Порошенко і Яценюк планомірно здають Крим і «Новоросію» Путіну

"Життя кожного бійця - цінність!" - І кілька ділків на чолі країни фактично здають ворогові мільйони співгромадян, величезні території і гігантський промисловий потенціал, прикриваючись благими намірами.

Одним боягузтвом такий стан речей не поясниш (хоча очевидне боягузтво "керманичів" так само має місце). Найбагатші люди України, серед яких - Президент Петро Порошенко - зробили все для збереження та примноження свого багатомільярдного бізнесу як на окупованих територіях, так і в самій Росії. При цьому бізнес "еліта України" на захоплених землях тепер платить податки ворогові і годує його армію, економлячи на податках в самій Україні.

Тепер по пунктах.

Закон "Про вільну економічну зону "Крим ", прийнятий 12 серпня 2014 - очевидно лобістський закон. Мета - легалізація діяльності в окупованому Криму конкретних великих бізнес-структур України, наближених як до нинішнього президента, так і до колишнього.

Зокрема, продавлений у ВР сумно відомим лобістом з БЮТ депутатом Сергієм Терьохіним закон звільняє від сплати податків в Україні весь український бізнес, розташований у Криму.

Це - бізнес Юрія Косюка, заступник голови адміністрації президента, у якого на полуострові - "Кримська фруктова компанія", птахофабрика "Наша Ряба", м'ясокомбінат "Дружба народів - Нова".

Це - бізнес Дмитра Фірташа: "Титан" в Армянську і Кримський содовий в Красноперекопську.

Це - бізнес Ріната Ахметова: кримське відділення компанії «Укртелеком», морський перевалочний комплекс «Авліта» (найбільший на півострові) і пакет акцій «Крименерго».

Це - Брати Клюєви з їх найбільшими в Європі сонячними електростанціями.

Це - екс-нардепи Лев Миримський та Ігор Шкіря, це - Віктор Медведчук.

Це - екс-президент В. Янукович: безліч земельних ділянок, половина з яких - в заповідній, і всі вони - у прибережній зонах: Балаклава, Севастополь, мис Сарич, узбережжя Ялти, мис Ласпі і майже добудований палац, таке собі кримське "Межигорье- 2"

Бізнес-інтерес Петра Порошенка в Криму - "Севастопольський морський завод", найбільше по території підприємство міста, розташоване в самому його центрі. Це робить одну тільки землю під ним практично золотою.

Та у більшості представників так званої української "еліти" є, що втрачати у Криму, - і у донецьких, і у київських.

І ось тепер закон "Про вільну економічну зону" Крим "звільняє все це добро від сплати податків в Україні. Але це не біда - зрозуміло, що розташовані на окупованій території компанії і громадяни податки в бюджет України платити не будуть.

Хитрість в іншому: цей закон дає можливість всім громадянам в Україні зберегти свій бізнес у Криму - варто лише перереєструвати його як суб'єкт економічної діяльності Російської Федерації і, відповідно, платити податки окупантові - Росії. При цьому власники такого бізнесу, фактично працюючи на Росію, отримали безпрецедентну можливість пільгового експорту та імпорту через територію України. Чого не мають навіть підприємства України.

Сьогодні "для виробничих потреб" компаній, зареєстрованих в так званій СЕЗ "Крим" за законами РФ, на півострів безмитно можна завозити будь-яку сировину і напівфабрикати. А тому через територію материкової України можна безпроблемно вивозити вже готову продукцію і гнати її на експорт як продукцію українського виробництва. Хоча - повторюся - податки сплачуватимуться Росії, а прибуток буде діставатися власникам "хитрих" бізнесів.

Дивовижно, що сьогодні вже глава Мінфіну України Олександр Шлапак допускає створення спеціальної економічної зони на території АТО - подібно до тієї, що вже створена в Криму. Оскільки більша частина промисловості Донбасу - власність російських олігархів, для них це стане подарунком. Тепер, треба розуміти, промисловість Донбасу, розташована в зоні окупації Росією, так само буде платити податки РФ, а продукцію експортувати як українські компанії.

У той час, як Кабмін і Адміністрація президента йдуть назустріч побажанням великого капитала і російського керівництва, зовсім інакше йде справа з пересічними співгромадянами.

Постановою НБУ від 3 листопада 2014 всі українці з кримською пропискою були визнані нерезидентами України. Цей акт, по суті, зробив неможливим переселення "на материк" тих жителів Криму, які пов'язують свою подальшу долю тільки з Україною. Як так? Та просто: всіх мешканців Криму, навіть тих, хто не вийшов з громадянства України, згаданий закон наділив статусом нерезидентів. На практиці це вилилося в неможливість ними продати свою нерухомість і навіть предмети побуту, щоб з вирученою сумою налагодити своє життя на "материку".

Тобто уряд, Адміністрація президента і депутатський корпус зробили все можливе, щоб виключити "втечу рабів" Путіна із захопленого ворогом Криму. Куди ти дінешся без грошей - адже Україна досі не має ніякої програми сприяння вимушеним переселенцям? ..

***

На тлі процвітання приватного бізнесу великого українського капіталу в Криму та недоторканності нерухомості українських партнерів Володимира Путіна - катастрофічне становище справ з державною власністю України на півострові.

Владою Криму "націоналізовані" на користь Росії державні підприємства України, які мають стратегічний інтерес. Ось їх неповний перелік:

- Всі кримські порти (п'ять вантажних, два рибних, сумарна перевалка 13,8 млн тонн),

- Компанія «Чорноморнафтогаз» (разом з усіма свердловинами і морськими буровими платформами, з щорічним видобутком газу в 2 млрд кубометрів на рік з перспективою видобувати до 7 млрд м. куб. в найближчі роки),

- 140 санаторіїв,

- Унікальні - у світовому масштабі - винні господарства "Массандра" і "Магарач", 5 винзаводів зі світовим ім'ям.

Це на додачу до величезного арсеналу і майнового комплексу ЗСУ в Криму, який загарбники, зрозуміло, Україні не повернули і вартість якого не компенсували.

Підкреслимо: донині Україна не звернулася з позовом в жодний з міжнародних судів з приводу накладення арештів на закордонні активи Російської Федерації та стягнення компенсації за тимчасове використання (експлуатацію) окупантом майна та природних багатств на захоплених землях.

На тлі очевидного благоденства приватного бізнесу президента України та його найближчого оточення, а так само приватного бізнесу людей з путінського оточення на "материковій" Україні все це виглядає як плювок в обличчя народу України. Чиї кращі сини власною кров'ю оплачують весь цей шабаш двох-трьох десятків скотів, які втратили почуття національної гордості і навіть самозбереження.

Спостерігаючи все це, чому не припустити, що відвертий саботаж з боку Генпрокуратури розслідування резонансних кримінальних справ щодо розстрілу Майдану, щдо різанини в Маріїнському парку 18 лютого, щодо членів сім'ї В. Януковича та осіб з його найближчого оточення, щодо високопоставлених чинів ФСБ і ГРУ, які керували спецслужбами України при Януковичі, і т.д., і т.п., а  також результат домовленості вищих посадових осіб України зі своїми "колегами" з РФ?

І наостанок.

Зрозуміло. що без скоординованих дій Адміністрації Президента та Кабінету міністрів України настільки успішна інтеграція окупованих територій і розташованого на них великого українського бізнесу в економіку Росії була б фізично неможливою. А значить, здача національних інтересів має плановий, скоординований в часі з керівництвом Росії характер. І персональну відповідальність за це несуть і президент Петро Порошенко, і прем'єр-міністр Арсеній Яценюк - оскільки кожен з них окремо без згоди другої сторони не в змозі проводити ту політику, яку ми сьогодні спостерігаємо.

А ширмою для гешефтів української влади виступає роздувається кампанія з дискредитації населення Криму і Донбасу як невиправних "ватників" і "п'ятої колони". Повний розрив відносин з ними "материкових українців", нібито, і є рецепт "зцілення" самої України.

Насправді, це цинічна брехня.

З кінця лютого Україна втратила Крим, центральний Донбас, третину озброєння і більшу частину флоту, маємо рекордну девальвацію гривні, тисячі вбитих і сотні тисяч біженців (реальної статистики - немає) - без стану оголошеної війни.

У Раді заправляють фактично ті ж особи, що більше 15 років перебувають на вищих державних постах. Навіть Президентська політична сила завела до парламенту низку відвертих мерзотників. Широко представлена в парламенті і "п'ята колона" Росії, включаючи особистого друга Путіна Вадима Новінського.

І саме ця група ворогів народу України майже поголовно голосувала за "закони 16 січня", отримала в своє розпорядження Бюджетний комітет Верховної Ради, за допомогою якого буде контролювати фінанси всієї держави Україна. Фактично, те ж саме було і при Президенті Януковичі - тоді для чого потрібні були дострокові вибори до Парламенту?

Безсоромність "верхів" зайшла так далеко, що Кабмін вже закуповує вугілля у держави-окупанта і бойовиків, Україна продовжує постачати двигуни для бойових вертольотів виробництва Росії, а російські компанії де-факто монополізували постачання комплектуючих на українські АЕС.

У той же час Президент Порошенко, один з найбагатших людей країни, закликає співгромадян до "єдності". 

Єдності - з ким?! З генералами МВС, винними в "Іловайському котлі" і саботажі роботи ГПУ? З Ахметовим і Новінським? З базікою і паяцом Луценка? С "реформаторським" Кабміном Яценюка, який за життя "відспівав" Каха Бендукідзе? З тими, хто платить податки ворогу? З тими, хто продає ворогові двигуни для бойових вертольотів?

Неможливо. Народ - по інший бік барикади.

P.S.

За даними корпорації Roshen, частка компанії на ринку РФ становить близько 7 відсотків. Обсяг торгівлі кондитерськими виробами в РФ в 2012 році виріс до 620-630 млрд. руб., в 2013 році досяг 750 млрд. руб. ($ 20 млрд.).

Рентабельність кондитерських підприємств в Росії сягає 20%. 

ВАТ Липецька кондитерська фабрика "Рошен" (Липецька область) є другим кондитерським підприємством в РФ за обсягом випущеної продукції (перше - ВАТ "Марс", Московська область).

За даними порталу Tebiz Group, російський ринок кондитерських виробів входить в ТОП-5 найбільших світових ринків.

Переклад з російської мій, О.К.