Вартість холдингу "Укррудпром" оцінювалася незалежними експертами на початку 2000-х років у 40-50 мільярдів доларів, а він був проданий за 500 мільйонів.
У цій історії, яку розповідає Українська правда, задіяні фактично всі найбільші олігархи країни - Рінат Ахметов, Віктор Пінчук, Вадим Новинський, Ігор Коломойський та його бізнес-партнер Геннадій Боголюбов, які за рахунок спеціально прописаних умов приватизаційних конкурсів змогли обзавестися важливими сировинними активами.
Вони стали базовою основою для формування, приміром, найбільшого вертикально-інтегрованого металургійного холдингу "Метінвест", який контролюється зараз Ахметовим і Новинським.
Оприлюднення подробиць приватизації "Укррудпрому" може спровокувати черговий переділ власності в країні. І Ігор Коломойський в цій історії претендує на роль диригента.
"Українська правда" наводить практично повну стенограму засідання Спеціальної комісії з питань приватизації та коротке інтерв'ю Ігоря Коломойського журналістам після її закінчення.
Ось декілька цитат зі стенограми засідання:
«Лещенко: У мене немає сумнівів, що ми з вами однодумці в питанні відновлення справедливості при реприватизації, але скажіть - ви ж теж були бенефіціаром. Питання з приводу 5 млн. на місяць, які ви платили Пінчуку в 2004 році. Ви вважаєте, що це був хабар чи ні? Якщо хабар, це явка з повинною з вашого боку?
Коломойський: Ми ж знаємо, що той, хто дав хабар і перший прийшов, сказав про це - йому нічого за це не буде. (Сміх)
Л: Тобто ви визнаєте, що за керування «Укрнафтою» давали 5 млн. доларів на місяць?
К.: Так.
Л: Кому саме, на які рахунки?
К.: Усі надано в англійський суд, можемо надати все сюди. Ці рахунки ідентифіковані як рахунки Пінчука і Кучми.
Л.: Офшор?
К: Так. Але це не «Укррудпром», а «Укрнафта». Але це не тільки ці гроші. Ми платили ці гроші, а крім цього платили дивіденди державі і податки. Але за право отримувати свої дивіденди нас змушували зі своїх дивідендів платити ще по 5 млн Пінчуку».
Вікторія Войціцька, фракция "Самопоміч": У парламенті дискутується питання про проведення приватизації в 2015 році. Ви як бізнесмен можете дати відповідь на питання - яка оцінна вартість активів в Україні - з урахуванням політичних та економічних ризиків? 2015 - це рік приватизації?
Коломойський: Ні, це рік реприватизації. Сьогодні час покупця, а не продавця. Сьогодні треба все скуповувати - на ринку все дешево. Тому продавати сьогодні - безумство. Це перше. Друге - приватизація - засіб, щоб держава позбулася неефективної власності, це передача її ефективному власнику. Вибачте за тавтологію. Але! Жодною мірою приватизація - це не засіб поповнення держбюджету, це додаткова міра. У нас же в країні прийнято при нестачі грошей продати що-небудь. Поганий час - коли ціни низькі, тобто ми завдаємо шкоди і собі, і майбутнім поколінням. Продаючи стратегічні активи, ми ставимо державу на межу виживання. Що ми і спостерігаємо протягом останнього року. Коли було тихо-мирно - не замислювалися, а тепер у нас держави з економічної точки зору немає.
Як би ж Коломойський купив би суднобудівні підприємства півдня України... Цим можливо було б знизити градус соціальної напруги в тому регіоні, Та й тисячі суднобудівників повернулися б із закордону додому, до своїх сімей, не кажучи про те, що це б дало потужний поштовх всій національній економіці...
Історія має властивість повторюватись...
Коментарі
Як би ж Коломойський купив би суднобудівні підприємства півдня України... Цим можливо було б знизити градус соціальної напруги в тому регіоні, Та й тисячі суднобудівників повернулися б із закордону додому, до своїх сімей, не кажучи про те, що це б дало потужний поштовх всій національній економіці...
Історія має властивість повторюватись...
Хто ще має якісь ілюзії про Коломойського, можете зайти в Youtube і знайти там відеоролики з розіграшем за пошуковим запитом "Коломойський Губарєв". Тоді стане все на свої місця. Про олігарха-робінгуда навряд чи варто мріяти. Просто за влади Кучми і донецьких він був в гіршому становищі, а зараз за його ж словами "можливості безмежні", от і хоче відібрати в інших те, що раніше не вдалось, через не дуже дружній до себе клан в тодішній владі.