Починати інтеграцію треба з підгонки стандартів під Польщу й Литву - Данило Яневський

Ситуація виходить з-під контролю. І сутички людей з мілі­цією через забудову на Осокорках це підтверджують. А це тому, що суди – продажні, прокурори – продажні, менти – продажні, і люди не бачать іншого виходу. Коли починається суд Лінча, це не зупинити.

Що скоріше поховають цю державу, то краще. Стабілізувати політичну систему неможливо. Вона зазнала тотального краху на всіх рівнях – технологічному, економічному, світоглядному.

Крок номер один, щоб не накрило, – ухвалення закону про надання прав громадянства всім вихідцям з України, які внаслідок обставин ХХ століття змушені були покинути рідні землі, та їхнім нащадкам. Вимоги: елементарне знання української мови і присяга, що не будеш вчиняти дій, спрямованих на шкоду державним інтересам України. Це дає 20 мільйонів принципово нових виборців за межами країни. В переважній більшості – це середній клас і вище. Це носії іншої, не радянської, філософії. Це високопрофесійні люди, які не беруть хабарів. Це люди, для яких Україна є цінністю. Вони матимуть право обиратися до органів установчої влади.

Чи може Україна перемогти Росію з її військовим потенціалом?

– Ми вже перемогли. Вперше з часів Хмельницького ми опинилися в таборі переможців. Путін же не з нами воює, а з Америкою. Так що ми перемогли за несумісністю потенціалів. Питання тільки в тому, скільки людей загинуть. А загинуть багато.

Ця війна вийде з-під контролю. Люди куплять квиток в один бік. Будуть руйнувати інфраструктуру, підривати магістральні газопроводи. З'явиться загроза приходу москалів – усе підриватимуть. Те, що відбулося на Донбасі – катастрофа на довгі роки. Там нічого не вдасться відновити, там буде пустеля.

І що робити з Донбасом?

– Його треба ампутувати. ­Середній клас звідти вже виїхав, а це означає для регіону смерть. Барахло врятувати ми не зможемо. На відновлення лише одного аеропорту в Донецьку потрібні мільярди євро, а там же ще є шахти, що потребують відновлення. Людям, які там залишилися, треба чесно сказати: "Виїжджайте до родичів, друзів, знайомих. Донбас ми не зможемо втримати".

Чому влада цього не робить?

– Бо вони – безвідповідальні п… си. Є якась надія на комбатів і громадський сектор, а на політиків надії вже давно немає.

Їм вигідно, щоб на Донбасі була така ситуація?

– Так. Війна все спише. Кажуть: ­"Путін воює, а не ми. Це Путін нам жити не дає." А хто в Україні 20 років розвалював сцецслужби? Я? Вчора до нашої книгарні прийшли десять 20-річних хлопців і дівчат. Говорили про еліту. На території України у ХХ столітті фізично знищили всі елітні групи. Яскраві лідери вмирали або десь розчинялися. Євгена Кушнарьова випадково вбили на полюванні після того, як сказав, що йде в президенти. В'ячеслав Чорновіл випадково розбився на трасі, бо порахували, що на виборах забирає 10 відсотків голосів у Кучми. Олександр Разумков теж випадково помер, бо мав претензії на пост президента. Наприкінці розмови ці діти зробили висновок: "Виходить, усі – гамнюки".

Петро Порошенко півроку тому став президентом. Він виправдовує сподівання народу?

– Я не коментую дії законно обраного глави держави. В умовах війни його треба підтримувати.

Як він має діяти в теперішній ситуації?

– Порошенкові слід викинути з голови євроатлантичні ілюзії. Україна ніколи не належала до європейської цивілізації. Вона завжди була частиною центральної Європи і 500 років перебувала у складі Речі Посполитої й Великого князівства Литовського. Це – наш рідний дім, з якого нас вигнала Росія. Починати інтеграцію треба з підгонки стандартів під Польщу й Литву. Але найперше він має витягти вату з голови. У його випадку – чоколядки. Порошенко має продати свій бізнес і зрозуміти, чого він хоче: грошей чи місця в історії.

Війну на Донбасі називають гібридною. Це так?

– У війні присутній елемент громадянської. На політичному рівні вона в холодній формі була під час виборів 2004-го і 2010-го. Я ще Ющенку казав: "Дорогий Вітя, це погано закінчиться. На сході треба працювати". Та ніхто робити цього не збирався. З олігархами уклали пакт: ви там робіть що хочете, а ми тут співатимемо гарних українських пісень.

Як слід було працювати на Донбасі?

– Це треба було починати робити з 25 серпня 1991 року. Українська держава була проголошена комуністами і їхніми попутниками з Народного руху. Кравчук пропонував Чорноволу очолити уряд, але Рух відмовився взяти на себе відповідальність за долю країни. Її взяли червоні директори, бюрократи, цеховики і бандити.

В умовах олігархічної системи утворилося два полюси: 90 відсотків усіх грошей у країні контролюють умовно 10 людей, решта – насмоктують на тарілку гречки. Останні – люди вразливі й піддаються популістській пропаганді. Їй не піддається лише середній клас, ті, кому зараз 25–30 років. Вони стануть кістяком, локомотивом руху вперед, сформулюють ідео­логію й моральні принципи. Петро Олексійович повинен визначитися, на який клас він спирається.

Середній клас – це невелике електоральне поле.

– У країні треба обмежити виборче право. Право голосу повинні мати люди допенсійного віку й ті, які платять податки. Пенсіонери, військові і студенти у цьому випадку не голосують. Пенсіонерів взагалі треба прибрати з активного політичного життя. Вони можуть працювати лише консультантами і помічниками депутатів, бо мають колосальний досвід. Але їх не можна висувати на перші позиції. Аморально обирати до Верховної Ради таких, як Юхим Звягільський.

На позачергових парламентських виборах ви балотувалися від партії "Україна – єдина країна". Чому вона не подолала прохідного бар'єру?

– Наша партія – принципово нова на ринку: у ній – горизонтальна структура, немає вождів. Людей за один день неможливо переконати проголосувати за новий товар. Але 20-те місце серед 26 партій вважаю успіхом. Якщо врахувати, що йшли на вибори без копійки.

Ви – за швейцарсько-ізраїльську модель оборони із загальним озброєнням народу.

– Це дасть державу, яку неможливо потопити. Основна еліта в кожній країні – офіцерський корпус, а не олігархи. У США на 300 мільйонів є 300 мільйонів нарізної зброї. З цим ніяка ворожа армія не впорається.