Аудіоверсія статті: Все, що ви знаєте про фашизм, невірно – єврейський дослідник Джона Голдберг (США)

Запитайте середньостатистичну, досить освічену людину, що приходить їй у голову, коли вона чує слово «фашизм», і вона вам одразу ж відповість: «диктатура», «геноцид», «антисемітизм», «расизм». Копніть трохи глибше, і ви почуєте: «євгеніка», «державний капіталізм», «війна», «мілітаризм».

Деякі з перерахованих ознак дійсно були властиві так званому класичному фашизму Беніто Муссоліні та нацизму Адольфа Гітлера. Проте дуже мало з цих понять застосовні тільки до фашизму, і майже жодне з них не можна безумовно вважати правим або консервативним.

Взяти хоча б мілітаризм. Він, безумовно, був основною складовою фашизму (і комунізму) в більшості країн. Але його зв’язок з фашизмом є більш складним, ніж можна було б припустити. Для деяких мислителів в Німеччині та Сполучених Штатах (таких, як Теодор Рузвельт і Олівер Уенделл Холмс) війна була воістину джерелом важливих моральних цінностей. Вони розглядали мілітаризм як соціальну філософію в чистому вигляді.

Або візьмімо расизм. Поза всяким сумнівом, расизм був наріжним каменем нацистської ідеології. Сьогодні ми абсолютно спокійно ставимо знак рівності між расизмом і нацизмом. І у багатьох відношеннях це абсолютно доречно. Але чому б не зрівняти нацизм і, скажімо, афроцентризм? Чому в тих випадках, коли біла людина висловлює расистські погляди, то вона «об’єктивно» вважається фашистом, але коли те ж саме говорить представник неєвропеоїдної раси, то це сприймається лише як вираз модного мультикультуралізму?

Представники лівих сил прагнуть всіма можливими способами залишати такі питання без відповіді. Коли ж їх змушують відповісти, відповіді їх зазвичай бувають скоріше туманними або зневажливо глузливими, ніж раціональними чи принциповими. З їхньої логіки випливає, що мультикультуралізм і подібне – це «хороші речі», до яких ліберали відносяться схвально, а «хороші речі» не можуть бути «фашистськими» вже хоча б тому, що ліберали схвалюють їх.

Така думка є вирішальним аргументом для величезного числа письменників, які з готовністю використовують слово «фашист» стосовно «поганих хлопців», ґрунтуючись тільки на тому, що ліберали вважають їх поганими.

У ретроспективі важко зрозуміти, як можна сумніватися у «фашистському» характері Великої французької революції. Мало хто стане заперечувати, що вона була тоталітарною, терористичною, націоналістичною, конспіративною і популістською.

Вона породила першого сучасного тирана – Робесп'єра. Параноїдальне якобінське мислення революціонерів зробило їх ще розгнузданішими і жорстокішими, ніж король, на зміну якому вони прийшли. У кінцевому рахунку хвиля терору забрала життя 50 тисяч осіб, багато з яких стали жертвами показових політичних процесів.

Можна з повною підставою заявити, що Велика французька революція була катастрофічною і жорстокою. А ось думка про те, що вона була «фашистською», напевно викличе заперечення, тому що Французька революція є першоджерелом лівої та «революційної» традиції.

Image

Про фашизм і нацизм в США: 

• Націонал-соціалізм як масовий рух в США
• Як виглядають сучасні нацисти? – дослідження The Washington Post
• Навіщо німецькі націонал-соціалісти вивчали расові закони США
• 80 років тому німці бачили в Америці з її расовими законами обіцянку світлого майбутнього
• Чи була націонал-соціалістична Німеччина заснована в Америці?
• Свастика в США – джерело натхнення для Третього Райху

Додатково: 

• Хто такі російські орки і до чого тут нацисти – виправлення імен
• Психологічна структура націонал-соціалізму: постіндустріальна четвірка головних цінностей (+аудіо)
• Фашизм і націонал-соціалізм – порівняльний аналіз двох різновидів творчого націоналізму
• США і Третій Райх – геополітичні союзники чи противники?