«Багато хто в Європі, навіть співчуваючи Україні, ні за що не піде на конфлікт з керівництвом Росії» – Пьорцген. Україні не варто очікувати на миротворчу місію Євросоюзу на Донбасі, адже в ЄС не готові піти на пряму конфронтацію з Росією.
Справа не лише у відсутності чіткого розуміння того, що реально відбувається на Сході України, а й у російській пропаганді в Європі. Так вважає німецький аналітик і журналіст Джемма Пьорцген, яка відвідала Київ у складі делегації європейських інтелектуалів.
У Києві професор Джемма Пьорцгензустрілася з представниками ЗМІ, серед яких була і кореспондентка Радіо Свобода Богдана Костюк. Відповідаючи на запитання Радіо Свобода щодо проблем із висвітленням подій в Україні, Пьорцген відповіла:
– Раніше Німеччина не мала своїх кореспондентів у Києві, хіба що кількох фрілансерів. І це було погано, тому що перебіг подій в Україні німецькі користувачі новин дізнавались або від наших журналістів у Москві, або від німецьких ЗМІ з акредитацією у Варшаві. Щоправда, тепер у Києві працює представництво «Німецької хвилі», але встежити за всіма подіями у різних куточках України все одно складно. І практика посилати до Києва кореспондентів з Москви і Варшави справи не вирішує.
– Про що здебільшого пишуть з України німецькі, а також інші європейські журналісти?
– У центрі уваги – події на Сході України. Журналісти прориваються на лінію вогню, щоб зробити яскраві сюжети звідти. Але, мені здається, не можна фокусувати увагу лише на крові, зброї і горі. Україна – велика за територією держава. Тут наразі є проблеми захисту території держави на Сході, повернення анексованого Росією Криму. А у центрі (у Києві) влада вирішує питання щодо реформ і забезпечення функціонування державної машини. І про це ми би хотіли чути також.
– До речі, якщо говорити про проблеми з висвітленням українських подій, як би Ви їх охарактеризували?
– У нас відбувались доволі серйозні дискусії щодо цього. Дехто каже про «українську кризу», хтось пише про «громадянську війну», а декому до вподоби «російська криза». Ці дискусії точаться в інтелектуальному та інформаційному середовищах, і я – їхня активна учасниця. Чимало років свого життя я прожила у Москві, займалась проблематикою Радянського Союзу, кілька останніх років я присвятила вивченню сучасної Росії. На жаль, багато хто в Європі, навіть співчуваючи Україні, ні за що не піде на конфлікт з керівництвом Росії, ЄС не готовий до конфлікту з Путіним. Для дуже багатьох політиків, бізнесменів, інтелектуалів Росія – «потужний гравець», їм важко змінити свою думку.
– Президент Росії Володимир Путін якраз і воліє свою силу продемонструвати світові, хіба ні? Про це пишуть, серед інших, і німецькі ЗМІ.
– Я вважаю, що ми переживаємо драматичний і доволі складний момент, коли Росія намагається продемонструвати міць, нехтуючи міжнародним правом. Ба більше, для цього Кремль нехтує людськими правами і свободами. На часі професійні дискусії науковців. Інтелектуалів. Політиків (теоретиків і практиків, так би мовити) на тему – що ми можемо зробити, щоб допомогти українцям і «перемкнути» увагу саме на Україну.
Концепція дистиляції знань, що походить зі сфери штучного інтелекту, може стати ключем до особистої трансформації та національного відродження. Подібно до нейромережі, людина може дистилювати власне...
ЄС не готовий до конфлікту з Путіним – німецький аналітик
Світ:
«Багато хто в Європі, навіть співчуваючи Україні, ні за що не піде на конфлікт з керівництвом Росії» – Пьорцген. Україні не варто очікувати на миротворчу місію Євросоюзу на Донбасі, адже в ЄС не готові піти на пряму конфронтацію з Росією.
15042306r.png
Справа не лише у відсутності чіткого розуміння того, що реально відбувається на Сході України, а й у російській пропаганді в Європі. Так вважає німецький аналітик і журналіст Джемма Пьорцген, яка відвідала Київ у складі делегації європейських інтелектуалів.
У Києві професор Джемма Пьорцген зустрілася з представниками ЗМІ, серед яких була і кореспондентка Радіо Свобода Богдана Костюк. Відповідаючи на запитання Радіо Свобода щодо проблем із висвітленням подій в Україні, Пьорцген відповіла:
– Раніше Німеччина не мала своїх кореспондентів у Києві, хіба що кількох фрілансерів. І це було погано, тому що перебіг подій в Україні німецькі користувачі новин дізнавались або від наших журналістів у Москві, або від німецьких ЗМІ з акредитацією у Варшаві. Щоправда, тепер у Києві працює представництво «Німецької хвилі», але встежити за всіма подіями у різних куточках України все одно складно. І практика посилати до Києва кореспондентів з Москви і Варшави справи не вирішує.
– Про що здебільшого пишуть з України німецькі, а також інші європейські журналісти?
– У центрі уваги – події на Сході України. Журналісти прориваються на лінію вогню, щоб зробити яскраві сюжети звідти. Але, мені здається, не можна фокусувати увагу лише на крові, зброї і горі. Україна – велика за територією держава. Тут наразі є проблеми захисту території держави на Сході, повернення анексованого Росією Криму. А у центрі (у Києві) влада вирішує питання щодо реформ і забезпечення функціонування державної машини. І про це ми би хотіли чути також.
– До речі, якщо говорити про проблеми з висвітленням українських подій, як би Ви їх охарактеризували?
– У нас відбувались доволі серйозні дискусії щодо цього. Дехто каже про «українську кризу», хтось пише про «громадянську війну», а декому до вподоби «російська криза». Ці дискусії точаться в інтелектуальному та інформаційному середовищах, і я – їхня активна учасниця. Чимало років свого життя я прожила у Москві, займалась проблематикою Радянського Союзу, кілька останніх років я присвятила вивченню сучасної Росії. На жаль, багато хто в Європі, навіть співчуваючи Україні, ні за що не піде на конфлікт з керівництвом Росії, ЄС не готовий до конфлікту з Путіним. Для дуже багатьох політиків, бізнесменів, інтелектуалів Росія – «потужний гравець», їм важко змінити свою думку.
– Президент Росії Володимир Путін якраз і воліє свою силу продемонструвати світові, хіба ні? Про це пишуть, серед інших, і німецькі ЗМІ.
– Я вважаю, що ми переживаємо драматичний і доволі складний момент, коли Росія намагається продемонструвати міць, нехтуючи міжнародним правом. Ба більше, для цього Кремль нехтує людськими правами і свободами. На часі професійні дискусії науковців. Інтелектуалів. Політиків (теоретиків і практиків, так би мовити) на тему – що ми можемо зробити, щоб допомогти українцям і «перемкнути» увагу саме на Україну.
Зверніть увагу
Трипільський ультранаціоналізм: дистиляція минулого як соціальна технологія та трамплін до Золотої ери (+подкаст)