- Відвідувань: 0
- Переглядів: 0
Творимо ритуали долучення українців до сотень Третього Гетьманату
Світ:
Спецтема:
141211-novyy_rik-.jpg
Завдяки мозковому штурму ми виробили просту процедуру прийняття українців до сотні – базового осередку політичної самоорганізації українців з чисельністю не менше 100 членів.
Хід обговорення дивіться у коментарях до статей:
Громадянство Третього Гетьманату
Тонкощі ідентифікації
Нагадаємо, що здобуття громадянства Української держави Третій Гетьманат відбувається шляхом надання членства у територіальній або діловій (екстериторіальній) сотні. Тобто питання громадянства Української держави вирішується на низовому рівні.
Реєстр членів сотні доступний для всіх її членів і є частиною загального реєстру громадян ТГ.
Кожен громадянин ТГ автоматично вважається українцем, громадянин ТГ змішаного походження має почесний статус духовного українця (це вирішується за спільною згодою на місцевому рівні). Тобто паспорт громадянина ТГ одночасно є «картою українця», тобто офіційним посвідченням належності до українського народу.
Ще раз нагадаю стандартну процедуру прийняття до сотні:
1. Кандидат на громадянство, маючи при собі стандартне фото для паспорту, приходить в офіс місцевої громади ТГ, який має повноваження надавати громадянство ТГ (якщо не має фото, то його можна зробити на місці).
2. Кандидат пише власноруч заяву про те, що усвідомлює себе українцем. Для підтвердження щирості такої заяви може написати про те, що корисного для української справи він уже зробив чи планує зробити. Факт написання такого документу підтверджує, що кандидат володіє письмовою українською мовою.
3. Кандидат прочитує свою заяву і відповідає на запитання: це підтверджує його володіння усною мовою.
4. Якщо нема запитань щодо європейського антропологічного типу кандидата (це достатній доказ наявності спільного предка), то він тут же сплачує вартість послуги, у паспорт вклеюється фото, ставиться печатка, громадянин власноруч записує у свій паспорт «українець» і отримує паспорт громадянина ТГ. В іншому випадку кандидат може отримати той самий паспорт, записавши в нього, за взаємною згодою, почесний статус «духовний українець».
5. Дані нового громадянина разом з відсканованим зображенням заяви і аудіовідеозаписом процедури (записуються обидві сторони співбесіди) вносяться в електронний реєстр громади, який є частиною загальнодержавного реєстру. За бажанням громадянин може додатково замовити собі паспорт на пластиковій картці.
6. Якщо кандидат з ознаками змішаного походження не погоджується зі статусом «духовного українця», він може звернутися до уповноваженого офісу іншої громади.
Оскільки критерії дуже прості, то процедура надання громадянства може зайняти 10 хвилин. Це ефективно, проте виглядає доволі сухо. Для надання урочистості такій важливій події кожна громада може доповнювати стандартну процедуру власним, унікальним, оригінальним ритуалом.
Тут відкривається велике поле для творчості. В процесі експериментування і обміну досвідом між громадами поступово формуватиметься єдиний звичай урочистого долучення до державно організованого українства.
Цією статтею ми започатковуємо розробку ритуалу надання громадянства Третього Гетьманату і офіційного визнання належності до українського народу.
Які можуть бути елементи такого ритуалу? Почнемо з найбільш очевидних речей.
1. Під час ритуалу можуть бути присутні старшина сотні (сотник, суддя, скарбник) та інші члени громади.
2. Всі разом можуть проспівати славень Української держави, а також славень своєї сотні.
3. Усі присутні можуть обійняти нового члена громади (серце до серця, тривалістю не менше 7 секунд).
4. Можуть зробити колективну світлину.
5. Можуть здійснити ритуал причастя. Під час святкування арійського Нового року Ісус Хрестос з апостолами споживали коровай, пили з однієї чаші виноградний сік і співали славні. Тверда страва символізує раціональний складник вчення (знання, логіку), а рідка – емоційно-образний.
6. Варіант причастя «два в одному»: учасники ритуалу освячують молитвою яблуко (чи інший фрукт – в залежності від сезону чи території), розрізають його і споживають. Тут також присутні і «тверда» частина вчення (клітковина), і «рідка» (сік), і освячення (молитва). Яблуко цікаве тим, що це «райський плід», до того ж добре зберігається протягом цілого року.
7. Загадування і відгадування ритуальних загадок з обох сторін – і представників громади, і нового її члена. Це, до речі, може бути випробовуванням на знання української традиції.
8. Ритуальне вихваляння: кожна сторона весело розповідає про свої успіхи.
Далі – пропонуйте!
І кожне стигле яблуко з врожаю
Життєву і магічну силу має.
Його потрібно у громаді освятити,
Щоб надало воно нам сили свято жити.
Корисно обговорювати важливі питання.
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
Вклинюся у вашу дискусію і я. ;) Погоджуюся зі всім вами сказаним і хочу додати, що ритуали чи обряди повинні сприяти єднанню (консолідації) громади загалом і кожного її учасник зокрема, особливо неофітів. Якщо такого єднання немає, то ритуали (обряди) звичайно непотрібні. Хоча, гадаю, кожен українець (духовний українець) погодиться заспівати якусь свою улюблену народну українську (а може й ненародну) всім відому пісню, а можливо і якусь оригінальну при ініціації.
Особисто мені подобається ось ця Іван Козловський - Їхав козак на війноньку, хоча вона напевне з простору боротьби.
<b>За добро заплатимо добром,</b>
<b>а за зло — по-справедливості.</b>
Коментарі
Мені в такому разі прийдеться шукати сотню в якій не полюбляють обряди :) Колись давно я вже відмовився від можливості приєднатися до масонів, фактично тільки тому, що я страшно не переношу всякі ритуали і обряди, навіть якщо вони мають сенс... але це моє особисте, а якщо хтось від цього дістає задоволення, тоді на здоров’я! :)
Дивно таке чути: відмовився від масонів лише через ритуали, а все решта було гаразд?
В Японії в більшості фірм робочий день починається з виконання гімну фірми.
Плюс ще деякі малозначимі моменти. Щодо Японії, то я дуже радий, що живу не в Японії і не в Сінгапурі, а саме в Україні.
І чому мені ритуали ніколи не подобалися?.............. Чи тому, що це призводить до того, що зараз називають язичництво, не як давній народний світогляд, а саме як синонім отупіння. Первинні значення обрядів здебільшого зрозумілі лише тим, хто їх придумує. А для тих хто приєднується до руху через деякий час, а ще більше - через значний час, все перетворюється на ритуал - не більше. Так з'являються "боги", натомість божественне призначення, сутність Божественна кожного з людей-гравців настільки затирається в свідомості, що врешті маємо лише "рабів" і "господ". Колись, кажуть були мати Слава і воєвода Перун їх справедливо поважали, потім кланялися, потім поклонялися, потім жертву фруктами стали приносити, а потім вбиваючи тварин, а потім і людей, а тепер це язичницькі боги ;). А все через втрату справжнього знання, бо важко (а може здебільшого комусь не вигідно?) тримати(ся) передань, легше ж ритуал здійснити, а там бог розбереться, "бог прастіт" :) ...
Тому в цьому Горинилі-Землі так мало Раю, що всі лише думають про якийсь міфічний, далекий, недосяжний, а наслідок - зміщення цілі життя на Землі. Чи не тому Шевченко констатує: "ми в Раю пекло розвели"?
Начебто й гарно - ритуали - але ... небезпека більша, ніж вони можуть дати.
Не люблю за це ритуали!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Згоден з вашою думкою. Доречі, брахманізм в Індії занепав тільки після того як в ньому почала домінувати ритуальна частина. Він був перетворився в щось схоже до нашого теперішнього іудохристиянства. Після чого прийшов "сектант" Будда і зробив революцію, яку зробити було мабуть не важко, бо багатьох людей не задовольняв ритуалізм тодішніх брахманів.
Хоча якщо ритуал з глибоким розумінням його суті, то мабуть це вже не погано. Просто хочеться, щоб розуміння було завжди над ритуалом.
От-от! Саме так!
А чи можливе це "завжди"? Історія доводить протилежне... Віддачу належної пошани життєдайному Сонцю з часом перетворили на поклоніння йому саме через нерозуміння, яке створили творці ритуалів, значення яких свідомо приховали від людей перетворивши таким чином людей-гравців у своїх адептів для збору мзди.
Дай Бог, щоб розуміння ритуалів залишалося завжди! А це можливе тоді, коли люди залишатимуться гравцями, а не рабами! Погоджуєтесь?
РаДіймо!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Звичайно, погоджуємося! :) Просто для того, щоб розуміти, треба думати. А це робити вже не всі хочуть. Багато людей, які дотримуються обрядів іудохристиянства, не обтяжують себе думками про них. Тільки кажуть, що раз до нас так робили, значить маємо шанувати традиції і робити так само.
А хіба тільки іудохристиянства?!... Самі християни вже говорять про "язичество в православіі" (спочатку думав навести тут відповідні посилання... та передумав )) Ви й самі вмієте користуватися "Пошуковою системою Всесвіт" ;) ).
Чи не те саме відбулося з відизмом, давнім язичництвом? Хто це робить, як не "ломехузи"?
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Вклинюся у вашу дискусію і я. ;) Погоджуюся зі всім вами сказаним і хочу додати, що ритуали чи обряди повинні сприяти єднанню (консолідації) громади загалом і кожного її учасник зокрема, особливо неофітів. Якщо такого єднання немає, то ритуали (обряди) звичайно непотрібні. Хоча, гадаю, кожен українець (духовний українець) погодиться заспівати якусь свою улюблену народну українську (а може й ненародну) всім відому пісню, а можливо і якусь оригінальну при ініціації.
Особисто мені подобається ось ця Іван Козловський - Їхав козак на війноньку, хоча вона напевне з простору боротьби.
<b>За добро заплатимо добром,</b>
<b>а за зло — по-справедливості.</b>
А як Вам така ідея?
Будь з нами, будь українцем! Радій, що тут народився! (пісня для ритуалу)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Для початку хотілось би знати, чи існує хоча б одна сотня. Не віртуальна, а територіальна. І на ній спробувати "живу творчість мас".
"Народ не повинен боятися влади. Влада повинна боятися народу"
"V означає ВЕНДЕТТА"
Коли з’явиться на сайті функціонал груп, то можна буде об’єднуватися по територіальному принципу, тоді з’являться сотні.
Можемо провести в Києві зібрання акціонерів ТГ і обговорити це вживу.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Це вже кожна сотня може сама вирішувати. Хтось обмежиться стандартною процедурою, хтось співанням гімну, а хтось зробить ритуал "за окрему додаткову плату".
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Так. Вибір слід залишити за гравцями.
Повторюся: "Дай Бог, щоб розуміння ритуалів залишалося завжди! А це можливе тоді, коли люди залишатимуться гравцями, а не рабами! Погоджуєтесь?"
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Особливість аріянства в тому, що ми робимо тільки те, що розуміємо.
Аріянство - це релігія знань, по-давньому "віди" (відання, розуміння).
Застосування ритуалів без розуміння їх сенсу означає відхід від головного принципу аріянства.
Аріанство – релігія знань
Динамізм – філософський фундамент аріохрестиянства
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
При прийомі до сотні можна використати пісню 100 бійців. Вона з простору боротьби, але її можна розглядати як ініціацію для переходу у простір пригод. Закінчення пісні позитивне:
Люба, чуєш, ти не ридай!
Він не вмре / за рідний край!
Хай гине ворог / за наш Донбас,
Дорога дальня / чекає нас.
Ми йдемо – одна сім’я,
Сто бійців і з ними я.
І день за днем, за разом раз,
На сто бійців – один наказ.
Пісня мобілізує і налаштовує на солідарну колективну дію. Добре те, що це пісня про сотню: Сто бійців і з ними я.
Військова пісня - це непогано, адже Третій Гетьманат - це дисциплінована, ділова, мілітаризована держава: Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Для повного позитиву в останньому куплеті можна співати
Ми йдемо – одна сім’я,
Сто гравців і з ними я.
Ініціація в тому, що боєць з простору боротьби стає гравцем з простору пригод.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Так, пане Миро, ця пісня саме для військової сотні Третього Гетьманату! Повністю відповідає кшатріям!
Для більш мирної варни (брахманів, господарників) пропоную в якості музичного супроводу під час проведення обряду прийняття до громади саме цю пісню:
Будь з нами! Будь українцем
У куплетах якої, і особливо у приспіві, говориться і про озброєність ("...і до зброї
Підемо разом з тобою"), і про освячення ("Себе відчуєш собою"), і про стимул до плодіння ("...На карті немає такого куточку, Де б краще ти виховав сина та дочку")! ;)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Справжня війна є тотальною. Це те, що зараз називають "гібридною". У тотальній війні бере участь вся нація. В інформаційну епоху все більшу роль у війнах відіграють брахмани. Хоча й раніше саме брахмани керували війнами - про це говорить кельтська традиція, про це пише Артхашастра.
Для ініціації може бути й бойова пісня, потім її можна доповнити чимось більш "райським", хоча й рай може набувати вигляду грамотної і захоплюючої війни.
Війна - найцікавіша гра.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
На мій погляд, важливо зробити діючи сторінки "територіальних громад"! Отримавши інформацію, що це буде створено, я передав її бійцям Сотні самооборони Запоріжжя... На сьогодні нема... Це важливо всім!
Хай Буде!
Закінчуємо тестування груп, може навіть завтра викладемо на основний сайт.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
?А як щодо знання ЖС кандидатами на вступ у сотні ТГ?
"Народ не повинен боятися влади. Влада повинна боятися народу"
"V означає ВЕНДЕТТА"
Такої вимоги нема. Просто ті сотні, що практикують Живе Слово, будуть успішнішими. Інші будуть переймати цей досвід і підтягуватися.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Життя це гра . Так і тільки так сприймаю застосування ритуалів . Та ритуали потрібні ! Потрібні для того щоб окреслити проходження певного рівня очищення свідомості . Потрібні для руху (динамізму ) , для стимулювання НАВЧАННЯ ТВОРЕННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ . Для господарів пропоную пісню
ХЛІБОРОБСЬКА ВЕЛИЧАЛЬНА.
1. Заграйте сурми на зорі,
Возрадуйся, щаслива мати,
Твої сини богатирі,
Виходять землю засівати.
Приспів:
Сійся, родися, зелено розвийся,
Наливайся сонцем золоте зерно.
Жито, пшениця та всяка пашниця,
Нехай колоситься людям на добро.
2. Благословенна борозна
Дощами теплими омита,
О, земле, сонячна моя,
Єднайся колосом і цвітом.
Приспів.
3. Довіку земле молодій,
На радість нам і нашим дітям,
Хвала людині трудовій,
Хвала рукам, що пахнуть хлібом.
Приспів.
http://xmusic.me/q/l_y8y7TF5cKR-YvUtvzn0qvSgvy23ajdVLbFpdKI4ZL26MqY1OHBubSU95bl/
Найвища влада - влада над собою.
Дякую Вам, друже Арн Спокій, за цю прекрасну українську пісню.
Sapienti sat.
Так. Дуже гарна хліборобська пісня для спокійного щасливого життя! Дякую і моє, пане Арне!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Не забувайте за цю статтю ;). Доводьте до кінця почате, бо інакше не варто й починати, щоб інформаційного шуму не було. "Будьте послідовні".
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)