Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 97
  • Переглядів: 103

Що таке гра

В масовій свідомості багатьох наших людей панує думка про те, що ігри – це щось несерйозне, інколи навіть небезпечне, що ігри можуть зробити людину залежною і мати негативний вплив на її мозок. Чи це так? Чи та діяльність, яку вони вважають грою, – насправді гра? Чи є грою забавки на гральних автоматах?

Я вас здивую. Гральні автомати – це не гра.  

Що ж таке гра? Чому люди грають, а поважні американські університети навіть проводять курси з теорії ігор або із загального ігро-грання (General Game Playing)? Чому застосування ігрових елементів і технік стало бізнесовою стратегією? Чому виникла нова інтегрована дисципліна - ігрофікація (gamification), яку останні декілька років залюбки вивчають молоді (та й не тільки молоді!) люди.

Ігри дозволяють зрозуміти багато людських активностей, наприклад, аукціони, поведінку на фінансових ринках, навіть міжнародні конфлікти. Теорія ігор – це математичне моделювання стратегічної взаємодії між раціональним та ірраціональним.

Гра – це серйозна і приємна річ водночас. Базовою основою гри є наявність задоволення і бажання.  Гра – це математика і психологія.  

Дати визначення, що таке гра, намагалися найбільші філософи і мислителі. А Людвіг Вітгенштейн, видатний філософ 20 сторіччя, вважав, що взагалі неможливо дати визначення такому поняттю, як гра, що у ігри немає меж.

Існує безліч різних ігор – починаючи від гри в класики і закінчуючи Монополією та Світом воркрафту (World of Warcraft). Одні ігри мають систему балів або набирання очків, інші передбачають переможців та програвших, в багатьох є команди, etc. Але не існує чогось такого, що використовуєтья у всіх іграх.

Канадській філософ Бернард Сьютс намагався проаналізувати природу людського мислення і звернув увагу на те спільне, що є у всіх іграх. Він визначив гру як добровільне подолання перешкод. Кожна гра спирається на три поняття:

перше – ігри мають певну ціль;

друге – ігри мають встановлені правила (причому гравці добровільно виконують ці правила);

третє – ігри мають в собі розважальне ставлення.

У цьому контексті потрібно згадати голландського вченого Йогана Гьойзінги.

Його книга «Людина граюча» ("Homo Ludens") містить розширену аргументацію, що ігри є важливим компонентом того, що робить нас людьми, навіть важливішим за такі речі, як релігія або закони. В іншій книзі під назвою "The Magic Circle"  він пропонує концепцію, що гра є фізичною межею, яка відділяє світ гри від того, що ми називаємо реальним світом. Іншими словами, гра є чимось особливим. Коли ви знаходитеся у магічному колі гри, для вас діють правила гри, а не реального світу, і ви їх добровільно виконуєте.

Отже гра – це фізична або інтелектуальна активність людини, яка має цілі і задачі, правила і розважальну складову.

Дуже важливо також розрізняти те, що є грою, і те, що можна назвати ігровим процесом – «гранням», «бавленням» (англ. Play). Яка різниці між грою (game) і гранням (play)?

Грання – це витрата буйної енергії, за визначенням Фрідріха Шіллера і спонтанна діяльність з метою розважитися, за визначенням іншого філософа – Джорджа Сантайани.

Всесвітньо відомий психолог Лев Виговський каже про розваги як про засіб створення зони найближчого розвитку. Він вважає, що дитина, коли навчається, демонструє певний  рівень досягнень, але дитина також має потенціал, який значно більший, ніж той, що демонструє дитина. Зона найближчого розвитку, яку може створити вчитель-професіонал та навчальна система можуть допомогти дитині перетнути кордони особистих умінь та просуватися далі, демонструючи більш високий рівень своїх здібностей. У такому контексті ігровий процес допомагає дитині досягти зони найближчого розвитку. У ігровому процесі поведінка дитини завжди не співпадає з поведінковою нормою його середнього віку.

Остання цитата належить Каті Сален та Еріку Циммерману – розробникам ігор, які написали книгу під назвою «Правила гри» («Rules of Play»). Про ігровий процес вони кажуть як про вільне переміщення у рамках більш жорсткої структури.

Отже те, про що кажуть всі цитати та концепції – ігровий процес є свободою. Ігровий процес - це нагода робити все, що хочеться, але в межах певної структури. Тобто, існують певні обмеження, а участь у процесі гри береться заради самого процесу.

Що стосується ігор (games), то вони формальні, структуровані і мають результат. За визначенням Сіда Мейера – видатного розробника ігр «Цивілізація»,  ігри – це серія значущих виборів (series of meaningful choices).

Отже ігри – це формальна система з певним набором виборів, і ці вибори мають певний зміст. Ігра – це те, що має правила, які добровільно виконуються. Ігра – це те, що передбачає результат (outcome).  

Тепер зрозуміло, чому гральні автомати – це не гра? 

Додатково: Потлач – свято щедрого дарування та ігрової змагальності за честь і славу

Наші інтереси: 

Гральні автомати – це не гра.  

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Визначаємо формування прекрасних світів! (Джерело Повноти)

Перехід-IV, або палінгенезія: сім кроків до Homo triplex і універсальної нації нового циклу

Добра Новина дає дороговказ для заснування нового світу та переходу в режим керованої молодості – «вічного життя», по-науковому – біологічного безсмертя. Починати треба вже сьогодні, а діяти...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Доктор Смалець.
0
Ще не підтримано

Чудова стаття, п. Олено, дякую і чекаю на продовження. Дуже слушно підмічено, що сутністю Гри є Свобода. Гадаю, жоден "страждалець" чи навіть "боротьбіст" ніколи не дотумкає, що то насправді є Гра, допоки хтось не пояснить йому в доступній для нього формі, що то є Свобода :-))).

Коментарі

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Гарна стаття, Оленко. Вітаю. Мені подобається приведене тобою визначення: Отже гра – це фізична або інтелектуальна активність людини, яка має цілі і задачі, правила і розважальну складову. Слід додати у множині: ЛЮДЕЙ. Я подав був своє визначення: Гра - це усвідомлена змагальна діяльність людей з метою навчання і вдосконалення. Іншими словами - Гра - це моделювання деяких фрагментів реального життя з тою ж метою. Але є й вищий клас ніби Гри - це РАДІСНЕ ЖИТТЯ. Я дав цьому назву РАДІЯ.

Зображення користувача Юра Корольчук.
0
Ще не підтримано

Ви говорите про психотехніку - я все роблю добре, здоровий і задоволений...?
якщо так то це має сенс часом вирішує проблеми але часом необхідно діяти по серйозному.
чи про який клас ви говорите (де звязок із реальністю)

Волю не здобувають на одинці

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Ось посилання на мою РАДІЮ.

Зображення користувача Доктор Смалець.
0
Ще не підтримано

Чудова стаття, п. Олено, дякую і чекаю на продовження. Дуже слушно підмічено, що сутністю Гри є Свобода. Гадаю, жоден "страждалець" чи навіть "боротьбіст" ніколи не дотумкає, що то насправді є Гра, допоки хтось не пояснить йому в доступній для нього формі, що то є Свобода :-))).

Зображення користувача Явсе Світ.
0
Ще не підтримано

Згоден із коментарем пана Доктора..До речі справжній Гравець стоїть над правилами Гри,тому він Вольний,а для інших це клітка...

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Доброслав Велесовий.
0
Ще не підтримано

Ти мабуть маєш на увазі, що справжній гравець вольний, тому що він сам погодився на ці правила і бачить їхню доцільність, в той час як інші можуть бачити в них тільки зовнішнє обмеження своєї волі і можливостей.

Явсе Світ каже:
Згоден із коментарем пана Доктора..До речі справжній Гравець стоїть над правилами Гри,тому він Вольний,а для інших це клітка...
Зображення користувача Явсе Світ.
0
Ще не підтримано

Щось таке Доброславе..Ще хочу додати,що Гравець із Простору Волі часто сам встановлює саму Гру і її правила для нижчих просторів..Виходить така собі гра кішки мишки,де мишки можуть лише надіятися на благородність кішки...

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Юра Корольчук.
0
Ще не підтримано

Справжній гравець це:
- "господар гри" (матриці) - він вільний тому що крім крти монтана і козирна монтана може ввести в гру багато інших);
- "гість" особа, що сприймає конкретну гру комплексно в реальності та відповідно знаходиться за межами правил матриці (для такої особи малювання додаткових карт, правил чи інтереси господаря гри видно наскрізь та вільно доступно), зазвичай гість грає без емоцій до гри, оскільки вони загрожують повязнути в матриці в цьому випадку Радість перебуває за межами гри.

Волю не здобувають на одинці

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

Гарна стаття, Олено!
Саме на підтримку моїх переконань!

Цитата:
...ігровий процес є свободою. Ігровий процес - це нагода робити все, що хочеться, але в межах певної структури. Тобто, існують певні обмеження, а участь у процесі гри береться заради самого процесу...

Саме вчасно Ти приєдналася до кількамісячних баталій навколо розуміння Гри! ;)

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

З описано у статті випливає, що гра - це радісна творчість за погодженими правилами.

Наслідками з цього визначення є цілеспрямованість (мета, яка задається правилами) і повна свобода (в рамках цих правил, добровільно прийнятих гравцями).

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Олена Каганець.
0
Ще не підтримано

Дякую, що оцінили мою роботу, панове! Пане Анатолію, я НІЧОГО не брала з Вікіпедії. Стаття написана виключно на основі того матеріалу лекцій по Ігрофікації, які я прослухала на Курсері.

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

То значить той КУРС ЛЕКЦІЙ формувався з використанням Вікіпедії. Там є і ті ж імена філософів і той же Гейзінга. Оцей слід я й помітив, Оленко.

Зображення користувача Олена Каганець.
0
Ще не підтримано

А крім Вікіпедії Ви знаєте ще якісь ресурси? Що було спочатку: Вікіпедія чи оті філософи, яких згадує Вікіпедія? Точно можу сказати, що курс лекцій формувався не на основі Вікіпедії.

Зображення користувача Явсе Світ.
0
Ще не підтримано

Ось приклад гри із простору страждань..Нервовим не дивитися..

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Пані Олено, побійтеся Бога, пишучи: А крім Вікіпедії Ви знаєте ще якісь ресурси? Ви ж знаєте, що я учень у Божій школі. Я б не насмілився подібне питати у вас - мого шановного учителя.

Зображення користувача Олена Каганець.
0
Ще не підтримано

Вибачте, якщо образила. Більше не буду. Вас коментувати.

Зображення користувача Костянтин Струк.
0
Ще не підтримано

Дозвольте виправити помилку: згаданого психолога звали Лев Виготський (а не Виговський).
Виготський Лев Семенович
Думаю, на гру можна перетворити що завгодно - от лише якщо ти не розумієш різницю між грою та іграшкою, то користі це не принесе, швидше навпаки.
Те, що зараз пропонують "узаконити" - швидше можна вважати іграшками.

Поки дихаю - сподіваюсь!