Хто має входити до Міжмор’я? Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Україна, Румунія, Грузія та Азербайджан. Вступ Білорусі та Болгарії не на часі. Тепер по полицях.
В геополітичному та фінансовому значенні членство у Міжмор’ї Фінляндії вкрай важливе.
По-перше, Фінляндія не є членом НАТО, а значить потребує додаткових засобів та вживання певних заходів для забезпечення власної безпеки.
По-друге, історичний та військовий досвід у взаємовідносинах з Росією робить Фінляндію таким собі досвідченим медіатором усього Союзу.
У фінансово-економічному аспекті Фінляндія є найрозвиненішою та найзаможнішою країною з усіх потенційних країн-членів Міжмор’я, то ж і тут ця країна слугуватиме прикладом для наслідування.
Що ж до військово-стратегічних завдань Фінляндії, то це, 1) збільшення власного впливу в регіоні шляхом залучення інвестицій з країн Скандинавського півострова, 2) разом з Естонією встановлення наджорсткого контролю, як військового так і митного, над Фінською затокою.
Звичайно, Фінляндія може задатися питанням: «А навіщо мені це?», враховуючи високий рівень життя громадян, позаблоковість, і мирне життя протягом останніх 70-ти років. Країнам-членам варто нагадати Фінляндії Російсько-Фінську війну, створення маріонеткової ФДР, і, як наслідок, втрату Карелії. А також задуматись, навіщо Росія вторглася у Фінляндію. Одне з головних стратегічних завдань було якраз встановлення повного контролю над Фінською затокою. Росія навряд полишила ці плани, то ж Фінляндія має грати на випередження. Не на користь Фінляндії грає чисельність її власних збройних сил: на сьогоднішній день загальна кількість ЗС Фінляндії становить близько 7500 осіб, а протяжність сухопутного кордону 1300 км., що є другим показником протяжності з усіх потенційних країн-членів Міжмор’я (Україна має 1974).
Відносини з Росією з 1940 року, я думаю, роз'яснювати особливої потреби нема. Зазначу лише, що на тлі війни на Донбасі, Естонія змушена переглянути свою безпекову політику не лише в рамках НАТО, адже не дивлячись на ст. 5 статуту цього військово-політичного блоку, що зобов'язує до формули: «Один за всіх і всі за одного», гарантії, що всі члени НАТО воюватимуть за територіальну цілісність Естонії, нема. А в Естонії є регіон (мааконд) Іда-Вірумаа, що переважно заселений російськомовним населенням та місто Нарва. Так, саме російськомовним, а не росіянами, та, як ми бачимо по подіях в Україні, виявляється достатньо просто говорити російською, аби в твою хату прийшли біль, смерть і голод під виглядом захисників.
Тож, на мій погляд, Естонія також доєднається до Міжмор’я, якщо питання його створення всерйоз постане на міждержавному дипломатичному рівні.
В економічному плані Естонія займає перше місце серед пострадянських країн за рівнем зростання ВВП на душу населення, що також може стати певним чинником впливу і стримування сепаратистських процесів. У політичному плані, Естонія довела, що є надійним і дружнім партнером України та підтримує її європейський шлях.
Фактично, в цієї Балтійської країни проблеми аналогічні Естонським, як і досвід «дружніх» стосунків з Росією, щоправда, російський вплив тут відчувається сильніше ніж в Естонії. Багато років тут проводилися фестивалі КВН та всілякі «юрмали». Росія намагалася втягнути Латвію в свій культурний простір, послідовно нівелюючи Латвійський. Плюс серйозний спад народжуваності серед саме латвійського населення, поставив країну на межу гуманітарної кризи.
Звісно, політика ненадання громадянства певним особам, що проживають на території Латвії, дає певний захист, як і політика зміни прізвищ в 90-х, і членство країни в НАТО, проте, як і у випадку з Естонією, воно не надає відчуття цілковитої безпеки.
Тим більше, у випадку, якщо Росія піде у ва-банк і розв'яже широкомасштабну війну, то перший удар вона нанесе саме по Латвії – під будь-яким соусом. Це буде зроблено з метою розриву фіно-балтійської лінії, (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва) та підсилення присутності у Балтійському морі. То ж Латвія має серйозно задуматись.
На сьогоднішній день – це найбільший адвокат та друг України не тільки серед пострадянських країн, а й серед країн-членів ЄС. Послідовна політика Литви у протидії Російській агресії по відношенню до України, а свого часу і Грузії, а також дещо агресивна, але від того не менш правильна позиція всередині НАТО, де Литва виглядає наразі не інакше як Жанна д' Арк, дає надію на те, що Литва не забариться з відповіддю на пропозицію стати країною-членом Міжмор’я.
У внутрішній політиці Литви також все гаразд. Країна на шляху сталого економічного розвитку і нарощення військового потенціалу, що дозволяє їй надавати Україні не тільки фінансову, а й збройну допомогу. Має досить високий кредит довіри в ЄС, то ж це також може стати козирем, як для Литви так і для Міжмор’я загалом.
У стратегічному значенні Литва також вкрай важлива, адже спільно з Польщею зможуть блокувати агресивні плани Росії в Калінінградській області, а додаючи сюди Латвію контролювати більшу частину акваторії Балтійського моря. Найголовніше те, що Литва заявила, що здатна забезпечити енергетичну незалежність всього Балтійського регіону, адже в Литві давно назріла необхідність диверсифікації енергоносіїв, що спонукало владу країни до початку будівництва терміналу скрапленого газу, а це, безумовно, значно збільшить її впливовість як в регіоні, так і в БЧУ.
Польща також є одним з найвідданіших союзників України і адвокатом на міжнародній арені, не дивлячись на складне спільне минуле наших країн. Польща, як і Фінляндія, свого часу входила до складу Російської Імперії, потім була зґвалтована двома найкривавішими режимами 20 ст., ба навіть протягом 5 років не існувала на геополітичній мапі світу. То ж, з початку війни на Донбасі, Польща однією з перших відкрито засудила російську агресію, а згодом почала укріплювати свої кордони в рамках членства в НАТО.
В економічному плані Польща здійснила диво після повалення соціалістичного режиму, показавши світові приклад національної єдності і спільного бачення вектору розвитку держави всередині владної верхівки. В Міжмор’ї Польща відіграватиме одну з провідних ролей, десь на рівні з Фінляндією, а в перспективі разом з Литвою матиме право на рівноправний поділ Калінінградської області Росії.
Військова галузь Польщі динамічно розвивається, то ж як військово-політичний союзник Польща виглядає вкрай привабливо. Польща вже відкрито заявляє, що готова ним стати на прикладі України. У військовому співробітництві з Україною, Польща продемонструвала консолідовану позицію. Нещодавно Польська влада відкрито заявила, що готова постачати в Україну летальну зброю та інші види озброєння.
В гуманітарній співпраці з Україною, Польща також веде послідовну, а головне прозору політику. Польща надсилає Україні гуманітарну допомогу, згідно з цивілізованими нормами волонтери завозять з Польщі всі необхідні засоби індивідуального захисту, а поранені на війні Українські бійці отримують безкоштовну медичну допомогу. Якщо звести всі вищеперераховані факти до спільного знаменника, можна дійти висновку, що Польща не тільки друг і адвокат, а й надважливий геополітичний партнер.
Напевно найсуперечливіший потенційний член майбутнього Союзу. Та в геополітичному плані, як і в стратегічному, багато хто недооцінює роль Румунії. Стосунки з Росією в Румунії складні і заплутані. Каменем спотикання тут є маленька держава Молдова. Молдова – це Бессарабія. Бессарабія – це Румунія. Румунам ця істина відома з 1940-го року. Проте ця істина бережеться і підтримується не лише в Румунії, а й в самій Молдові. В Молдові, до речі, заявили, що після вступу країни до ЄС, Молдова почне інтеграцію в лоно Румунії.
От і випливає фактична причина Придністровського конфлікту. Росія не мала спільного кордону з Молдовою після розпаду СРСР, а мати вплив хотіла. От і результат. То ж Румунія має бути в Міжмор’ї, аби під час початку інтегральних процесів у Молдові першою стати на захист цієї країни за спільної підтримки країн-членів Союзу, адже НАТО, (членом якої є Румунія), навряд чи втрутиться у внутрішньорумунські процеси, бо потенційна ескалація збройного конфлікту відбуватиметься на території ПМР та Молдови, а не Румунії.
До речі, питання ПМР потім можна буде вирішити спільно з Україною, адже Придністров'я ніколи не входило до складу Румунії, більше того у 1992 році т. зв. керівництво ПМР зверталося до офіційної влади України з проханням забрати ПМР до себе, адже до 1939 року Придністров'я входило в склад України на правах автономної республіки. То ж це питання можна буде спокійно врегулювати в кабінетах. Стратегічно ж Румунія є важливим гравцем в акваторії Чорного моря, а цим разом з Україною та Грузією Міжмор’я створить серйозні перепони на шляху до панування Росії в цьому регіоні.
Те, що роль України в Міжмор’ї має бути провідною – не викликає сумнівів. Найбільша за територією, населенням, економічним, військовим та науковим потенціалом країна не може бути десь обабіч дороги. Плюс географічне розташування дозволяє об'єднати західний, південний та східний регіони Союзу.
Фактично, Міжмор’я вже почало функціонувати, принаймні на рівні військової співпраці саме в Україні. На заході створено Українсько-Польсько-Литовську об'єднану бригаду, а на сході Українсько-Грузинсько-Азербайджанську. На півдні ж, маючи порти в Миколаєві, Херсоні та Одесі, можна розвивати морське військове співробітництво з Румунією, чим створювати проблеми та незручності Росії і посилювати тиск на Крим за підтримки Грузії.
Енергетичний, соціальний, продовольчий тиск на Крим з континентальної України – це, звичайно, правильно, але без серйозного морського тиску, як-то, наприклад, регулярні військово-морські навчання біля його узбережжя, пришвидшити повернення Криму до складу України не вдасться.
Не слід забувати також про те, що Україна – єдина з усіх потенційних країн-членів Міжмор’я має вихід у два моря, Чорне та Азовське. Саме тому Маріуполь має надважливе стратегічне значення для Росії, яка прагне позбавити нас Азовського моря.
Серйозні плани Україна має й у енергетичному секторі, враховуючи перспективи видобутку сланцевого газу у Олеському і Юзівському родовищах. Цей крок суттєво наблизить Україну до газової незалежності від Росії. Вдало скориставшись з усіх своїх об'єктивних переваг Україна матиме усі передумови для лідерства в Союзі.
Як уже говорилося вище, Україна має найвищий потенціал розвитку в усіх сферах, що забезпечують нормальне існування держави та підвищення добробуту її громадян. Незабаром будуть втілені необхідні реформи, що відповідають загальносвітовим тенденціям, та нова військова доктрина, що суттєво зміцнить обороноздатність України, а науковий потенціал, хоча б на рівні стартапів, впевнено заявляє про себе на увесь світ.
Усе це відбувається паралельно з колосальним загартуванням загальнонаціонального духу і становленням національної свідомості. Українське суспільство готове до обрання чіткого вектору розвитку, а зі скасуванням позаблокового статусу воно нарешті отримало чіткі перспективи для цього. Євро-Атлантичний вектор, це, звичайно правильно, проте створення Міжмор’я виглядає, наразі, більш реальним та короткостроковим. Тому ініціатива створення Союзу лежить передовсім на Україні.
Грузія є найбільш постраждалою від російських дій країна. Мешканці цієї південно-кавказької країни найбільше цінують мир та територіальну цілісність своєї країни. Звичайно, самотужки Грузія не в змозі повернути контроль над Абхазією і Південною Осетією, а супердержави не хочуть відкритого конфлікту з Росією (теж саме з Україною, до речі), тому Грузія активно шукатиме військово-політичну альтернативу в Міжмор’ї.
В соціально-економічному плані, як і в плані реформ, не лише Україні, а й деяким іншим потенційним членам Союзу, є чого навчитися. Податкова реформа, реформа МВС, перехід армії до стандартів НАТО, відкритість до інвестицій, прозорість ведення бізнесу, розвиток туризму – все це сучасна Грузія.
До речі, тісна політична співпраця Грузії й України вже розпочалася із запрошенням до уряду грузинських фахівців у галузях охорони здоров'я та внутрішніх справ. Грузія, так само як і Україна, обрала вектор розвитку, орієнтований на євро-атлантичну інтеграцію. Але ці перспективи так само далекі, як і українські. Стратегічно Грузія, разом з Азербайджаном, відрізають російського сателіта Вірменію, а самотужки забезпечує підтримку в Чорному морі іншим країнам-членам, а також надає свої стратегічно важливі порти – Поті і Батумі під час навчань або операцій.
Найзагадковіший член майбутнього Союзу. Передбачити подальші політичні та стратегічні кроки Азербайджану вкрай важко. З одного боку, Азербайджан не визнав анексію Криму, бо має фактично такі ж проблеми у зв'язку з анексією Вірменією за підтримки Росії Карабаху, намагається стати альтернативним та передбачуваним нафтогазовим гравцем на противагу Росії, а з іншого боку політика Азербайджану нагадує багатовекторність, яку зараз активно демонструє влада Білорусі.
Треба розуміти, що в Азербайджані не все так однозначно як, наприклад, у Грузії. Там інша модель управління державою, інші цінності, інші пріоритети. Тому Азербайджану треба щось запропонувати. Тут можна повернутися до Карабаху. Взявши на себе спільну відповідальність у вирішенні цього питання, потенційні держави-члени можуть залучити до Союзу й Азербайджан.
Плюс, звісно, питання енергетичної співпраці. Отримавши такий колосальний ринок збуту, Азербайджан погодиться на повноправне членство, тим більше в світі останніх заяв російського політикуму, що Азербайджан ніколи не був державою, а це лише «об'єднані каспійські племена».
Є ще один цікавий факт. Азербайджан має певні територіальні претензії до Росії. В Дагестані. Не дивлячись на те, що в період з 2010 по 2013 рр. Росія передала Азербайджану 50% стоку Самура, два села і три великих пасовиська – претензії не закінчилися. До того ж, перспектива виходу в Каспійський басейн має бути привабливою для всіх майбутніх членів Міжмор’я. Тому на Азербайджанському напрямку дипломатія має працювати вкрай потужно.
1. Міжмор’я вкрай потрібне всім перерахованим країнам. Хоча б тому, що кожна з них понесла територіальні втрати через агресивну політику Росії в будь-якому її геополітичному вигляді і за будь-якої в ній системі державного управління, чи то пак устрою.
2. Те, що створення Союзу стане гідною альтернативою ЄвразЕСу, ТСу та СНД, не викликає сумніву. Найголовніше, що він стане альтернативою НАТО для тих країн, які або не входять до НАТО, або не відчувають цілковитої безпеки, навіть будучи членом Альянсу.
3. Оскільки Міжмор’я виглядатиме як пасок навколо Росії (подивіться на мапу), то країни, що знаходяться за ним, будуть зацікавлені інвестувати в «перший рубіж оборони», що позитивно позначиться на економіці всіх країн-членів.
4. Союз значно прискорить інтеграцію в євро-атлантичну спільноту тих країн, котрі висловили своє прагнення в ній опинитися, за рахунок встановлення тісних міждержавних зв'язків з країнами, що перебувають там вже давно.
5. Я поки що відкидаю членство Білорусі і Болгарії в Міжмор’ї з таких причин: Білорусь це пряма диктатура, а це суперечить основним, ба навіть засадничим принципам потенційних країн-членів, до того ж, Білорусь досі має статус «союзної» держави з Росією.
А Болгарія ще за радянських часів мала такий собі неофіційний статус «16 союзної республіки» і досі проросійські настрої там досить потужні. Плюс до цього Болгарія - це найкорумпованіша країна ЄС, що також не може бути «зеленим світлом» на вступ.
Безумовно, і в Україні, і в Румунії, і в Азербайджані проблеми з корупцією величезні, та все ж таки всі ці країни стали на шлях подолання цієї, без перебільшення, біди. Безумовно, існують механізми, запустивши які можна вплинути на внутрішньобілоруські процеси, але про них іншим разом.
Щодо Болгарії, то їй варто прислухатися до своїх партнерів по ЄС в подоланні корупції та криміналу, і самій зайняти більш рішучу та прогнозовану позицію щодо дій Росії і тоді участь цієї країни в Міжмор’ї стане більш імовірною.
Загалом, Міжморський Союз вкрай потрібний усім потенційним країнам-членам для вирішення своїх геополітичних, стратегічних, безпекових, економічних та соціальних завдань.
Я поділився своїми думками, щодо створення нового військово-політично-стратегічного союзу на геополітичній мапі світу. Вважаю, що він має право на існування на тих принципах, що я озвучив. Прошу і Вас висловитися з цього приводу. Дякую за увагу!
Назар Приходько,
громадський діяч, викладач, поет-композитор, член УНСО, учасник Помаранчевої Революції та Революції Гідності
Як же я не люблю того слова "дискусія"..
Ось як виглядає приблизно його карта пропозиції:
Для любителів карт даруйте за похабність нанесених там ліній=((
або ось так от
А так до речі виглядає мовна карта Європи
А це карта регіонів Європи
Коментарі
Як же я не люблю того слова "дискусія"..
Ось як виглядає приблизно його карта пропозиції:
Для любителів карт даруйте за похабність нанесених там ліній=((
або ось так от
А так до речі виглядає мовна карта Європи
А це карта регіонів Європи
Напрямок правильний, проте починати треба з малого. Першим кроком має бути залучення трьох країн Україна, Польща, Литва. І тут власне не обійтися без історичних претензій Литви щодо Польщі. Кожен поляк знає, що приїхавши у Литву, він має великі шанси мати проблеми з обслуговуванням у ресторані тільки тому, що він поляк. Думаю, що з часом здоровий глузд переможе, але твердої певності в цьому нема, бо історичні образи мають дуже глибокі корені. На мій погляд участь Білорусі в цьому союзі є більш бажана ніж Азербайджану. Правильним є бачення залучення Румунії (хоча і суперечливим), бо Румунія має незалежні енергоресурси.
Не знаю, що нас зможе об'єднати з вищезгаданими країнами, які вже в ЄС? Вони вірно служать своїм господарям в Брюсселі та Ватикані. Для інтеграції наприклад з Польщею обом країнам потрібно повністю зректися будь-яких історичних претензій, бо інакше знову буде протистояння лоб в лоб.
Миролюбність і озброєність!
Ці країни якраз більше координують свої дії з Америкою ніж з Німеччиною чи Францією. І судячи з того, що Польща активно зараз представляє інтереси України, то історичні претензії навряд чи будуть на першому плані. Особливо після того як обидві країни побачать переваги такого союзу.
Як тільки Україна очиститься зсередини - всі союзи створяться швидко "самі собою", бо вони очевидні. Якщо ж союзи буде робити стара влада, то буде псування задуму.
VAKULA
Цілком згоден з Вакулою! Головним чинником формування Міжмор’я є перетворення України.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
"Сама по собі" картопля не росте - треба садити і доглядати і колорадів збирати...
Якщо ми не створимо середовище важливої необхідності в такій єдності і не створимо образну модель, як це буде в житті і яке добро принесе це всім народам - то повірте все буде як є. Я щось не можу згадати в історії людства державу яка дбала за народ, а настав час творити нам такий простір де буде добре людям, а вони не дадуть образити одну чи більше держав. То їх простір безпеки, радості та добробуту. При таких обставинах ні теоритично, ні практично держава не може бути слабкою їй стане вигідно дбати за народ, що робить її сильною і заможною. Так буде у Міжмор'ї.
Хай живе Міжмор’я!
Приєднуюся до такої думки. Перетворюймося!
Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.
На мою думку для цього союза цілком вдосталь України разом з Кримом, Молдови, Польщі, Білорусі, Литви та Латвії. Але так як все це просто роздуми, то це просто лишень роздуми і ніяким чином не заклики до безглуздих дискусій=)
От тільки шкода, що Крим Наш вже не наш...
Якщо путінська Росія піде відкритою війною проти України із застосуванням авіації і тактичних ракетних систем середньої дальності,а НАТО,ООН,ЄС і інші "гаранти" нашої безпеки будуть спати,то Міжморїя може утворитися дуже навіть швидко..
Вірю в те, що розумію.
І яким чином ви собі це уявляєте?
Може продемонструвати нам свою фантазію в описах?
Для прикладу з моєї позиції, Росія розпочала повномаштабну війну, так дійсно Лукаш сказав що він готовий дати серйозну відсіч москальській агресії в бік Білорусі, так припускаємо таку ситуацію. Но перепрошую на якого дідядька Лукашенку треба буде запустити арт. обстріл по Росії першим і тим самим зустріти бій першим, коли йому буде куди краще вичикати позицію коли мос. війська зійдуться з польською армією на теренах Галичини, і вже тільки потім пускати свої партизанки на Полісся для створення буферної зони з москалями на випадок якщо розвід дані КГБ Білорусі дадуть чітку відповідь про намір Путі піти також і на Білорусь, а якщо і не дадуть, то все одно йому куди вигідніше буде ввести свої війська на Полісся і тим самим сказати Путі що мовляв, ну чувак дивись ми тобі допомогли? допомогли. ну так ось, будеш лізти до нас, то ми ще і у тебе заберемо наше.. Бо адже ну навряд чи Путя аж настільки вже такий дебіл щоби давати повномаштабний бій на два фронти по Україні і Білорусі, в той час як він навіть нічого толком не може зараз зробити на Сході України і це при тому що Білорусь то наразі є й по нині добре озброєною від Радянського Союзу.. Тож у вашому випадку скоріш за все на мою думку, поляки просто введуть свої війська в Західну Україну для утворення все тієї є буферної зони між Польщею та Рашою, мотивуючи це тим що типу вони як учасники НАТО всього на всього лишень захищають свої "історично польські" землі від окупантів, а тому присутність їхніх військ на території Зах. України буде цілком так би мовити легітимним.. Потім що далі може бути? Ну якось так що як варіант Румунія вчинить подібним сценарієм от тільки попри введення своїх окупаційних військ в Чернівецьку обл. вони румуни ще введуть свої війська в Молдова на захист своїх братів для дислокації військового конфлікту який може їм молдованам загрожувати з боку Придністров"я яке буде вже підконтрольна Расєї.. Ну і далі хочете ви того чи не хочете, а НАТО вже просту буде змушеним вступити у війну з Росією позаяк у ній одразу же аж дві країни саму приймуть участь у боях на території України що автоматично вже буде загрозою для атаки Росії на них, тобто на Польщу та Румунію.. Власне через що дислокація натівських військ у балтиці стане неминучою.
Но є одне але!
А саме ви ж надаєте варіант того якщо НАТО буде спати.. Ну так ось навіть якщо нато буде спати і у моєму вище наведеному фантазійному опису військових дій в разі повномаштабної війни проти України, то все одно я тут не бачу якогось союзу між вище наведеними країнами, позаяк між усіма цими країнами і так існують міжусобні тер. іст. притензії що навряд чи дасть їм в екстреній ситуації приймати раціональні рішення по утворенню союзу, замість того аби вимагати від ЄС та НАТО конкретних та жорстких дій проти Раші. Власне через що все може навіть закінчитися і тим що НАТО просто мирно без війни розділить Україну, по сценарію який ми вже були читали на НО між зоною впливу ЄС та Росії.
Де на мою думку потенційні союзники навіть будуть ще більш радими таким перерозподілом між собою України, аніж як налагоджувати які не будь із нами союзи у той час коли у нас влада взагалі ні в які рамки не вкладається до їхньої адекватності.
Мало того знову ж таки почитайте Павла Штепу "Московство" де він гарно описував вже подібні ситуації в нашій спільній історії, де ляхи ратше діяли по моєму фантазійному сценарію, і потім все ж були таки битими москалями, аніж буде як вважаєте ви, що вони мовляв різко між собою згуртуються та ще й при цьому будуть запитувати в України чи можна їм зайти військами на територію.. О_о
Ну фантазувати я можу багато навіть із самозаперечування самого себе, а ось можна було б почитати вашу фантазію на рахунок вашого коментаря?))
Фантазій в мене немає,а проста логіка за якою виходить те,що перед лицем реальної небезпеки,процес об'єднання народів,в яких спільний ворог,пройде швидко і без надлишкової дипломатії..(це як Ви перестрибуєте високий паркан,коли за Вами погнався злий собака).
Вірю в те, що розумію.
Зрозуміло!
От тільки у житті не завжди діє залізна логіка..))
Для прикладу хто ж міг усе це що нині у нас є, передбачити залізною логікою ще на самому початку всього цього? Гадаю що реально ніхто, і навіть ті у яких фантазії буяють на повну котушку також..
Тому іноді по все тій же логіці просто навіть немає жодного сенсу вести будь яку мову коли для цього немає жодних підстав, по тій простій причині що за 20 з лишком років Україна так і нічого не зуміла досягнути окрім як попасти у військовий колапсус..(
Увага! На карті позначено, що НАТО і Московія є партнерами! Мені це нагадує пакт 1939 року, а вам?
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Для початку Україні треба усвідомити, що вона є центром Європи.
Після цього наші союзники повинні зрозуміти, що йдеться про творення Центрально-Європейського союзу.
Відтак це має бути слов’янський союз, тобто союз народів, які розуміють один одного.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
А з якого дива ви записали у слов'яни Азербайджан, Вірменію, Грузію, Румунію, Фінляндію?
Ви хоч раз чули грузинську чи фінську? Ну дуже зрозумілі мови.
Їх не записано туди, це було умовно сказано про слов"ян Польщі та Білорусі.
Ну а щодо мов, то слов"яни моужть балакати і арабською но від цього арабами вони не стають, точно так само як араби які балакають французькою французами при цьому не стають.
І знов за рибу гроші.
Я це до того, що якщо ми плануємо об'єднувати в цьому союзі лише слов'ян, то "Русский мир" нам уже пропонували, і ми від нього благополучно відхрестилися.
Якщо об'єднувати за улюбленою вами генетичною ознакою, то доведеться брати в союзники австріяків, німців і більшу частину москалів. Гляньте уважно на свою ж карту.
Може нарешті шановне панство визнає необхідність ставити на перше місце духовно-ідеологічний критерій відбору?
У даному випадку можна просто відмовитися від москаликів і все)
Щодо австріяків та німців то їх там по карті вкрай мало, а взагалі як на мене то вони були б чудовими союзниками якби не їхні амбіції)
Тому то я і вважаю що союз з Польщею та Білорусією ну і навіть з Чехією та Словакією був би ідеальним по генетичній близькоспорідненності... Та проте це всього лишень на всього мої думки і я нікого до них не агітую. Мені напрочуд самому кумедно спостергіати за обговорення варіантів союзницьких відносин і при цьому ані найменшого відношення до всього того не мати.. точніше не мати впливу на хід політичного рішення. Це з боку виглядає немов як дітки просто фантазують і хваляться своїми міркуваннями стосовно того чи іншого союзу)
Для прикладу міжморський союз дійсно є річчю раціональною, та проте нашій високопосадовій владі абсолютно байдуже на всю цю раціональність, позаяк у них лишень тільки особистісні цінності турбують. Отже навіть якщо теоретично і усунити фізично ту владу, то ситуація на міжнародній арені все одно не зміниться, бо події в історії повторяться аналогічним чином, де наші наївні мрійники думатимуть що цей союз їх захистить, а насправді цей союз їх лишень розірве на шматки та поділить на користь все тому ж спільному ворогові..
Тобто ну жодна держава не поступиться своїм територіальним претензіям до сусідів тільки через якийсь там союз задля спасіння від Раші.
До речі для тих хто також любить геополітику, то тут дещо про Азербайджан написано\)
Така дискусія, подібна до того, про що у цих приказках мовиться:
"Товкти воду у ступі", або "Вилами по воді писано", ...А, може, ще хто подібну підкаже, га? ;)...
А я нагадаю вам, шановні компанійці, козацьку приказку ;) - "Буде те, що буде! А буде - що Бог дасть". У світлі того, що ми з вами вже всі гарно уяснили, що кожна людина-гравець є втіленою божественною сутністю, то ця козацька приказка гарно перетворюється у відому нам закономірність "Все буде так, як ми захочемо. Хоча й не так, як ми думаємо"! бо "Людина припускає, а Бог - розпоряджається".
Отож, швидше таки набуваймо якостей божих і ставаймо Богами... чи, найменше, характерниками - людьми з характером! Кожен робімо маленьку справу - "Шукайте перше Царства Божого та правди його, і все те вам додасться."
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Так, все розпочнеться з перетворення України. Але питання в тому, що, коли Україна здійснить дійсне перетворення, то вона сама зможе успішно протистояти москалям. Союзи України з Польщею та Румунією, як на мене, то це окозамилювання. Поляки підтримують сьогодні Україну переслідуючи свої національні інтереси, розуміючи реальну загрозу з боку Москви. Гадаю, після зникнення Москви з політичної мапи світу риторика поляків щодо України може різко змінитися. А румуни відкрито говорять про свої претензії щодо України, адже поділ шельфу Чорного моря навряд чи задовольняє обидві держави. А у румунів є серйозні претензії, щодо українського суходолу. Плюс до того обидві ці країни володіють частиною етнічних українських земель. Тому в жодному разі неварто нехтувати нашим західним кордоном, думаючи, що там у нас надійний тил.
<b>За добро заплатимо добром,</b>
<b>а за зло — по-справедливості.</b>
Йо! 100%
Вчора сонними очима подивився кіно "Ковбої проти прибульців"..Нічого цікавого,окрім Олівії Вайлд і ідеї об'єднання навколо спільного кровожерливого ворога, там немає..Але племена індіанців,різні банди і шерифи,які стрілялися між собою постійно,вмить об'єдналися у війні проти інопланетян..Усякі союзи у нашому просторі,збудовані ситуативно не довговічні..Тому великих сподівань на них не потрібно витрачати..Єдиним виходом для людства є диктатура брахманів на усій планеті..Чим скоріше тим краще..Бо нікрофаги доведуть цивілізацію до загибелі..
Вірю в те, що розумію.
Чи мають бажання читачі НО провести та прийняти участь в онлайн (віртуальній) розстановці Хеленгера по цьому Міжморському Союзі? От тільки щоправда під моїм коригуванням, прямо на цьому ж сайті НО??
А ви Альберте, ще й у розстановках спеціаліст?
Ну це по крайній мірі цікаво. Давайте спробуємо. Але виникає питання, як ЦЕ робити на відстані? Перепрошую, але то схоже на секс по телефону.;)))
Альберт говорив, що це має бути саме на сайті, так що буде секс по переписці, це крутіше ніж по-телефоні, бо можна завжди повернутися і ще раз перечитати, або легко виправити щось, якщо захочеться ))))
Саме так друзі мої! Це буде секс по переписці.
Ви ж самі на НО тут усі любите кремлівського агента Арестовича який так вправно вами поманіпулювавши зігравши на тому що він типу щиро покаявся у тому що люди позвикали довіряти тіко якимсь там дипломним спеціалістам з науковими званнями, ну а він увесь такий прокремлівський бідняшка типу нікому не відомий психолог просто від щирого серця з вами тоді ще в листопаді поділився своїми резльтатми розстановки що на НО всі аж роти пороззіввали через його феєричне захоплення..
Одним словом я вам пропоную те саме що і той прокремлівський Арестович, лиш замість нього його роль буду грати я, а ви кожному кому я роздам персональні ролі, де інші зможуть також ще й паралельно собі й самі вибрати ролі й провести цю розстановку у якій нічого такого собі аж містичного НЕ має окрім як банального бажання ту розстановку просто провести і вже після 25 березня зробити певні висновки. Ну їй богу я скільки мав справ з тими жидами психолагами, що мені як ЕІІ всі речі такі доволі банальні що їх ну ми українці нічим не гріші тих премудрих жидів повірте вже на слові нічим не гірші..
А тому запитую вас ще раз, чи провести вам дану розстановку яка буде відповідати куди краще повноцінному секасу, аніж замість того аби весь час тут у різних публікаціях займатися так би мовити кожному самому по собі мастурбацією..????????
Ще одне хочу наголосити що це буде експерементальна розстановка, позаяк її ще таку по ходу діл НЕ проводили, ТА ПРОТЕ!! Завдяки одному випадку у закритій мережі подібним чином ми і запровадили були Проект Бандера який і дав у подальшому свої дуже гарні плоди. Тому хто зна які плоди нам дасть розстановка Хеленгара по Міжморському Союзі...
Я наприклад тіко за! От звісно що під моїм коригуванням бо я же буду грати роль кремлівського Арестовича=) тобто ведучого розстановки=)))
Кажіть так!
І давайте покайфуємо з повна аж до 25 березня=Р
Ну взагалі то я вже погодилася, а ви цього і не помітили.
Помітив, просто одна людина це приємно, а ось якщо буде хоча б троє бажаючих то це вже буде те що треба)
Отож зараз відкрию відповідну тему)
А чому ж першому, хто погодився на участь у розстановці - Дзвінкій Сопілкарці - ролі не дали?
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Бо п. Альберт знає, що я вперта і язиката, і всю ЙОГО розстановку поламаю. ;))
ps. До речі, звертаюся до розробників сайту. Коли нарешті в коментарях можна буде смайлики нормальні додавати?
Я думаю, що ти Дзвінка, втратила шанси на участь коли порівняла творіння пана Альберта з сексом по-телефоні )))
А щодо запитання про смайлики, то навряд чи ті, хто треба, побачать його тут
Питання до розробників сайту треба задавати безпосередньо розробникам і адміністраторам сайту, пані Дзвінка. Наприклад, Вадиму Кононенку.
Впертість і язикатість, ще не ознака деструктивізму! ;) Подайте заявку в приватному повідомленні пану Альберту. Ви ж бо вперта ;) от і проявіть свою впертість з користю спольній справі. РаДіймо! ))
"Станем браття до роботи від Сяну й до Дону!"
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
До Вадима Колісниченка навряд чи варто звертатися, він мабуть зараз далеко десь в Раші, разом з Януковичем і компанією )))))) А от до Вадима Кононенка можна і варто :)
Взагалі то в розтановці написано що кожен може приймати участь після узгодження ролі з автором розстановки. А тому будь які цигани які будуть там порушувати ті правила будуть мною у темі видалятися. Всі ж решту можуть долучитися до розстановки у будь який час за кого вони матимуть бажання грати тільки після моєї згоди.
А щодо моєї колеги Дзвінкої, то так сталося що по ній я не відчув до якої її країни долучити. Через що власне у неї як і у решти учасників НО є можливість самому собі вибрати роль країни. Чи/або будь якого іншого об"єкта.
У розстановках це нормальне і звичне явище.
Одним дають ролі, інші якось по ходу діл самі з"являються, та по різному буває..
Просто це все йде з верху. І будь які провтики у розстановці чи напрочуд інші будь які прояви активності, є нормальним процесом.
Наприклад якщо цей Союз є мертвим, то воно тоді й не дивно чого ніхто немає бажання активно долучатися до його процесу Творення.
Що ми потім згодом усі самі те і побачимо.
Для прикладу ще один випадок у розтановці й близько не пахне Литвою. Ну і ось Литва після початку нашої розстанови трохи згодом отримала головенство у ЄС. І шО? Вона хоч слово згадала про Україну? Я вас прошу, та їм пофігу на нас усіх разом узятих, і про МС вони навряд чи взагалі щось там знають. А Україна яка мертва.. як в реалі.. сидить считься в штанці бючись мовчки з Парашою і думає що її хтось має рятувати.. На відмінно від Расєї яка як в реалі то так навіть і в розстановці себе так похабно і нагло веде, що це просто аж дух захоплює коли бачиш наскільки наша онлайн розстановка відповідає дійсності.
А взагалі прикро якось так усвідомлювати коли свої же не визнають своїх.
А хоча мені в принципі вже давно як і не звикати до того що я чужий серед своїх і свій серед чужих.
Та проте все одно це дико якось для мене, коли москаля маніпулятора про якого дізналися лишень у лихий час України поважають тільки через те що він засвітився на Ютубі як месія України, і це притому що я давав посилання на все той же Ютуб де він 8 років тому розповідав про план дій Раші, визнають як за свого, а мене українця який з вами вже 10 років разом, навіть й близько не помічають.. О_о Певно це пов"язано із тим що я не люблю так піаритися як це робить Арестович який так банально маніпулятивно лохонув всю Україну своїми заявочками, що мовляв люди рахуються лишень з науковцями а з такими як він ні.. Хих.. така банальність що я просто навіть дивуюся як люди на таке повелися.. Я наприклад також далеко НЕ науковець, і я навіть без диплома психолога і так вже був і є від природи психологом якому абсолютно байдуже чи є у мене той диплом чи ні.. но робити на цьому піар заради того щоб розводити народ за гроші.. Та одним словом у мене просто нема слів.
Я наприклад із-задоволенням граю свою роль у тій розстановці. І отримую від того задоволення коли бачу там нашу спільну працю. Хоча при цьому гонорари я від того від СБУ, ФСБ чи там ЦРУ й близько не отрмую( на відмінно від деяких..
Порівняй, скільки переглядів, коментарів і галів отримала твоя стаття і стаття про Орестовича. А потім роби висновки.
https://t.me/ETEPHET
87 коментарів і 14 переглядів - Ви про цю статистику, друже Леоніде? Так тут же лічильник безбожно бреше! ;) А "у Орестовича" - біля 7,5 тисяч переглядів... до слова - післязавтра якій буде вже рік. ;)
Друже Анатолію, зі статистикою у Тебе значно краще виходить! Постараєшся?
Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.
Так я ж до того і веду мову, що в Україні авторитетами за звичай є НЕ українці.
Тож ось тобі тут і висновки. Чужими захоплюйтеся, а своїми гидуйтеся...
Так. Хочу грати роль України в цій грі. Вважаю, що добре знаю її егрегор і за природними і набутими навиками можу вдало впоратись із такою роллю.
https://t.me/ETEPHET
Роль України вже визначена, для тебе роль іншої країни за яку ти можеш і не приймати участь в онлайн розстановці.
Прошу шановне панство приступаймо!
Мережева розстановка Хеленгера по Міжморському Союзу
Ключове тут сказав Альберт: де наші наївні мрійники думатимуть що цей союз їх захистить, а насправді цей союз їх лишень розірве на шматки та поділить на користь все тому ж спільному ворогові.. Висновок: Треба покладатися лише на власні сили!
Зважаючи на те, що "єдиним порятунком США від загрози континентального блоку ЄС–РФ–Китай є формування Балто-Чорноморської дуги – Співдружності Міжмор’я. Її заснувати може тільки Україна – з причини свого центрального розташування, економічного потенціалу і пасіонарного населення. Але для цього потрібна тверда, патріотична, а ще краще – націоналістична влада, спроможна подолати внутрішню корупцію і рішуче воювати за свою незалежність. США готові організувати для України новий «ленд-ліз» – як під час Другої світової війни, адже знову стоїть питання про існування США. Тобто якщо в Україні буде тверда влада, то США нададуть масштабну допомогу, вимагаючи в замін тільки одного – воювати за свою незалежність і творити Міжмор’я, відсікаючи ЄС від РФ."(Геополітична доктрина Третього Гетьманату: Україна, США і Проект Міжмор’я)
...виникає запитання: "- ініціатором Міжмор'я є США чи Україна?" ... А-а-а... тоді зрозуміло, чого цей Союз так і шалишиться в мріях мрійників, бо "діячі" діятимуть в протилежному - Євразійському напрямі.
Чи значить це, що проЖект Міжмор'я - антитеза Євразійському Союзу?!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Феноменальне явища у нас на НО виходить) кількість учасників що тут коментують = меншій кількості учасників що приймають участь в розстановці по МС. Натомість ті що тут не коментували участь у МС складають більшість.
А ще дехто пропонував тут був провести дискусію по МС)
Та для чого ці безглузді дискусії коли є реальна можливість відчути себе тією чи іншою країною і вже від її імені й налагоджувати діалог по утворенню МС.
Для прикладу у грі Расєя прямо як і у реалі себе поводить домінуючи на відмінно від слюнявчиків країн Європи. Ото дивіться так і до реальності дійде якщо люди й надалі будуть просто коментувати і при цьому триматимуться осторонь від подій що тривають довкола них.
Для прикладу я так щось відчуваю що та Раша там кого завгодно завалить як у грі то так і в реальності, позаяк такої кількості агентури як у неї ні в кого НЕМАЄ!
Тут проблема саме у слові "ВІДЧУТИ". Далеко не кожен, сидячи у себе вдома, наодинці, спроможний підключитися до егрегора конкретної держави і відчути потік енергії. А в коментарях висловлюється власна думка.
Та там є такі речі і це дійсно помітно)
Та проте як на мене то вчитися все одно буде корисно.