага повинна приділятися створенню простору для появи нових соціальних зв'язків. Швидше за все, це означає повернення до більш пов'язаного і щільного міського планування.
Джерело: "Большой город"
Від “Народного Оглядача”: сьогодні серед фахівців, що досліджують майбутнє людських поселень, панують кілька різних концепцій — від повного зникнення міст і перетворення планети на мережу самозамкнених садиб фрілансерів (таке собі глобальне навіть не село, а територія з окремими хуторами) до подальшої концентрації людства в декількох супермегаполісах. Істина, як завжди, десь посередині. Тому при розробці та популяризації концепції “Вари” треба дуже уважно вивчати як наявний світовий досвід, так і розрахунки імовірних напрямків розвитку системи людських поселень.
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
Мені найбільше подобається варіант коли будуть і великі міста і "розвинені" села. І коли кожна людина зможе собі дозволити мати житло і тут і там. В містах зручно працювати, встановлювати контакти, проводити зустрічі. В селах - відпочивати.
Трохи з Вами не згоден, пан Анатолій.
Є ще досвід людей, які живуть у селах, а потім потрапляють до міст. У них просто починає боліти голова. По собі знаю, що мені в місті стає некомфортно і я стараюся звідти виїхати чим швидше
Я коли потрапляю у сільську місцевість, то мені стає скучно від відсутності руху і це тоже може негативно впливати на мій настрій, але при тому я не скажу, що життя в селі погано впливає на психіку людини, бо розумію що це просто справа звички.
Вільна людина житиме на ВОЛІ, ТОБТО В СВОЄМУ родовому маєтку на власній землі з практично повним самозабезпеченням: харчовим, енергетичним +. Там людина справді стане ВІЛЬНОЮ. Хай буде!
Тут взагалі не згоден. Я наприклад, не маю ніякого бажання тратити час працюючи на полі, щоб у мене було "повне самозабезпечення". Все одно потрібен буде взаємообмін (торгівля) і розподіл праці. Але це вже, мабуть за вашою думкою - неволя.
І ще одне. Я не хочу нікого образити, але мої власні спостереження кажуть, що люди, чиє дитинство пройшло в сільській місцевості, є менш розвиненими інтелектуально і духовно, в порівнянні з міськими. Вони більш приземлені і їхня "духовність" переважно проявляється в "недільному ходінні до церкви", бо так їх привчили і вони "поважають традиції". Про нові погляди з ними майже неможливо говорити. Можливо тому, що сільським людям більше часу довелось провести важко працюючи на землі. Хоча звичайно, якщо технології і освіта прийдуть і туди, це зможе значно змінити ситуацію. Полегшити фізичну роботу селян і звільнити більше часу для їхнього саморозвитку.
Коментарі
Скупчення людей в одному місці є шкідливим для психіки. Це помітили психологи, аналізуючи здоров"я дітей у школах,, солдат у казармах, ув"язнених у тюрмах +. Яка має бути БЕЗПЕЧНА ВІДСТАНЬ між людьми, щоб не руйнувалася їхня психіка? Це питання ніде не ставиться. А міста - це насамперед багатоповерхові будинки-вулики. Є ще досвід людей, які живуть у селах, а потім потрапляють до міст. У них просто починає боліти голова. По собі знаю, що мені в місті стає некомфортно і я стараюся звідти виїхати чим швидше. Забрані дітьми старі батько й мати із села у місті швидко вмирають - це, мабуть, помітно і вам, пане Володимире. Тому доля міст є сумною. Вільна людина житиме на ВОЛІ, ТОБТО В СВОЄМУ родовому маєтку на власній землі з практично повним самозабезпеченням: харчовим, енергетичним +. Там людина справді стане ВІЛЬНОЮ. Хай буде!
Мені найбільше подобається варіант коли будуть і великі міста і "розвинені" села. І коли кожна людина зможе собі дозволити мати житло і тут і там. В містах зручно працювати, встановлювати контакти, проводити зустрічі. В селах - відпочивати.
Трохи з Вами не згоден, пан Анатолій.
Я коли потрапляю у сільську місцевість, то мені стає скучно від відсутності руху і це тоже може негативно впливати на мій настрій, але при тому я не скажу, що життя в селі погано впливає на психіку людини, бо розумію що це просто справа звички.
Тут взагалі не згоден. Я наприклад, не маю ніякого бажання тратити час працюючи на полі, щоб у мене було "повне самозабезпечення". Все одно потрібен буде взаємообмін (торгівля) і розподіл праці. Але це вже, мабуть за вашою думкою - неволя.
І ще одне. Я не хочу нікого образити, але мої власні спостереження кажуть, що люди, чиє дитинство пройшло в сільській місцевості, є менш розвиненими інтелектуально і духовно, в порівнянні з міськими. Вони більш приземлені і їхня "духовність" переважно проявляється в "недільному ходінні до церкви", бо так їх привчили і вони "поважають традиції". Про нові погляди з ними майже неможливо говорити. Можливо тому, що сільським людям більше часу довелось провести важко працюючи на землі. Хоча звичайно, якщо технології і освіта прийдуть і туди, це зможе значно змінити ситуацію. Полегшити фізичну роботу селян і звільнити більше часу для їхнього саморозвитку.
Людині, як і любій іншій живій істоті, потрібен власний простір..Для вовка він більший ніж для собаки прив'язаного до будки..Раб буде жити в любому місці по обставинах,а вільний Сам вибирає де йому жити тому,що Він господар обставин..У великих містах легше утримувати рабів під контролем тому,що система зробила їхнє життя повністю залежне від своїх подачок..Сталін знищував голодом вільних селян,бо більше нічого не міг їм нав'язати..
Вірю в те, що розумію.
Якщо сверхконцентрація людства у кількох супермегаполісах є однією крайністю, то розпорошення усього людства по родових маєтках є іншою (протилежною) крайністю.
Родові маєтки мають свої переваги — ви їх самі знаєте, тому не буду тут зупинятись. Але мають і багато мінусів. Ось найбільші:
- витрати на опалення, на транспорт тощо набагато більше, ніж при проживанні такої самої родини в місті. Це ж просто — скільки потрібно палива, щоб обігріти 100 котеджів, та скільки, щоб обігріти 100-квартирний будинок. А це все — викопне паливо, викиди СО2 та інші “прєлєсті”.
- різко зменшується кількість та інтенсивність соціальних контактів, через що різко сповільнюється економічний та культурний розвиток.
Само собою, частина людства буде жити у мегаполісах, частина — у родових маєтках. Але спроби зсунути рівновагу в той чи інший бік є дуже шкідливими.
Творю, отже існую.
Оновлений світогляд і НОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ багато чого вирішать. має рацію п. Світ: місто - це неволя для людей. Ви цього хочете?
і нові технології, які потрібні для вирішення тих проблем, про які згадав в коментарі пан Щербина.
Неволя - це, наприклад, коли заболить зуб і нема де купити таблетку, бо на відстані кількох сусідніх сіл немає аптек. Також, це коли хтось сильно захворів, і до нього швидка їде 2 години, через те, що вона одна на кількадесять сіл, і не вміє літати по дорогах, по яких майже неможливо їхати. Коли ці всі питання будуть вирішені, я, можливо, з задоволенням переїду жити в село.
А до того, буде тенденція, що, наприклад, багато студентів з сіл, після закінчення навчання будуть шукати будь-які способи залишитися в місті.
А взагалі то в мене є мрія. На старості літ жити десь високо в горах, де людей по-менше. Але зараз мені подобається жити в місті. Бо тут більше можливостей і цікавіших речей.
Постійне перебування в мегаполісі має тільки одну перевагу - можливість "живого" підключення до великих культурних "порталів". Це концерти, художні виставки, фестивалі, театральні видовища, etc, а також будь-які зустрічі наживо з видатними національними та зарубіжними митцями і мислителями. Якість отриманої в такий спосіб інформації та духовної "підзарядки" в рази перевершує те, що можна викачати зі світової павутини у, здавалось би, необмеженій кількості.
У всьому іншому великі міста поки що є найменш пристосованим середовищем для гармонійного проживання людини.
До речі, раджу подивитись оце відео з конференції TED. Виступ англійською мовою, є можливість включити субтитри українською.
http://techno.bigmir.net/idea/1512601-Kak-goroda-mogut-pomoch--spasti-nashe-buducshee-
Творю, отже існую.
На мою думку, шкідливими є саме МЕГАполіси. А малі та середні міста дозволяють створювати комфортні умови для любителів активного спілкування. Мабуть в майбутньому люди обиратимуть місце проживання відповідно до свого психотипу - екстраверти в містах, а інтроверти в родових маєтках і селах.
Гадаю, що і найзапекліший екстраверт теж не відмовився б від проживання у великому і гарному родовому маєтку :-))
Трохи тут з Вами не погоджусь. Я, як 100%ний інтроверт, набагато краще себе почуваю в великих містах, де ніхто мене не знає. Особливо закордоном. В мене тоді з’являється сильне відчуття свободи. А екстравертам якраз потрібне постійне спілкування і "плітки", що дуже гарно забезпечено в селах, де кожен знає один одного і на повну працює радіо БіБіСі (Баба бабі сказала) :))